Постанова

від 14.12.2020 по справі 620/1635/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1635/20 Головуючий у 1 інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Бужак Н.П.

Парінова А.Б.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДОК-1 (далі - ТОВ ДОК-1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2020 р. №00006623306, №00006613306, №00006633306, від 27.04.2020 р. №00001330500, №00001350500, №00001340500 на загальну суму 1 697 382,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує про документальне підтвердження господарських відносин позивача з контрагентами, при цьому, окремі недоліки в оформленні первинних документів, на думку апелянта, не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

08 жовтня 2020 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

08 жовтня 2020 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" надійшло клопотання про долучення доказів.

Також, 08 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" надійшла заява про виклик свідків.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" про виклик свідків - відмовлено.

05 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" надійшли письмові пояснення директора ТОВ ДОК-1 .

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав .

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ ДОК-1 (податковий номер 40182159), за результатами якої складено Акт від 19.03.2020 року №336/05/40182159 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2019 р., валютного законодавства за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2019 р. з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.12.2015 р. по 30.09.2019 р.

ТОВ ДОК-1 не погодилось з висновками Акту перевірки і листом від 08 квітня 2020 року №08-04-В (вх. від 10.04.2020 р. № 7669/10/25-01) було подано заперечення на Акт перевірки від 19 березня 2020 року № 336/05/40182159.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області розглянуто та проаналізовано доводи платника податків та зроблено висновок, що аргументи, викладені в запереченні ТОВ ДОК-1 від 08.04.2020 р. №08-04-В (вх. № від 10.04.2020 р. №7669/10/25-01) не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду заперечення платнику направлена відповідь листом від 22.04.2020 року №4997/10/25-01-05-01-06, яка отримана платником, згідно поштового відправлення 29.04.2020 року.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00006623306 від 24 квітня 2020 року, яким встановлено збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі, з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму у розмірі 2484,18 грн. (1987,34 - сума податкового зобов`язання та 496,84 грн. - штрафні санкції);

- №00006613306 від 24 квітня 2020 року, яким застосовано штраф з у розмірі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із Доходів платника податків у вигляді заробітної плати;

- №00006633306 від 24 квітня 2020 року, яким встановлено збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору на загальну суму у розмірі 207,03 гривень (165,62 - податкові зобов`язання та 41,41 - штраф);

- №00001330500 від 27 квітня 2020 року, яким встановлено збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 690 263,00 грн. (1352210,00 грн. - податкові зобов`язання та 338053,00 грн. - штрафні санкції);

- №00001350500 від 27 квітня 2020 року, яким застосовано штраф у сумі 1104,00 грн. (за не складання та/або реєстрацію протягом граничного строку податкових накладних);

- №00001340500 від 27 квітня 2020 року, яким встановлено збільшення суми грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 2760,00 грн. (2208,00 - податкові зобов`язання та 552,00 грн. - штраф).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств регулюється Розділом ІІІ ПК України.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За приписами пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Норми п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ДОК-1 (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір про обслуговування та ремонт обладнання від 01 серпня 2017 року №01/08-2017 (Т. 1 а.с. 79-83).

У вказаному договорі зазначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо організації та здійснення, роботи з технічного обслуговування, ремонту обладнання Корюківської ТЕС, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Костюк Галини, 49.

Разом з тим, як вбачається з листа ТОВ ДОК-1 до ФОП ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року №67, ТОВ ДОК-1 було виявлено, що у п. 1.1. Договору наявна помилка, а саме зазначено, що здійснюються роботи з технічного обслуговування, ремонту обладнання Корюківської ТЕС. ТОВ ДОК-1 вказано, що зазначене в предметі Договору - Корюківської ТЕС, не відповідає дійсності, так як ТОВ ДОК-1 немає жодного відношення до Корюківської ТЕС.

Тому, позивачем було запропоновано внести зміни до п. 1.1. Договору шляхом викладення його в новій редакції, а саме: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо організації та здійснення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання на об`єкті Замовника (надалі - Обладнання), яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Костюк Галини, 49 (Т. 1 а.с. 84).

Крім того, як вбачається з Актів обстеження обладнання за Договором №01/08-2017 про обслуговування та ремонт обладнання від 01 серпня 2017 року №02/10 від 01.10.2017 року, №02/11 від 01.11.2017 року, №02/12 від 01.12.2017 року, Актів прийому-передачі обладнання на обслуговування за Договором №01/08-2017 про обслуговування та ремонт обладнання від 01 серпня 2017 року №01/10 від 01.10.2017 року, №01/11 від 01.11.2017 року, №01/12 від 01.12.2017 року та Актів прийому-передачі обладнання з обслуговування за Договором №01/08-2017 про обслуговування та ремонт обладнання від 01 серпня 2017 року №03/10 від 31.10.2017 року, №03/11 від 31.11.2017 року, №03/12 від 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснювалося обслуговування обладнання, яке належить саме ТОВ ДОК-1 (Т. 1 а.с. 88-102).

Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи, а також, Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) від 28.11.2017 №7, від 12.11.2017 року №8, від 31.10.2017 року №11 свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ ДОК-1 та ФОП ОСОБА_1 .

Отже, суть та зміст наданих послуг полягають саме у технічному обслуговуванні саме того обладнання, яке знаходиться на балансі ТОВ ДОК-1 та використовується ним для здійснення господарської діяльності, що підтверджується вказаними документами.

З приводу твердження суду першої інстанції про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані від виконавця ОСОБА_1 , від замовника підписано без зазначення посади, прізвища та ініціалів особи, скріплено печатками обох сторін, слід зазначити наступне.

Як вбачається з письмових пояснень Директора ТОВ ДОК-1 , наданих до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 підтверджено, що ним, як директором ТОВ ДОК-1 були підписані всі акти виконаних робіт з 12.12.2017 року по сьогоднішній час.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_1 , як контрагент позивача, заперечував факт надання ним послуг та, як наслідок, складання вказаних актів здачі прийняття робіт (надання послуг).

Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 серпня 2019 року у справі № 804/17176/14 зазначено наступне: …Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю .

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять лише загальні вислови Технічне обслуговування та не містять інформації щодо: змісту послуги (яке обладнання обслуговувалось, які саме роботи виконувались, запасні частини замінювались тощо) та її складових (процедур), одиницю виміру обсяги послуги та кількість часу (період виконання), що було витрачено на її надання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Так, в актах здачі прийняття робіт (надання послуг) відображена наступна інформація: найменування робіт; одиниця виміру; кількість товару, який був відвантажений; ціна за одиницю; сума, яка підлягає сплаті Виконавцю за виконану робу (надані послуги); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на зазначене, на переконання колегії суддів, акти прийому-передачі робіт (надання послуг) містять всі обов`язкові реквізити та розкривають суть господарської операції.

З приводу висновків суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодних підтверджень відображення в бухгалтерському обліку операцій з виробничим обладнанням, колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не вказав, які саме порушення були здійсненні у веденні бухгалтерського обліку при не відображенні операцій з виробничим обладнанням.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що, згідно актів прийому-передачі обладнання на технічне обслуговування, обладнання постійно перебувало на технічному обслуговуванні та не було задіяне у виробничому процесі. що суперечить дійсності, так як, згідно наданих в ході проведення перевірки документів виробництво здійснювалося кожен місяць, слід зазначити наступне.

Колегія суддів враховує пояснення апелянта, з яких вбачається, що обладнання, яке використовується позивачем у своїй господарські діяльності потребує постійного технічного обслуговування. Дане технічне обслуговування, частіше всього, відображалося у налаштуванні, змащуванні вузлів тертя, зняття та заміни роликів, тощо. Як тільки обладнання було відремонтоване, воно знову використовувалось у господарській діяльності. Оскільки, послуги надавалися щомісячно, тому, й акти були підписані кожного місяця.

Між ТОВ ДОК-1 (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено Договір про обслуговування та ремонт обладнання від 01 лютого 2018 року №01-02/18 щодо організації та здійснення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання на об`єкті замовника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 103-106).

Колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області (Іванківський район), основний вид діяльності - 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

На підтвердження реальності господарських відносин, позивачем було надано копії Актів здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2019 року №73, від 31.07.2019 року №64, від 30.06.2019 року №54, від 31.05.2019 року №45, від 26.05.2019 року №36, від 31.03.2019 року №27, від 28.02.2019 року №18, від 31.01.2019 року №9, від 31.12.2018 року №95, від 30.11.2018 року №86, від 31.10.2018 року №77, від 30.09.2018 року №76, від 31.08.2018 року №75, від 31.07.2018 року №74, від 30.06.2018 року №33, від 31.05.2018 року №25, від 30.04.2018 року №24, від 31.03.2018 року №15, від 28.02.2018 року №14, від 31.01.2018 року №13 (Т. 1 а.с 107-126).

Також, ТОВ ДОК-1 надано Акти обстеження обладнання за Договором №01-02/18 про обслуговування та ремонт обладнання від 01 лютого 2018 року та Акти прийому-передачі обладнання на обслуговування за Договором №01-02/18 про обслуговування та ремонт обладнання від 01 лютого 2018 року за період з січня 2018 року по серпень 2019 року (Т. 1 а.с. 127-202).

Крім того, детальний опис виконаних ФОП ОСОБА_3 робіт міститься у Звітах про надані роботи (послуги) по обслуговуванню та ремонту обладнання) з січня 2018 року по серпень 2019 року.

Колегія суддів вважає, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із вищезазначеними контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій.

Матеріали справи свідчать, що, відповідно до умов Договору №01-02/18 про виконання робіт з контролю відвантаження товару від 01 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ ДОК-1 (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець), Виконавець зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи по контролю відвантаження Товару з фіксуванням об`єму та параметрів якості Товару за адресою: АДРЕСА_2 , (поставка товару здійснюється за Договором №01-02-18 від 01.02.2018 року, укладеного між ТОВ Ванеса та ТОВ ДОК-1 ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги.

Судом першої інстанції зазначено про те, що у вказаних господарських відносинах відсутня ділова мета в придбанні послуг з контролю відвантаження сировини з фіксуванням об`єму та параметрів якості у ФОП ОСОБА_4 .

Даний висновок суд першої інстанції зробив, виходячи з того, що вартість робіт за складометр (с/м) за договором складає 45,00 гривень без ПДВ. При цьому, що ТОВ ДОК-1 придбавав у ТОВ Ванеса обапіл, горбиль, обрізки) з деревини хв.порід (сировину) за наступними цінами: лютий 2018 р. - червень 2018 р., 50,00 грн. без ПДВ, 60,00 грн. з ПДВ; липень 2018 р. - вересень 2018 р., 83,33 грн. без ПДВ, 100,00 грн. з ПДВ; жовтень 2018 р. - вересень 2019 р., 116,67 грн. без ПДВ, 140,00 грн. з ПДВ. Дані операції з контролю за відвантаженим товару за ціною договору значно збільшують вартість придбаної сировини, а саме: за лютий 2018 р. - червень 2018 р. на 47.4% (45грн./(50грн. + 45грн.)* 100%), за липень 2018 р. - вересень 2018р. на 35,1 % (45грн./(83,33грн. г- 45грн.)* 100%), за жовтень 2018р. - вересень 2019 р. на 27,83 % (45грн./(1 16,67грн. + 45грн.)* 100%).

Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, оскільки, товар купувався позивачем у ТОВ ВАНЕСА за 60,00 грн. з ПДВ за 1 складометр, плюс послуги ФОП ОСОБА_4 в розмірі 45,00 грн. за 1 складометр, тому загальні витрати склали 105,00 грн. (60,00 + 45,00=105,00), що є менше ніж 125,00 грн.

Отже, так як витрати на придбання тріски, обпілу, обрізків з деревини хв. порід ТОВ ДОК-1 у TOB ВАНЕСА та витрати на послуги ФОП ОСОБА_4 у сукупності є дешевшими, тому, залучення ФОП ОСОБА_4 для контролю відвантаження сировини та, відповідно, купівля його послуг є економічно вигідним для ТОВ ДОК-1 , що підтверджує наявність ділової мети у придбанні послуг з контролю відвантаження сировини з фіксуванням об`єму та параметрів якості у ФОП ОСОБА_4 .

Крім того, контролюючим органом не надано доказів того, що оплата послуг за Договором №01-02/18 призвела до збільшення собівартості продукції.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність ділової мети в придбанні послуг з контролю відвантаження сировини не відповідає обставинам справи.

Крім того, факт знаходження працівника ФОП ОСОБА_4 на території лісопилки, на якій проводилося контроль за відвантаженням товару, підтверджується листом від 01.02.2018 року, відповідно до якого, ФОП ОСОБА_4 просив директора TOB ВАНЕСА погодити присутність його представника ОСОБА_5 , у зв`язку з проведенням контрольного відвантаження сировини для ТОВ ДОК-1 . На вказаному листі, заступник директора ТОВ ВАНЕСА ОСОБА_6 написав від руки: ТОВ ВАНЕСА не заперечує знаходитися представнику ФОП ОСОБА_4 на території майнового комплексу під час відвантаження продукції для потреб ТОВ ДОК-1 підпис, печатка (Т. 1 а.с. 220).

Реальність господарських операцій, також, підтверджується наданими для перевірки товарно-транспортними накладними, які містять інформацію про фактичне перевезення товару, який був відібраний для відвантаження ФОП ОСОБА_4 , а також, банківськими виписками, які підтверджують факт оплати послуг ФОП ОСОБА_4 за Договором №201-02/18 про виконання робіт з контролю відвантаження товару від 01.02.2018 року.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ ДОК-1 та ТОВ Кліар Енерджі укладений Договір суборенди земельної ділянки від 16.08.2016 року, відповідно до якого, ТОВ Кліар Енерджі передало, а ТОВ ДОК-1 отримав у строкове оплатне користування земельну діяльну, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа земельної ділянки становить 3,3611 га.

На земельній ділянці знаходяться наступні будівлі та споруди : прохідна (будинок для охорони); об`єднаний допоміжний корпус площею 160,1 м2; склад-навіс готової сировини площею 1330,2 м2; витратний склад палива площею 6540 м2; ваги площею 90 м2; насосна станція площею 71,3 м2.

Також, між ТОВ ДОК-1 та ТОВ Кліар Енерджі було укладено Договір оренди від 23 серпня 2016 року, відповідно до якого, ТОВ Кліар Енерджі передало у строкове платне користування ТОВ ДОК-1 будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Чернігівська обл., м. Корюківка, вул. Костюк Галини, 49, які розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 7422410100:04:000:1438, а саме: прохідна (будинок для охорони),одноповерхова будівля, Об`єднаний допоміжний корпус площею 160,1 м2 одноповерхового, витратний склад палива площею 6540 м2; ваги площею 90 м2; насосна станція площею 71,3 м2 та об`єкти інфраструктури.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, зазначені будівлі передані з метою ведення ТОВ ДОК-1 господарської діяльності, а саме, для використання лісопильного стругального виробництва, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, виробництво дерев`яної тари, виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння.

Тому, з метою прибирання вказаних приміщень, ТОВ ДОК-1 уклало з ФОП ОСОБА_8 Договір №02/08-17 про надання послуг з комплексного прибирання приміщень. Відповідно до предмету укладеного Договору, Виконавець зобов`язується щомісячно надавати Замовнику послуги з комплексного прибирання виробничих приміщень та прилеглої території Замовника (надалі - Послуги), шо розташований за адресою; 15300. Чернігівська об., м. Корюківка. вул. Галини Костюк. 49, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ФОП ОСОБА_8 є загальне прибирання будинків; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів (основний); інші види діяльності із прибирання.

Таким чином, ФОП ОСОБА_8 спеціалізується на прибиранні приміщень та відповідно має право на здійснення такого виду господарської діяльності.

На підтвердження факту надання послуг з прибирання приміщень ТОВ ДОК-1 було надано журнали, в яких були зафіксовані особи, що здійснювали прибирання приміщень.

Крім того, ФОП ОСОБА_9 було надано ТОВ ДОК-1 журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці від 18 серпня 2017 року, в якому відображено дату проведення інструктажу, особи, яких інструктують, посада особи, яку інструктують, що підтверджує наявність у ФОП ОСОБА_8 працівників та посади, які вони займали, та факт надання послуг з прибирання.

Колегія суддів зазначає, що в актах здачі-прийняття робіт, які були надані до перевірки, містяться наступні відомості: послуга, яка була надана, ціна та сума за послугу, дата складання акту, назва підприємства, від імені якого складено акт та зміст й обсяг господарської операції. Отже, зазначені всі необхідні відомості, які передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що, висновки податкового органу та суду першої інстанції про те, що в актах відсутні відомості, що надають можливість ідентифікувати фактичний зміст та обсяг господарської операції є необгрунтованим.

Оскільки, позивачем доведено реальність господарських операцій з контрагентами та ділову мету таких відносин, колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області безпідставно нараховано ТОВ ДОК-1 грошові зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а тому, податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року №00001340500 та №00001330500 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області №00006633306 від 24 квітня 2020 року, яким встановлено збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі, з військового збору на загальну суму у розмірі 207,03 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи оборонних Сил України, встановлюється військовий збір.

Абзацом б п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого строку, є особа, що видала таку суму, а саме: б) під звіт для виконання окремих цивільно - правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України, тобто, об`єкт оподаткування військовим збором відповідає об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно абзацу а п. 171.2 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ.

За приписами п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з Акту перевірки від 19 березня 2020 року № 336/05/40182159, перевіркою правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування військового збору встановлено, що не утримано військовий збір з отриманого за рахунок коштів підприємства, а саме, відповідно до акту списання від 31.08.2019 р. № 6 списане дизельне паливо на суму 11040,75 грн. на підставі подорожнього листа за період 01.08.2019 р. по 31.08.2019 р., водій - ОСОБА_2 автомобіль - Mercedes-Benz GLS 350d 4МАТІС. В подорожньому листі не зазначено маршрут руху автомобіля за серпень місяць. Даний факт, на думку контролюючого органу, не підтверджує списання дизпалива в виробничій необхідності.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком контролюючого органу, з огляду на наступне.

На підставі Договору фінансового лізингу №3956/06/19-В від 07.06.2019 року ТОВ ДОК-1 отримало в користування автомобіль Mercedes-Benz GLS 350d 4МАТІС (Т. 2 а.с. 146-148).

Відповідно до наказу ТОВ ДОК-1 від 12 червня 2019 року № 12/06/2019 ОЗ, покладено відповідальність за використанням службового автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 350d 4МАТІС державний № НОМЕР_1 за цільовим призначенням, місцем його розміщення, оформленням подорожніх листів, використанням паливно-мастильних матеріалів на директора підприємства ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 153).

Як зазначає позивач, вказаний автомобіль використовується у господарській діяльності ТОВ ДОК-1 , а саме, для пересування (поїздки у відрядження, на зустрічі, тощо) органів управління ТОВ ДОК-1 , що підтверджується наказом 03 від 12.06.2019 року № 12/06/2019. У період з 01.08.2019 р. по 31.08.2019 р. автомобіль використовував директор ТОВ ДОК-1 з виробничої потреби (відрядження, поїздки на зустрічі до контрагентів, тощо).

Матеріали справи свідчать, що для підтвердження поїздок на автомобілі та його заправлення дизельним паливом, був складений подорожній лист службового легкового автомобіля в період з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року, до якого були додані фіскальні чеки з АЗС щодо заправлення автомобіля дизельним паливом (Т. 2 а.с. 151).

На підставі подорожного листа службового легкового автомобіля в період з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року, був складений акт списання товарів № 6 від 31 серпня 2019 року, відповідно до якого, було списане дизельне пальне ЄВРО (т. 2 а.с 149-150, 152).

Колегія суддів зазначає, що акт списання товарів № 6 від 31 серпня 2019 року містить всі передбачені чинним законодавством реквізити для первинних документів, а саме: назву документа (форми) - акт списання товарів №6; дату складання - 31 серпня 2019 року; назву підприємства, від імені якого складено документ - ТОВ ДОК-1 ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції - списання дизельного палива ЄВРО, у кількості 426,980 літрів, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення - голова комісії - ОСОБА_2 , члени комісії - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції: підписи голова комісії - ОСОБА_2 , члени комісії - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Щодо посилання відповідача на те, що в подорожньому листі не зазначено маршрут руху автомобіля за серпень місяць, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не спростовує того, що автомобіль використовувався у господарській діяльності ТОВ ДОК-1 .

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає що Головним управлінням Державної податкової служби України у Чернігівській області помилково нараховано ТОВ ДОК-1 грошове зобов`язання з військового збору, а тому, податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2020 року №00006633306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, контролюючим органом, на підставі висновку про безпідставність списання дизпалива в виробничій необхідності, встановлено збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів та донараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму у розмірі 2484,18 грн. (1987,34 - сума податкового зобов`язання та 496,84 грн. - штрафні санкції), на підставі чого, винесено податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2020 року №00006623306.

Відповідно п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - це кошти і матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених статтею 165 цього Кодексу.

В силу п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Податкового Кодексу.

Оскільки, колегією суддів встановлено правомірність списання ТОВ ДОК-1 дизельного палива на підставі акту списання товарів № 6 від 31 серпня 2019 року, донарахування податковим органом грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму у розмірі 2484,18 грн. колегія суддів вважає неправомірним, а тому, податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2020 року №00006623306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00001350500 від 27 квітня 2020 року, яким контролюючим органом застосовано штраф у сумі 1104,00 грн. за не складання та/або реєстрацію протягом граничного строку податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції, згідно з цим Кодексом.

За приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до Акту перевірки від 19 березня 2020 року № 336/05/40182159, контролюючим органом зроблено висновок про порушення порядку реєстрації податкових накладних, зокрема, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які повинні бути виписані та зареєстровані на вартість дизельного палива, використаного не у господарській діяльності на загальну суму ПДВ 2208 грн.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів наголошує на тому, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, як суб`єктом владних повноважень, в Акті перевірки від 19 березня 2020 року №336/05/40182159 не зазначено, які саме податкові накладні були зареєстровані з порушенням граничного строку реєстрації таких накладних та який строк пропущено позивачем при такій реєстрації.

Вищевказане свідчить про безпідставність накладення відповідачем на ТОВ ДОК-1 штрафу у сумі 1104,00 грн. за нескладання та/або реєстрацію протягом граничного строку податкових накладних, а тому, податкове повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області від 27 квітня 2020 року №00001350500 є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2020 року №00006613306, яким застосовано штраф з у розмірі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Із Акту перевірки від 19 березня 2020 року № 336/05/40182159 вбачається, що податковим органом зроблено висновок про порушення п. З Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015р. №111/26556.

Контролюючим органом вказано, що в розрахунках за ф.№1-ДФ у 2 кв. 2017 року не відображено сума інвестиційного прибутку (дохід) від операцій з інвестиційними активами, а саме: продаж частки у статутному капіталі ОСОБА_12 в сумі 480 тис. грн., згідно договору купівлі-продажу від 16.05.2017 р.

Прибуток фізичної особи від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, відповідно до пп. 164.2.9 ПК України, відноситься до інвестиційного прибутку, щодо якого п. 170.2 ПК України встановлюються особливості нарахування та оподаткування.

Як зазначалося вище, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу (пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Так, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в Акті перевірки від 19 березня 2020 року № 336/05/40182159 не надано розрахунку різниці доходу ОСОБА_12 , отриманого ним від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність нарахування ТОВ ДОК-1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, а тому, податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2020 року №00006613306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1", а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області від 24 квітня 2020 року №00006623306, № 00006613306, № 00006633306 та від 27 квітня 2020 року № 00001330500, № 00001350500, № 00001340500.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 43143966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-1" (15300, Чернігівська обл., Крюківський р-н., м. Крюківка, вул. Бібліотечна, буд. 12, код ЄДРПОУ 40182159) судові витрати в загальному розмірі 52 550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Бужак Н.П.

Парінов А.Б.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2020 р.