Рішення

від 16.12.2020 по справі 553/1291/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1291/19

Провадження № 2/553/95/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.12.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.

при секретарі - Іжик А.В.,

за участі представника позивача ТОВ Юр-Інфо - адвоката Литвиненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Інфо до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Юр-Інфо звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в якому просили стягнути з відповідача стягнути суму боргу 1150, 16 грн. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 3% річних - 45,47 грн., інфляційні нарахування 218,60 грн., та судові витрати.

В своїй заяві позивач вказувалось, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходився на обслуговуванні ТОВ Управлінська житлова компанія з 2011 року по березень 2018 року. Будинок був прийнятий на обслуговування на підставі Акту приймання - передачі житлового будинку. Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 361 від 16.12.2009 року Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової територій приватному підприємству Житлове управління -С2" погоджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , їх структуру, періодичність та строки надання послуг в розмірі 0,945 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири. Станом на 31.03.2018 року у відповідача залишилась заборгованість перед ТОВ Управлінська житлова компанія за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1150,16 грн., 3% річних - 45,47 грн.; інфляційні нарахування - 218,60 грн., всього на суму 1414,23 грн.. В добровільному порядку відповідач кошти відмовляється повернути, в зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, поряд з цим, відповідачем подано на адресу суду відзив, в якому вказала про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, в зв`язку з чим прохала відмовити у задоволенні позовних вимог.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних обставин.

Судом встановлено, що згідно рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №361 від 16.12.2009 року погоджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій по АДРЕСА_1 , встановлено перелік послуг та періодичність їх проведення для приватного підприємства Житлове управління-С , правонаступником якого є ТОВ Управлінська житлова компанія .

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходився на обслуговуванні ТОВ Управлінська житлова компанія з 2011 року по березень 2018 року, де даною компанією надавались послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій власника квартир та нежитлових приміщень.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 був прийнятий на обслуговування ПП Житлове управління-С на підставі Акту приймання - передачі житлового будинку від 01.02.2009 року.

15 листопада 2010 року ПП Житлове управління - С припинено шляхом реорганізації в ТОВ Управлінська житлова компанія .

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.7 Статуту ТОВ Управлінська житлова компанія є правонаступником ПП Житлове управління-С .

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 11 ЦКУ встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 360 ЦКУ співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Судом встановлено, що ТОВ Управлінська житлова компанія фактично надавала послуги з утримання будинку та прибудинкової території в житловому будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договорів з підрядними підприємствами, доданими ТОВ Юр-Інфо , які містяться в матеріалах справи, зокрема в матеріалах справи маються первинні документи - Акти виконаних робіт між ТОВ УЖК та підрядними підприємствами ТОВ Полтаваліфткомплект , КАТП 1628, ПАТ Полтаваобленерго .

Суд визнає неспроможними твердження відповідача ОСОБА_1 з приводу відсутності видів економічної діяльності (КВЕД) щодо діяльності колекторських агентств та діяльності в сфері надання житлово-комунальних послуг, оскільки ТОВ Юр-Інфо не здійснює жоден з цих видів діяльності.

Договір про відступлення права вимоги від 01.05.2018р. не має ознак договору про надання колекторських послуг. З вказаним договором позивач ТОВ Юр-Інфо набуло виключно право вимоги боргу, і не взяло на себе зобов`язання по наданню житлово-комунальних послуг.

Передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов`язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (ч. 1 ст. 512 ЦКУ). Внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов`язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦКУ).

За договором відступлення права вимоги можуть бути відступлені права вимоги за будь-якими зобов`язаннями будь-яким кредитором. Жодних обмежень з цього питання чинне законодавство не містить, питання передання права вимоги є виключним правом кредитора та згідно з вимогами ч. 1 ст. 516 ЦКУ не потребує згоди боржника.

Відповідно до ст. 322 ЦКУ власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Нормами чинного законодавство покладено обов`язок на власника брати участь у витратах на утримання спільного майна, враховуючи фактичне надання ТОВ УЖК послуг з утримання будинку та прибудинкової території в будинку по АДРЕСА_1 , наявність рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу, вбачається наявність правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ УЖК , в яких останній зобов`язаний надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території споживачу, а ОСОБА_1 зобов`язана оплатити надані послуги, що не було спростовано стороною відповідача по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875 від 24.06.2004 р., чинного на момент виникнення правовідносин, споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом .

З даного приводу Верховний суд України викладено правову позицію у постанові № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року, відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово - комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Суд визнає твердження відповідача стосовно відсутності зобов`язання між нею та ТОВ УЖК , щодо якого відбулось відступлення права вимоги між ТОВ Управлінська житлова компанія та ТОВ Юр-Інфо , безпідставними, оскільки зобов`язання між сторонами виникло безпосередньо з актів цивільного законодавства, а саме: ст.ст. 322, 360, 382 Цивільного Кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги , рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №361 від 16.12.2009 року Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій приватному підприємству Житлове управління-С .

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 часткового здійснювалось погашення боргу, що підтверджується виписками банку з рахунку ТОВ УЖК від 25.01.2016 р. на суму 300,00 грн.; 25.04.2016р. на суму 300,00грн., 02.11.2016р. на суму 200,00 грн..

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 частково проводилась оплата послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка здійснювалась на рахунок ТОВ УЖК , що суд розцінює, як визнання відповідачем свого обов`язку брати участь в утриманні спільного майна будинку, та спростовує твердження останньої викладені у відзиві з приводу відсутності правовідносин між сторонами та відсутності відповідного зобов`язання сторін.

Так, згідно Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №361 від 16.12.2009р. Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій приватному підприємству Житлове управління-С погоджено тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , їх структуру, періодичність та строки надання послуг в розмірі 0,945 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири.

У відповідності додатку №1 вказаного рішення визначено види послуг, які надавались ТОВ УЖК , серед них: технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та гарячого водопостачання.

Таким чином, з огляду зазначені види послуг, які надавались ТОВ УЖК , не відносились послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та гарячого водопостачання, даний вид послуг надається на підставі індивідуальних договорів зі споживачами та КП ПОР Полтававодоканал і ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго .

Наведені вище обставини спростовують твердження відповідача у справі з даного приводу.

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань станом на 31.03.2018 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 склала 1150,16 грн., 3% річних - 45,47 грн.; інфляційні нарахування - 218,60 грн., всього на суму 1414,23 грн..

Судом встановлено, що розрахунок суми боргу при пред`явленні позовної заяви проведено виходячи з тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №361 від 16.12.2009р., а саме 0,945 грн. за кв. м. загальної площі квартири, з врахування періодичних оплат, проведених відповідачем, ОСОБА_1 , на рахунок ТОВ Управлінська житлова компанія .

На спростування даних обставин стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно правової позиції Верховного суду України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг житлово - комунальних послуг (справа №6-59цс13), закріплена в пункту 10 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині 2 статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідків інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Отже, норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово -комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних є законними та обґрунтованими.

З наведених вище фактичних обставин справи та норм закону, які регулюють спірні правовідносини, та приймаючи до уваги той факт, що стороною позивача ТОВ Юр-Інфо надано належні, допустимі, достовірні докази, серед яких, між іншими надані письмові докази, які спростовують доводи сторони відповідача.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, з урахування положення ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що понесені позивачем ТОВ Юр-Сервіс судові витрати у розгляді даної справ, які складаються з судового збору у сумі 1921,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Поряд з цим, позивачем ТОВ Юр - Сервіс заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн..

Судом встановлено, що 28 травня 2019 року адвокатом Литвиненко А.І. було видано ордер на представництво інтересів позивача ТОВ Юр-Інфо ( а.с.38).

Статтею 137 ЦПК України визначено поняття витрат на правничу допомогу та порядок їх відшкодування, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Стороною Позивача на адресу суду рахунок - фактуру від 30.05.2019 року за надання професійної правничої допомоги по договору від 20.02.2019 року за складання позовної заяви та ведення цивільної справи за позовом ТОВ Юр-Інфо до ОСОБА_1 , яка складається з суми 3000 грн..

Суд приходить до висновку, що заявлена сума судових витрат у даній справі, яка була розглянута у порядку загального позовного провадження позивачем ТОВ Юр-Інфор відповідає критерію дійсності, необхідності та співмірності з заявленими позивачами вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12,13,141 206, 264-265, 279, 280- 283 ЦПК України, ст. 264, 525, 526, 625 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Інфо до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Інфо (36000, м. Полтава, вул. Європейська,5, код ЄДРПОУ 38439864, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 331401) 1150,16 грн. боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 3% річних - 45,47 грн., інфляційні нарахування - 218,60 грн.; всього: 1414,23 грн.,судові витрати в сумі 4921,00 грн., а саме: судовий збір в сумі 1921,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко