Постанова

від 03.11.2020 по справі 500/2266/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3025/20

Номер справи місцевого суду: 0311

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області , ухваленого під головуванням судді Жигуліна С.М. 29 липня 2019 року у м. Ізмаїл Одеської області, -

встановила:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного сууд Одеської області з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою (а.с. 2, 50).

В обгрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 липня 2011 року підтверджене його право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 вересня 2013 року підтверджене право власності відповідача на 5/8 часток у вказаній квартирі. Сторони не можуть між собою визначити порядок користування спірною квартирою, з урахуванням чого позивач просив встановити порядок користування квартиро за висновком експерта №38/45-2018 від 12 вересня 2018 року, який визначає ідеальну частку у житлі та не вимагає переоблаштування житла.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2018 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 31).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2018 року поновлено провадження у справі (а.с. 42).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 за висновком експерта від 12 вересня 2018 року. Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_2 з часткою 3/8 приміщення №3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м. Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_1 з часткою 5/8 приміщення №3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м. Виділено у спільне сумісне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приміщення №3-1-коридор площею 4,1 кв. м., №3-2-санвузол площею 2,4 кв. м., №3-3-кухня площею 5,5 кв. м., 3-4-жила кімната площею 19,1 кв. м., загальною площею 31,1 кв. м., у тому числі жилої 19,1 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати 3 057,2 грн. (а.с. 88-90).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити , стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 152,60 грн., та понесені витрати у розмірі 1 500,00 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що позивач не проживає у спірній квартирі, будь-яких намагань вселитися або інших дій щодо користування, володіння квартирою, позивачем не здійснювалось; жодного разу ОСОБА_2 не звертався до відповідача щодо встановлення порядку користування квартирою, а відтак, звернення його до суду є передчасним. Крім того, в оскаржуваному рішенні суду неправильно вказані частки квартири, що належать сторонам (а.с. 78-80).

Сторони у справі, відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, про час, дату і місце слухання справи 03 листопада 2020 року сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, через обмеження доступу до зали судового засідання Одеського апеляційного суду внаслідок поширення в Україні коронавірусної інфекції COVID-19, не подавали.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції посилався на те, що варіант за висновком експерта №38/45-2018 від 12 вересня 2018 року передбачає виділ житлової площі позивачеві без надлишків, а за висновком експерта №52/46-2019 від 09 червня 2019 року передбачене перепланування, на яке не отримано технічну дозвільну документацію, у зв`язку із чим суд встановив порядок користування квартирою за висновком експерта №38/45-2018 від 12 вересня 2018 року.

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 липня 2011 року підтверджене право власності сторін по 1/2 частці з 3/4 часток у квартирі АДРЕСА_1 . Крім того, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 вересня 2013 року підтверджене право власності ОСОБА_1 на 5/8 часток у вказаній квартирі.

З урахуванням вказаного, колегія суддів доходить до висновку, що між сторонами існує право спільної часткової власності, у зв?язку із чим, зважаючи на право сторін відповідно до вимог ст. 358 ЦК України в якості співвласників на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та на наявність приміщень, що підтверджене технічною документацією, визнає доведеними позовні вимоги в частині встановлення порядку користування спірною квартирою з виділом належної сторонам частки відповідно до висновку експерта №52/46-2019 від 09 червня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом поділу є розташована на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , до складу якої, за даними виданого КП Ізмаїльське МЕТІ станом на 09 липня 2013 року технічного паспорту, входять приміщення, позначені в плані: №№3-1-коридор площею 4,1 кв. м., 3-2- санвузол площею 2,4 кв. м., 3-3-кухня площею 5,5 кв. м., 3-4-жила кімната площею 19,1 кв. м., 3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м., 3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м., загальною площею 49,1 кв. м., у тому числі жилої 37,1 кв. м., співвласниками якої є:

- ОСОБА_2 з часткою 3/8 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 26липня 2011 року, видане Ізмаїльською державною нотаріальною конторою (реєстр №2-1748));

ОСОБА_1 з часткою 5/8 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 вересня 2013 року , видане Ізмаїльською державною нотаріальною конторою (реєстр №1-914)).

У експертному дослідженні вірно вказано, що ідеально, з огляду на частки, щодо яких проводиться дослідження, сторонам припадає:

- ОСОБА_2 з часткою 3/8 - 18,4 кв. м. (49,1 кв. м. х 3/8);

- ОСОБА_1 з часткою 5/8 - 30,7 кв. м. (49,1 кв. м. х 5/8).

До складу квартири АДРЕСА_1 входять три жилі кімнати, які позначені в плані: №3-4-жила кімната площею 19,1 кв. м., №3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м., №3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м., інші приміщення квартири є підсобними за визначенням.

Загальна площа підсобних приміщень, які з огляду на планувальне вирішення квартири АДРЕСА_1 мають залишатися у спільному користуванні співвласників - № 3-1, № 3-2 та № 3-3, складає 12 кв. м. (4,1 кв. м. + 2,4 кв. м. + 5,1 кв. м.), отже, відповідно до принципу розрахунку по 6 кв. м. (12 кв. м. х 1/2) кожному.

Загальна площа житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 , які мають бути розподілені між співвласниками - № 3-4, № 3-5 та № 3-6, складає 37,1 кв. м. (19,1 кв. м. + 9,7 кв. м. + 8,3 кв. м.).

З огляду на наявне планувальне вирішення, колегія суддів вважає обгрунтованим вказаний у Висновку експерта №52/46-2019 від 09 червня 2019 року відповідний ідеальному варіант порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , зі здійсненням часткового перепланування із встановленням перегородок у приміщенні № 3-4 із поділом його на два підсобних та одне житлове приміщення, а саме:

- виділити у користування ОСОБА_2 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м.; частину приміщення № 3-4-житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7-коридор) площею 3,0 кв. м., всього у безпосереднє користування 11,3 кв. м.

- виділити у користування ОСОБА_1 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м., частину приміщення № 3-4-житлова кімната площею 13,9 кв. м., всього у безпосереднє користування 23,6 кв. м.

- виділити у спільне сумісне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приміщення, позначені в плані: №3-1-коридор площею 4,1 кв. м., №3-2-санвузол площею 2,4 кв. м., №3-3-кухня площею 5,5 кв. м., частину приміщення № 3-4 житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор) площею 2,2 кв. м., всього у спільне користування 14,2 кв. м.

Таким чином, загальна площа запропонованих до виділу ОСОБА_2 приміщень складає 18,4 кв. м. (8,3 кв. м. + 3,0 кв. м. + 14,2 кв. м. / 2), що дорівнює ідеальній, відповідній частці у праві власності, - 18,4 кв. м.

Загальна площа запропонованих до виділу ОСОБА_1 приміщень складає 30,7 кв. м. (9,7 кв. м. + 13,9 кв. м. + 14,2 кв. м. / 2), що дорівнює ідеальній, відповідній частці у праві власності, - 30,7 кв. м.

Для забезпечення такого порядку користування колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати позивача ОСОБА_2 виконати демонтаж дверного блоку і закласти дверний проріз в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6; улаштувати дверний проріз із встановленням дверного блоку в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, встановити перегородки по осьовим лініям.

Вказане часткове перепланування із встановленням перегородок у приміщенні № 3-4 із поділом його на два підсобних та одне житлове приміщення, відповідно положень ст.ст. 100, 152 ЖК України, та Постанови Кабінету Міністрів України №1024 від 28 грудня 2016 року «Про внесення змін до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків» , не потребує відповідного узгодження, оскільки запропоноване експертом перепланування не стосується стін, які є несучими.

Також, колегія суддів враховує, що запропонований експертом у Висновку №52/46-2019 від 09 червня 2019 року варіант порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 є відповідним ідеальному, і враховує частки квартири, які належать позивачу та відповідачу (відповідно, 3/8 та 5/8).

Одночасно, колегія суддів вважає необгрунтованим посилання у апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 про те, що позивач не проживає у спірній квартирі, будь-яких намагань вселитися або інших дій щодо користування, володіння квартирою, позивачем не здійснювалось, тощо, оскільки вказане не може бути правовою підставою для відмови у задоволенні законних позовних вимог співвласника квартири про визначення порядку користування такою квартирою.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 рокупідлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Також, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів доходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частини суми судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги, у розмірі 576, 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року -скасувати.

Постановити нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою - задовольнити частково.

Виділити у користування ОСОБА_2 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м.; частину приміщення № 3-4-житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7-коридор) площею 3,0 кв. м., всього у безпосереднє користування 11,3 кв. м.

Виділити у користування ОСОБА_1 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м., частину приміщення № 3-4-житлова кімната площею 13,9 кв. м., всього у безпосереднє користування 23,6 кв. м.

Виділити у спільне сумісне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приміщення, позначені в плані: №3-1-коридор площею 4,1 кв. м., №3-2-санвузол площею 2,4 кв. м., №3-3-кухня площею 5,5 кв. м., частину приміщення № 3-4 житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор) площею 2,2 кв. м., всього у спільне користування 14,2 кв. м.

Зобов`язати ОСОБА_2 виконати демонтаж дверного блоку і закласти дверний проріз в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6; улаштувати дверний проріз із встановленням дверного блоку в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, встановити перегородки по осьовим лініям.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину суми судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги, у розмірі 576, 30 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 08 грудня 2020 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе