Ухвала

від 04.02.2021 по справі 500/2266/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа 500/2266/18

провадження № 61-19297ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 за висновком експерта

від 12 вересня 2018 року.

Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення № 3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м.

Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення № 3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м.

Виділено у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 приміщення № 3-1-коридор площею 4,1 кв. м., № 3-2-санвузол площею 2,4 кв. м., № 3-3-кухня площею 5,5 кв. м., № 3-4-жила кімната площею 19,1 кв. м., загальною площею 31,1 кв. м., у тому числі жилої 19,1 кв. м.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року скасовано.

Постановлено нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою задоволено частково.

Виділено у користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6-жила кімната площею 8,3 кв. м.; частину приміщення № 3-4-житлова кімната (може бути позначена в новому плані

№ 3-7-коридор) площею 3,0 кв. м., всього у безпосереднє користування

11,3 кв. м.

Виділено у користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5-жила кімната площею 9,7 кв. м., частину приміщення № 3-4-житлова кімната площею 13,9 кв. м., всього

у безпосереднє користування 23,6 кв. м.

Виділено у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 приміщення, позначені в плані: № 3-1-коридор площею 4,1 кв. м., № 3-2-санвузол площею 2,4 кв. м., № 3-3-кухня площею 5,5 кв. м., частину приміщення № 3-4 житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор) площею 2,2 кв. м., всього у спільне користування

14,2 кв. м.

Зобов`язано ОСОБА_1 виконати демонтаж дверного блоку і закласти дверний проріз в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, улаштувати дверний проріз із встановленням дверного блоку в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, встановити перегородки по осьовим лініям.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року (надійшла до суду 28 грудня 2020 року), в якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 14 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху

з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати уточнену касаційну скаргу з зазначенням підстав (підстави) касаційного оскарження та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги

і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

02 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Верховного Суду

від 14 січня 2021 року.

Проте вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано не в повному обсязі, а саме, в уточненій касаційній скарзі не вказано в яких конкретних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що підставою касаційного провадження є відсутність висновку Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Дане посилання не відповідає вимогам ЦПК України та не може розцінюватись, як належно викладена підстава касаційного оскарження, передбачена частиною другою статті 389 ЦПК України.

Заявник так і не вказує, у яких саме подібних (на його думку) правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (якої норми).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Додатково Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги (уточненої касаційної скарги) та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду

від 14 січня 2021 року строк для усунення недоліків слід продовжити

та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 185, 388 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі Верховного Суду від 14 січня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць