Ухвала

від 21.12.2020 по справі 757/42924/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42924/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Печерський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32020060000000035 від 28.09.2020 р., за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

05.10.2020 р. в провадження Печерського районного суду м. Києва з Житомирської надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити до судового розгляду дане кримінальне провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився із вказаною позицією прокурора, одночасно заявивши письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку із дійовим каяттям.

Разом з тим, під час підготовчого судового засідання головуючим-суддею було поставлено на обговорення питання в порядку п.3, 4 ч.3 ст. 314 КПК України щодо повернення обвинувального акту прокурору у випадку встановлення судом його невідповідності вимогам КПК України та для звернення прокурора до відповідного суду з дотримання принципу територіальної підсудності, у випадку встановлення судом непідсудності цього кримінального провадження.

Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту з цих підстав, пославшись на те, що оскільки ОСОБА_4 за змістом обвинувачення вносив неправдиві відомості в документи на території Печерського району м. Києва, а до обставин подальшої реєстрації цих фіктивних підприємств відношення він не мав, то вважав, що кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва.

Обвинувачений підтримав позицію прокурора.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог п.3, 4 ч.3 ст.314 КПК України, суд повинен вирішити питання про відповідність обвинувального акту вимогам цього Кодексу та у разі невідповідності його вимогам Кодексу, повернути такий обвинувальний акт прокурору, в тому числі у разі встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України, такими обставинами, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , установчі документи, які були підписані обвинуваченим у нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. І.Мазепи, 14 (Печерський район м. Києва), в подальшому, невстановленою особою були подані до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Слов`янської міської ради за адресою: м. Слов`янськ, площа Соборна, 2 для проведення державної реєстрації змін до відомостей, про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо ТОВ «Фіоленд ОПТ», а відтак, злочин, який інкримінується ОСОБА_4 за ч.1 ст. 205-1 КК України було закінчено на території м. Слов`янськ, що не є територіальною юрисдикцією Печерського районного суду м. Києва. Орган досудового розслідування та прокурор, який затверджував обвинувальний акт (Житомирська обласна прокуроратура), також не відносяться до Печерського району м. Києва, що в сукупності унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження у даному суді, оскільки порушено принцип територіальної підсудності.

При цьому, посилання прокурора у суті його заперечень щодо ініційованого судом питання на той факт, що до обставин подальшої реєстрації ТОВ «Фіоленд ОПТ» ОСОБА_4 відношення не мав, а відтак вважав, що об`єктивна сторона вчинення ним кримінального правопорушення за ч.1 ст. 205-1 КК України була закінчена із фактом підписання ним документів на території Печерського району м. Києві, вказує у такому випадку на невірну кваліфікацію органом досудового розслідування дій ОСОБА_4 за відповідною статтею Кримінального закону і як наслідок, невідповідність обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до науково-практичного коментарю КК України (до ст. 205-1 КК України), внесення до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, проте не у зв`язку із такою реєстрацією, має кваліфікуватись не за ст. 205-1 КК України, а за ст. 358 або 366 КК України.

Відтак, у випадку, якщо ОСОБА_4 органом досудового розслідування не інкримінується наслідок його дій у виді подальшої реєстрації невстановленими слідством особами за попередньою із ним змовою фіктичного підприємства ТОВ «Фіоленд ОПТ», то його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 205-1 КК України невірно.

У випадку, якщо ж прокурором вважається вірною кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 205-1 ч.1 КК України, то вказана кваліфікація повинна охоплюватись фактом реєстрації ТОВ «Фіоленд ОПТ» невстановленими досудовим розслідуванням особами у м. Слов`янськ, що повинно бути відображено у кваліфікації дій ОСОБА_4 як «за попередньою змовою групою осіб», що відсутнє у обвинувальному акті відносно останнього, і як наслідок, обумовлювати направлення такого обвинувального акту до відповідно суду із дотриманням принципу територіальної юрисдикції, або звернення до відповідного суду для визначення такої юрисдикції.

З огляду на викладене, суд вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та для скеровування його прокурором до відповідного суду з метою дотримання ст. 32 КПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 291, п. 3,4 ч. 3 ст. 314, 369, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020060000000035 від 28.09.2020 р., за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, - повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1