Ухвала

від 18.12.2020 по справі 521/1105/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1105/19

Номер провадження:1-кс/521/5811/20

У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2020 року до Малиновського районного суду м.Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна. В клопотанні заявник ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений слідчим суддею Малиновського районного суду м.Одеси згідно ухвали від 13 квітня 2017 року на майно, а саме на нежитлові приміщення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до клопотання, 13.04.2017 року слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси, розглянувши клопотання прокурора Одеської області за кримінальним провадженням № 42015160000000626 від 16.09.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України, постановив ухвалу про накладення арешту на майно, а саме на нежитлові приміщення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору дарування належать ОСОБА_3 , але необхідність в подальшому застосуванні цього заходу відпала.

ОСОБА_3 підтримав вимоги викладені у клопотанні та просив їх задовольнити.

Прокурор, сповіщений належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 170 КПК Українирегулює підстави для арешту майна, та зазначає яке саме майно може бути арештовано.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленомуКПК Українипорядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2статті 170 КПК Українитакож встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення (серед іншого): 1)збереження речових доказів.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що нежитлові приміщення загальною площею 1707 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , була засобом вчинення кримінального правопорушення. Органом досудового розслідування було розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42015160000000626 від 16.09.2015 року, та на даний момент протягом 3 років після накладення арешту будь-яких інших дій стороною обвинувачення не здійснюється, також, жодній особі не вручено підозру, що позбавляє заявника права користування та розпорядження належними йому нежитловими приміщеннями.

Речовими доказами, відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально противоправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.4ст.41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п.2 ч.1ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниспрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за можливо задовольнити клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 13 квітня 2017 року, а саме на нежитлові приміщення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.170,173,174,370-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 згідно ухвали (справа №521/5890/17; провадження №1-кс/521/1891/17) від 13 квітня 2017 року на нежитлові приміщення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали слідчого судді доручити слідчому та прокурору.

Копію ухвали надіслати прокурору та заявнику.

Ухвала слідчого судді набирає законної з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1