Рішення

від 06.11.2020 по справі 942/1667/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.11.2020

ЄУ № 942/1667/19

Провадження №2/942/97/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сіренко А.В.,

за участю представника позивача - Матвєєвої Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , третя особа ? Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування записів про реєстрацію іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , в якому просив визнати недійсними договори оренди землі та скасувати записи про реєстрацію іншого речового права.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 3,3034 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0008, розташованої на території Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області та земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 3,6546 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0009, розташованої на території Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області. 11.12.2012 позивач уклав з відповідачем договори оренди землі б/н вказаних земельних ділянок строком дії на п`ять років до 05.03.2019 та 01.03.2019 відповідно.

Проте, відповідач у 2017 році видав позивачу додаткові угоди до вказаних договорів, а саме - додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 3,3034 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0008, додаткова угода зареєстрована відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 84963093 від 13.04.2017, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 11419170 від 05.03.2014, номер запису про інше речове право: 4886434 (спеціальний розділ) дата реєстрації: 05.03.2014; додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 щодо оренди земельної ділянки№ НОМЕР_2 , площею 3,6546 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0009, договір зареєстрований відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 84996237 від 13.04.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11307798 від 01.03.2014, номер запису про інше речове право: 4838176 (спеціальний розділ) дата та час державної реєстрації 28.02.2014.

Строк дії договорів оренди за вказаними угодами було продовжено до 10.06.2025.

Під час огляду спірних угод до договорів оренди землі виявилося, що в графі Орендодавець навпроти прізвища ОСОБА_1 стоїть підпис невідомої позивачу особи візуально схожий на підпис позивача, але йому не належить.

Позивач вважає, що незаконні дії відповідача порушують його право на вільне розпорядження своїм майном та свідчать про недобросовісність відповідача, оскільки наміру укладати додаткові угоди позивач не мав.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 11.12.2012, укладену 10.06.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА та скасувати запис про інше речове право: 4886434 від 05.03.2014; визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 11.12.2012, укладену 10.06.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА та скасувати запис про інше речове право: 4838176 від 28.02.2014.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 21.11.2019 року.

18.10.2019 від представника третьої особи надійшло пояснення на позов, в якому зазначено, що відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, який не перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та провів державну реєстрацію прав, забезпечує передачу реєстраційної справи у паперовій формі або документів, що були видані, оформлені або отримані ним під час проведення такої реєстрації, до відповідного суб`єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі відповідно до цієї статті. З оригіналів документів, поданих для проведення реєстраційних дій, виготовляються електронні копії шляхом сканування, що долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, тому Державний реєстратор прав містить записи про зареєстровані права на нерухоме майно, створені за допомогою засобів ведення Державного реєстру прав в процесі проведення таких реєстраційних дій, а саме:

- відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу 84963093, сформованого 13.04.2017 державним реєстратором Новопсковської селищної ради Луганської області, зареєстровано додаткову угоду б/н від 10.06.2015, укладену між ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 11.12.2012, укладеного ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА з ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4423382000:10:004:0008;

- відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу 84996237, сформованого 13.04.2017 державним реєстратором Новопсковської селищної ради Луганської області, зареєстровано додаткову угоду б/н від 10.06.2015, укладену між ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 11.12.2012, укладеного ТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА з ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4423382000:10:004:0009, але відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що були видані, оформлені або отримані під час проведення такої реєстрації до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, як суб`єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ, у паперовій формі не надходили.

30.10.2019 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що після укладення додаткових угод 10.06.2015, якими продовжено строк дії договорів оренди землі від 11.12.2012 та збільшена орендна плата, позивач жодного разу не порушував перед СТОВ АФ Закотненська питання щодо причин збільшення орендної плати, ніж це було передбачено договорами оренди землі від 11.12.2012 та беззастережно приймав орендну плату у такому розмірі. Твердження позивача про те, що зі СТОВ АФ Закотненська він додаткових угод до договорів оренди землі не укладав, про те що підпис в додаткових угодах вчинено іншою особою дізнався у 2018 році є необґрунтованим, оскільки, починаючи з 2015 року позивач почав отримувати орендну плату у збільшеному розмірі, а тому мав можливість отримати примірник договору ще в жовтні 2015 року, коли отримав перший платіж в розмірі 4 015,84 грн., який перевищував розмір орендної плати, яку він отримував згідно умов договорів у 2014 році (загальна сума орендної плати, виплачена позивачу в 2014 році склала 3 325,61 грн.). Представник відповідача вказує, що позивач не мав жодних об`єктивних перешкод довідатися про наявність додаткових угод до договорів оренди землі, починаючи з жовтня 2015 року, навпаки, як власник земельних ділянок позивач міг і повинен був довідатися про порушення своїх прав, оскільки частина перша ст. 261 ЦПК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, а тому позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі задоволенню не підлягають, у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

У відповіді на відзив представник позивача заперечувала проти доводів відповідача та зазначила, що отримання орендної плати у 2015 році не доводить ту обставину, що саме оспорювана редакція додаткових угод була підписана позивачем. Надані відповідачем документи не доводять отримання орендної плати саме за оспорюваною редакцією договору, окрім того, вказані документи мають дописки, зокрема чеки на суму 848,50 грн. та на суму 6 969,22 грн., що ставить під сумнів достовірність викладених відповідачем міркувань наведених у відзиві. Крім того, представник позивача зазначає, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмові формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення. Враховуючи ту обставину, що позивач оспорювану редакцію договору не підписував, вказане свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладення саме вказаного оспорюваного договору. Щодо пропуску строків позовної давності представник позивача зазначає, що факт отримання орендної плати не є визначальним в обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено вважала, що правовідносини виникли з інших підстав. Позивач пов`язує порушення його прав саме з приводу умов, які зазначені у договорах та які він не підписував і про які дізнався у 2018 році, а не з фактом користування відповідачем його земельною ділянкою.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21.11.2019 підготовче судове засідання відкладено до 26.12.2019 за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 26.12.2019 задоволено клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта за результатами проведення експертизи.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15.06.2020 поновлено провадження у справі, у зв`язку надходженням висновку експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи, підготовче судове засідання призначено на 09.07.2020.

09.07.2020 та 17.08.2020 підготовчі судові засіданні відкладені за клопотанням представників сторін.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 29.09.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28.10.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд про їх задоволення, надала пояснення згідно обставин, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення згідно обставин, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок № НОМЕР_1 , площею 3,3034 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0008 та № НОМЕР_2 , площею 3,6546 га, кадастровий номер 4423382000:10:004:0009, розташованих на території Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р2 №510212 та IV-ЛГ №038090 відповідно.

11.12.2012 між ОСОБА_1 та СТОВ АФ Закотненська були укладені договори оренди зазначених вище земельних ділянок, строком дії на п`ять років.

10.06.2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ АФ Закотненська до вказаних договорів оренди земельних ділянок укладені додаткові угоди, при цьому відповідно до змісту висновку експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/113/7/7-54-е від 20.03.2020 - підписи, розташовані у графі Від Орендодавця: у розділі ПІДПИСИ СТОРІН у додатковій угоді до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 року, укладеній 10.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , зареєстрована реєстраційною службою майнових прав за №4886434, та у додатковій угоді до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 року, укладеній 10.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , зареєстрована реєстраційною службою майнових прав за №4838176 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно із статтями 12 , 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина друга статті 207 ЦК України).

Виходячи із змісту вимог ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні даного цивільного позову суд керувався висновком Великої Палати Верховного Суду України в справі № 145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року.

В змісті якого чітко зазначено, що у разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Стосовно скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 року, укладеної 10.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , зареєстрованої реєстраційною службою майнових прав за №4886434, та додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 11.12.2012 року, укладеної 10.06.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА , зареєстрованої реєстраційною службою майнових прав за №4838176, то виходячи з вище викладеного, додаткові угоди від 10.06.2015 до договорів оренди землі б/н від 11.12.2012 року вважаються такими, що не відбулися, і такі обставини є підставою для відмови в державній реєстрації.

Ставлячи вимогу про скасування державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі, поза увагою позивача залишилося те, що він не ставив співвідповідачем реєстраційну службу.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що вибравши ефективний спосіб захисту, а саме усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки, то вимога про скасування державної реєстрації договору оренди буде похідною, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. За таких умов розгляд цих двох позовних вимог про усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, і її повернення, а також скасування державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Стосовно заявлених стороною відповідача клопотання, про застосування строку позовної давності, то суд виходячи із вимог цивільно-процесуальних норм, правових норм цивільного права, рішень Верховного Суду України, вважає, що захисту підлягають порушені права. Таким чином, у задоволенні позовних вимог у даній справі суд відмовляє з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 до СТОВ АГРОФІРМА ЗАКОТНЕНСЬКА про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування записів про реєстрацію іншого речового права повністю, суд виходить із засад судового захисту цивільного права та інтересу, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір та судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Закотненська про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування записів про реєстрацію іншого речового права.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 26.06.2000 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1633 від 21.05.2019 року, адреса: вул. Українська, 216 смт Новопсков, Луганська область.

Відповідач: СТОВ АФ Закотненська код ЄДРПОУ 30714350, місце знаходження: вул. Вишнева, буд. 69В с. Осинове, Новопсковського району Луганської області.

Представник відповідача: ОСОБА_3 , діє на підставі наказу від 14.03.2015 СТОВ АФ Закотненська , адреса: вул. Вишнева, буд. 69В с. Осинове, Новопсковського району Луганської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код ЄДРПОУ 04051589, адреса: пров. Історичний, 1, смт Новопсков, Луганська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2020 року.

Головуючий суддя А.В. Чалий