Рішення

від 11.12.2020 по справі 461/3844/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3844/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Степанюк Ю.

представника позивача - Сеньківа А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (адреса: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4), Товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості (адреса: 79058, м. Львів, пр. Чорновола, 67г), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) та державного реєстратора Львівського міського управління юстиції Величка Андрія Степановича (адреса: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) про визнання права спільної часткової власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання до вчинення дій та визнання припиненим права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати за кожним з них по Ѕ у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 кадастровий номер 4610136600:04:001:0012; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відновити державну реєстрацію цієї земельної ділянки в державному земельному кадастрі; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015 в державному земельному кадастрі та скасувати державну реєстрацію права власності на неї, а також визнати припиненим право власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради на цю земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором купівлі продажу від 04.10.2010 року вони придбали в ОСОБА_3 одноквартирний будинок АДРЕСА_4 та земельну ділянку, на якій його розміщено,площею 0,0691 га, кадастровий номер 4610136600:04:001:0012. Заперечуючи їх право власності на вказану земельну ділянку Львівська міська рада подавала цивільні позови про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу, витребування вказаної земельної ділянки з володіння позивачів, в задоволенні яких було відмовлено. Ухвалою Львівської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ Розвиток нерухомості земельної ділянки площею 0,45 га по АДРЕСА_5 (кад. № 4610136600:04:001:0015), складу якої включено частину спірної земельної ділянки придбаної позивачами. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Львівською міською радою на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 . Ця ж ділянка зареєстрована в державному земельному кадастрі. В державному земельному кадастрі державну реєстрацію спірної земельної ділянки придбаної позивачами скасовано відповідачем. На підставі вказаного, позивачі стверджують, що їхнє право власності на спірну земельну ділянку пл. 0,0691 га по АДРЕСА_4 оспорюється та невизнається відповідачами.

Відповідач Львівська міська рада надала суду відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнала та зазначила, що ОСОБА_3 не мав права розпоряджатись спірною земельною ділянкою пл. 0,0691 га. Його право власності на неї ґрунтувалось на Рішенні Галицького районного суду міста Львова від 30.10.2009 року про визнання за ним такого права, однак ухвалою цього ж суду від 02.12.2010 року вказане рішення, а також державний акт на землю скасовано за нововиявленими обставинами. В подальшому ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову. Право власності на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 набуто Львівською міською радою правомірно, така була комунальною власністю на день її державної реєстрації. Просить у позові відмовити.

Відповідач ТОВ Розвиток нерухомості надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнає та зазначає наступне. Ухвалою Львівської міської ради № 2377 від 30.05.2013 року затверджено надання ТОВ Розвиток нерухомості земельної ділянки площею 0,45 га по АДРЕСА_5 в оренду. ТОВ Розвиток нерухомості та Львівською міською радою було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 27.07.2013 року. Однак у зв`язку з наданням ТОВ Розвиток нерухомості земельної ділянки по АДРЕСА_6 , договір оренди даної земельної ділянки втратив чинність. ТОВ Розвиток нерухомості є неналежним відповідачем за заявленими позовними вимогами. Земельна ділянка пл. 0,45 га по АДРЕСА_5 в орендному користуванні ТОВ Розвиток нерухомості більше не перебуває.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнає та зазначає наступне. Позовні вимоги суперечать встановленому порядку його діяльності. Земельна ділянка площею 0,0691 га була скасована на підставі Ухвали Галицького районного суду м. Львова від 02.12.2010 року, якою було скасовано державний акт на право власності на землю. Вказана земельна ділянка була перенесена в розряд архівних , для чого було сформовано заяву про виявлення технічної помилки допущеної в ДЗК. В законодавстві не передбачено поняття відновлення державної реєстрації земельної ділянки та механізму його реалізації. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивачів з`явився. Позовні вимоги підтримав. Надав пояснення аналогічні викладених в позовній заяві.

В судове засідання представник Львівської міської ради не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на навчанні в день засідання. Дане клопотання судом відхилено, оскільки Львівська міська рада, як юридична особа має в штаті не одного юриста, про дату судового засідання була поінформована заздалегідь (20.11.2020 року) і мала можливість вжити належних заходів для забезпечення явки іншого представника в судове засідання. Тому суд не визнав поважною неявку представника відповідача в судове засідання, ухваливши проводити розгляд справи за його відсутності. Крім того, свою мотивовану позицію по суті спору Львівська міська рада виклала у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання представник ТзОВ Розвиток нерухомості не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта поштове повідомлення вручено за довіреністю.

Третя особа Державний реєстратор Львівського міського управління юстиції Величко А.С. в судове засідання не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. До суду вернувся конверт із вмістом судової повістки із зазначенням причини: адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлені учасники справи про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. До суду вернувся конверт із вмістом судової повістки з вказаною причиною: за закінченням терміну зберігання . Подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання, однак до суду не з`явились.

Заслухавши представника позивача, дослідивши доводи викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 придбав у власність одноквартирний будинок АДРЕСА_4 . Згідно з рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.05.1953 року № 695 за цим будинком закріплено земельну ділянку площею 1567,2 кв.м., за фактичним користуванням 891,3 кв.м.

Ухвалою Львівської міської ради від 09 липня 2009 року № 2865 Про передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у місті Львові ОСОБА_3 передано у власність для обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0,0210 га.В подальшому рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради розмір земельної ділянки, переданої ОСОБА_3 у власність для обслуговування житлового будинку, збільшено до 0,0691 га. Дане рішення суду набуло законної сили та було реалізоване ОСОБА_3 та суб`єктом владних повноважень, на ім`я ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано управлінням Держкомзему у місті Львові 01 липня 2010 року.

04 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали в рівних частках кожен одноквартирний будинок та земельну ділянку площею 0,0691 га, у АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку кадастровий номер 4610136600:04:001:0012.

В подальшому Львівська міська рада звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Галицького районного суду міста Львова від 30 жовтня 2009 року у справі № 2-2335/2009 за нововиявленими обставинами, яке Ухвалою цього ж суду від 02 грудня 2010 року було скасоване. В резолютивній частині вказаної ухвали суд не вказав про скасування державного акту на спірну земельну ділянку. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 05 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської міської ради відмовлено (номер справи змінено на № 2-1112/2011). Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 05 квітня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 09 червня 2009 року № 2865 закрито.

Львівська міська рада, не визнаючи права власності позивачів на спірну земельну ділянку звернулась до Галицького районного суду м. Львова з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.10.2010 року в частині продажу позивачам спірної земельної ділянки площею 0,0691 га. Ухвалою цього суду від 29 листопада 2010 року забезпечено позов Львівської міської ради - накладено арешт на спірну земельну ділянку, заборонено її відчужувати та реєструвати. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 12 квітня 2011 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено,визнано недійсним вищевказаний договір в частині продажу позивачам спірної земельної ділянки. В подальшому Постановою Верховного Суду України від 07 листопада 2012 (справа № 6-107цс12) заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року та заяву ОСОБА_2 й ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 січня 2012 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Розвиток нерухомості , про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, задоволено. Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2011 року та від 06 січня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року у вищевказаній справі рішення Галицького районного суду міста Львова від 12 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду справи Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 07 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні позову Львівської міської ради Оприска З.Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Розвиток нерухомості , про визнання договору купівлі-продажу одноквартирного будинку та земельної ділянки частково недійсним, відмовлено.

В подальшому Львівська міська рада, не визнаючи за позивачами права власності на спірну земельну ділянку, звернулась до Галицького районного суду м. Львова з позовом про її витребування з володіння позивачів. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 15 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги та витребувано у позивачів земельну ділянку площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 4610136600:04:001:0012. Постановою апеляційного суду вказане рішення залишене без змін. Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року Рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено Львівській міській раді в задоволенні позову про витребування спірної земельної ділянки з володіння позивачів.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Верховний Суд в постанові від 27.11.2019 року зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками будинку та земельної ділянки площею 0,0691 га. З переходом до них права власності на будинок і на спірну земельну ділянку, Львівська міська рада втратила право власності на неї та статус власника цієї земельної ділянки. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право власності на будинок та спірну земельну ділянку у передбачений законом спосіб, за відплатним договором купівлі-продажу від 04 жовтня 2010 року. Земельна ділянка не перебувала у власності територіальної громади міста Львова, оскільки ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності у встановленому порядку і як власник у встановленому законом порядку за відплатним договором продав будинок та земельну ділянку позивачам.

Таким чином судові рішення, які б визнавали протиправність виникнення права власності позивачів на спірну земельну ділянку відсутні. У задоволенні відповідних позовів Львівської міської ради відмовлено.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також, згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, аналіз вказаних норм права свідчить про те, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу ІНФОРМАЦІЯ_1 - збудоване на землі слідує за нею.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 21 березня 2008 року), якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Суд також враховує юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, дану Верховним Судом у Постанові від 27.11.2020 року у справі № 461/2328/16-ц

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що позивачі є співвласниками у частці Ѕ кожен у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0691 га кад. № 4610136600:04:001:0012, яка була придбана ними в ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 04.10.2010 року.

Сторонами не оспорюється і підтверджується матеріалами справи, щоухвалою Львівської міської ради № 2377 від 30.05.2013 року, зі змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради № 2497 від 27.06.2013 року, затверджено товариству з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,4500 га з кадастровим номером 4610136600:04:001:0015 на АДРЕСА_5 в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового та офісного комплексу.

Відповідно до вказаної ухвали, частина спірної земельної ділянки по АДРЕСА_4 ,без погодження з позивачами була включена до складу іншої земельної ділянки площею 0,45 га кадастровий номер 4610136600:04:001:0015 на АДРЕСА_5 .Вказана обставина встановлена Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № 876/1630/14, є преюдиційною і доказуванню не підлягає. Даною постановою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправними та скасовано вищевказані ухвали Львівської міської ради № 2377 від 30.05.2013 року та № 2497 від 27.06.2013 року, як такі, що порушують права позивачів, котрі в установленому законом порядку набули у власність спірну земельну ділянку пл. 0,0691 га по АДРЕСА_4 . Вказаною постановою також встановлено, що виданий на цю земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 державний акт серії ЯК № 655670 від 26 січня 2010 року на право власності не був скасований або визнаний недійсним. Наведена обставина також є преюдиційною і додатковому доказуванню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно доінформаційної довідки №205439851 від 26.03.2020 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку площею 0,4500 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0015) по АДРЕСА_5 зареєстровано за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради. В реєстрі відсутня реєстрація інших речових прав на цю земельну ділянку, в тому числі права оренди за відповідачем ТОВ Розвиток нерухомості .Відповідно доінформаційної довідки 205962045 від 02.04.2020 року інші об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_5 відсутні.

Сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи той факт, що спірна земельна ділянка площею 0,0691 га на АДРЕСА_4 , кад. № 4610136600:04:001:0012 була скасована в державному земельному кадастрі на підставі Ухвали Галицького районного суду міста Львова від 02.12.2010 року № 2-2335/09р. Вказане підтверджується також відповіддю на адвокатський запит від 24.02.2020 Відділу у місті Львові ГУ Держгеокадастру. При перенесенні вказаної земельної ділянки в розряд архівних був автоматично сформований протокол № 1940072 від 30.10.2017 року. Аналогічна за змістом відповідь на адвокатський запит від 17.02.2020 року за № 13-0.2 - 1148/2-20 надана ГУ Держгеокадастру у Львівській області, де вказано, що земельна ділянка з кад. № 4610136600:04:001:0012 перенесена в архів, оскільки Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 02.12.2010 року № 2-2335/09 скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку. Крім того частина земельної ділянки входить в межі ділянки площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що саме Львівська міська рада чи інша особа ініціювала перед ГУ Держгеокадастром у Львівській області скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, а сам відповідач ГУ Держгеокадастр у Львівській області на таку обставину не покликається.Судом також встановлено, що позивачі не отримували жодних повідомлень про те, що спірна земельна ділянка площею 0,0691 га скасована, внесена до архіву чи скасована її реєстрація в державному земельному кадастрі.

Таким чином судом встановлено, що за відповідачем Львівською міською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015.До її складу протиправно включено частину спірної земельної ділянки, яка є власністю позивачів. Львівська міська рада наполягає на правомірності її права власності щодо земельної ділянки по АДРЕСА_5 . Окрім тогозазначена земельна ділянка по АДРЕСА_5 є зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з урахуванням протиправно включеної до неї частини належної позивачам спірної земельної ділянки. Натомість реєстрація спірної земельної ділянки по АДРЕСА_4 в Державному земельному кадастрі скасована на підставі того, що виданий на ім`я ОСОБА_3 державний акт на землю було скасовано, що не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи.Отже, скасування спірної земельної ділянки площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 проведено протиправно, всупереч наявному в позивачів праву власності на це майно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що внаслідок наведеної поведінки Львівської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Львівській області виникла невизначеність у праві власності позивачів щодо спірної земельної ділянки, що є ознакою невизнання (оспорення) права власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельних ділянок здійснюється:у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр , Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок;якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ,відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у викладені в постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, згідно з якими застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що ефективним способом захисту права власності позивачів, за обставин встановлених у справі, є визнання цього права за ними, скасування державної реєстрації права власності Львівської міської ради на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 , скасування державної реєстрації самої цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з визнанням припиненими речових прав Львівської міської ради щодо неї.

Поряд з тим суд зазначає, що відповідач ТОВ Розвиток нерухомості учасником спірних правовідносин власності не є, відтак суд не вбачає підстав вважати, що цей відповідач певним чином оспорює право власності позивачів, а тому в позові щодо нього слід відмовити.

Позивачі домагаючись відновлення реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі по суті просять застосувати такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення права. Водночас суд враховує пояснення відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області про те, що законодавство не містить поняття відновлення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що робить неможливим виконання рішення у випадку задоволення позовної вимоги з таким формулюванням. Разом з тим відновлення становища, яке існувало до порушення права власності позивачів чого вони домагаються позовом, вимагає повернення до такого стану, коли спірна земельна ділянка була б зареєстрованою в Державному земельному кадастрі, оскільки вона була там зареєстрована до правопорушення. У зв`язку з цим вимогу позивачів слід задоволити частково, зобов`язавши відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто, судовий збір слід стягнути з Львівської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь позивачів в рівних частках, по 6937 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247 , 259 , 351 - 355 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (адреса: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4), Товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості (адреса: 79058, м. Львів, пр. Чорновола, 67г), за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) та державного реєстратора Львівського міського управління юстиції Величка Андрія Степановича (адреса: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) про визнання права спільної часткової власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання до вчинення дій та визнання припиненим права власності- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 кадастровий номер 4610136600:04:001:0012.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 кадастровий номер 4610136600:04:001:0012.

Зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0691 га по АДРЕСА_4 кадастровий номер 4610136600:04:001:0012 в державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015 в державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна:153804946101, номер запису про право власності 2441574.

Визнати припиненим право власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради на земельну ділянку площею 0,45 га по АДРЕСА_5 кадастровий номер 4610136600:04:001:0015, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 153804946101, номер запису про право власності 2441574.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1) та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (адреса: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 13874 грн., в рівних частках, по 6937 грн. з кожного.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Є.Радченко