Постанова

від 08.12.2020 по справі 914/483/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа №914/483/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, вих. №260107-вих-71442 від 15.09.2020 (вх. №01-05/2555/20 від 17.09.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 (повне рішення складено 21.08.2020)

у справі №914/483/20 (суддя Яворський Б.І.)

за позовом: Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Львівського обласного добровільного товариства захисту неповносправних дітей, молоді та осіб з інвалідністю дитинства «Довіра» , м. Львів

про стягнення 11 021,99 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського обласного добровільного товариства захисту неповносправних дітей, молоді та осіб з інвалідністю дитинства «Довіра» 11 021,99 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 01.01.2015.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є правомірними, однак позивачем пропущена позовна давність (останнім днем закінчення перебігу позовної давності було 09.10.2018, а відділ освіти звернувся з позовом лише 26.02.2020), а наведені позивачем причини пропуску позовної давності не можуть бути визнані поважними.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що звертався до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви та обгрунтував причин пропуску даного строку. Зокрема, позивач зазначав, що 27.12.2018 звертався із позовною заявою до відповідача, однак така ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.02.2019 була повернута позивачу з підстав невиконання вимог ухвали суду від 29.12.2019 щодо усунення недоліків позовної заяви. Оскільки позивач не отримував ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а у випадку отримання такої дана позовна заява була б розглянута в межах строку позовної давності, скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки клопотанню про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/483/20 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів - Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20, ухвалено здійснити розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом апеляційної інстанції, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2015 року Дошкільним навчальним закладом №159 (виконавець) та Львівським обласним добровільним товариством захисту неповносправних дітей, молоді та осіб з інвалідністю дитинства «Довіра» (замовник) укладено договір про надання послуг з додатком №1 до нього. Вказаний договір 05.01.2015 погоджений управлінням освіти департаменту гуманітарної політики ЛМР та відділом освіти Франківського району УОДГПЛМР.

Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов`язується протягом визначеного у договорі терміну надавати за плату послуги із забезпечення роботи Львівського обласного добровільного товариства захисту неповносправних дітей, молоді та осіб з інвалідністю дитинства «Довіра» під час організації навчання та соціальної адаптації дітей з синдромом Дауна у приміщенні дошкільного навчального закладу №159, площею 110,6 кв.м., а замовник зобов`язується оплачувати дані послуги. Перелік послуг, що надаються замовнику визначається сторонами у додатку №1 до договору, що є його невід`ємною його частиною (п.1.2 договору).

Згідно розділу 2 договору вартість послуг, що надаються виконавцем, встановлюється у розмірі спожитих енергоносіїв, комунальних послуг за кожен календарний місяць, визначається сторонами та фіксується в акті наданих послуг, згідно додатку №1 до договору. Замовник зобов`язаний перерахувати кошти у сумі, зазначеній в акті про надання послуг та відповідно до виставленого рахунку, протягом 5 днів з моменту підписання такого акта на розрахунковий рахунок № 35423203028875 в ГУДКСУ у Львівській обл., МФО 825014 ЄДРПОУ 02144542. Акт про надані послуги підписується сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.

Згідно додатку №1 до договору про надання послуг сторони погодили формулу розрахунку послуг, що надаватимуться відповідно до площі орендованого майна та визначили одержувача коштів: ЦБ Відділ освіти Франківського району управлінням освіти департаменту гуманітарної політики ЛМР (правонаступником якого є Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради).

Відповідно до п.5.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року. Після закінчення терміну дії договору він підлягає переукладенню на загальних підставах.

Позивач зазначив, на виконання укладеного договору відповідачу у січні-червні 2015 року було надано обумовлені послуги та виставлено відповідні рахунки: №271-к від червня 2015 року на суму 718,34 грн., №306-к від 15.05.2015 на суму 15 243,09 грн. та №331-к від 20.07.2015 на суму 7,24 грн.). Відповідач вартість отриманих послуг на розрахунковий рахунок Відділу освіти Франківського району м. Львова оплатив частково, у розмірі 4'953,92 грн. (копія виписки казначейства від 14.08.2015 із вказівкою на призначенням платежу: оплата за комунальні послуги рах. №306-к від 20.07.2015, дог. від 01.01.2015 додана позивачем до матеріалів справи).

09.10.2015 сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків на суму 11 014,75 грн.

Позивач стверджує, що 10.03.2016, 08.07.2016, 07.11.2018 та 12.11.2018 відповідачу скеровувалась претензії, зокрема, із вимогою оплати заборгованості, проте вказані претензії залишені без відповіді та задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського обласного добровільного товариства захисту неповносправних дітей, молоді та осіб з інвалідністю дитинства «Довіра» 11 021,99 грн., з яких: 11 014,75 грн. - вартість наданих комунальних послуг та 7,24 грн. - збір за спецводокористування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Приписами ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які містять аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

У п.2.1 та 2.2 договору сторони визначили, що вартість послуг, які надаються виконавцем, встановлюється у розмірі спожитих енергоносіїв, комунальних послуг за кожен календарний місяць, визначається сторонами та фіксується в акті наданих послуг, згідно додатку №1 до договору. Замовник зобов`язаний перерахувати кошти у сумі, зазначеній в акті про надання послуг та відповідно до виставленого рахунку, протягом 5 днів з моменту підписання такого акта на розрахунковий рахунок

Наявними в матеріалах справи рахунками на оплату та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 09.10.2015 підтверджується правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості.

Разом з тим, відповідач у поданих суду першої інстанції письмових поясненнях з приводу позовних вимог зазначав про те, зокрема, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з нормами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст.264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ( ч.3 ст. 264 ЦК України).

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.

Судом з`ясовано, що спірні правовідносини існували у січні-червні 2015, а 09.10.2015 сторони підписали акт звірки розрахунків. Відтак, з врахуванням положень наведених вище положень ЦК України останнім днем закінчення перебігу позовної давності було 09.10.2018. Однак позивач звернувся з даним позовом до суду лише 26.02.2020.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви, зазначаючи що 27.12.2018 звертався із позовною заявою до відповідача, однак така ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.02.2019 була повернута позивачу з підстав невиконання вимог ухвали суду від 29.12.2019 щодо усунення недоліків позовної заяви. Однак позивач не отримував ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а у випадку отримання такої дана позовна заява була б розглянута в межах строку позовної давності.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за змістом частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Вирішення судом питання про поважність причин пропуску строку позовної давності має місце у разі, якщо позивач наводить причини, які перешкоджали зверненню з позовом у межах такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності не можуть бути визнані поважними, оскільки звертаючись 27.12.2018 з позовною заявою позивач уже пропустив строк позовної давності, який, як зазначалось вище, закінчився 09.10.2018

Крім того, за змістом ч.2 та ч.3 ст.265 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників (субсидіарна відповідальність), а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Водночас, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Перебіг позовної давності не переривається, якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто (аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17 та від 09.07.2020 у справі № 904/3405/19).

З огляду на все викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі та вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2020 у справі №914/483/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.