Постанова

від 22.12.2020 по справі 910/8107/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа№ 910/8107/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Поляк О.І.

Дідиченко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20 (суддя Котков О.В., повний текст складено - 03.09.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп звернулось з позовною заявою до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка про стягнення 10% річних за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №221214 від 22.12.2014 у розмірі 16 942,47 грн. та 40% річних - 140 920,48 грн., пені - 28 420,40 грн. за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №10219ТУ від 01.02.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20 позов задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка на користь товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп грошові кошти: 10% річних за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №221214 від 22.12.2014 у розмірі 9 607,27 грн., 40% річних - 140 920,48 грн. та пені - 27 204,12 грн. за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №10219ТУ від 01.02.2019, витрат на професійну правничу допомогу - 3 816,38 грн. та судовий збір - 2 665,98 грн. В іншій частині позову відмовлено.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати за поставлену продукцію. Вимогу про стягнення 40% річних у розмірі 140 920,48 грн. суд визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі. Разом з тим, суд здійснивши перерахунок заявлених сум пені та 10% річних, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, в межах визначених позивачем періодів, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9 607,27 грн. 10% та 27 204,12 грн. пені, у зв`язку з чим, позов в цій частині задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За доводами апелянта, суд не врахував порушення позивачем строків поставки товару за договором №221214 від 22.12.2014 та недопоставку товару згідно специфікації №18 від 20.06.2018; не надав оцінку п. 10.7 договору, на підставі якого, відповідач вправі припинити виконання зобов`язань в частині дотримання строків оплати товару. Посилаючись на власний контррозрахунок, апелянт вважає, що при розрахунку 10% річних, не пілягають врахуванню суми за періоди неналежного виконання позивачем умов договору. Також, скаржник не згоден з нарахованими до стягнення 40% річних та пені. Окрім цього, як вказує апелянт, судом не було розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у поновлено товариству з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20; відкрито апеляційне провадження у справі; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи та зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Вказана ухвала була отримана позивачем - 03.11.2020, а відповідачем - 30.10.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.

В свою чергу, від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Крім того, у відзиві позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. за розгляд справи в апеляційному суді.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/8107/20 є вимога про стягнення 186 283,35 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Групп (постачальник) та приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка (покупець) 22.12.2014 було укладено договір постачання №221214, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити хімічну продукцію (далі - продукція) в асортименті, кількості та по цінам, які вказані в додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 10.4 договору покупець за вимогою постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, повинен виплатити суму боргу з урахуванням десяти відсотків річних від простроченої суми.

Договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2015 року. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не подовжувати його, то строк дії договору буде автоматично подовжений на 1 (один) календарний рік. Кількість подовжень строку дії договору не обмежена (п. 13.1 договору).

У додатковій угоді №1 від 25.12.2017 сторони погодили викласти пункт 13.1 договору у наступній редакції: Договір набирає сили з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року .

Згідно специфікації №17 від 20.06.2018 загальна сума поставки товару становить 1 536 000,00 грн. Оплата товару проводиться протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до специфікації №18 від 20.06.2018 загальна сума поставки товару становить 700 920,00 грн. Оплата товару проводиться протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп (постачальник) та приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка (покупець) 01.02.2019 було укладено договір постачання №10219ТУ, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити хімічну продукцію в асортименті, кількості та по цінам, які вказані в додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла в період, за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожен день прострочення, до дня фактичної оплати продукції.

Згідно п. 10.4 договору покупець за вимогою постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, повинен виплатити суму боргу з урахуванням сорока відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 13.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року, або до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно специфікації №1 від 01.02.2019 загальна сума поставки товару становить 650 000,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Відповідно до специфікації №2 від 14.05.2019 загальна сума поставки товару становить 234 000,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Згідно специфікації №3 від 21.05.2019 загальна сума поставки товару становить 743 600,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Відповідно до специфікації №4 від 13.06.2019 загальна сума поставки товару становить 743 688,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Згідно специфікації №5 від 13.06.2019 загальна сума поставки товару становить 234 000,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Відповідно до специфікації №6 від 04.11.2019 загальна сума поставки товару становить 743 688,00 грн. Оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору постачання №221214 від 22.12.2014, згідно специфікацій №17 від 20.06.2018 та №18 від 20.06.2018 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 171 580 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Крім того, у відповідності до умов договору договору постачання №10219ТУ від 01.02.2019, згідно специфікацій №№1-6 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 348 976,01 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Утім, за твердженнями позивача, розрахунки за отриманий товар відповідач здійснював несвоєчасно, у зв`язку з чим на підставі п. 10.4 договору №221214 від 22.12.2014 позивачем нараховано 10% річних у розмірі 16 942,47 грн.

Також, враховуючи порушення відповідачем строків оплати поставленої продукції за договором №10219ТУ від 01.02.2019, позивач згідно п. 10.3 та п. 10.4 договору нарахував 40% річних у розмірі 140 920,48 грн. та 28 420,40 грн. пені.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 10% річних у розмірі 16 942,47 грн., 40% річних у розмірі 140 920,48 грн. та 28 420,40 грн. пені.

Судом першої інстанції позов задоволено частково.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір за своєю правовою природою відноситься до договору поставки.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання взятих на себе договірних зобов`язань за договором постачання №221214 від 22.12.2014, позивач передав, а відповідач отримав товар за видатковими накладними: №1128 від 24.07.2018 на суму 768 000,00 грн., №1296 від 20.08.2018 на суму 768 000,00 грн. та №1156 від 27.07.2018 на суму 635 580,00 грн.

Крім того, згідно умов договору постачання №10219ТУ від 01.02.2019 позивач передав, а відповідач отримав товар за видатковими накладними: №593 від 26.03.2019 на суму 649 999,92 грн., №1089 від 16.05.2019 на суму 234 000,00 грн., №1502 від 08.07.2019 на суму 743 688,00 грн., №1565 від 16.07.2019 на суму 743 688,00 грн., №1687 від 06.08.2019 на суму 234 000,00 грн., №2323 від 18.11.2019 на суму 743 600,09 грн.

Товар за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на вказаних видаткових накладних.

Також, у справі містяться податкові накладні, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме - №122 від 24.07.2018 на суму 768 000,00 грн., №107 від 20.08.2018 на суму 768 000,00 грн., №138 від 27.07.2018 на суму 635 580,00 грн., №172 від 26.03.2019 року на суму 649 999,92 грн., №116 від 16.05.2019 на суму 234 000,00 грн., №56 від 08.07.2019 на суму 743 688,00 грн., №104 від 16.07.2019 на суму 743 688,00 грн., №36 від 06.08.2019 на суму 234 000,00 грн., №76 від 18.11.2019 на суму 743 600,09 грн.

Як слідує з матеріалів справи, оплата поставленого товару згідно договору №221214 від 22.12.2014 за специфікаціями №17 від 20.06.2018 та №18 від 20.06.2018 проводиться протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару; згідно договору №10219ТУ від 01.02.2019 за специфікаціями №1 від 01.02.2019, №2 від 14.05.2019, №3 від 21.05.2019, №4 від 13.06.2019, №5 від 13.06.2019, №6 від 04.11.2019 оплата товару проводиться з відстрочкою платежу 30 календарних днів після поставки товару.

Разом з тим, відповідач оплату поставленого товару за видатковими накладними здійснював несвоєчасно та з порушенням встановленого у специфікаціях строку, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень та банківських виписок по рахунку ТОВ Експохім-Олтіг Груп (том 1, а.с. 97-164).

Згідно розрахунку позивача, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплат, ним за порушення умов договору №221214 від 22.12.2014 нараховано відповідачу 10% річних у розмірі 16 942,47 грн., та 40% річних у розмірі 140 920,48 грн. і 28 420,40 грн. пені за порушення умов договору №10219ТУ від 01.02.2019.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 10.3 договору №10219ТУ від 01.02.2019 передбачено, що у випадку порушення строків оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла в період, за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожен день прострочення, до дня фактичної оплати продукції.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 663 600 грн. згідно видаткової накладної №2323 від 18.11.2019, за період з 19.12.2019 по 27.02.2020, суд встановив, що з урахуванням здійснених часткових оплат, в межах визначеного позивачем періоду, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є пеня у розмірі 27 204,12 грн., у зв`язку з чим, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позову в цій частині.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, сторони в умовах договорів погодили інший розмір відсотків річних.

Так, згідно п. 10.4 договору №221214 від 22.12.2014 покупець за вимогою постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, повинен виплатити суму боргу з урахуванням десяти відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 10.4 договору №10219ТУ від 01.02.2019 покупець за вимогою постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, повинен виплатити суму боргу з урахуванням сорока відсотків річних від простроченої суми.

Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення 10% річних за кожною видатковою накладною окремо, із врахуванням дат виникнення заборгованості та часткових оплат, в межах визначеного позивачем періоду та дійшов вірного висновку, що загальна сума 10% річних за договором №221214 від 22.12.2014 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 9 607,27 грн., а відтак вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, суд визнав обгрунтованим розрахунок позивача в частині нарахованих 40% річних у розмірі 140 920,48 грн.

Водночас, за доводами апелянта, суд не врахував порушення позивачем строків поставки товару за договором №221214 від 22.12.2014 та недопоставку товару згідно специфікації №18 від 20.06.2018; не надав оцінку п. 10.7 договору, на підставі якого, відповідач вправі припинити виконання зобов`язань в частині дотримання строків оплати товару.

З приводу наведеного, апеляційний суд зазначає, що порушення договірних зобов`язань постачальником, не звільняє відповідача від обов`язку проведення своєчасних оплат, строки здійснення яких безпосередньо пов`язані з датою поставки товару. При цьому, підписані сторонами видаткові накладні свідчать про прийняття відповідачем обумовленої у них продукції без будь-яких зауважень щодо кількості товару, на підставі чого як наслідок у відповідача виникло зобов`язання оплатити товар у визначені договорами строки.

Крім того, скаржник безпідставно у своїх доводах посилається на п. 10.7 договору №221214 від 22.12.2014, стверджуючи про відсутність у нього обов`язку дотримання строків оплати за видатковими накладними №1156 від 27.07.2018 та №1296 від 20.08.2018, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про припинення договірних зобов`язань та повернення коштів, чи припинення зобов`язання з оплати товару.

Беручи до уваги викладене, колегією суддів відхиляються заперечення апелянта щодо здійснених розрахунків сум річних та пені, оскільки місцевим судом було в повній мірі досліджено обставини справи, надано належну оцінку доказам, перевірено розрахунки позивача, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів, та здійснено перерахунок за кожною спірною накладною у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було допущено прострочення виконання договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати поставленого товару, за вірним висновком суду першої інстанції, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10% річних за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №221214 від 22.12.2014 у розмірі 9 607,27 грн., 40% річних - 140 920,48 грн. та пені - 27 204,12 грн. за порушення грошового зобов`язання щодо несвоєчасної оплати продукції за договором постачання №10219ТУ від 01.02.2019.

Крім того, з огляду на підтвердження позивачем належними доказами понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, судом правомірно стягнуто з відповідача 3 816,38 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно доводів апелянта щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №910/8107/20.

При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань , заяв, пояснень - до 29.07.2020.

Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій було подано відповідачем, згідно відмітки на конверті, - 10.08.2020, тобто після встановленого судом строку.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій було подано відповідачем після закінчення, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/8107/20 строку, таке клопотання підлягало залишенню без розгляду, а тому обґрунтовано не розглядалось судом.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Крім цього, на відповідача також підлягають покладенню витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп (замовник) та Адвокатським бюро Герман і Партнери (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №01-12-02/20 від 12.02.2020, згідно додаткової угоди №1 від 02.11.2020 до якого, загальна вартість наданих адвокатським бюро юридичних послуг за представництво інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді по справі №910/8107/20 складає 8 000 грн.

Згідно п. 2.2 додаткової угоди замовник здійснює попердню оплату у розмірі 8 000 грн. без ПДВ вартості наданих послуг протягом двох днів з моменту укладення такої угоди.

При цьому, позивачем було додано рахунок-фактуру №94/20 від 02.11.2020 на вказану суму, акт прийому-передачі наданих послуг від 16.11.2020, погодинну тарифікацію адвокатських послуг за додатковою угодою №1 від 02.11.2020, а також докази фактичної оплати цих витрат позивачем на користь адвоката - платіжне доручення №1802 від 16.11.2020.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Герман М.М. позивачу професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на суму 8 000 грн., колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на відповідача.

Також, колегією суддів враховується відсутність заперечень з боку відповідача проти покладення на нього вказаних витрат (так, відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заяву про розподіл вказаних витрат, направлявся відповідачу).

Крім того, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська будівельна Кераміка (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2/Б, ідентифікаційний код 21129873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп (01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 20, кв. 17, ідентифікаційний код 38405374) 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 у справі №910/8107/20.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 22.12.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді О.І. Поляк

М.А. Дідиченко