Постанова

від 21.12.2020 по справі 925/1230/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа№ 925/1230/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 (повний текст ухвали складений 08.09.2020)

у справі № 925/1230/19 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Фермерського господарства "В`язівок-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп",

за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюзснаб",

про стягнення 744.617,13 грн,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 20.08.2020 № 2606 про звернення стягнення на грошові кошти: звернуто стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюзснаб" на його рахунках в установах банків в сумі 455.790,00 грн, яку це товариство заборгувало боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕНС ГРУП" задля виконання за рахунок цих коштів рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі №925/1230/19 за наказом від 15.07.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕНС ГРУП" на користь Фермерського господарства "В`язівок-Агро" 555.000,00 грн основного боргу, 170.800,34 грн пені, 18.816,79 грн, 3 % річних та 11.169,26 грн витрат на сплату судового збору.

Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість ТОВ "Агросоюзснаб" перед ТОВ "Агросенс Груп" у сумі 455.790,00 грн не оспорюється ТОВ "Агросоюзснаб", строк позовної давності за вимогою ТОВ "Агросенс Груп" про стягнення цієї заборгованості не закінчився, а тому заява приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ "Агросоюзснаб" підлягає задоволенню на підставі ст. 336 ГПК України.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Агросенс Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану увалу скасувати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 у справі № 925/1230/19, розгляд справи призначено на 19.10.2020.

Представники сторін в судове засідання 19.10.2020 не з`явилися. У суду немає відомостей щодо повідомлення ТОВ "Агросенс Груп" та ТОВ "Агросоюзснаб" про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та від 02.11.2020 розгляд справи відкладався на 02.11.2020 та 23.11.2020 відповідно.

Судове засідання, призначене на 23.11.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Євсікова О.О. у відпустці, пов`язаній із самоізоляцією через поширення епідемії гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2020.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В. (у зв`язку з відпусткою судді Попікової О.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 у справі №925/1230/19 до провадження у визначеному складі суду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не був своєчасно повідомлений про дату та час судового засідання. А тому відповідач не міг надати місцевому суду відомості та докази того, що вказана вище заборгованість у сумі 455.790,00 грн станом на дату розгляду заяви приватного виконавця не належала боржнику, оскільки була відступлена боржником ТОВ Агросенс Груп на користь ТОВ Агросенс Трейд за договором про відступлення права вимоги № 27/07/2020 від 27.07.2020.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та приватний виконавець проти задоволення апеляційної скарги заперечили, зазначили, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просили залишити вказану ухвалу без змін.

Представники учасників справи у судове засідання 21.12.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою від 20.08.2020 №2616 про звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюзснаб" на його рахунках в установах банків у сумі 455.790,00 грн, яку це товариство заборгувало боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" задля виконання за рахунок цих коштів рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі №925/1230/19 за наказом від 15.07.2020 про стягнення з боржника на користь стягувача - Фермерського господарства "В`язівок-Агро" 555.000,00 грн основного боргу, 170.800,34 грн пені, 18.816,79 грн 3 % річних та 11.169,26 грн витрат зі сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 12.02.2020 у справі №925/1230/19 Господарський суд Черкаської області задовольнив позов Фермерського господарства "В`язівок-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" про стягнення 744.617,13 грн і стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" на користь Фермерського господарства "В`язівок-Агро" 555.000,00 грн основного боргу, 170.800,34 пені, 18.816,79 грн 3 % річних та 11.169,26 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі №925/1230/19 залишено без змін.

15.07.2020 Господарський суд Черкаської області на виконання рішення від 12.02.2020 у справі №925/1230/19, яке 06.07.2020 набрало законної сили, видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" на користь Фермерського господарства "В`язівок - Агро" 555.000,00 грн основного боргу, 170.800,34 грн пені, 18.816,79 грн 3 % річних та 11.169,26 грн витрат зі сплати судового збору.

28.07.2020 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. за наказом Господарського суду Черкаської області від 15.07.2020 у справі №925/1230/19 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62670925.

Наразі рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі №925/1230/19 не виконане.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросоюзснаб" на відповідний запит приватного виконавця Плесюка О.С. листом від 04.08.2020 повідомило останнього, що станом на 04.08.2020 це товариство має кредиторську заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" за договором від 17.12.2018 №17/12/2018 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 455.790,00 грн.

В судовому засіданні місцевого суду керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюзснаб" Магдалюк І.В. підтвердив наявність у цього товариства кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" за договором від 17.12.2018 №17/12/2018 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 455.790,00 грн.

Частинами 1 - 4 статті 336 ГПК України передбачено, що:

суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили;

суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили;

- заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження;

- суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Як вірно встановлено місцевим судом, заборгованість ТОВ "Агросоюзснаб" перед ТОВ "Агросенс Груп" у сумі 455.790,00 грн не оспорюється ТОВ "Агросоюзснаб", строк позовної давності за вимогою ТОВ "Агросенс Груп" про стягнення цієї заборгованості не закінчився, а тому заява приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ "Агросоюзснаб" підлягає задоволенню на підставі ст. 336 ГПК України.

При цьому доводи апелянта про те, що вказана заборгованість у сумі 455.790,00 грн станом на дату розгляду заяви приватного виконавця не належала боржнику, оскільки була відступлена боржником ТОВ Агросенс Груп на користь ТОВ Агросенс Трейд за договором про відступлення права вимоги №27/07/2020 від 27.07.2020, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Як стверджує апелянт, предметом зазначеного договору про відступлення права вимоги № 27/07/20, який був укладений між ТОВ Агросенс Груп як первісним кредитором та ТОВ Агросенс Трейд як новим кредитором є право грошової вимоги, яке випливає з договору про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 17/12/2018 від 17.12.2018.

Водночас апеляційний суд відзначає, що згідно з п.п. 8.4 Договору зворотної фінансової допомоги №17/12/2018 його сторони дійшли згоди про те, що: жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди іншої сторони .

Тобто, для здійснення відступлення права вимоги за договором зворотної фінансової допомоги № 17/12/2018 від 17.12.2018 на користь ТОВ Агросенс Трейд ТОВ Агросенс Груп необхідно одержати письмову згоду на це від ТОВ Агросоюзнаб .

Однак матеріали справи не містять доказів надання такої згоди.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, без наявності письмової згоди ТОВ Агросоюзснаб на відступлення права вимоги на користь третіх осіб, у даному випадку на користь ТОВ Агросенс Трейд , договір про відступлення права вимоги № 27/07/2020 від 27.07.2020, про укладення якого стверджує апелянт, у є таким, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 512 ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Крім того з даних держаного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що з 16.06.2020 зареєстровано публічне обтяження рухомого майна ТОВ Агросенс Груп - податкова застава, а з 22.07.2020 приватним виконавцем Недоступ Д.М. зареєстровано публічне обтяження - арешт на все рухоме майно боржника ТОВ Агросенс Груп .

Колегія суддів відзначає, що майно, на яке накладений арешт, є майном яке обмежено у цивільному оброті. Тобто щодо нього заборонено укладати будь-які цивільно-правові угоди. Правочин, який укладений всупереч дії такої заборони, є таким, що порушує публічний порядок у сфері виконання судових рішень, а відтак - гарантоване Конституцією право на судовий захист.

Такий правочин є нікчемним з моменту його укладання на підставі положень ст. 228 ЦК України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судова палата у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-2360цс16 у постанові від 01.02.2017 з посиланням на аналогічну практику у справах, що розглядалися у касаційному порядку Верховним судом України, висловила правову позицію, згідно з якою укладений правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, є нікчемним незалежно від того, чи було зареєстровано таке обтяження відповідно до вимог Закону.

Колегія суддів також відхиляє послання апелянта на те, що він не був своєчасно повідомлений про дату та час судового засідання, з огляду на таке.

Ухвалою місцевого суду від 28.08.2020 розгляд заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, був призначений на 07.09.2020.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 3 ст. 336 ГПК України така заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження.

Ухвала місцевого суду від 28.08.2020 була надіслана відповідачу того ж дня та 29.08.2020 доставлена до точки видачі 29.08.2020, що підтверджується, серед іншого, витягом із сайту АТ Укрпошта , долученим до апеляційної скарги самим відповідачем.

З цього ж витягу вбачається, що відповідач отримав ухвалу місцевого суду лише 10.09.2020, тобто через 12 днів з часу її надходження до точки видачі.

Відповідач в апеляційній скарзі підтверджує зазначені обставини, однак жодним чином не пояснює того, чому протягом такого тривалого часу він не вчиняв дій щодо отримання надісланої йому кореспонденції, особливо з огляду на те, що приватний виконавець 21.08.2020 надіслав відповідачу копію заяви від 20.08.2020 №2606 про звернення стягнення на грошові кошти та доданих до неї документів (опис вкладення до цінного листа міститься у справі - т. 1 а.с. 183).

Колегія суддів також враховує, що ухвала місцевого суду була надіслана відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).

Оскільки ухвала суду від 28.08.2020 про призначення заяви до розгляду на 07.09.2020 надійшла на поштове відділення у точку видачі 29.08.2020, проте була отримана відповідачем лише 10.09.2020, такі дії, на думку колегії суддів, свідчать про недбалість відповідача щодо своєчасного отримання поштового відправлення.

Правова позиція щодо своєчасності отримання сторонами у справі судових рішень міститься у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , в якому зазначено про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Отже, відповідач не вжив заходів у розумні інтервали часу щодо перевірки наявності та отримання поштових відправлень, які вчасно надходили на його адресу, та щодо стану відомого йому провадження, оскільки сторони повинні сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає порушення місцевим господарським суд норм процесуального права при здійсненні ним розгляду заяви в частині належного та своєчасного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце судового розгляду, оскільки місцевий суд своєчасно та згідно з вимогами ГПК України направив на адресу позивача копію ухвали від 28.08.2020.

Аналогічна правова позиція щодо належності повідомлення сторони про розгляд справи викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/492/19 та від 03.09.2020 у справі №911/3449/17.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду постановлена з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросенс Груп" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 у справі №925/1230/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 у справі №925/1230/19 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1230/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 22.12.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак