Постанова

від 17.12.2020 по справі 910/363/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Справа№ 910/363/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

За участю представників:

Від позивача: Зінченко І.О. ( ордер №1075374 від 17.12.20);

Дешко М.М. ( ордер №1073268 від 07.12.20);

Від відповідача 1: Черняк С.В. ( (довір. від 14.12.20);

Від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020

у справі № 910/363/20 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Березки Дмитра Ігоровича

до 1.Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія"

про усунення перешкод у користуванні місцями загального користування

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/363/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Березки Дмитра Ігоровича до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про усунення перешкод у користуванні місцями загального користування задоволено. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" усунути перешкоди в користуванні Фізичній особі-підприємцю Березці Дмитру Ігоровичу місцями спільного використання шляхом надання доступу до технічної частини даху будинку по АДРЕСА_1, до виходу вентиляційного (димового) каналу, який виведений з нежитлового приміщення, де розташований заклад (АДРЕСА_1). Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11" на користь Фізичної особи-підприємця Березки Дмитра Ігоровича 1 051грн 00 коп. судового збору та 7 000грн 00 коп. витрат на правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Березки Дмитра Ігоровича 1051грн 00 коп. судового збору та 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- позивач вчиняв дії необхідні для виконання припису № 1 про усунення порушень вимог законодавства від 02.01.2020, зокрема, намагався обстежити вентиляційний канал орендованого ним нежилого приміщення та замовив розробку робочого проекту вентиляції та кошторису відповідних робіт, проте не був допущений відповідачами - 1, 2 на дах будинку АДРЕСА_1, для огляду каналу та проведення в ньому необхідних робіт;

- відповідачі - 1, 2 не надали в матеріали справи доказів, щодо встановлення обмежень, рішенням співвласників будинку АДРЕСА_1, щодо використання такого спільного майна, як дах будинку, та не навели норми жодного закону, який би обмежував вільне користування таким спільним майном багатоквартирного будинку, як дах будинку, для співвласників майна будинку.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що:

- судом першої інстанції не враховано, що жодного обов`язку для ОСББ надати доступ до технічних приміщень, які забезпечують належну експлуатацію багатоквартирного будинку третім особам чинним законодавством не передбачено;

- правами та обов`язками в розумінні положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку наділені співвласники. Позивачем не надано доказів і не доведено, що він є співвласником і має усі права, якими наділяється співвласник в розумінні статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку та положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ;

- суд першої інстанції безпідставно відхилив факт порушення позивачем санітарних норм при здійсненні господарської діяльності та самовільного встановлення вентиляції;

- позивач не наділений правом самостійно втручатись у будь-яку частину конструкцій димових та вентиляційних каналів та відповідно йому не може бути надано доступ до вентиляційних каналів, зазначені технічні приміщення мають особливий порядок використання в силу чинних норм законодавства України. Обслуговування димових і вентиляційних каналів можуть виконувати виключно спеціалізовані організації, які мають відповідні дозволи на виконання робіт, однак незважаючи на вищезазначене позивачем було самовільно шляхом втручання в вентиляційну шахту (технічне приміщення) багатоквартирного будинку заведено трубу з приміщення першого поверху, що підтверджується актом від 24.12.2019 та приписом від 28.12.2019 №84.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Андрієнка В.В., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оболонська Набережна 11 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020, справу №910/363/20 призначено до розгляду на 17.12.2020.

Від відповідача 2 (07.12.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2020 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 зазначає про те, що:

- свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, передбачає в той же час зобов`язання позивача, як суб`єкта господарювання дотримуватись вимог чинного законодавства, в тому числі ДБН В.2.2-162019, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 №87 Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положення .

Від позивача (11.12.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 залишити без змін.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати, понесені на правничу допомогу рамках розгляду даної апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- апелянт зазначає, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься питання про використання спільного майна. Проте, рішення загальних зборів співвласників не може суперечити чинному законодавству та не має вищої юридичної сили ніж законодавчі акти;

- що стосується заяви апелянта про відсутність в ст. 14 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку норми, яка встановлює право співвласника для доступу до місць загального користування, то перелік прав не є вичерпним та не обмежується вказаною апелянтом статтею;

- позивач, здійснюючи свою діяльність в нежитловому приміщенні будинку АДРЕСА_1 на законних підставах, як і інші співвласники/законні користувачі багатоквартирного будинку має право на користування місцями загального користування, а саме має право доступу на технічну частину даху, куди виведений окремий вентиляційний канал з бару THE DYM ;

- з метою представлення інтересів ФОП Березки Д.І. в суді апеляційної інстанції, в рамках даної справи між адвокатом Дешко М.М. та ФОП Березкою Л.І. укладено додаткову угоду №11 від 27.12.2020 до договору №17 про надання правової допомоги. Даною додатковою угодою визначено вартість послуг правничої допомоги на представлення інтересів ФОП Березка Д.І. в рамках апеляційного провадження. На сьогоднішній день у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ФОП Березка Д.І. вже поніс витрати в сумі 8000,00грн, що складаються з 5000,00грн. витрат, понесених на написання відзиву на апеляційну скаргу та 3000,00грн. авансовий платіж за участь в судовому засіданні, призначеному на 17 грудня 2020.

Від відповідача 1 (14.12.2020) надійшо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій відповідач 1 просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Березки Д.І. судові витрати в якому зазначає про те, що відповідачем на даний час частково виконано умови договору про надання правової допомоги №26/10 від 26.10.2020 та додаткової угоди №1 від 26.10.2020 до нього та сплачено винагороду у розмірі 4000 грн., доказами чому є копія платіжного доручення від ПАТ КБ Приватбанк , що підтверджує отримання коштів на рахунок адвоката Вербицького Я.В. Крім того, адвокатом Вербицьким Я.В. в ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції планується надання наступних послуг: участь адвоката в судовому засіданні на стороні відповідача 1 - 17.12.2020, підготовка та подання відповіді на відзив ФОП Березки Д.І.

Від позивача (16.12.2020) надійшли заперечення на відзив відповідача 2 на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає про те, що:

- у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем 2 не наведено жодної підстави/причини не надання доступу до місць загального користування позивачем та підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва;

- відповідач 2 не зазначає про те, що позивач має намір (неодноразово про це повідомляв відповідача) та готовий усунути недоліки у вигляді проведення повторної гільзації каналу (вздовж всього каналу), але відповідачі навмисно не надають доступу до виходу вентиляційного каналу, чим порушують права позивача, тобто відповідачі жаліються та вказують на розгерметизацію каналу, але при цьому не надають можливості позивачеві це виправити.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати, понесені на правничу допомогу в рамках розгляду цієї апеляційної скарги та зазначає про те, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем було надано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та додаткову угоду з визначенням вартості послуг адвоката. У зв`язку з написанням заперечення на відзив ОСББ Оболонська Набережна 11 позивач додатково поніс витрати в сумі 3 000грн, що підтверджується актом надання послуг №14/12 від 14 грудня 2020 та квитанцією про сплату коштів на підставі зазначеного акту.

В судове засідання апеляційного господарського суду 17.12.2020 не з`явився представник відповідача 2.

Враховуючи те, що відповідач 2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, про причини неявки суд не повідомив, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 судовою колегією встановлено.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору (ст. 773 Цивільного кодексу України).

Статтею 776 Цивільного кодексу України визначено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що позивач є наймачем (користувачем) нежитлових приміщень (офіс), корпус 2, загальною площею 110кв.м., розташованих на першому поверсі багатоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. У вказаних нежитлових приміщеннях позивач здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, а саме діяльність розважального закладу (бару).

Відповідно, як наймач відповідних нежитлових приміщень, позивач наділений обов`язком, у відповідності до положень чинного законодавства, проводити у таких приміщеннях поточний ремонт.

За умовами договору оренди нерухомого майна № ОН11/2 від 15.06.2017 позивач, як орендар, наділений правами: на власний розсуд використовувати приміщення за призначенням, експлуатувати його обладнання, системи та комунікації (п. 5.3.1. договору); за свій рахунок проводити капітальний та поточний ремонт приміщень без письмової згоди орендодавця (п. 5.3.2. договору); здійснювати на свій розсуд роботи з поліпшення (відокремлювані та невідокремлювані поліпшення), оснащення та спорядження приміщення (перепланування, інженерне переобладнання, встановлення додаткового устаткування та технічних, в т.ч. комунікаційних та охоронних, засобів, укріплень, зміна дизайну інтер`єру, меблювання, сховищ тощо) без попередньої письмової згоди орендодавця (п. 5.3.3. договору).

Приміщення, які орендує позивач є нежитловими, має окремий вхід та є власністю орендодавця - ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2008, яке видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.04.2008 № 592-В.

Згідно з п.3.24 розділу "Нежитлові поверхи (приміщення)" ДБН В.2.2-15:2019 (далі - ДБН В.2.2.-15:2019), нежитлові приміщення - це приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду.

В п.5.37 ДБН В.2.2-15:2019 визначено, що допускається розташування в житлових будинках вбудованих і вбудовано-прибудованих підприємств харчування (закладів ресторанного господарства) з кількістю місць не більше 250 за умови відокремлення від житлової частини будинків протипожежними перегородками та протипожежним перекриттям. Ці підприємства харчування повинні мати територію, відокремлену від території будинку, мати окремі гостьові (технологічні) входи ззовні.

З огляду на викладене в нежитлових приміщеннях, які орендує позивач може бути розміщений заклад ресторанного господарства - бар.

Господарським судом міста Києва встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві вирішило 02.01.2020 тимчасово припинити роботу закладу позивача для усунення загроз для життя та/або здоров`я людини та приписано забезпечити потужність (заклад) належною механічною вентиляцією та надати відомості щодо її облаштування в термін до 20.01.2020.

Згідно п.3.2. ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення вентиляція та кондиціонування" вентиляція - це обмін повітря у приміщенні для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших забруднюючих речовин з метою забезпечення допустимого мікроклімату та чистоти повітря у робочій зоні або в зоні обслуговування при середній незабезпеченості 400 год/рік - при цілодобовій роботі та 300 год/рік - при однозмінній роботі у денний час.

Загалом, у кожній квартирі, в кожному приміщенні є свій витяжний канал з виходом на дах. Такі канали з`єднуються в один горизонтальний короб, який збирає в себе весь вступник повітря, а потім через загальний канал виводить на дах. Витяжні канали виходять з кожної квартири, кожного приміщення в загальну шахту, яка веде на горище, а там є одна велика витяжка для виведення всього повітря на дах.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач вчиняв дії необхідні для виконання припису № 1 про усунення порушень вимог законодавства від 02.01.2020, зокрема, намагався обстежити вентиляційний канал, орендованого ним нежилого приміщення, та замовив розробку робочого проекту вентиляції та кошторису відповідних робіт, проте не був допущений на дах будинку АДРЕСА_1, для огляду каналу та проведення в ньому необхідних робіт, відповідачами - 1, 2. Обставини не допуску позивача на дах будинку для огляду вентиляційного каналу підтверджені доказами наявними в матеріалах справи та, в тому числі, не заперечуються відповідачами.

Відповідно до положень ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідач - 1 є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а відповідач - 2 здійснює обслуговування зазначеного будинку.

Пункт 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає нежитлове приміщення, як ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Згідно із п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Враховуючи: що в цілому система вентиляції будинку призначена для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку, що вентиляційні канали всіх приміщень будинку, як житлових так і нежитлових, виходять на дах будинку; з огляду на визначення спільного майна багатоквартирного будинку наведене вище - дах будинку є спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 6 зазначеного закону визначено, зокрема, що співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Перелік прав співвласників багатоквартирного будинку визначений ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не є вичерпним і, відповідно, співвласники можуть користуватися іншими правами.

Стаття 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" присвячена обов`язкам співвласників багатоквартирного будинку. Цією статтею встановлені правила, відповідно до яких кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним, та проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Право спільної сумісної власності не передбачає визначення часток співвласників у праві спільної власності, на відміну від права спільної часткової власності, учасник якої наділений правом вимагати виділення йому в натурі частини майна у володіння та користування (частини друга - четверта статті 358 ЦК України), а також самостійно розпоряджатися своєю часткою (стаття 361 ЦК України).

Проте співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки володіють та користуються, але й розпоряджаються таким майном за спільною згодою.

Принцип та порядок визначення часток внесків і платежів співвласників на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна встановлений статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно з якою частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Отже, багатоквартирний будинок є житловим будинком, будівлею, призначеною для постійного в ній проживання.

Співвідношення площі житлових приміщень (квартир) у багатоквартирному будинку та площі нежитлових приміщень у ньому зумовлене особливостями розміщення нежитлових приміщень у житловому будинку, тобто за загальним правилом є об`єктивним фактором.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов та порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна, а також припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласників.

Відповідачі не надали в матеріали справи доказів, щодо встановлення обмежень, рішенням співвласників будинку АДРЕСА_1, щодо використання такого спільного майна, як дах будинку, та не навели норми жодного закону, який би обмежував вільне користування таким спільним майном багатоквартирного будинку, як дах будинку, для співвласників майна будинку.

Відповідно в силу закону співвласники будинку, в тому числі і орендодавець - ОСОБА_1 , мають право вільного користування дахом будинку АДРЕСА_1 .

До речових прав на чуже майно за ст. 395 Цивільного кодексу України віднесено: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); інші речові права, встановлені законом, наприклад: право господарського відання, оперативного управління; довірче управління майном, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами тощо.

Причому об`єктом володіння може бути будь-яка річ, а об`єктом права користування чужим майном чинним цивільним законодавством визначено лише нерухомі речі: земельну ділянку, інші природні ресурси, інше нерухоме майно.

Речове право на чуже майно може виникати на підставі договору, закону, а також з інших підстав, встановлених законом.

Враховуючи, що позивач є орендарем майна - нежитлових приміщень (офіс), корпус 2, загальною площею 110кв.м., розташованих на першому поверсі багатоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, за договором оренди нерухомого майна № ОН11/2 від 15.06.2017, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач наділений речовими правами на таке майно - правом володіння та користування, та відповідно наділений правами щодо вільного користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, в тому числі дахом будинку.

Як встановлено судом, відповідачі не надають позивачу доступ до даху будинку АДРЕСА_1, що підтверджено матеріалами справи та заявами відповідачів - 1, 2 по суті справи, чим чинять позивачу перешкоди у володінні та користуванні орендованим ним майном та спільним майном будинку, порушуючи відповідні права останнього щодо володіння та користування таким майном.

Статтею 396 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно із ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем. За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

Згідно положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, одним із способів захисту є припинення дії, яка порушує право.

Як зазначено Верховним судом України в розділі "Припинення дії, яка порушує право" Аналізу практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права. Зокрема, застосовуються у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК України).

У п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" судам роз`яснено, що застосовуючи положення статті 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого, що відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Отже, позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування орендованим майном та права користування спільним майном, шляхом зобов`язання відповідачів по справі усунути перешкоди в користуванні ФОП Берізкою Д. І. місцями спільного використання шляхом надання доступу до технічної частини даху будинку по АДРЕСА_1, до виходу вентиляційного (димового) каналу, який виведений з нежитлового приміщення, де розташований заклад (АДРЕСА_1).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про задоволення позову.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача 1 щодо того, що підприємницька діяльність позивача порушує права мешканців будинку на безпечне середовище, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач намагається вчинити дії щодо виконання припису № 1 від 02.01.2020 та усунути виявлені в його діяльності порушення, проте відповідачі - 1, 2 чинять в цьому позивачу перешкоди.

Щодо доводів апеляційної скарги про використання спільного майна в будинку в якому створено ОСББ в порядку визначеному загальними зборами співвласників, то відповідачі - 1 не надав доказів, із яких би вбачалося, що відповідним зборами встановлені особливості використання співвласниками будинку даху будинку та вентиляційних каналів, як і доказів встановлення зборами особливостей розпорядження спільним майном - дахом будинку.

Щодо доводів відповідача - 1, що з боку позивача було допущено порушення чинних санітарних норм при здійснення господарської діяльності та самовільно встановлено вентиляцію, що підтверджено актом від 24.12.2019, копія якого наявна в матеріалах справи судова колегія зазначає, що відповідні обставини не входять в предмет доказування у даній справі, і відповідно, суд не здійснює їх оцінку.

Дах приміщення є спільним майном співвласників будинку і відповідно може використовуватися не тільки виконавцем послуг виключно для забезпечення експлуатації будинку, а і співвласниками спільного майна, правомочностями якого наділений позивач на підставі договору оренди нерухомого майна № ОН11/2 від 15.06.2017.

Стосовно посилань відповідача - 1 на порушення позивачем норм Правил безпеки та систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, то суд не вбачає в діях позивача останніх, оскільки для здійснення огляду вентиляційного каналу та проведення робіт позивач залучає відповідних спеціалістів, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивачем доведено що він наділений речовим правом щодо нежитлових приміщень (офіс), корпус 2, загальною площею 110кв.м., розташованих на першому поверсі багатоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення розважального закладу (бар), а відтак що він наділений правом вільного використання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі даху будинку, правом здійснення поточного або капітального ремонту орендованого майна, що відповідачами - 1, 2 чиняться перешкоди у здійсненні позивачем відповідних правомочностей, чим порушуються відповідні права позивача.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в запереченнях на відзив на апеляційну скаргу просить також просить відшкодувати витрати, понесені на правничу допомогу в рамках розгляду цієї апеляційної скарги та зазначає про те, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем було надано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та додаткову угоду з визначенням вартості послуг адвоката. У зв`язку з написанням заперечення на відзив ОСББ Оболонська набережна позивач додатково поніс витрати в сумі 3 000грн., що підтверджується актом надання послуг №14/12 від 14 грудня 2020 та квитанцією про сплату коштів на підставі зазначеного акту, таким чином витрати, які поніс позивач на правничу допомогу складають 11 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів.

За загальним правилом відповідно до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Дешко Марією Миколаївною було підписано договір № 17 про надання правничої допомоги від 22.01.2018, відповідно до якого, адвокат надає клієнту правничу допомогу у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Крім того, між адвокатом Дешко М.М. та ФОП Березкою Л.І. укладено додаткову угоду №11 від 27.12.2020 до договору №17 про надання правової допомоги. Даною додатковою угодою визначено вартість послуг правничої допомоги на представлення інтересів ФОП Березка Д.І. в рамках апеляційного провадження, які складаються з : підготовка відзиву на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оболонська Набережна 11 - 5000,00грн, написання процесуальних документів - 3000грн, участь в судових засіданнях (за 1 засідання) - 3000грн. Термін оплати - протягом 20 календарних днів з моменту надання послуги.

Дослідивши договір № 17 про надання правничої допомоги від 22.01.2018, додаткову угоду №11 від 27.12.2020 до договору про надання правничої допомоги від 22.01.2018 № 17, акт надання послуг від 07.12.2020, від 14.12.2020, квитанцію 0.0.1933194222.1, дата оплати 08.12.2020 на суму 5000,00 грн., квитанцію 0.0.1933203948.1 дата оплати 08.12.2020 на суму 3000,00 грн., квитанцію 0.0.1942889418.1 дата оплати 15.12.2020 на суму 3000грн., беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн. є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також ті обставини, що спір виник внаслідок дій саме відповідачів, колегія суддів суд дійшов висновку про покладення на відповідача 1, апелянта по справі, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрат на правничу допомогу у розмірі 11 000грн.

Клопотання відповідача 1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката задоволенню не підлягає з огляду на положення ч.4 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі № 910/363/20 залишити без змін.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оболонська Набережна 11" (04210, м.Київ, вул. Оболонська Набережна, 11, корп.. 3, код ЄДРПОУ 42579022) на користь позовом Фізичної особи - підприємця Березки Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) 11 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/363/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2020

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В.Андрієнко

С.І. Буравльов