Постанова

від 16.12.2020 по справі 902/261/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Справа №902/261/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Саврій В.А. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

- у Господарському суді Вінницької області

відповідача Якименко О.О. (ордер серія ВН №147686 від 16.11.2020р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Вікторія" на рішення господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року, суддя Колбасов Ф.Ф., м. Вінниця, повний текст складено 29 вересня 2020 року, у справі

за позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон"

до Приватної агрофірми "Вікторія"

про стягнення 729 408,16 грн.

Судом роз`яснено представнику відповідача права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України. Клопотань про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2020 року, МПП Фірма "Ерідон" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ПАФ "Вікторія" про стягнення заборгованості у розмірі 729 408,16 грн. (а.с.1-7)

17 вересня 2020 року, рішенням господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов МПП фірма "Ерідон" до ПАФ "Вікторія" про стягнення 729 408,16 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 335 094,09 грн., з яких 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, 215 417,63 грн. - 18% річних за користування товарним кредитом та 10 941,12 грн. - судового збору. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення 394 314,07 грн. - пені. (а.с.178-183)

ПАФ "Вікторія" у своїй апеляційній скарзі просить рішення в частині стягнення 335 094,09 грн. скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки вважає Договір поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року та Додатку №1205/18/146/1-ЗЗР від 23 лютого 2018 року до цього Договору неукладеним тому, що він не підписувався директором фірми, що було встановлено почеркознавчими експертизами в ході досудового слідства кримінального провадження.

Непогашення боргу в сумі 1 370 111,84 грн. пов`язане з об`єктивними обставинами.

Крім того, цей борг вже було стягнуто за рішенням господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року у справі №902/235/19 (у тому числі 447 605,09 грн. - штрафних санкцій)

А тому, вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме фактичним обставинам справи, обмеження розміру санкцій сумами, які вже присуджені до стягнення рішенням господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року у справі №902/235/19.

26 листопада і 07 грудня 2020 року, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду ПАФ "Вікторія" було поновлено строк на оскарження рішення від 17 вересня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за її скаргою та призначено розгляд справи на 16 грудня 2020 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.

У судовому засіданні представник відповідача надав свої пояснення відносно доводів та вимог апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийняте всупереч вимогам матеріального і процесуального права, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, за наявності відповідного клопотання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого і представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

22 лютого 2018 року, між МПП Фірма "Ерідон", як постачальником, та ПАФ "Вікторія", як покупцем, було укладено Договір №1205/18/146 на умовах товарного кредиту, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - прийняти та оплатити вартість цього товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. (а.с.11-12)

Згідно з п.п.3.1.,3.3. Договору №1205/18/146, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату складає 3 банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем з дотриманням умов п.п.3.2., 3.5. цього Договору.

За умовами п.3.2 Договору №1205/18/146 сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється у національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару.

Пунктом 3.4. Договору №1205/18/146 сторони дійшли згоди, що оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах попередньої плати здійснюється за цінами, зазначеними в рахунку на оплату. У разі недотримання покупцем строків оплати товару, встановлених рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов п.п.3.2. цього Договору на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов п.п.3.2. цього Договору.

За п.3.5. Договору №1205/18/146 сторонами визначена формула, відповідно до якої має проводитись покупцем оплата товару у разі отримання на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків.

Умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості, якості здійснюється в момент передачі товару та видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформленням видаткової накладної, які підписуються представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній має бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (п.п.5.1., 5.3. Договору).

Відповідно до п.6.8. Договору №1205/18/146 стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до п.6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 ЦК України продовжується до 3 років.

Пунктом 6.7. Договору №1205/18/146 встановлено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених п.п.3.2, 3.3. Договору №1205/18/146, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

23 лютого і 15 березня 2018 року, між МПП Фірма "Ерідон" та ПАФ "Вікторія" було укладено Додатки №1205/18/146/1-33Р і №1205/18/146/2-33Р до Договору поставки №1205/18/146, якими погоджено асортимент товару, який підлягає поставці, кількість та вартість товару за цими додатками включаючи ПДВ. У додатках погоджено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов п.п.3.2.-3.3. Договору поставки в наступному порядку: 20% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 19 березня 2018 року; для проведення попередньої оплати покупець отримує у постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення; 80% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 30 жовтня 2018 року. (а.с.13, 17)

Відповідно до умов п.4 додатків, у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч.5 ст. 694 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 18% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.

За умовами п.5 додатків, нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Додатки є невід`ємною частиною Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року.

На підставі Договору та Додатку №1205/18/146/1-33Р від 23 лютого 2018 року МПП Фірма "Ерідон" передало ПАФ "Вікторія" товар (у тому числі з ПДВ) за видатковими накладними:

- №16624 від 02 квітня 2018 року на суму 431 055,78 грн.;

- №16649 від 02 квітня 2019 року на суму 1 133 694,10 грн.;

- №17702 від 03 квітня 2018 року на суму 593 701,64 грн., а всього на загальну суму 2 158 451,52 грн. (а.с.14-16)

У період з 15 березня 2018 року по 12 лютого 2019 року, ПАФ "Вікторія" сплатило за платіжними дорученнями кошти у розмірі 1 481 055,78 грн., а сума у 677 395,74 грн. за отриманий по Договору №1205/18/146 товар залишилась не оплаченою. (а.с.21-27)

Крім того, на підставі Договору та Додатку №1205/18/146/2-33Р від 15 березня 2018 року МПП Фірма "Ерідон" передало ПАФ "Вікторія" товар на підставі видаткових накладних:

- №16653 від 02 квітня 2018 року на суму 262 464,48 грн.;

- №16660 від 02 квітня 2018 року на суму 1 042 716,10 грн. на загальну суму 1 305 180,58 грн. (з ПДВ)

21 березня і 28 листопада 2018 року, ПАФ "Вікторія" сплатило платіжними дорученнями №483, №1526, відповідно, кошти в сумі 612 464,48 грн. за переданий товар. При цьому, частина вартості товару у розмірі 692 716,10 грн. залишилась не оплаченою. (а.с.28-29)

21 березня 2019 року, МПП Фірма "Ерідон" звернулось до Господарського суду Вінницької області позовною заявою про стягнення з ПАФ "Вікторія" заборгованості в сумі 1 817 716,93 грн., де: 1 430 578,39 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 64 957,53 грн. - 10% річних, 88 333,90 грн. - 18% річних та 233 847,11 грн. - пені на підставі Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року.

12 квітня 2019 року, у свою чергу, ПАФ "Вікторія" заявило зустрічний позов до МПП Фірма "Ерідон" про визнання недійсним Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року.

27 травня 2019 року, рішенням Господарського суду Вінницької області, у справі №902/235/19, залишеним без змін постановами Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2019 року та Верховного Суду від 03 грудня 2019 року, було задоволено первісний позов про стягнення з ПАФ "Вікторія" на користь МПП Фірми "Ерідон" 1 430 578,39 грн. - боргу з урахуванням індексу інфляції, 64 957,53 грн. - 10% річних, 88 333,90 грн. - 18% річних та 233 847,11 грн. - пені на підставі Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року, а також 27 265,75 грн. - судових витрат. У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року було відмовлено. (а.с.30-36)

На виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року (справа №902/235/19), ПАФ "Вікторія" сплатило за платіжним дорученням:

- №44 від 15 січня 2020 року кошти в сумі 474 311,88 грн.;

- №82 від 22 січня 2020 року кошти в сумі 40 000,00 грн.;

- №121 від 30 січня 2020 року кошти в сумі 149 000,00 грн.;

- №112 від 30 січня 2020 року кошти в сумі 200 000,00 грн.;

- №119 від 30 січня 2020 року кошти в сумі 200 000,00 грн.;

- №123 від 05 лютого 2020 року кошти в сумі 674 000,00 грн., а всього у розмірі 1 737 311,88 грн. (а.с.38-42)

Сума непогашеної відповідачем заборгованості, присудженої до стягнення згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року у справі №902/235/19, становила 107 670,80 грн.

19 березня 2020 року, МПП Фірма "Ерідон" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ПАФ "Вікторія" про стягнення заборгованості у розмірі 729 408,16 грн., де: 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, 215 417,63 грн. - 18% річних за користування товарним кредитом 394 314,07 грн. - пені за період з 13 березня 2019 року (наступний день після дати, до якої проводилось їх нарахування у справі №902/235/19) до 04 лютого 2020 року (дня оплати основної суми боргу). (а.с.1-7)

17 вересня 2020 року, рішенням господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов МПП фірма "Ерідон" до ПАФ "Вікторія" про стягнення 729 408,16 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 335 094,09 грн., з яких 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, 215 417,63 грн. - 18% річних за користування товарним кредитом та 10 941,12 грн. - судового збору. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення 394 314,07 грн. - пені. (а.с.178-183)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено з матеріалів справи, 22 лютого 2018 року, між МПП Фірма "Ерідон" та ПАФ "Вікторія" було укладено Договір №1205/18/146 на умовах товарного кредиту, відповідно до якого, постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - прийняти та оплатити вартість такого товару, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. (а.с.11-12)

23 лютого і 15 березня 2018 року, між МПП Фірма "Ерідон" та ПАФ "Вікторія" було укладено Додаток №1205/18/146/1-33Р та Додаток №1205/18/146/2-33Р до Договору поставки №1205/18/146, якими узгоджено асортимент товару, який підлягає поставці, його кількість та вартість включаючи ПДВ.

На виконання Договору №1205/18/146 і додатків до нього, МПП Фірма "Ерідон" поставило, а ПАФ "Вікторія" отримало товару на загальну суму 3 463 632,10 грн., в той же час, останнє допустило заборгованість у розмірі 1 370 111,84 грн., яка була стягнута з ПАФ "Вікторія" згідно рішення Господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року (справа №902/235/19), яке набрало законної сили.

Даним рішенням Господарського суду Вінницької області (справа №902/235/19) було задоволено первісний позов про стягнення з ПАФ "Вікторія" на користь МПП Фірми "Ерідон" 1 430 578,39 грн. - боргу з урахуванням індексу інфляції на підставі Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року, а також 64 957,53 грн. - 10% річних, 88 333,90 грн. - 18% річних та 233 847,11 грн. - пені за період з 30 листопада 2018 року по 12 березня 2019 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі №902/235/19, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи №902/261/20, у якій беруть участь ті самі особи, що відповідає вимогам ч.4 ст. 75 ГПК України.

Оскільки відповідач провів повний розрахунок за поставлений за Договором поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року товар лише 05 лютого 2020 року, позивач просить стягнути з останнього на свою користь 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, 215 417,63 грн. - 18% річних за користування товарним кредитом та 394 314,07 грн. - пені за період з 13 березня 2019 року по 04 лютого 2020 року, тобто за період заборгованості не охвачений рішенням Господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.7. Договору №1205/18/146 встановлено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених п.п.3.2, 3.3. Договору №1205/18/146, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Згідно ч.1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч.5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до умов п.4 додатків, у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч.5 ст. 694 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 18% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.

Через те, що оплата основного боргу у розмірі 1 370 111,84 грн. відбулась 05 лютого 2020 року, зважаючи на ст. 599 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про правомірність позовних вимог та обґрунтованість проведеного нарахування інфляційних втрат і 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, а також 18% річних за користування чужими коштами, які по своїй природі штрафними санкціями не являються, саме до 04 лютого 2020 року. Тому, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, а наявність рішення по справі №902/235/19 не може бути підставою для припинення зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року і, відповідно, для припинення нарахування штрафних санкцій за його невиконання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Більше того, ч.1 ст. 627, ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому, погодившись на умови спірної угоди з додатками, відповідач повинен належним чином виконати взяте на себе зобов`язання саме за умовами даного договору.

Отже, судова колегія вважає, що вищевикладеним спростовуються доводи апелянта стосовно неприпустимості і несправедливості можливості стягувати заявлені до стягнення кошти після винесення по справі №902/235/19 рішення суду і такі нарахування повинні обмежуватись строкам, встановленими у ньому.

Перевіривши розрахунок проведений позивачем, колегія суддів дійшла висновку про його арифметичну вірність, а відтак і обґрунтованість щодо стягнення 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості за період з 13 березня 2019 по 04 лютого 2020 року, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України та п.6.7. Договору поставки №1205/18/146 і 215 417,63 грн. - 18% річних за період 13 березня 2019 по 04 лютого 2020 року, за користування товарним кредитом, відповідно до ст. 536, ч.5 ст. 694 ЦК України, умов п.п.4 та 5 Додатку №1205/18/146/1-33Р та Додатку №1205/18/146/2-33Р від 15 березня 2018 до Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року.

Крім того, враховуючи зміст умов Договору, яким передбачено стягнення збільшеного розміру коштів за користування товарним кредитом, виконання відповідачем зобов`язання у повному обсязі, фактично виконане відповідачем рішення Господарського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року у справі 902/235/19, яким вже було стягнуто 64 957,53 грн. - 10% річних, 88 333,90 грн. - 18% річних та 233 847,11 грн. - пені за період з 30 листопада 2018 року по 12 березня 2019 року, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що МПП "Ерідон" отримало належний захист свого майнового інтересу, а тому виходячи з принципів справедливості, співмірності санкцій з сумою основного боргу, задовільняючи позовні вимоги у стягненні 119 676,46 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості, 215 417,63 грн. - 18% нарахованих за період з 13 березня 2019 року по 04 лютого 2020 року, зменшив до 0,00 грн. суму пені, фактично звільнивши відповідача від її сплати.

В цій частині рішення Господарського суду Вінницької області суду від 17 вересня 2020 року не оскаржується.

Також, критично відноситься колегія суддів і відхиляє як безпідставні посилання апелянта на неукладеність Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року через те, що даний Договір був підписаний не директором фірми, оскільки доводів щодо неукладеності даного Договору поставки скаржником в суді першої інстанції не заявлялось, такі обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції і про такі обставини скаржник заявив лише на стадії апеляційного перегляду справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи спірний Договір поставки №1205/18/146 був прийнятий сторонами до виконання і виконувався, що вказує на схвалення цього Договору сторонами, а, відповідно до ст. 241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАФ "Вікторія" про визнання недійсним Договору поставки №1205/18/146 від 22 лютого 2018 року, Господарський суд Вінницької області у справі №902/235/19 дійшов висновку, що сторонами оспорюваного договору вчинені необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків за цим Договором поставки.

Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року у справі №902/261/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Вікторія" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №902/261/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "21" грудня 2020 року.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.