Постанова

від 16.12.2020 по справі 922/2378/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Справа № 922/2378/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.,

при секретарі судового засідання: Семенові О.Є.

За участю представників сторін:

від позивача: Мовчан М.В. - посвідчення №3033, дійсне до 31.12.2020; положення б/н від 26.02.2020;

від відповідача (апелянта): Дем`янець Я.В. - довіреність №013827/20 від 09.10.2020;

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ (вх. №3198 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 (повний текст складено 27.10.2020) у справі №922/2378/20 (суддя Бринцев О.В.),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ,

про стягнення 1235186,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення Акціонерного товариства "Альфа-Банк" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1235186,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Акціонерне товариство "Альфа-Банк", набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,7526 га, кадастровий номер 6310136900:06:003:0040, по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, в період з 01.01.2020 по 30.06.2020 не вносило плату за користування нею, внаслідок чого зберегло в себе за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1235186,20 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 18527,79 грн.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок використання Акціонерним товариством "Альфа-Банк" спірної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід від надання земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1235186,20 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. При цьому суд першої інстанції, дослідивши здійснений Харківською міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів, встановив, що за основу цього розрахунку позивачем було взято Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,7526 га, кадастровий номер 6310136900:06:003:0040, по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові від 18.03.2020 за №2533, виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначив про неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, статтей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України та положень Земельного кодексу України, та незастосуванням до спірних правовідносин положень спеціального законодавства - Податкового кодексу України, які визначають суб`єктів та регулюють порядок сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За твердження апелянта, оскільки предметом позову є стягнення з відповідача плати за землю, тому до спірних правовідносин суд мав застосувати положення Податкового кодексу України, відповідно до норм якого стягнення податкового боргу є виключною компетенцією податкових органів, що здійснюється в порядку, передбаченому виключно податковим законодавством. Враховуючи наведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, апелянт стверджує про помилковість висновку місцевого суду про задоволення позовних вимог особи, яка не є контролюючим органом доходів і зборів у розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, а також суд залишив поза увагою обставини, що такий суб`єкт як міська рада не має права здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20; встановлено позивачу строк до 09.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання відповідачу; призначено справу до розгляду на 16.12.2020 о 15:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 02.12.2020 від Харківської міської ради, позивач заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20. Позиція міської ради полягає в тому, що спірні правовідносини не регулюються нормами податкового законодавства щодо нарахування та сплати плати за землю, а регулюються нормами цивільного законодавства щодо безпідставно збереженого майна із застосуванням положень Податкового кодексу України щодо розрахунку розміру такого майна в розмірі орендної плати. За твердженням позивача, використання Харківською міською радою системи податкового законодавства, яке регламентує порядок визначення орендної плати за землю та її розмір, як однієї із форм загальнодержавного податку та використання цих нормативних актів для розрахунку розміру безпідставно збереженого майна ніяким чином не свідчить про привласнення повноважень контролюючого органу. Також, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача, що спір у цій справі стосується стягнення податку на майно, оскільки у даній справі існують не відносини з оподаткування, а кондикційні правовідносини, підстави та порядок застосування яких визначено статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України та розтлумачено у висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось 16.12.2020 присутній представник відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягала на своїх доводах про те, що спір у цій справі стосується стягнення податку на майно, а тому міська рада є неналежним позивачем. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 та ухвали нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Присутній у судовому засіданні 16.12.2020 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Посилався на те, що відповідач помилково ототожнює поняття "земельний податок" із "орендною платою", обов`язок зі спати останньої виникає лише після укладення договору оренди земельної ділянки, однак, відповідач не оформив належним чином орендні правовідносини та не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати. Просив суд залишити рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі літ. "Б-1" площею 12,5 кв. м, літ. "В-1" площею 68,8 кв. м, літ. "А-2" площею 2.238,3 кв. м по проїзду Садовому, буд. 2А у м. Харкові належать на праві приватної власності Акціонерному товариству "Укрсоцбанк".

Право власності на вказані будівлі зареєстровані за Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 08.07.2020 №215361917.

Відповідно до запису від 03.12.2019 №10681120104002827 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено юридичну особу Акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією підтверджено, що Акціонерне товариство "Альфа-Банк" є правонаступником юридичної особи Акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Згідно пункту 1.2. Статуту АТ "Альфа-Банк", затвердженого рішенням Спільних загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" та АТ "Укрсоцбанк" від 21.11.2019 на підставі протоколу №1/2019, Банк є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань АТ "Укрсоцбанк" на підставі передавального акту та рішення Загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк", у відповідності до якого до АТ "Альфа-Банк" були передані все майно, права і зобов`язання АТ "Укрсоцбанк".

Листом від 13.12.2019 №117788-13-Б/Б Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Харківської міської ради, в якому просило внести зміни в Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 в частині зміни орендаря з БПФ "Виробниче об`єднання "Промтехсервіс" на АТ "Альфа-Банк".

У відповідь на вказаний лист Харківська міська рада повідомила Акціонерне товариство "Альфа-Банк" про те, що оскільки дія Договору оренди землі від 15.12.2004 №69109/04 закінчилась 12.06.2012 та земельна ділянка площею 0,7526 га по Садовому проїзду, 2-А передана від БПФ "Виробниче об`єднання "Промтехсервіс" до земель запасу міста, неможливо оформити угоду про заміну сторони вказаного договору.

В подальшому Акціонерне товариство "Альфа-Банк" направило Харківській міській раді лист від 30.01.2020 №10269-13-Б/Б, в якому просило надати в оренду терміном на 5 років земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 по цільовому призначенню 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: м. Харків, проїзд Садовий, 2-А.

У відповідь на вказаний лист Харківська міська рада повідомила Акціонерне товариство "Альфа-Банк" про те, що надання в оренду зазначеної земельної ділянки з цільовим призначенням "03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" можливо після внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення.

В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада зазначала про те, що в період з 01.01.2020 по 30.06.2020 право користування (оренди) чи інші речові права відповідача АТ "Альфа-Банк" на земельну ділянку за кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 площею 0,7526 га по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові, на якій розташовані нежитлові будівлі літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "А-2" не були зареєстровані за відповідачем.

З урахуванням вимог п. "а" ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 площею 0,7526 га по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності, що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005262822020 від 15.07.2020.

Як зазначає позивач, вказана земельна ділянка у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 перебувала у фактичному володінні і користуванні відповідача Акціонерного товариства "Альфа-Банк".

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 площею 0,7526 га по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові між позивачем Харківської міською радою та відповідачем Акціонерним товариством "Альфа-Банк" у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 не було укладено та, відповідно, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачувалась, внаслідок чого відповідач зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Розрахунок розміру безпідставно збережених Акціонерним товариством "Альфа-Банк" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по проїзду Садовому, 2-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:06:003:0040) від 18.03.2020 №2533, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а також листа Офісу великих платників податків ДПС України від 03.06.2020 №3413/9/28-10-54-18.

Наведені обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до Господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 1235186,20 грн.

Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 20.10.2020 ухвалено рішення у справі №922/2378/20, яким позов задоволено повністю, з підстав, зазначених вище.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, Акціонерне товариство "Альфа Банк" набуло у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. "Б-1" площею 12,5 кв. м, літ. "В-1" площею 68,8 кв. м, літ. "А-2" площею 2.238,3 кв.м по проїзду Садовому, буд. 2А у м. Харкові, шляхом правонаступництва всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства "Укрсоцбанк". Відповідно до запису від 03.12.2019 №10681120104002827 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу АТ "Укрсоцбанк" припинено.

Згідно пункту 1.2. Статуту АТ "Альфа-Банк", затвердженого рішенням Спільних загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" та АТ "Укрсоцбанк" від 21.11.2019 на підставі протоколу №1/2019, Банк є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань АТ "Укрсоцбанк" на підставі передавального акту та рішення Загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк", у відповідності до якого до АТ "Альфа-Банк" були передані все майно, права і зобов`язання АТ "Укрсоцбанк".

Апеляційний господарський суд зауважує, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" набувши у власність вищевказане нерухоме майно, не оформило документально за собою право користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310136900:06:003:0040, на якій знаходиться нежитлові будівлі літ. "Б-1" площею 12,5 кв. м, літ. "В-1" площею 68,8 кв. м, літ. "А-2" площею 2238,3 кв.м.

Дослідивши наявний в матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру від 15.07.2020 №НВ-0005262822020 судом з`ясовано, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:003:0040 визначено для реконструкції нежитлового приміщення під швейне виробництво (але не пізніше прийняття об`єкту в експлуатацію) та для експлуатації нерухомого майна , яке, в свою чергу, перебуває у власності Акціонерного товариства "Альфа-Банк".

Згідно статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.03.2020 №2533 кадастровий номер 6310136900:06:003:0040, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 37055586 грн. та коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у значенні Кф 3, з огляду на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 "Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", яким змінено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки).

Як також встановлено із витягу з Державного земельного кадастру від 15.07.2020 №НВ-0005262822020, державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,7526 га., яка знаходиться по проїзду Садовому, буд. 2А у м. Харкові, проведено 09.03.2005, присвоєно кадастровий номер 6310136900:06:003:0040 та внесено до Державного земельного кадастру, у зв`язку із чим така земельна ділянка вважається сформованою як об`єкт цивільних прав.

Судом також з`ясовано, що дія попереднього договору оренди землі від 15.12.2004 №69109/04 закінчилась 12.06.2012 та земельна ділянка площею 0,7526 га по Садовому проїзду, 2-А в м. Харкові передана від БПФ "Виробниче об`єднання "Промтехсервіс" до земель запасу міста.

Разом з тим, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" документально не оформило користування вищевказаної земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 30.06.2020, тобто у заявлений позивачем період, та не уклало з Харківською міською радою відповідний договорі оренди земельної ділянки.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що діючим законодавством України закріплено принцип цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована, що означає неможливість користування відповідним нерухомим майном без користування земельною ділянкою, яка знаходиться під таким майном.

Зважаючи на те, що Акціонерне товариство "Альфа-Банк" є власником нежитлових будівель літ. "Б-1" площею 12,5 кв. м, літ. "В-1" площею 68,8 кв. м, літ. "А-2" площею 2238,3 кв.м., які знаходяться в м.Харків по Садовому проїзду, 2-А, зазначена обставина свідчить про безпосереднє використання відповідачем земельної ділянки під вказаними будівлями та ділянкою, яка необхідна для обслуговування відповідного нерухомого майна.

Крім того, факт використання земельної ділянки кадастровий №6310136900:06:003:0040 без оформленого права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, підтверджується Актом обстеження земельної ділянки, складеного Департаментом територіального контролю Харківської міської ради від 08.07.2020, який є належним та допустимим доказом на підтвердження вищевказаних обставин.

Отже, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" в заявлений позивачем період з 01.01.2020 по 30.06.2020 використовувало земельну ділянку кадастровий №6310136900:06:003:0040 без укладення договору оренди землі та не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі.

Зазначені обставини не заперечуються учасниками справи, а тому у відповідності до вимог частини 1 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

За таких обставин, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (набувач) не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшило свої доходи, а Харківська міська рада (потерпілий) втратила належне йому майно (кошти від орендної плати).

Перевіривши розрахунок суми позову, судова колегія апеляційного зазначає, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає положенням діючого земельного законодавства, Порядку нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 (зі змінами, зокрема, внесеними на підставі наказу Мінагрополітики від 27.03.2018 №162), Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), а також рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та вихідним даним, які потрібні для розрахунку суми безпідставно збережених коштів.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що внаслідок використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснюючи плату за землю в період з 01.01.2020 по 30.06.2020 Акціонерне товариство "Альфа-Банк" за рахунок Харківської міської ради отримало дохід (безпідставно набуте майно) у вигляді грошових коштів у сумі 1235186,20 грн., що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може прийняти до уваги у якості підстав для скасування рішення місцевого суду доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Податкового кодексу України, а також про неналежність суб`єкта, який звернувся з вимогами про стягнення податку на майно, оскільки міська рада не є контролюючим органом доходів і зборів.

Так, згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу), а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

За підпунктами 269.1,1 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (підпункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).

За вимогами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, користування земельною ділянкою.

Проте, як було зазначено вище, право власності, право постійного користування земельною ділянкою за Акціонерним товариством "Альфа-Банк" не зареєстровано.

Водночас, за пунктами 288.1., 288.2., 288.3., 288.4. статті 288 Податкового кодексу України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Однак, право оренди відповідної земельної ділянки також не зареєстровано за Акціонерним товариством "Альфа-Банк".

Разом з тим, податковим законодавством України розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Враховуючи вищезазначені обставини справи та положення законодавства, колегія суддів зауважує, що відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, відтак, останній не являється суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відносно аргументів апелянта про неналежність позивача у даній справі, з тих підстав, що Харківська міська рада не є контролюючим органом - органом стягнення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтями 12, 189 Земельного кодексу України визначено, що повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства покладено на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, звертаються до суду у випадках, передбачених законом. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань (підпункт 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Як зазначалось вище, власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, користування земельною ділянкою, тому, оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог вище вказаного пункту 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань.

Разом з тим, предметом даного позову є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статтей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України в розмірі орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин, за суб`єктним складом спір також є приватноправовим, оскільки сторонами спору є суб`єкт господарювання та орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, яка діє як представник власника (територіальної громади м. Харкова) земельної ділянки комунальної власності у приватноправових земельних відносинах, а не як суб`єкт владних повноважень.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Альфа-Банк" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2378/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.В. Плахов

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2020.