Рішення

від 21.12.2020 по справі 905/1277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 Справа № 905/1277/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» про ухвалення додаткового рішення

по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Курчатова, будинок 17 А, квартира 46, код ЄДРПОУ 41863339)

до відповідача: державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, місто Родинське, вулиця Перемоги, будинок 9, код ЄДРПОУ 31599557)

про стягнення 5 639 140,57 грн., з яких: 3 899 007,54 грн. - заборгованість, 875 568,17 грн. - інфляційні втрати, 348 507,18 грн. - 3% річних, 516 057,68 грн. - пеня,-

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.12.2020 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення 5 639 140,57 грн., з яких: 3 899 007,54 грн. - заборгованість, 875 568,17 грн. - інфляційні втрати, 348 507,18 грн. - 3% річних, 516 057,68 грн. - пеня, задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» заборгованість в сумі 3 899 007,54 грн. грн., 3% річних в сумі 348 507,18 грн., інфляційні втрати в сумі 866 038,08 грн., судовий збір в сумі 76 703,29 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Позивачем у позовній заяві було заявлено про віднесення на відповідача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 80 000,00 грн.

11.12.2020 на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу в розмірі 47 248,66 грн.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 08.06.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» (далі - клієнт) та адвокатом Гавкалюком Віталієм Володимировичем (далі - адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 0806/2020 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в усіх органах державної влади, у судах всіх рівнів та спеціалізацій України, органах державної/приватної служби та надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, для чого клієнт надає адвокату право: підписувати та/або подавати від імені клієнта документи, в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, збільшувати розмір позовних вимог, зустрічні позовні заяви, відзиви на позовні заяви, відповіді на відзиви, заперечення на відповіді, пояснення третьої сторони, відзиви на апеляційні та касаційні скарги, клопотання, скарги (апеляційні та касаційні), заяви, запити, інформаційні запити (листи), претензії та відповіді на претензії, ознайомлюватися із матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, одержувати копії рішень, судових наказів, постанов та ухвал суду, збирати та подавати докази, брати участь у їх дослідженні, засвідчувати (завіряти) копії документів, які надаються суду та іншим учасникам справи, приймати участь у судових засіданнях, ставити питання іншим особами, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, пред`являти на примусове виконання виконавчі документи, виконувати всі інші дії, пов`язані із виконанням цього договору, а також виключно за наявності письмового погодження клієнта підписувати та/або подавати заяви про: зменшення позовних вимог, повну або часткову відмову від позовних вимог, відмову від апеляційних та касаційних скарг, визнання позовів повністю або частково, зміну підстави та предмету позову і укладання мирових угод.

Згідно п. 1.2. договору клієнт зобов`язується в обсязі та на умовах, визначених сторонами в договорі, сплатити адвокату вартість наданої правової допомоги (гонорар) та відшкодувати понесені витрати.

Відповідно до п. 2.1. договору адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги:

2.1.1. вести від імені клієнта справи, захищати права та інтереси у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, заявнику, кредитору, третій особі, стягувачу, боржнику, скаржнику, заінтересованій особі, свідку, тощо;

2.1.2. представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, третейських судах, в усіх справах, у тому числі у справах про банкрутство, у виконавчому провадженні, а також в інших органах під час розгляду правових спорів;

2.1.3. представляти інтереси клієнта в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, перед посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні, перед фізичними особами (в тому числі, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності), перед юридичними особами, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, в правоохоронних та контролюючих органах, в органах Державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями;

2.1.4. приймати участь в підготовці та юридичному оформленні різного роду документів, що необхідні для ведення та представництва інтересів клієнта (складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру);

2.1.5. надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань та правовий супровід діяльності клієнта, ведення договірної роботи;

2.1.6. звітувати перед клієнтом на його вимогу, про хід виконання зобов`язання по наданню правової допомоги.

Даний договір виконується адвокатом на оплатній основі. Клієнт сплачує адвокату гонорар та компенсує документально підтверджені витрати адвоката попередньо погоджені клієнтом та понесені адвокатом при виконанні цього договору, у відповідності до умов розділу 5 цього договору (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору факт надання правової допомоги засвідчується сторонами шляхом підписання акту наданих послуг про надання правової допомоги, який може бути оформлений за домовленістю сторін щомісячно, щоквартально або по закінченню певного етапу (по конкретній судовій справі) надання юридичної допомоги.

Згідно п. 5.1. договору загальна вартість договору включає в себе вартість наданої правової допомоги (гонорарів) за весь час дії договору, податки та збори, а також суму відшкодованих витрат, які може понести адвокат у зв`язку з виконанням умов цього договору.

Сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги у вигляді гонорару встановлюється у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок за кожну годину роботи адвоката по наданню правової допомоги передбаченої умовами цього договору (п. 5.2.).

Відповідно до п. 5.3. договору вартість та види послуг з надання правової допомоги по кожній окремій судовій справі оформлюються сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Згідно п. 5.5. договору обсяг та зміст наданої правової допомоги, кількість витраченого часу на надання правової допомоги, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, витрати понесені адвокатом під час надання правової допомоги зазначаються адвокатом у звітах щодо виду, обсягу та вартості наданої юридичної допомоги та понесених витрат. До звітів додаються належним чином засвідчені копії доказів витрат понесених адвокатом під час надання правової допомоги на виконання цього договору.

Клієнт відшкодовує адвокату вартість документально підтверджених та попередньо погоджених з клієнтом витрат понесених адвокатом під час надання правової допомоги на виконання цього договору, у тому числі транспортні витрати, витрати на проживання (при відрядженні в інший населений пункт поза місцезнаходженням клієнта), витрати на кореспонденцію, витрати на друкарські, копіювальні та інші технічні роботи, витрати на переклад, витрати на телефонні розмови, витрати на оплату роботи інших фахівців, чиї висновки або послуги запитуються адвокатом, витрати на нотаріальні послуги та інші витрати. При відшкодуванні транспортних витрат, підлягають витрати автомобільним, автобусним та залізничним транспортом. Витрати, здійснені адвокатом без погодження з клієнтом, не відшкодовуються (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору оплата вартості наданої правової допомоги із розрахунку гонорару у розмірі, визначеному відповідно до п. 5.2. цього договору на кількість годин роботи адвоката по наданню правової допомоги та наданих видів послуг згідно з п. 5.3. договору вказаному у відповідному акті наданих послуг про надання правової допомоги, здійснюється клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів, визначеної у відповідному акті наданих послуг про надання правової допомоги, на поточний рахунок адвоката, зазначений в рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання клієнтом акта наданих послуг.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 9.1. договору).

На виконання п. 5.3. договору від 08.06.2020 про надання правової допомоги №0806/2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» та адвокатом Гавкалюком Віталієм Володимировичем 22.06.2020 було укладено додаткову угоду № 1, якою узгоджено вартість та види послуг з надання правової за судовим спором з ДП ВК Краснолиманська про стягнення заборгованості за договором про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги), які адвокат надає клієнту:

- вивчення матеріалів справи (заяв по суті справи), аналіз нормативної та законодавчої бази, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 1051,00 грн. за кожну годину;

- усне та письмове консультування клієнта - 1051,00 грн. за кожну годину;

- підготування заяв по суті справи (позовна заява, зустрічна позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи) - 1051,00 грн. за кожну годину;

- підготування заяв з процесуальних питань під час розгляду справи у господарському суді - 1051,00 грн. за кожну годину;

- підготування апеляційних та касаційних скарг на рішення судів - 1051,00 грн. за кожну годину;

- підготування адвокатського запиту - 1 000,00 грн. за один документ;

- представництво інтересів в господарському суді, участь у судових засіданнях міста Київ - відповідно до кількості призначених судових засідань - 1500,00 грн. за одне засідання;

- представництво інтересів в господарському суді, участь у судових засіданнях за межами міста Київ - відповідно до кількості призначених судових засідань - 5 000,00 грн. за одне судове засідання;

- гонорар успіху (прийняття рішення на користь клієнта) - 4% від суми.

Вищезазначений договір та додаткова угода до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи наявний акт наданих послуг про надання правової допомоги № 1 від 01.12.2020, згідно якого адвокатом було надано клієнту наступні послуги: надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс відповідно до договору про надання правової допомоги № 0806/2020 від 08.06.2020 згідно звіту щодо обсягу та вартості наданої юридичної допомоги від 01.12.2020 за період з 08.06.2020 по 01.12.2020. Загальна вартість послуг становить 43 918,00 грн. (сорок три тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень 00 копійок), без ПДВ.

Також в матеріалах справи наявний акт наданих послуг про надання правової допомоги № 2 від 01.12.2020, згідно якого адвокатом було надано клієнту наступні послуги: компенсація витрат понесених адвокатом під час надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс відповідно до договору про надання правової допомоги №0806/2020 від 08.06.2020 згідно звіту щодо витрат понесених адвокатом під час надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс від 01.12.2020 за період з 08.06.2020 по 01.12.2020. Загальна вартість послуг становить 3330,66 грн. (три тисячі триста тридцять гривень 66 копійок), без ПДВ.

Вищезазначені акти підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

На підтвердження витрат понесених адвокатом під час надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс заявником надано звіт щодо витрат, понесених адвокатом під час надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс відповідно до договору про надання правової допомоги № 0806/2020 від 01.12.2020 за період з 08.06.2020 по 01.12.2020. Як вбачається зі змісту вказаного звіту, адвокатом Гавкалюком В.В. під час надання правової допомоги ТОВ Теплоком-плюс було понесено витрати, які підлягають компенсації клієнтом на загальну суму 3 330 (три тисячі триста тридцять гривень) 66 копійок, з яких: витрати на проїзд з м. Києва до м. Харкова та у зворотньому напрямку для участі в судових засіданнях в Господарському суді Донецької області 25.08.2020, 29.09.2020, 21.10.2020, 02.11.2020 та 25.11. 2020 на суму 3 272,66 грн., поштові послуги на суму 58,00 грн. Копії залізничних квитків, зазначених у вказаному звіті разом із фіскальними чеками на підтвердження здійснення поштових послуг (надсилання відповідачу копій клопотань про долучення доказів до матеріалів справи), наявні в матеріалах справи.

Також позивачем надано платіжне доручення № 3 від 07.12.2020 на суму 43 918,00 грн., рахунок № 041220 від 04.12.2020 на суму 43 918,00 грн., платіжне доручення № 4 від 07.12.2020 на суму 3330,66 грн. та рахунок № 051220 від 04.12.2020.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано звіт від 01.09.2020 щодо обсягу та вартості наданої юридичної допомоги адвокатом під час надання правової допомоги ТОВ ФК Валекс-Інвест відповідно до договору про надання правової допомоги № 0110/2019 від 01.10.2019 за період з 02.10.2019 по 31.08.2020.

Суд не приймає вказаний звіт в якості належного доказу, оскільки правова допомога в межах справи № 905/1277/20 надавалась адвокатом Гавкалюком В.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 0806/2020 від 08.06.2020, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» , в той час як звіт від 01.09.2020 щодо обсягу та вартості наданої юридичної допомоги адвокатом стосується договору про надання правової допомоги № 0110/2019 від 01.10.2019, укладеного з ТОВ ФК Валекс-Інвест .

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо доведеності факту надання правничої допомоги адвокатом Гавкалюком В.В., пов`язаної з розглядом даної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Гавкалюком В.В. було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву, заяву про усунення недоліків при поданні позовної заяви, заперечення щодо прийняття до розгляду відзиву ДП ВК Краснолиманська , клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, заява про ухвалення рішення про судові витрати.

Також судом встановлено, що адвокат Гавкалюк В.В. брав участь у судових засіданнях 25.08.2020, 21.10.2020, 02.11.2020 та 25.11.2020, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 47 248,66 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди № 1 від 22.06.2020 до договору про надання правової допомоги № 0806/2020 від 08.06.2020, адвокатом відокремлено послуги зі складання заяв по суті справи, зокрема, позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень (1051,00 грн. за кожну годину), підготування адвокатського запиту (1000,00 грн. за кожний документ) та вивчення матеріалів справи (заяв по суті справи), аналіз нормативної та законодавчої бази, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах (1051,00 грн. за кожну годину). Також у вказаному розрахунку визначено 5000,00 грн. за одне судове засідання за представництво інтересів в господарському суді, участь у судових засіданнях за межами міста Київ, що на думку суду є явно завищеною у порівнянні зі звичайними цінами за участь адвоката в одному судовому засіданні.

Суд зазначає, що обов`язок формування доказової бази, до якого, зокрема, відноситься підготування адвокатського запиту, є невід`ємною частиною складання позовної заяви, оскільки обов`язок позивача додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прямо передбачений ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість, а явка учасників справи № 905/1277/20 в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 18 330,66 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, місто Родинське, вулиця Перемоги, будинок 9, код ЄДРПОУ 31599557) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком-плюс» (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Курчатова, будинок 17 А, квартира 46, код ЄДРПОУ 41863339) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 330,66 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 21.12.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова