Рішення

від 10.12.2020 по справі 913/540/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м.Харків Справа № 913/540/20

Провадження №16/913/540/20

За позовом заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури, м.Старобільськ Луганської області

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області

відповідача-2: фермерського господарства "Агро-ліга 2018", с.Малоолександрівка Троїцького району Луганської області

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: прокурор Кадацька Д.М. на підставі наказу про призначення на посаду від 26.11.2020 №3223к;

відповідача-1: представник не прибув;

відповідача-2: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: прокурором заявлено наступні вимоги:

-визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.11.2017 №1097-сг;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 34,1990 га, з кадастровим номером 4425487000:12:001:0062, яка розташована за межами населеного пункту, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області;

-зобов`язати фермерське господарство "Агро-ліга 2018", ід.код 42011439 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 31,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.10.2020.

У судове засідання 06.10.2020 прибув прокурор.

Від відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 05.10.2020 №б/н про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Суд, розглянув вказане клопотання, вирішив задовольнити його та відкласти підготовче судове засідання на 10.11.2020.

У судове засідання 10.11.2020 прибув прокурор та повноважний представник другого відповідача.

Від відповідача-1 через систему "Електронний суд" 15.10.2020 надійшло клопотання про продовження Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області процесуального строку для надання відзиву.

Ухвалою від 06.10.2020, з метою надання відповідачам додаткового часу для подачі відзиву, а прокурору відповіді на відзив, підготовче судове засідання відкладено на 10.11.2020 - більше ніж на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що всі необхідні документи вже подані до справи. Таким чином, вказане клопотання втратило свою актуальність.

Від відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 22.10.2020 №б/н, в якому ГУ Держгеокадастру у Луганській області проти позову заперечує з огляду на наступне.

Відповідач-1 стверджує, що категорія земель сільськогосподарського призначення може використовуватися для ведення фермерського господарства, і до таких земель належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). На думку відповідача-1, заборони використання в своїй діяльності фермерським господарством земельних ділянок з угіддями-пасовища, законодавством не передбачено.

Таким чином, як вказує відповідач-1 у відзиві, при передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, порушень земельного законодавства з боку відповідача-1 не було.

Водночас, як вказує відповідач-1, за результатами державного нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення планової перевірки спірної земельної ділянки (акт перевірки від 19.08.2020 №413-ДК/304/АП/09/01/20 додано до справи), встановлено відсутність на ґрунтовому покриві дернини та трав`янистої рослинності (що є невід`ємною частиною складу пасовищ), натомість земельна ділянка має ознаки аграрної обробки зі знищенням дернини та засіяна соняшником. Відповідач-1 зазначає, що вказаний факт свідчать про порушення відповідачем-2 ст.ст.20,96 ЗК України, ст.37 "Про охорону земель", та за що передбачена адміністративна відповідальність.

Від ФГ "Агро-ліга 2018" через канцелярію суду надійшов відзив від 05.11.2018 №б/н, в якому відповідач-2 також вважає можливим використовувати пасовища для ведення сільськогосподарського виробництва і не вважає порушенням законодавства розорення пасовища під за сіяння зернових культур.

Від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1 від 05.11.2020 №34/7-1397 вих-20, в якій прокурор зазначає, що цільове призначення спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення є пасовища, а при передачі у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства було змінене цільове призначення шляхом встановлення іншого коду використання з порушенням встановленого законодавством порядку, що прокурор підтверджує з посиланням на приписи ЗК України, ЗУ "Про охорону земель" та ЗУ "Про фермерське господарство" .

Крім цього, за твердженням прокурора, Закон України "Про фермерське господарство" встановлює, що дія цього Закону не розповсюджується на осіб, які займаються, зокрема, сінокосінням та випасанням худоби.

Як висновок, прокурор вказує, що для використання земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", ГУ Держгеокадастру необхідно було при наданні в оренду перевести з виду земельних угідь "пасовища" до виду угідь "рілля", з дотриманням порядку, встановленого законодавством для зміни цільового призначення землі.

Від відповідача-1 через систему "Електронний суд" 10.11.2020 надійшла заява про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника ГУ Держгеокадастру у Луганській області.

Суд задовольнив вказане клопотання.

Згідно приписів п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.11.2020 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву на 03.12.2020.

У судове засідання 03.12.2020 прибув прокурор та повноважний представник другого відповідача.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшла копія статуту ФГ "Агро-ліга 2018", затвердженого рішенням засновника №1 від 14.09.2020, яку суд оглянув та долучив до матеріалів справи.

Від ГУ Держгеокадастру у Луганській області через систему "Електронний суд" 03.12.2020 надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.12.2020 судове засідання з розгляду справи по суті було відкладено на 08.12.2020.

У судове засідання 08.12.2020 прибув прокурор.

Від органу прокуратури через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення від 08.12.2020 №15/4-540вих-20, в яких прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в повному обсязі.

У судовому засіданні 08.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 31.12.2015 №704-сг Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 48,6000 га в оренду терміном на 7 років для ведення фермерського господарства (01.02), розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського призначення державної власності, угіддя - пасовища (т.1, а.с. 26).

В подальшому, громадянин ОСОБА_2 звернувся до ДП "Луганський інститут землеустрою" із заявою від 04.02.2016 №б/н з приводу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 48,6000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області (т.1, а.с. 25).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.11.2017 №1097-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 34,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062) в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського призначення державної власності, угіддя - пасовища, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області (т.1, а.с.66).

На підставі вищезазначеного наказу, між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі від 11.12.2017 №51 (далі - договір, т.1 а.с.77-83).

За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, за рахунок земель резервного фонду, з кадастровим номером 4425487000:12:001:0062, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області (п.1 Договору).

В п.2 Договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 34,1990 га, сільськогосподарські угіддя - пасовища.

В п.5 Договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 34,1990 га, кадастровий номер 4425487000:12:001:0062, на дату укладання договору становить 31386,32 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації затверджених рішенням Троїцької районної ради №16/11 від 19.10.2017 (витяг Відділу у Троїцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.10.2017 №01192).

Договір укладено на 7 (сім) років (п.8 Договору).

В пункті 14 Договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду.

Цільове призначення земельних ділянок: для ведення фермерського господарства (п.15 Договору).

Пунктом 16 Договору передбачено умови збереження стану об`єкта оренди:

- додержання державних стандартів, норм, правил та проектних рішень;

- у разі виявлення в процесі земляних або будь-яких інших робіт об`єктів археологічної спадщини чи їх рештки - негайно припинити будь-які роботи на місцезнаходженні та протягом однієї доби проінформувати відділ культури і туризму Троїцької райдержадміністрації;

- при користуванні земельною ділянкою дотримуватися положень законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів;

- використання згідно з цільовим призначенням;

- додержання вимог ст.96 Земельного кодексу України;

- дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі змісту її стану має право на відшкодування збитків у розмірі визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується в судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №284 (п.17 Договору).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.03.2018, ОСОБА_2 засновано фермерське господарство Агро-ліга 2018 (т.1 а.с.88). При розгляді справи судом встановлено та не заперечується відповідачами, що відповідачами, що надана громадянину ОСОБА_2 земельна ділянка, використовується фермерським господарством "Агро-ліга 2018" як "рілля".

На запит Старобільської місцевої прокуратури, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області листом від 09.06.2020 №10-12-0.3-4197/2-20 повідомило, що спірна земельна ділянка, з кадастровим номером 4425487000:12:001:0062, зареєстрована у державному земельному кадастрі з цільовим призначенням - 01.02. - для ведення фермерського господарства, в поземельній книзі відомості щодо зміни цільового призначення відсутні, заяви від орендаря вказаної земельної ділянки щодо зміни цільового призначення не надходило (т.1, а.с.89).

Заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури звернувся до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Луганській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 34,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062) в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства,

Також заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2017 №51, укладеного на підставі спірного наказу, та повернути відповідачу-1 спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Як на підставу позову, прокурор посилається на норми ст.ст.19, 20, 22, 31, 33-37, 122 Земельного Кодексу України, якими визначено категорії земель, в тому числі сільськогосподарського призначення, та встановлено правовий режим їх використання на норми Закону України Про фермерське господарство . Прокурор вважає, що наказ ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 28.11.2017 №1097-сг, при встановленні цільового призначення спірної земельної ділянки, прийнятий з порушенням вищевказаних норм Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство , а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Укладений на підставі наказу договір оренди землі від 11.12.2017 №51 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню у державну власність.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що категорія земель сільськогосподарського призначення може використовуватися для ведення фермерського господарства, і до таких земель належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). На думку відповідача-1, заборони використання в своїй діяльності фермерським господарством земельних ділянок з угіддями-пасовища, законодавством не передбачено.

До відзиву на позовну заяву, за своєю ініціативою, лвідповідач-1 додав наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 17.08.2020 №413-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів , відповідно до якого, державним інспектором було здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення планової перевірки спірної земельної ділянки (т.1, а.с.162).

За результатами вказаного заходу контролю, було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.08.2020 №413-ДК/304/АП/09/01/20, яким встановлено відсутність на ґрунтовому покриву земельної ділянки дернини та трав`янистої рослинності, що є невід`ємною частиною складу пасовищ. Спірна земельна ділянка має ознаки аграрної обробки зі знищенням дернини та засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником (т.1, а.с.164). У зв`язку з вказаними обставина відповідач-1 порушив адміністративне провадження у відношенні відповідача-2 за нецільове використання землі.

Підставами для заперечень відповідач-1 визначив ст.ст.19,20,22,31,34,96,116,122,123,124 ЗК України, Закон України, Закон України Про фермерське господарство , Закон України Про землеустрій . Власно аналізуючи вказані норми права, відповідач-1 стверджує, що він діяв в спосіб, передбачений законом та в межах своїх повноважень.

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заву зазначає, що використання пасовища для ведення сільськогосподарського виробництва не є порушенням законодавства. Тому, проти позову заперечує з підстав того, що земельні ділянки віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, а тому зміна цільового призначення в даному випадку не потребується.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, вірогідність, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю за таких підстав.

Правовідносини з приводу надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності врегульовані Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про фермерське господарство , Закон України Про землеустрій , Цивільним кодексом України.

Статтею 19 Земельного кодексу України закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Статтями 31, 33-37 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання сільськогосподарських земель.

Так, згідно зі статтею 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Натомість, правовий режим земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається статтею 31 ЗК України, відповідно до частини першої якої встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Відповідно до частини другої цієї статті громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Землі сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками виключно у межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст.ст. 31, 33-37 Земельного кодексу України. Відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого Державним комітетом України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 (у редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору оренди) у межах земель сільськогосподарського призначення землі для ведення фермерського господарства і землі для випасання худоби є різними видами цільового використання земель.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання землі за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №15, Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 210 ЦК України та частиною першою статті 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до статті 18 Закону України Про оренду землі набирає чинності.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 28.11.2017 №1097-сг, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 34,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062) в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства (код класифікації 01.02.) за рахунок земель резервного фонду сільськогосподарського призначення державної власності, угіддя - пасовища, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області

Аналізуючи вказані норми Земельного кодексу України та інших (вказаних) норм права, суд дійшов висновку, що земельну ділянку з видом використання - пасовище - можливо надати громадянину для випасання худоби або фермерському господарству зі зміною у встановленому законом порядку виду призначення сільськогосподарської землі. Відповідач-1 надав земельну ділянку відповідачу-2 у користування при веденні сільського фермерського господарства без врахування приписів закону.

Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель сільськогосподарського призначення, зі складом угідь -пасовища, які надаються для сінокосіння і випасання худоби (код класифікації 01.08).

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка пасовищ, надана громадянину ОСОБА_2 в оренду, після створення ним фермерського господарства "Агро-ліга 2018" в порядку ст.8 Закону України Про фермерське господарство , використовувалася як "рілля" для вирощування зернових культур - соняшника, що за своїм змістом фактично є зміною виду цільового призначення землі - пасовища під рілля..

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель, земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Матеріали справи не містять рішення уповноваженого органу щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки.

Згідно ч.ч.1,2 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Водночас, ч.2 ст.2 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що дія цього закону не розповсюджується на осіб, які займаються, зокрема, сінокосінням та випасанням худоби. Даний припис закону кореспондується з приписом статті 34 ЗК України, на підставі якої саме громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби без створення фермерського господарства.

Таким чином, наказ відповідача-1 не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

На підставі вищевказаного наказу, між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди землі від 11.12.2017 №51.

Згідно частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Спірний договір укладено на підставі незаконного наказу повноважного органу з розпорядження землями сільськогосподарського призначення - відповідача-1. Договір в своєму предметі містить умови щодо передачі громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки - пасовища - загальною площею 34,1990 га, для ведення фермерського господарства. Тоді як Закон України Про фермерське господарство (в редакції на момент виникнення спірних відносин) вказував на те, що фермерське господарство виробляє товарну сільськогосподарську продукцію, займається її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Доказів про ведення такого господарства в матеріалах справи немає.

До того ж договір не відповідає землевпорядній документації, оскільки проект землеустрію розроблявся для земельної ділянки - пасовище, а надана в оренду за спірним договором для ведення сільськогосподарського фермерського господарства.

За таких підстав договір оренди від 11.12.2017 №51 земельної ділянки площею 34,1990 га, з кадастровим номером 4425487000:12:001:0062, яка розташована за межами населеного пункту, на території яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (94404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, просп. Центральний, буд.17, ід. код 39771244) та громадянином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - підлягає визнанню недійсним.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 6306 грн покладаються на відповідачів у рівних частинах - по 3153 грн на кожного.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.11.2017 №1097-сг "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства";

3.Визнати недійсним договір оренди від 11.12.2017 №51 земельної ділянки площею 34,1990 га, з кадастровим номером 4425487000:12:001:0062, яка розташована за межами населеного пункту, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (94404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, просп. Центральний, буд.17, ід. код 39771244) та громадянином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

4.Зобов`язати фермерське господарство "Агро-ліга 2018 " (92142, с.Малоолександрівка Троїцького району Луганської області, вул.Мічуріна, буд.3, ід.код 42011439) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (94404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, просп. Центральний, буд.17, ід. код 39771244) за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 31,1990 га (кадастровий номер 4425487000:12:001:0062), яка розташована за межами населеного пункту, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (94404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, просп. Центральний, буд.17, ід. код 39771244) на користь прокуратури Луганської області, (ід.код 02909921, місцезнаходження: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Б.Ліщини, 27) судові витрати у сумі 3153 грн та перерахувати їх на р/р: UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02909921, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Стягнути з фермерського господарства "Агро-ліга 2018 " (92142, с.Малоолександрівка Троїцького району Луганської області, вул.Мічуріна, буд.3, ід.код 42011439) на користь прокуратури Луганської області, (ід.код 02909921, місцезнаходження: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Б.Ліщини, 27) судові витрати у сумі 3153 грн та перерахувати їх на р/р: UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02909921, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 21.12.2020.

Суддя Р.М.Шеліхіна