Рішення від 15.12.2020 по справі 914/2825/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020р. справа № 914/2825/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» , с.Дударівка Бориспільського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Інжиніринг» , м.Городок Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 47491,43грн.

За участю представників:

від позивача: Мазур Олександр Сергійович - представник;

від відповідача: не викликався.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Інжиніринг» про стягнення заборгованості в сумі 47491,43грн., з якої 42079,00грн. - основний борг, 4329,95грн. - пеня, 1879,78грн. - 3% річних. До позовної заяви долучено попередній розрахунок судових витрат, які складаються із 2102,00грн. судового збору та 8400,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 01.12.2020р.

18.11.2020р. від позивача подано заяву за вх.№3002/20 від 18.11.2020р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач у зв`язку із оплатою основного боргу в сумі 42079,00грн. зменшив розмір позовних вимог в цій частині та просить стягнути з відповідача 4329,95грн. - пені та 1879,78грн. - 3% річних. На підтвердження оплати до поданої заяви долучено платіжне доручення №1383 від 02.11.2020р. на суму 42079,00грн. та виписку АТ «Укрсиббанк» по рахунку. Також до заяви за вх.№3002/20 від 18.11.2020р. додано опис вкладення у цінний лист від 18.11.2020р. та фіскальний чек від 18.11.2020р. про надіслання даної заяви відповідачу.

Ухвалою суду від 01.12.2020р. відкладено розгляд справи на 15.12.2020р.

В судове засідання 15.12.2020р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх.№3002/20 від 18.11.2020р. підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити. 15.12.2020р. від позивача подано заяву за вх.№35667/20 від 15.12.2020 з доданими до неї документами згідно додатків, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8400,00грн.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал суду від 10.11.20р., від 01.12.20р., поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413553272, №7901413606660. Згідно із відстеженням поштового відправлення за №7901413553272 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» поштова кореспонденція отримана адресатом (відповідачем).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №19/05/2020 від 19.05.2020р. згідно актів наданих послуг №4639 від 04.06.2020р., №4638 від 05.06.2020р., №4640 від 05.06.2020р., в частині оплати товару у встановлений договором строк та просить стягнути 3% річних в розмірі 1879,78грн. та пеню в розмірі 4329,95грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

19.05.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю « ТБ Інжиніринг» (замовник) та Дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро» (покупець) укладено договір №19/05/2020 про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно із п. 1.1. якого, замовник доручає, а експедитор зобов`язується надати транспортно-експедиційні послуги з метою доставки автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за надані послуги.

Згідно із п.2.1 договору №19/05/2020 від 19.05.2020, експедитор зобов`язується здійснювати організацію та доставку вантажу на підставі заявок замовника.

Сторонами погоджено заявки на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та міжміському по території України №1 від 21.05.2020р. із визначеною вартістю перевезення 1465евро в грн. по курсу НБУ на день завантаження, №2 від 21.05.2020р. 1435евро в грн. по курсу НБУ на день завантаження, №3 від 21.05.2020р. 144евро в грн. по курсу НБУ на день завантаження, із маршрутом м. Городок, Львівська область (Україна) - м. Єдинець, 4601 Молдова 91 від 21.05.2020р.

Відповідно до п. 4.1, 4.3 договору №19/05/2020 від 19.05.2020, розрахунки між Експедитором і Замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора. Усі банківські витрати та комісії з переказування коштів виконуються за рахунок Замовника. Оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання від Експедитора належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, СМR, товарно-транспортних накладних на перевезений товар та податкових накладних.

За умовами п.9.1 договору №19/05/2020 від 19.05.2020, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору №19/05/2020 від 19.05.2020 позивачем здійснено перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) №364067 від 01.06.2020, №б/н від 01.06.2020, №364078, №01.06.2020. Надання позивачем послуг з вантажного перевезення на виконання договору №19/05/2020 від 19.05.2020 підтверджується актами здачі- надання послуг №4639 від 04.06.2020р. на загальну суму 41816,00грн. (з ПДВ), з якої 40000,00грн - міжнародне перевезення, 1513,33грн. - транспортно-експедиційне обслуговування, 302,67грн - ПДВ; №4638 від 05.06.2020р. на загальну суму 42691,00грн. (з ПДВ), з якої 41000,00грн - міжнародне перевезення, 1409,17грн. - транспортно-експедиційне обслуговування, 281,83грн - ПДВ; №4640 від 05.06.2020р. на загальну суму 42079,00грн. (з ПДВ), з якої 40500,00грн - міжнародне перевезення, 1315,83грн. - транспортно-експедиційне обслуговування, 263,17грн - ПДВ. Вказані акти здачі- надання послуг підписані та скріплені печатками обох сторін без будь-яких застережень та претензій.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №4639 від 21.05.2020р. на суму 41816,00грн.,№4638 від 21.05.2020р. на суму 42691,00грн., №4640 від 21.05.2020р. на суму 42079,00грн. Дані рахунки відображені в актах здачі- надання послуг.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг на загальну суму 84507,00грн., що підтверджується випискою АТ Укрсиббанк по рахунку ДП «ФМ Ложістік Дніпро» із покликанням в призначенні платежу на рахунки №4638 від 21.05.2020р. та №4639 від 21.05.2020р. В заяві за вх.№3002/20 від 18.11.2020р. позивач зазначає, що під час розгляду справи основний борг в сумі 47491,43грн. оплачено, тому позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати боргу 4329,95грн. - пені та 1879,78грн. - 3% річних.

Позивачем скеровано відповідачу претензію №103-М від 12.08.20р. із проханням оплатити заборгованість яка виникла на підставі договору №19/05/2020 від 19.05.2020, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 08.09.2020, копії яких долучені до матеріалів справи. Як вбачається з інформації сайту Укрпошта, щодо відстеження пересилання, дана претензія отримана відповідачем 16.09.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи у процесі розгляду даного спору з дати подачі позову відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар на суму 47491,43грн., що підтверджується платіжним дорученням №1383 від 02.11.2020р. на суму 47491,43грн., при цьому відповідачем допущено порушення строків проведення розрахунків за товар, встановлених договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що cторонами у спірному договорі №19/05/2020 від 19.05.2020 не визначено розміру і бази нарахування пені, та те, що сплата пені за порушення строків оплати наданих послуг не встановлена законом, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, щодо стягнення пені та в цій частині позовних вимог належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував згідно розрахунків долучених до позовної заяви, 3% річних за період з 07.07.2020 по 23.10.2020 в розмірі 1879,78грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні 3% річних. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір 3% річних становить 1075,56грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних не надано.

Представником позивача у додатку до позовної заяви визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8400,00грн., та вказану суму позивач просить стягнути за результатами розгляду справи з відповідача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не поступало.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 8400,00 грн. представник позивача надав: договір №02-Р/20 від 08.10.2020р. про надання юридичних послуг, рахунок-фактуру №СФ-0000038 від 19.11.2020р. на суму 8400,00грн., платіжне доручення №38205 від 11.12.2020р. на суму 8400,00грн. про оплату послуг згідно рах.№38 від 19.11.20, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000041, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ №3591 від 21.07.2020р., ордер серія №10231998 від 23.10.2020р. на надання правничої допомоги на підставі, Витяг із ЄРАУ, довіреність №22/2019.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до відповідача щодо 3% річних у розмірі 1075,56грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Заяв про повернення судового збору в розмірі пропорційно до зменшених позовних вимог до суду не поступало.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог. Згідно із п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Інжиніринг» (80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів, ідентифікаційний код 22342296) на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Великі Гаї, вул.Підлісна, 27, ідентифікаційний код 38038313) 1075,56грн. - 3% річних, 1454,93грн. витрат на професійну правничу допомогу та 47,61грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.12.2020р.

Суддя С.В. Іванчук