Рішення

від 07.12.2020 по справі 914/1641/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 справа № 914/1641/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Фартушка Н.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут

до відповідача: Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова

про : стягнення 305804,43грн.,

Представники сторін: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут до Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова про стягнення 305804,43грн.

07.07.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 12.08.2020р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 12.08.2020р., в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 26.08.2020р.

Після закінчення перерви, у підготовче засідання 26.08.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 26.08.2020р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 23.09.2020р.

Крім того, ухвалою від 28.08.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120 - 121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

22.09.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№27525/20.

У підготовче засідання 23.09.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 23.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 30.09.2020р.

Крім того, ухвалою від 23.09.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120 - 121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 30.09.2020р. сторони участь повноважних представників не забезпечили.

При цьому, 29.09.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшли клопотання про проведення 30.09.2020р. підготовчого засідання за відсутності його представника, а також відповідь на відзив, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№28223/20 та вх.№28224/20 відповідно.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, 30.09.2020р. фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

30.09.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 28.10.2020р.; явку представників учасників справи у судове засідання з розгляду спору по суті визнати обов`язковою.

У судове засідання 28.10.2020р. з розгляду спору по суті з`явився представник відповідача. Позивач участь повноважного представника у судовому засідання з розгляду спору по суті не забезпечив, при цьому, 27.10.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації суду за вх.№31024/20.

Протокольною ухвалою від 28.10.2020р. судове засідання з розгляду спору по суті відкладено на 02.11.2020р.

Крім того, ухвалою від 28.10.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120 - 121 ГПК України, викликав позивача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 02.11.2020р. з розгляду спору по суті з`явився представник відповідача. Позивач участь повноважного представника у судовому засідання з розгляду спору по суті не забезпечив, при цьому, 30.10.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації суду за вх.№31444/20.

У судовому засіданні 02.11.2020р. з розгляду спору по суті оголошено перерву до 02.12.2020р.

Крім того, ухвалою від 05.11.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120 - 121 ГПК України, повідомив позивача у цій справі про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судовому засіданні 02.12.2020р. з розгляду спору по суті, в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 07.12.2020р.

У судовому засіданні 07.12.2020р. з розгляду спору по суті, в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 14:00год. 07.12.2020р.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Після закінчення перерви, представники сторін у судове засідання 07.12.2020р. з розгляду спору не з`явилися.

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи враховано те, що, відповідно до редакції пункту 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (чинної до 17.07.2020р.), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, в тому числі щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2 установлено з 12.03.2020р. до 22.05.2020р. на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р. Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020р.), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2, установлено карантин з 22.05.2020р. по 31.07.2020р., із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовжено на всій території України дію карантину.

Разом з тим, 17.07.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) №731 - IX від 18.06.2020р., відповідно до положень якого, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в тому числі і строк для подання відзиву на позов, закінчилися 07.08.2020р.

Суд враховує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

У ч.3 ст.2 ГПК України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (п.п.2 і 10 ч.3 зазначеної статті).

Беручи до уваги викладене, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи на те, що зібрані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Оскільки норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Позиція позивача:

позивач з підстав порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості поставленого газу, що виникло на підставі укладеного між сторонами договору №1140NQBM2DN016 від 01.01.2016р., просить суд стягнути з відповідача на його користь 305804,43грн., з яких: 244222,20грн. - заборгованість за постачання природного газу, 7447,32грн. - три проценти річних, 45582,92грн. - пеня та 8551,99грн. - інфляційні втрати.

Позиція відповідача:

відповідач просив суд застосувати позовну давність щодо 217298,21грн. заборгованості за постачання природного газу та відмовити в позові у відповідній частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, котрі містяться в матеріалах справи, суд встановив таке:

01.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (надалі по тексту - Постачальник , позивач ) та філією №1 Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова (надалі по тексту - Споживач ) укладено договір №1140NQBM2DN016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.1.1. якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача у 2016 році природний газ (надалі по тексту - газ ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.3 Договору визначено планові обсяги постачання газу по місяцях.

Згідно з п.3.1. Договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що визначені постановою НКРЕКП №583 від 03.03.2015р.

Відповідно до п.3.2. Договору, ціна газу становить

- для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188грн. за 1 куб. метр;

- для індивідуального опалення або комплексно (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води) на період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. (включно)

за обсяг, використаний до 1200 куб. метрів природного газу (включно) за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. (включно), - 3,6грн. за 1 куб. метр,

за обсяг, використаний понад 1200 куб. метрів природного газу за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. (включно), - 7,188 гривні за 1 куб. метр

Згідно з п.3.3. Договору, ціна, зазначена в п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору; зміна ціни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі та розрахунках за цим договором (п.3.4. Договору).

Відповідно до п.3.6. Договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором.

На виконання умов Договору, Постачальник поставив, а Споживач прийняв газ, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи. Зокрема, в період з листопада 2019р. по квітень 2020р. Постачальником поставлено, а Споживачем прийнято газ загальною вартістю 323753,19грн.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100 відсотків місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період і відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

4.2.2. у разі збільшення у встановленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення такого обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Проте, Споживач зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем впродовж листопада 2019р. - квітня 2020р. газу виконав частково, внаслідок чого, як зазначає Постачальник, виник боргу у розмірі 244222,20грн., стягнення, зокрема, якого є предметом позову у цій справі.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання Споживачем зобов`язань щодо оплати прийнятого ним газу, Постачальником нараховано 7447,32грн. трьох процентів річних, 45582,92грн. пені та 8551,99грн. інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з такого:

згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 01.01.2016р. між сторонами укладено Договір, відповідно до п.1.1. якого, позивач, як Постачальник, зобов`язується передати у власність Споживача у 2016 році газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з розділом XI Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016р. до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до положень п.11.1. Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Водночас, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів того, що Договір було припинено чи розірвано. Більше того, сторонами не заперечено, що Договір з моменту його укладення продовжувався на кожен наступний календарний рік та станом на момент звернення до суду із позовом у цій справі, такий є чинним.

Враховуючи викладене, на підставі Договору у сторін виникли відповідні права та обов`язки.

Так, на виконання умов Договору, Постачальником поставлено, а Споживачем прийнято газ, загальною вартістю 997236,65грн., що, зокрема, підтверджується актами приймання - передачі природного газу до Договору №ЗЛВ89007207 від 31.01.2019р. на суму 91994,93грн., №ЗЛВ89013719 від 28.02.2019р. на суму 68938,49грн., №ЗЛВ89020574 від 31.03.2019р. на суму 70477,30грн., №ЗЛВ89028952 від 30.04.2019р. на суму 76718,00грн., №ЗЛВ89035106 від 31.05.2019р. на суму 72098,68грн., №ЗЛВ89037570 від 30.06.2019р. на суму 50829,98грн., №ЗЛВ89039722 від 31.07.2019р. на суму 49439,97грн., №ЗЛВ89053473 від 31.08.2019р. на суму 59897,15грн., №ЗЛВ89059604 від 30.09.2019р. на суму 63994,58грн., №ЗЛВ89066793 від 31.10.2019р. на суму 69094,38грн., №ЗЛВ89075583 від 30.11.2019р. на суму 84415,22грн., №ЗЛВ89084268 від 31.12.2019р. на суму 66643,72грн., №ЗЛВ80001048 від 31.01.2019р. на суму 59408,27грн., №ЗЛВ80015465 від 29.02.2020р. на суму 44300,94грн., №ЗЛВ80022394 від 31.03.2020р. на суму 39032,63грн., №ЗЛВ80025796 від 30.04.2020р. на суму 29952,41грн., копія яких містяться в матеріалах справи

При цьому, як зазначає позивач та підтверджується відповідачем, станом на кінець 2018р., у відповідача перед позивачем, внаслідок нездійснення оплати поставленого у відповідності до умов Договору газу, існував борг у розмірі 268712,16грн., крім того, вартість поставленого позивачем газу було відкориговано сторонами, а саме, загальну вартість поставленого 31.01.2019р. газу збільшено на 5,38грн., 28.02.2019р. - на 2,22грн., 31.03.2019р. - на 7,01грн., 30.04.2019р. - на 2,23грн., 31.05.2019р. - на 6,23грн., 30.06.2019р. - на 7,42грн. Вказане також підтверджується підписаним та скріпленим відтисками печаток обох сторін актом звіряння взаємних розрахунків від 20.01.2020р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що, відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, і сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь - яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Водночас, відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, суд враховує наступну позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18: …акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. .

Водночас, відповідачем вартість прийнятого ним газу оплачено не в повному обсязі, а саме, починаючи з січня 2019р. відповідачем сплачено позивачу 1021757,10грн., з яких: 85290,34грн. (22100,91 + 2,43 + 63187 = 85290,34) 31.01.2019р., 78664,62грн. (15833,88 + 3,12 + 62827,62 = 78664,62) 28.02.2019р., 73530,13грн. (21575,87 + 1,19 + 51953,07 = 73530,13) 28.03.2019р., 56241,10грн. (31219,37 + 7,70 + 25014,03 = 56241,10) 26.04.2019р., 70865,60грн. (66980,90 + 5,38 + 3879,32 = 70865,60) 31.05.2019р., 49353,51грн. 27.06.2019р., 57750,34грн. (15705,66 + 2,22 + 42042,46 = 57750,34) 30.07.2019р., 47611,81грн. (28434,84 + 7,01 + 19169,96 = 47611,81) 30.08.2019р., 53283,51грн. 30.09.2019р., 61209,23грн. (4264,53 + 2,23 + 56942,47 = 61209,23) 28.10.2019р., 72128,74грн. (15156,21 + 6,23 + 50829,98 + 7,42 + 6128,90 = 72128,74) 28.11.2019р., 80991,02грн. (43311,07 + 37679,95 = 80991,02) 27.12.2019р., 74978,81грн. (22217,20 + 52761,61 = 74978,81) 29.01.2020р., 72315,30грн. (11232,97 + 61082,33 = 72315,30) 26.02.2020р., 44885,77грн. (8012,05 + 36873,72 = 44885,77) 30.03.2020р., 42657,27грн. 30.04.2020р., що підтверджується карткою - рахунку 361 за січень 2019р. - квітень 2020р., примірник якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.5. Договору, у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості виникнення.

Із врахуванням наведеного, суд зазначає, що 268712,16грн. (85290,34 + 78664,62 + 73530,13 + 31227,07 = 268712,16), з яких: 85290,34грн., сплачені відповідачем 31.01.2019р., 78664,62грн. - 28.02.2019р., 73530,13грн. - 28.03.2019р., 56241,10 - 26.04.2019р., а також 31227,07грн. зі сплачених відповідачем 26.04.2019р. 56241,10грн., підлягали зарахуванню в якості оплати заборгованості за попередньо поставлений позивачем у відповідності до умов Договору газ.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2 ст.692 ЦК України).

Відповідно до положень п.4.2.3. Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з ч.1 ст.255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Отже, останнім днем строку, наданого для оплати відповідачем прийнятого в поточному місяці газу, було 10 число, наступного місяця.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.255 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, із врахуванням здійснених відповідачем оплат, судом визначено наступні суми та періоди прострочення відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем газу (вартість якого, визначена відповідно до актів приймання - передачі, в тому числі, із врахуванням здійсненого сторонами коригування такої):

Місяць в якому поставлено газ / останній день для здійснення оплати за такий газ Вартість постав - леного газу (грн.)Перший день періоду простро - ченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу (грн.) січень 2019 / 11.02.2019 (оскільки 10.02.2019 - вихідний день) 92000,31 12.02.2019 25.04.2019 (враховуючи здійснені 26.04.2019 оплати) 92000,31 26.04.2019 30.05.2019 (враховуючи здійснені 31.05.2019 оплати) 66986,28 (92000,31 - 25014,03 (враховуючи здійснені 26.04.2019 оплати у заг. розмірі 56241,10, 31227,07 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого до січня 2019, а 25014,03 - поставленого у січні 2019) = 66986,28) - - - (66986,28 - 66986,28 (враховуючи здійснені 31.05.2019 оплати у заг. розмірі 70865,60, 66986,28 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у січні 2019) = 0) лютий 2019 / 11.03.2019 (оскільки 10.03.2019 - вихідний день) 68940,71 12.03.2019 30.05.2019 (враховуючи здійснені 31.05.2019 оплати) 68940,71 31.05.2019 26.06.2019 (враховуючи здійснену 27.06.2019 оплату) 65061,39 (68940,71 - 3879,32 (враховуючи здійснені 31.05.2019 оплати у заг. розмірі 70865,60, 66986,28 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у січні 2019, а 3879,32 - у лютому 2019) = 0) 27.06.2019 29.07.2019 (враховуючи здійснені 30.07.2019 оплати) 15707,88 (65061,39 - 49353,51 (враховуючи здійснені 27.06.2019 оплати у розмірі 49353,51) = 15707,88) - - - (15707,88 - 15707,88 (враховуючи здійснені 30.07.2019 оплати у заг. розмірі 57750,34, 15707,88 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у лютому 2019) = 0) березень 2019 / 10.04.2019 70484,31 11.04.2019 29.07.2019 (враховуючи здійснені 30.07.2019 оплати) 70484,31 30.07.2019 29.08.2019 (враховуючи здійснені 30.08.2019 оплати) 28441,85 (70484,31 - 42042,46 (враховуючи здійснені 30.07.2019 оплати у заг. розмірі 57750,34, 15707,88 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у лютому 2019, а 42042,46 - у березні 2019) = 28441,85) - - - (28441,85 - 28441,85 (враховуючи здійснені 30.08.2019 оплати у заг. розмірі 47611,81, 28441,85 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у березні 2019) = 0) квітень 2019 / 10.05.2019 76720,23 11.05.2019 29.08.2019 (враховуючи здійснені 30.08.2019 оплати) 76720,23 30.08.2019 29.09.2019 (враховуючи здійснену 30.09.2019 оплату) 57550,27 (76720,23 - 19169,96 (враховуючи здійснені 30.08.2019 оплати у заг. розмірі 47611,81, 28441,85 з яких підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у березні 2019, а 19169,96 - у квітні 2019) = 57550,27) 30.09.2019 27.10.2019 (враховуючи здійснені 28.10.2019 оплати) 4266,76 (57550,27 - 53283,51 (враховуючи здійснені 30.09.2019 оплати у розмірі 53283,51, які підлягали зарахуванню в оплату вартості газу поставленого у квітні 2019) = 4266,76) - - - (4266,76 - 4266,76 (враховуючи здійснені 28.10.2019 оплати у заг. розмірі 61209,23, 4266,76 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у квітні 2019) = 0) травень 2019 / 10.06.2019 72104,91 11.06.2019 27.10.2019 (враховуючи здійснені 28.10.2019 оплати) 72104,91 28.10.2019 27.11.2019 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати) 15162,44 (72104,91 - 56942,47 (враховуючи здійснені 28.10.2019 оплати у заг. розмірі 61209,23, 4266,76 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у квітні 2019, а 56942,47 - у травні 2019р. = 15162,44) - - - (15162,44 - 15162,44 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати у заг. розмірі 72128,74, 15162,44 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у травні 2019) = 0) червень 2019 / 10.07.2019 50837,40 11.07.2019 27.11.2019 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати) 50837,40 - - - (50837,40 - 50837,40 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати у заг. розмірі 72128,74, 15162,44 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у травні 2019, а 50837,40 - у червні 2019) = 0 ) липень 2019 / 11.08.2019 (оскільки 10.08.2019 - вихідний день) 49439,97 12.08.2019 27.11.2019 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати) 49439,97 28.11.2019 26.12.2019 (враховуючи здійснені 27.12.2019 оплати) 43311,07 (49439,97 - 6128,90 (враховуючи здійснені 28.11.2019 оплати у заг. розмірі 72128,74, 15162,44 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у травні 2019, 50837,40 - у червні 2019, а 6128,90 - у липні 2019) = 43311,07) - - - (43311,07 - 43311,07 (враховуючи здійснені 27.12.2019 оплати у заг. розмірі 80991,02, 43311,07 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у липні 2019) = 0) серпень 2019 / 10.09.2019 59897,15 11.09.2019 26.12.2019 (враховуючи здійснені 27.12.2019 оплати) 59897,15 27.12.2019 28.01.2020 (враховуючи здійснені 29.01.2020 оплати) 22217,20 (59897,15 - 37679,95 (враховуючи здійснені 27.12.2019 оплати у заг. розмірі 80991,02, 43311,07 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у липні 2019, а 37679,95 - у серпні 2019) = 22217,20) - - - (22217,20 - 22217,20 (враховуючи здійснені 29.01.2020 оплати у заг. розмірі 74978,81, 22217,20 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у серпні 2019) = 0 ) вересень 2019 / 10.10.2019 63994,58 11.10.2019 28.01.2020 (враховуючи здійснені 29.01.2020 оплати) 63994,58 29.01.2020 25.02.2020 (враховуючи здійснені 26.02.2020 оплати) 11232,97 (63994,58 - 52761,61 (враховуючи здійснені 29.01.2020 оплати у заг. розмірі 74978,81, 22217,20 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у серпні 2019, а 52761,61 - у вересні 2019) = 11232,97) - - - (11232,97 - 11232,97 (враховуючи здійснені 26.02.2020 оплати у заг. розмірі 74978,81, 11232,97 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у вересні 2019) = 0) жовтень 2019 / 11.11.2019 (оскільки 10.11.2019 - вихідний день) 69094,38 12.11.2019 25.02.2020 (враховуючи здійснені 26.02.2020 оплати) 69094,38 26.02.2020 29.03.2020 (враховуючи здійснені 30.03.2020 оплати) 8012,05 (69094,38 - 61082,33 (враховуючи здійснені 26.02.2020 оплати у заг. розмірі 74978,81, 11232,97 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у вересні 2019, а 61082,33 - у жовтні 2019) = 8012,05) - - - (8012,05 - 8012,05 (враховуючи здійснені 30.03.2020 оплати у заг. розмірі 44885,77, 8012,05 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у жовтні 2019) = 0) листопад 2019 / 10.12.2019 84415,22 11.12.2019 29.03.2020 (враховуючи здійснені 30.03.2020 оплати) 84415,22 30.03.2020 29.04.2020 (враховуючи здійснені 30.04.2020 оплати) 47541,50 (84415,22 - 36873,72 (враховуючи здійснені 30.03.2020 оплати у заг. розмірі 44885,77, 8012,05 з яких підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у жовтні 2019, а 36873,72 - у листопаді 2019) = 47541,50) 30.04.2020відсутні докази погашення 4884,23 (47541,50 - 42657,27 (враховуючи здійснені 30.04.2020 оплати у розмірі 42657,27, які підлягали зарахуванню в оплату газу, поставленого у листопаді 2019) = 4884,23) грудень 2019 / 10.01.2020 66643,72 11.01.2020відсутні докази погашення 66643,72 січень 2020 / 10.02.2020 59408,27 11.02.2020відсутні докази погашення 59408,27 лютий 2020 / 10.03.2020 44300,94 11.03.2020відсутні докази погашення 44300,94 березень 2020 / 10.04.2020 39032,63 11.04.2020відсутні докази погашення 39032,63 квітень 2020 / 11.05.2020 (оскільки 10.05.2020 - вихідний день) 29952,41 12.05.2020відсутні докази погашення 29952,41 Отже, станом на момент ухвалення цього рішення, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів оплати 244222,20грн. (4884,23 (за газ, поставлений у листопаді 2019р.) + 66643,72 (за газ, поставлений у грудні 2019р.) + 59408,27 (за газ, поставлений у січні 2020р.) + 44300,94 (за газ, поставлений у лютому 2020р.) + 39032,63 (за газ, поставлений у березі 2020р.) + 29952,41 (за газ, поставлений у квітні 2020р.) = 244222,20) вартості газу.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Проте, як зазначено вище, доказів оплати відповідачем у повному обсязі вартості прийнятого впродовж листопада 2019р. - квітня 2020р. газу, сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги наведене, оскільки строк для оплати поставленого впродовж листопада 2019р. - квітня 2020р. газу є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення 244222,20грн. є підставними та обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення повністю.

Крім того, у зв`язку із порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості газу, позивачем нараховано 7447,32грн. трьох процентів річних та 8551,99грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також допущені відповідачем прострочення оплати прийнятого, у відповідності до умов Договору, газу, у позивача виникло право здійснити нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

При цьому, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку суми трьох процентів річних, судом встановлено, що такий здійснено невірно, зокрема, як зазначено вище, борг зі сплати вартості прийнятого відповідачем у березні 2019р. газу у розмірі 70477,30грн. виник у відповідача, починаючи з 11.04.2020р., разом з тим, нарахування трьох процентів річних на вищевказану суму боргу позивач здійснює, починаючи з 29.03.2019р.

Крім того, позивач, скориставшись наданим йому правом, здійснює відповідні нарахування не на всю суму боргу та не з початку виникнення такого.

Водночас, суд звертає увагу, що, відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок трьох процентів річних в межах заявлених позивачем періодів та сум:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів за поставлений у січні 2019р. газ

91994.93 01.03.2019 - 25.04.2019 56 3% 423.43 66980.90 01.05.2019 - 30.05.2019 30 3% 165.16 за поставлений у лютому 2019р. газ

68938.49 29.03.2019 - 30.05.2019 63 3% 356.97 65059.17 31.05.2019 - 26.06.2019 27 3% 144.38 за поставлений у березні 2019р. газ

28434.84 11.04.2019 - 29.08.2019 141 3% 329.53 за поставлений у квітні 2019р. газ

76718.00 29.05.2019 - 29.08.2019 93 3% 586.42 57548.04 30.08.2019 - 29.09.2019 31 3% 146.63 4264.53 30.09.2019 - 27.10.2019 28 3% 9.81 за поставлений у травні 2019р. газ

72098.68 29.06.2019 - 27.10.2019 121 3% 717.04 15156.21 28.10.2019 - 27.11.2019 31 3% 38.62 за поставлений у червні 2019р. газ

50829.98 29.07.2019 - 27.11.2019 122 3% 509.69 за поставлений у липні 2019р. газ

49439.97 29.08.2019 - 27.11.2019 91 3% 369.78 43311.07 28.11.2019 - 26.12.2019 29 3% 103.23 за поставлений у серпні 2019р. газ

59897.15 29.09.2019 - 26.12.2019 89 3% 438.15 22217.20 27.12.2019 - 28.01.2020 33 3% 60.12 за поставлений у вересні 2019р. газ

63994.58 29.10.2019 - 28.01.2020 92 3% 483.50 11232.97 29.01.2020 - 25.02.2020 28 3% 25.78 за поставлений у жовтні 2019р. газ

69094.38 29.11.2019 - 25.02.2020 89 3% 504.56 8012.05 26.02.2020 - 29.03.2020 33 3% 21.67 за поставлений у листопаді 2019р. газ

84415.22 29.12.2019 - 29.03.2020 92 3% 636.63 47541.50 30.03.2020 - 29.04.2020 31 3% 120.80 4884.23 30.04.2020 - 09.06.2020 41 3% 16.41 за поставлений у грудні 2019р. газ

66643.72 29.01.2020 - 09.06.2020 133 3% 726.53 за поставлений у січні 2020р. газ

59408.27 29.02.2020 - 09.06.2020 102 3% 496.69 за поставлений у лютому 2020р. газ

44300.94 29.03.2020 - 09.06.2020 73 3% 265.08 за поставлений у березні2020р. газ

39032.63 29.04.2020 - 09.06.2020 42 3% 134.37 за поставлений у квітні 2020р. газ

29952.41 29.05.2020 - 09.06.2020 12 3% 29.46 Таким чином, загальна сума трьох процентів річних складає 7860,44грн. (423,43 + 165,16 + 356,97 + 144,38 + 329,53 + 586,42 + 146,63 + 9,81 + 717,04 + 38,62 + 509,69 + 369,78 + 103,23 + 438,15 + 60,12 + 483,50 + 25,78 + 504,56 + 21,67 + 636,63 + 120,80 + 16,41 + 726,53 + 496,69 + 265,08 + 134,37 + 29,46 = 7860,44).

Беручи до уваги викладене, зокрема, положення ч.2 ст.237ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення 7447,32грн. підлягають задоволенню повністю.

Також, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку суми інфляційних втрат, судом встановлено, що такий здійснено невірно, зокрема, як зазначено вище, борг зі сплати вартості прийнятого відповідачем у березні 2019р. газу виник у відповідача, починаючи з 11.04.2019р., разом з тим, нарахування інфляційних втрат на вищевказану суму боргу позивач здійснює, починаючи з 01.03.2019р.

Із врахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок суми інфляційних втрат в межах заявлених позивачем періодів та сум:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу за поставлений у січні 2019р. газ

01.03.2019 - 31.03.2019 91994.93 1.009 827.95 01.04.2019 - 30.04.2019 66980.90 1.010 669.81 за поставлений у лютому 2019р. газ

01.04.2019 - 30.04.2019 68938.49 1.010 689.38 01.05.2019 - 31.05.2019 65059.17 1.007 455.41 за поставлений у березні 2019р. газ

11.04.2019 - 31.07.2019 28434.84 1.006 168.13 за поставлений у квітні 2019р. газ

01.09.2019 - 30.09.2019 4264.53 1.007 29.85 за поставлений у травні 2019р. газ

01.09.2019 - 30.09.2019 72098.68 1.007 504.69 за поставлений у червні 2019р. газ

01.09.2019 - 31.10.2019 50829.98 1.014 714.11 за поставлений у липні 2019р. газ

01.09.2019 - 31.10.2019 49439.97 1.014 694.58 за поставлений у серпні 2019р. газ

01.10.2019 - 30.11.2019 59897.15 1.008 479.60 за поставлений у вересні 2019р. газ

01.11.2019 - 30.11.2019 63994.58 1.001 63.99 за поставлений у жовтні 2019р. газ

01.01.2020 - 31.01.2020 69094.38 1.002 138.19 за поставлений у листопаді 2019р. газ

01.01.2020 - 31.01.2020 84415.22 1.002 168.83 за поставлений у грудні 2019р. газ

01.03.2020 - 30.04.2020 66643.72 1.016 1070.56 за поставлений у січні 2020р. газ

01.03.2020 - 30.04.2020 59408.23 1.016 954.33 за поставлений у лютому 2020р. газ

01.04.2020 - 30.04.2020 44300.94 1.008 354.41 за поставлений у березні 2020р. газ

11.04.2020 - 30.04.2020 39032.63 1.008 312.26 Таким чином, сума інфляційних втрат складає 8296,08грн. (827,95 + 669,81 + 689,38 + 455,41 + 168,13 + 29,85 + 504,69 + 714,11 + 694,58 + 479,60 + 63,99 + 138,19 + 168,83 + 1070,56 + 954,33 + 354,41 + 312,26 = 8296,08).

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення 8551,99грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення 8296,08грн.

Також, у зв`язку із допущеним відповідачем прострочення оплати вартості прийнятого газу, позивачем нараховано 45582,92грн. пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.6.2.1. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Судом, із врахуванням вищевказаних дат виникнення боргу з оплати вартості поставленого позивачем газу, в межах заявлених позивачем періодів та сум, здійснено перерахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простро-ченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення за поставлений у червні 2020р. газ

50829.98 29.07.2019 - 05.09.2019 39 17.0000% 0.093% 1846.59 50829.98 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000% 0.090% 2251.84 50829.98 25.10.2019 - 27.11.2019 34 15.5000% 0.085% 1467.80 за поставлений у липні 2020р. газ

49439.97 29.08.2019 - 05.09.2019 8 17.0000% 0.093% 368.43 49439.97 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000% 0.090% 2190.26 49439.97 25.10.2019 - 27.11.2019 34 15.5000% 0.085% 1427.66 43311.07 28.11.2019 - 12.12.2019 15 15.5000% 0.085% 551.77 43311.07 13.12.2019 - 26.12.2019 14 13.5000% 0.074% 448.54 за поставлений у серпні 2020р. газ

59897.15 29.09.2019 - 24.10.2019 26 16.5000% 0.090% 1407.99 59897.15 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000% 0.085% 2492.71 59897.15 13.12.2019 - 26.12.2019 14 13.5000% 0.074% 620.30 22217.20 27.12.2019 - 28.01.2020 33 13.5000% 0.074% 542.34 за поставлений у вересні 2020р. газ

63994.58 29.10.2019 - 12.12.2019 45 15.5000% 0.085% 2445.82 63994.58 13.12.2019 - 28.01.2020 47 13.5000% 0.074% 2224.91 11232.97 29.01.2020 - 30.01.2020 2 13.5000% 0.074% 16.57 11232.97 31.01.2020 - 25.02.2020 26 11.0000% 0.060% 175.55 за поставлений у жовтні 2020р. газ

69094.38 29.11.2019 - 12.12.2019 14 15.5000% 0.085% 821.56 69094.38 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000% 0.074% 2504.43 69094.38 31.01.2020 - 25.02.2020 26 11.0000% 0.060% 1079.84 8012.05 26.02.2020 - 12.03.2020 16 11.0000% 0.060% 77.06 8012.05 13.03.2020 - 29.03.2020 17 10.0000% 0.055% 74.43 за поставлений у листопаді 2020р. газ

84415.22 29.12.2019 - 30.01.2020 33 13.5000% 0.074% 2060.66 84415.22 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000% 0.060% 2131.14 84415.22 13.03.2020 - 29.03.2020 17 10.0000% 0.055% 784.19 47541.50 30.03.2020 - 23.04.2020 25 10.0000 % 0.055 %* 649.47 47541.50 24.04.2020 - 29.04.2020 6 8.0000 % 0.044 %* 124.70 4884.23 30.04.2020 - 09.06.2020 41 8.0000 % 0.044 %* 87.54 за поставлений у грудні 2020р. газ

66643.72 29.01.2020 - 30.01.2020 2 13.5000% 0.074% 98.33 66643.72 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000% 0.060% 1682.48 66643.72 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000% 0.055% 1529.53 66643.72 24.04.2020 - 09.06.2020 47 8.0000% 0.044% 1369.29 за поставлений у січні 2020р. газ

59408.27 29.02.2020 - 12.03.2020 13 11.0000% 0.060% 464.23 59408.27 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000% 0.055% 1363.47 59408.27 24.04.2020 - 09.06.2020 47 8.0000% 0.044% 1220.63 за поставлений у лютому 2020р. газ

44300.94 29.03.2020 - 23.04.2020 26 10.0000% 0.055% 629.41 44300.94 24.04.2020 - 09.06.2020 47 8.0000% 0.044% 910.23 за поставлений у березні 2020р. газ

39032.63 29.04.2020 - 09.06.2020 42 8.0000% 0.044% 716.66 Таким чином, загальна сума пені за Договором складає 40746,47грн. (1846,59 + 2251,84 + 1467,80 + 368,43 + 2190,26 + 1427,66 + 551,77 + 448,54 + 1407,99 + 2492,71 + 620,30 + 542,34 + 2445,82 + 2224,91 + 16,57 + 175,55 + 821,56 + 2504,43 + 1079,84 + 77,06 + 74,43 + 2060,66 + 2131,14 + 784,19 + 774,17 + 87,54 + 98,33 + 1682,48 + 1529,53 + 1369,29 + 464,23 + 1363,47 + 1220,63 + 629,41 + 910,23 + 716,66 = 40858,36).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 45582,92грн. пені підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення 40858,36грн.

Щодо позовної давності, суд зазначає наступне:

Згідно з ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.217 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, строк виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого за Договором газу спливав 10 числа наступного за місяцем, в якому здійснено поставку газу. При цьому, враховуючи положення п.4.2.5. Договору, здійснені відповідачем платежі підлягали в рахунок оплати боргу, що виник внаслідок порушення зобов`язань щодо оплати раніше поставленого газу.

Враховуючи викладене, а також те, що сума основного боргу, стягнення, зокрема, якої є предметом спору цій справі, виникла у відповідача внаслідок нездійснення ним оплати за поставлений впродовж листопада 2019р. - квітня 2020р. газ, встановлений Договором строк для оплати якого закінчився, а відповідний борг виник 11 числа грудня 2019р. - травня 2020р., трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення відповідної суми основного боргу станом на момент звернення до суду із цим позовом (06.07.2020р.) не сплинув.

Крім того, з врахуванням вищенаведеного, а також встановленого приписами ч.6 ст.232 ГК України періоду нарахування пені та визначеного п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строком позовної давності за позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій, строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми пені, нарахованої у зв`язку із простроченням зобов`язань щодо оплати вартості поставленого впродовж червня 2019р. - березня 2020р., станом на дату подання позову до суду, також не сплинув.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності щодо заявлених у цій справі позовних вимог.

Щодо визначення відповідачем у цій справі Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова, суд зазначає наступне:

Згідно з ч.ч. 1,2 абз.1 ч.3 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. (абз.2 п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Отже, враховуючи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, враховуючи те, що Споживачем за Договором визначено філію відповідача, що не є окремою юридичною особою, позивачем вірно визначено відповідача у цій справі.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №105 від 30.06.2020р. про сплату судового збору в розмірі 4587,07грн. за подання позовної заяви.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви судового збору, станом на момент прийняття цього рішення, позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, на відповідача слід покласти 4512,36грн. (300823,96 (сума, що підлягає стягненню) / 305804,43 (сума, що заявлена до стягнення) * 4587,07 (судовий збір, що підлягає розподілу між сторонами) = 4512,362892 ? 4512,36). При цьому, 104,96грн. (4587,07 - 4512,36 = 74,71) судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова (місцезнаходження: Україна, 81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Солонка, вулиця Повітряна, будинок 5; ідентифікаційний код: 23947794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (місцезнаходження: Україна, 79039, Львівська обл., місто Львів, вул.Шевченка Т., будинок 111А; ідентифікаційний код: 39594527) 300823,96грн., з яких: 244222,20грн. - основний борг, 7447,32грн. - три проценти річних, 40858,36грн. - пеня, 8296,08грн - інфляційні втрати, а також 4512,36грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб - адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді складено 22.12.2020р.

Суддя М.Р. Король