Ухвала

від 17.12.2020 по справі 922/3059/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" грудня 2020 р. Справа № 922/3059/16

вх. № 3059/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

Розглянувши скаргу ліквідатора на дії державного реєстратора

по справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Фізична особа-підприємець Довженко Олександр Сергійович

про визнання банкрутом

за участю сторін: скаржник - не з`явився,

пр-к банкрута - Розумна О.О. (дог-р №1 від 10.01.2019, ордер ХВ №000088 від 10.01.2019, посв.адвоката №1190 від 23.03.2012),

пр-к ОСОБА_1 - Лимар О.В. (дог-р від 20.05.2019, ордер АХ№1015412 від 30.09.2020, свідоцтво адвоката №1711 від 02.04.2009),

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ СКАРГИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Постановою господарського суду від 22.11.2016 фізичну особу-підприємця Довженко Олександра Сергійовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 11.08.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії (бездіяльність) державного реєстратора, в якій скаржник просить суд: визнати незаконною та скасувати постанову, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Цією ж ухвалою суд залучив до розгляду даної скарги в.о.державного нотаріуса Лозівського державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М., зобов`язавши державного реєстратора надати суду відзив на скаргу.

Ухвалою суду від 17.09.2020 відкладено розгляд скарги на дії (бездіяльність) державного реєстратора.

На виконання вимог ухвали суду Лозівська державна нотаріальна контора надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких проти вимог арбітражного керуючого Гриценка І.І. заперечує в повному обсязі, просять суд відмовити у задоволенні скарги, обгрунтовуючи це тим, що право власності на квартиру за адресою: смт. Орілька Лозівського району Харківської області, мікрорайон 2, будинок 3. квартира 31 була зареєстрована на громадянина ОСОБА_2 , а не на цілісний майновий комплекс ФОП Довженка О.С.

02.10.2020 від завідувача Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області Вікторії Звади надійшла заява про розгляд справи за відсутності державного реєстратора, в якій вона повідомила, що підтримує письмові поясненні, подані раніше в.о.державного нотаріуса Лозівського державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О.М., в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.10.2020 відкладено розгляд скарги керуючого реалізацією, залучено до розгляду скарги громадянина ОСОБА_1 в якості заінтересованої особи, зобов`язавши залучену особу надати суду відзив, з викладенням своєї правової позиції.

На виконання вимог ухвали суду від представника гр. ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо скарги арбітражного керуючого, в яких залучена особа просить суд скаргу арбітражного керуючого Гриценка І.І. задовольнити, посилючись на те, що Верховним Судом у даній справі в постанові від 07.05.2020 року зазначено, що висновок суду про відсутність заборон та обмежень на продаж квартири на спірному аукціоні, право користування якою мають діти, є правомірним, обгрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 , посилаючись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, просить суд скаргу керуючого реалізацією задовольнити в повному обсязі.

В доповнення до своїх пояснень від представника залученої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018.

08.12.2020 від представника банкрута адвоката Розумної О.О. надійшов відзив на скаргу на дії державного нотаріуса, в якому вона зазначає про неможливість її розгляду в межах справи про банкрутство. Свої заперечення обгрунтовує наступним:

1) дана скарга не є спором стороною в яких є боржник, скаржником не вірно визначено склад учасників;

2) арбітражним керуючим Гриценко І.І. визначено статус державного нотаріуса як зацікавлена особа, проте, на думку адвоката Розумної О.О., вимоги напряму стосуються державного нотаріуса як відповідача;

3) вважає подану скаргу позовом, а не скаргою;

4) ліквідатором не сплачено судовий збір за подання скарги;

5) вважає, що вимоги скарги не стосуються майна банкрута, не впливають на обсяг ліквідаційної маси, а тому не підлягають розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство;

6) вважає, що нотаріальні дії повинні бути оскаржені Пономаренко Ю.М., а не ліквідатором тощо.

Скаржник, арбітражний керуючий Гриценко І.І., надав суду заперечення на відзив представника банкрута, в яких всі доводи вважає необгрунтованими, а всі заперечення, викладені у відзиві не стосуються суті розгляду скарги. Свою скаргу підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

Від представника ОСОБА_1 також надійшли письмові заперечення на відзив представника банкрута, в яких вважає всі доводи представника банкрута помилковими і такими, що не підлягають задоволенню.

Присутній в судовому засдіанні представник ОСОБА_1 скаргу арбітражного керуючого Гриценка І.І. підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник банкрута проти скарги заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Представник кредитора в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. З матеріалів справи вбачається, що кредитор, ТОВ "Спектр Агро" регулярно отримує ухвалу суду, проте своїм правом на участь у даному провадженні або поданні будь-яких письмових пояснень або запереченеь не скористався, в зв`язку з чим суд вважає, що всі учасники справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, скаргу арбітражного керуючого Гриценко І.І. на дії державного реєстратора, надані суду відзиви, заперечення та додаткові документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, вислухавши пояснення учасників судового процесу та їх представників, суд встановив наступне.

НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.

Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, з 21.10.2019 почав діяти новий Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс, КУзПБ).

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ФОП Довженко О.С. повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами статті 9 зазначеного Кодексу визначено, що за результатом розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, суд виносить ухвали.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016 порушено провадження у справі № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О.С.

Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2016 ФОП Довженка О.С. визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру боржника; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І., вирішено інші процедурні питання. Зокрема, зазначено, що продажу підлягає все майно фізичної особи-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.

04.12.2018 року в межах справи про банкрутство ФОП Довженко О.С. №922/3059/16 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ФОП Довженко О.С., який було проведено Центральною універсальною біржею у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшло: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв.м.; корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства Любава-2015 (код ЄДРПОУ 39830422), розмірі частки 2,5 тис.грн. або частка у розмірі 100% від статутного (складеного) капіталу. Переможцем даного аукціону став громадянин ОСОБА_1 .

За результатами проведеного аукціону 04.12.2018 між ліквідатором ФОП Довженко О.С. арбітражним керуючим Гриценко І.І. (продавець) та переможцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договори купівлі-продажу, а також складено та підписано акти прийому-передачі зазначеного вище майна. (т. 16 а.с. 34-37).

На виконання приписів ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство) переможець аукціону гр. ОСОБА_1 звернувся до в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. як державного реєстратора про видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні призначеного в рамках провадження у справі про банкрутство.

Проте, 17.12.2018 нотаріусом Мірошниченко О.М. було відмовлено гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії з підстав: не надання їй договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 09.07.2004; відсутність згоди другого з подружжя; в зв`язку з відсутністю дозволу органів опіки і піклування; в протоколі визначено цілісний майновий комплекс ФОП Довженка О.С., але чинним законодавством використовується поняття "єдиний майновий комплекс", в зв`язку з чим надані документи гр. ОСОБА_1 не відповідають поняттю "єдиний майновий комплекс".

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій державного нотраіуса Мірошниченко О.М. протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, проте ухвалою від 17.04.2019 по справі №520/3688/19 судом було відмовлено у відкритті провадження з розгляду позову гр. ОСОБА_1 з підстав того, що між сторонами відсутній публічно-правовий спір.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 по справі №629/1920/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мирошниченко О.М., треті особи: арбітражний керуючий Гриценко І.І., Довженко О.С.. про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Проте, постановою Харківського апеляційного суду від 25.02.2020 у справі №629/1920/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з підстав неналежно обраного способу захисту.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2019 у справі №922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженко О.С. відмовлено у задоволенні заяви представника банкрута Розумної О.О. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О.С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржею.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 залишено без задоволення апеляційну скаргу ФОП Довженка О.С., ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2019 у справі №922/3059/16 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2019 у справі №922/3059/16. Справу №922/3059/16 направлено для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

ЩОДО ЗАПЕРЕЧЕНЬ ПРЕДСТАВНИКА БАНКРУТА, викладених у пунктах 1, 2 відзиву на скаргу ліквідатора (щодо складу учасників та спір, стороною в якому є боржник).

В частині 5 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Втім, з 21.10.2019 року почав свою дію новий Кодекс України з процедур банкрутства, частина 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначає, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто, склад учасників після 21.10.2019 року визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Закон про банкрутство, як і Кодекс України з процедур банкрутства розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Крім того, Законом про банкрутство та новим КУзПБ передбачено розгляд в межах провадження у справі про банкрутство спорів за участю боржника (банкрута), зокрема, спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі подальше укладання договорів купівлі-продажу майна на аукціоні.

Таким чином, поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини (аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №14/325"б", у постанові від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12).

Як встановлено судом, предметом даного судового провадження є розгляд скарги керуючого реалізацією у відповідності до приписів ст. 60 КУзПБ щодо дій в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року стосовно нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2019 в задоволенні заяви представника банкрута Розумної О.О. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О.С., який проведено 04.12.2018 р. Центральною універсальною біржею було відмовлено.

Даною ухвалою було досліджено питання, зокрема:

- щодо продажу майна у складі цілісного майного комплексу (ЦМК), в тому числі й квартири,

- щодо реалізації ліквідатором ліквідаційної маси банкрута ФОП Довженко О.С., до якої входить нерухомість (квартира), право користування яким мають його неповнолітні діти.

Судовим рішенням не було встановлено підстав для визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними, натомість зазначено, що факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на продаж цього майна на аукціоні в межах провадження у справи про банкрутство не є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним.

Як вже зазначалось судом вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та постановою Верховного Суду від 07.05.2020 року ухвалу господарського суду Харківської області від 12.07.2019 залишено без змін.

Згідно зі ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ЩОДО ВИМОГ ДЕРЖАВНОГО НОТАРІУСА для видачі свідоцтва.

З матеріалів справи №922/3059/16 вбачається, що 15.02.2018 до господарського суду Харківської області надійшла скарга боржника Довженко О.С. на дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута: 1) 4/5 комплексу будівель за адресою: Харківська область, Лозівський р-н, смт Орілька, вул. Мічуріна, будинок 14, оскільки вони отримані на підставі договору дарування та належать Довженку С.О., а не боржнику; 2) земельних ділянок із кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000: 0005; 6323955700:02:000:0008 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відповідно до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України не підлягають купівлі-продажу; 3) квартири за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки ця квартира є спільною власністю дружини банкрута та його двох малолітніх дітей.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2018 скаргу ОСОБА_2 на дії ліквідатора задоволено частково. Виключено зі складу ліквідаційної маси банкрута земельні ділянки, що належать ОСОБА_2 з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 загальною площею 4,86 га кожна. В іншій частині скарги боржника - відмовлено.

Згідно вказаної ухвали господарським судом було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить виключно Довженку О.С. на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 09.07.2004, а тому визнав правомірним включення ліквідатором спірної квартири до складу ліквідаційної маси банкрута.

Таким чином, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так як їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Отже, у даній справі, надання згоди дружини ФОП Довженка О.С. при відчуженні квартири, що належить йому на праві приватної власності не потрібно, оскільки квартира не є об`єктом спільної сумісної власності.

Щодо відсутності дозволу органів опіки та піклування судом про це зазначалось вище і судом встановлено, що факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на продаж майна на аукціоні в межах провадження у справи про банкрутство не є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним. (ухвала суду від 12.07.2019).

Відповідно до глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України "Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Мінюсті України 22 лютого 2012 за № 282/20595, передбачено, що при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні.

При цьому, придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва за умови надання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до статті 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . (п.п. 4.1. п. 4 Порядку)

Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону. (п.п. 4.2. п. 4 Порядку).

Тобто, для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна на аукціоні, покупець такого майна (або ліквідатор) повинен надати нотаріусу для видачі відповідного свідоцтва, лише акт про передання права власності на придбане майно та протокол про проведення аукціону, що передбачено спеціальним Законом про банкрутство. Інші вимоги нотаріуса в даному випадку є безпідставними і такими, що не відповідають приписам спеціального законодавства.

Отже, посилання державного нотаріуса на невідповідність поданих ОСОБА_1 документів поняттю "єдиного майного комплексу" є таким, що суперечить імперативним приписам ст. 75 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.13, які кореспондуються з приписами ч. 3 ст. 87 нового Кодексу України з процедур банкрутства.

ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ліквідатора НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ зі скаргою на дії державного реєстратора в межах справи про банкрутство (пункти 1, 3, 4, 5, 6 відзиву представника банкрута).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Як свідчать матеріали справи, 10.10.2016 було порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко Олександра Сергійовича, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 за редакцією Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI Про внесення змін до Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон № 2343-XII) (за винятком окремих його положень) (далі - Закон №4212-VI), який набрав чинності 19.01. 2013.

Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2016 ФОП Довженко О.С. був визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута був призначений арбітражній керуючий Гриценко Ігор Іванович (свідоцтво №1216 від 04.07.2013р.).

Суд звертає увагу на те, що після ухвалення вищевказаних судових рішень законодавство було змінено, зокрема 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс № 2597-VIII).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду скарги, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.

Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, суд застосовує норми Кодексу № 2597-VIII, які є чинними на час розгляду скарги ліквідатора.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута або до його майна.

Захист прав таких осіб полягає у тому, що розгляд спорів, заяв, скарг по суті здійснює виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство боржника, що одним критерієм виду судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Таке правове регулювання процедури розгляду спорів, заяв тощо до божника та його майна, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до банкрута та його майна , щодо якого застосовані відповідні процедури банкрутства.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).

Як було вказано вище іншими критеріями розмежування судової юрисдикції, є також суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

У відповідності до ст. 60 Кодексу з процедур банкрутства визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом, до яких можливо віднести норми, що передбачені розділом IV Кодексу при визнанні фізичної особи або ФОП банкрутом і введенні процедури погашення боргів.

Вказане вище відповідає практиці Європейского суду з прав людини (справа Голдер проти Сполученого Королівства від 21.02.1975 року, заява № 4451/70), в якому Європейський суд зазначив, що у пункті першому статті Конвенції закріплено право на суд разом із правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле, якщо це не порушує сутність цих прав.

Ліквідатор (керуючий реалізацією) як особа, яка здійснює ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів відповідно до розділу IV Кодексу України з процедур банкрутства) має всі права володіння та розпорядження майном банкрута, яке включається до складу ліквідаційної маси банкрута (ст.131 Кодексу з процедур банкрутства) і, як наслідок, така особа має право відповідно до повноважень арбітражного керуючого, що визначені ст.ст. 12, 130-135 Кодексу звертатися до суду в межах справи про банкрутство з заявами та скаргами, що направлено на захист інтересів банкрута, кредиторів та інших учасників справі про банкрутство (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як свідчить матеріали поданої скарги, ліквідатор (керуючий реалізацією) обґрунтовує свої вимоги до державного реєстратора (нотаріуса) тим, що нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018 року, щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна з аукціону від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та відмови у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з аукціону в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 . новому власнику (покупцю) нерухомості.

З вищенаведеного суд зазначає, що відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Імперативними нормами ЦК України визначено, що право власності включає в себе три складові - право володіння, користування і розпорядження майном, тому слід дійти висновку, що закон пов`язує володіння з користуванням та розпорядженням цим майном, як невід`ємних складових права власності, а тому користування і володіння, як складові права власності, теж виникають лише з моменту державної реєстрації речового права.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки право власності у набувача (покупця) майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, тому право власності (користування, володіння, розпорядження) виникає лише з моменту здійснення державної реєстрації цього права і це право не може виникнути раніше, оскільки норма закону щодо державної реєстрації права власності є імперативною.

Враховуючи вказані вище приписи законодавця, на час розгляду скарги на дії державного нотаріуса право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить банкруту ФОП Довженко О.С. Отже, керуючий реалізацією має всі права володіння та розпорядження майном банкрута, що визначено в ч.5 ст.131 Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає, що реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Згідно з ч.3 ст.87 Кодексу України з процедур банкрутства визначено що протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством.

Тобто ліквідатор (керуючий реалізацією) звернувся зі скаргою на дії суб`єкта владних повноважень.

Аналіз змісту ст.15 ЦПК, ст.19 ЦПК України, п.8,п. 13 ч.20 ГПК України у сукупності дає підстави висновку щодо для розгляду скарги в межах господарської юрисдикції є не тільки наявний суб`єктивний склад спірних правовідносин, а й характер правовідносин, з яких виник спір.

У поданій суду скарги об`єктом спору є житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_1 , що належить банкруту ФОП Довженко О.С. на праві власності, і яка була реалізована з прилюдних торгів в межах процедури банкрутства ФОП Довженко О.С. (протокол проведення торгів від 04.12.2018 ) для задоволення вимог його кредиторів.

Скаржник вважає, що відмова державного нотаріуса у внесенні відповідних відомостей щодо реєстрації права власності на покупця квартири АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 (яка залучена судом в якості заінтересованої особи ухвалою суду від 08.10.2020) та відмова у видачи свідоцтва у праві власності на майно не надає ліквідатору (керуючому реалізацією) закінчити ліквідаційну процедуру про неспроможність у встановлений судом та законом термін, оскільки не закінчення стадії оформлення результатів продажу майна банкрута з аукціону в межах справи про банкрутство та не забезпечення переходу права власності на покупця - переможця торгів створює підстави, які унеможливлюють завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Довженко О.С. Власний інтерес заінтересованої особи гр. ОСОБА_1 полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у його власності, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованої особою її прав.

Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, у тому числі і дій державного реєстратора, який видає свідоцтво з прилюдних торгів та державної реєстрації права власності на майно, що в цілому спрямовано на досягнення певного результату, з настанням якої пов`язується виникнення, зміна або припинення цивільних або господарських правовідносин у межах справи про банкрутство.

Суд звертає увагу, що приватноправовим відносинам характерна наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 9 Закону № 1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Отже, оскільки скаржник вважає, що державний реєстратор (нотаріус) безпідставно відмовив у внесенні відомостей щодо реєстрації права власності на покупця квартири АДРЕСА_3 та відмовив у видачі свідоцтва про право власності на майно переможцю аукціону гр. Пономаренко Ю.М. (який залучений судом в якості заінтересованої особи ухвалою суду від 08.10.2020), що не надає ліквідатору (керуючому реалізацією) закінчити ліквідаційну процедуру про неспроможність ФОП Довженко О.С., то такий спір, на думку суду, має приватноправовий характер, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень і підлягає розгляду у господарському судочинстві, враховуючи приписи п.8, п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст.7 та розділу IV Кодексу України з процедур банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Звернення до суду керуючого реалізацією зі скаргою на дії державного реєстратора відповідає ефективному способу захисту і захищає права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.

Щодо посилань представника банкрута на несплату арбітражним керуючим Гриценко І.І. судового збору за подання скарги до суду, суд вважає вимоги такими, що не відповідають приписам Закону України "Про судовий збір".

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу арбітражного керуючого Гриценка І.І. на дії державного реєстратора обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 9, 58-67, 130-133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора задовольнити.

2. Скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. щодо

нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С.

та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Ухвалу направити керуючому реалізацією, банкруту, Лозівській державній нотаріальній конторі, Пономаренку Ю.М.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 22.12.2020.

Суддя Міньковський С.В.