Ухвала

від 22.12.2020 по справі 260/4474/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/4474/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага Уж» до Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прага Уж» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 , яким просить суд визнати неправомірним та скасувати п.1.4 Рішення ХХХІХ сесії Ужгородської міської ради VII скликання №1687 від 05.09.2019 року, "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", в частині відведення земельної ділянки з передачею її у власність громадянину ОСОБА_1 , площею 0,0794га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

21 грудня 2020 року позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Ужгородській міській раді затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровий номер 2110100000:45:001:0685 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Дана заява обґрунтована тим, що Рішенням Ужгородської міської ради від 05 вересня 2019 року № 1687, зокрема, громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0794 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі АДРЕСА_1 з подальшою передачею її у власність.

Однак, на сайті Ужгородської міської ради знаходиться Детальний план території м-рн Червениця, із якого вбачається, що земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_1 відноситься до території громадської забудови та не віднесена до території житлової забудови.

На підставі наведеного позивачем і було оскаржено Рішення Ужгородської міської ради від 05 вересня 2019 року № 1687, яким надано дозвіл на підготовку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок з подальшою передачею у власність.

Позивач вважає, що не забезпечення судом позову у даній справі шляхом заборони розглядати заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення останньому земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:45:001:0685 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд заподіє шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та фактично унеможливить захист цих прав, свобод та інтересів , на думку позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову, позивачу буде неможливо відновити існуюче становище.

Крім того, позивач зазначив, що у випадку передачі у приватну власність земельної ділянки потрібно буде додатково подавати інші позовні заяви в інші суди.

Позивач також просив врахувати, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 804/2789/17 (провадження № К/9901/25286/18), заборона Ужгородській міській раді затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність третій особі для будівництва і обслуговування житлового будинку носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Стаття 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Статтею 153 КАС визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Так в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що згідно детального плану території м-рн Червениця, земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_1 відноситься до території громадської забудови та не віднесена до території житлової забудови.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб (у даному випадку третьої особи) з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 826/9263/17).

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч.2 ст.150 КАС України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Судом встановлено що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прага Уж» та Ужгородською міською радою існує спір, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:45:001:0685.

Рішення, яким було надано дозвіл на підготовку проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки у власність ОСОБА_1 оскаржене позивачем у даній справі.

Таким чином, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем були надані належні та переконливі доводи існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 150, 151, 248, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага Уж» про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Ужгородській міській раді затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровий номер 2110100000:45:001:0685 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк