Рішення
від 05.11.2020 по справі 280/4197/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2020 року 13:27Справа № 280/4197/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача Шарлая В.В.

відповідача Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат

до 1. Головного управління ДФС у Запорізькій області

2. Головного управління ДПС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат (далі - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 1), в якій позивач просить суд (з урахуванням уточнень від 11.10.2018) скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача 1 від 26.09.2018 №0015091401 на суму 3005481,00 грн. та від 12.07.2018 №0010791401 на суму 2730948,00 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2018 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем усунені недоліки позовної заяви.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві (уточненій), наданій на усунення недоліків (вх. №32333 від 11.10.2018) зазначає, що податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки є необ`єктивними, хибними, надуманими та упередженими. Вказує, що в якості доказів не підтвердження реального придбання товарів комбінатом, є припущення податкового органу про неможливість реальних виконань угод через відсутність товарно-транспортних накладних по доставці товарів, як до контрагентів ТОВ Крона трейд , ТОВ Вимір Експо , так і на комбінат, наявністю в ланцюгах поставки контрагентів, відсутністю у контрагентів транспортних засобів тощо. На думку позивача, дані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли комбінат виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зауважує, що Податковий кодекс не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів кваліфікаційного персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають нести саме ці особи, в свою чергу, комбінат не порушив жодної норми чинного законодавства. ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ зазначає, що спір щодо наявності та належності податкових накладних, на підставі яких було сформовано спірні податкові кредити, відсутній, таким чином, позивач правомірно сформував податковий кредит по податку на додану вартість згідно з податковими накладними, отриманими від контрагентів, вказаних вище, оскільки сплатив відповідну суму податку на додану вартість в ціні отриманого товару та отримав від постачальників податкову накладну зареєстровану в ЄРПН. Крім того, звертає увагу суду, що позивач при виборі контрагентів та укладенні з ними договорів керується і належною обачністю й обережністю та вчиняє дії на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента. При цьому, господарські операції комбінату з відповідними контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які б свідчили б про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами. Щодо господарських відносин з ТОВ Інстеі та посилання податкового органу на те, що засновником в період взаємовідносин ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ з ТОВ Інстеі є ОСОБА_1 , який під час допиту повідомив, що здійснював реєстрацію підприємства за грошову винагороду, ні якого відношення до фінансово-господарської діяльності не має вказує, вказані обставини спростовуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів. Також стверджує, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Щодо взаємовідносин з ПП ТВП Порцеляна пояснює, що у акті зазначено, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутня печатка перевізника, разом із цим, вказані правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил бухгалтерського обліку по формуванню витрат платника податків, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Вважає, що наявність чи відсутність у ТТН печатки перевізника може вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезень, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій. На підставі зазначеного вище, вказує, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14 листопада 2018 року.

Відповідач 1 позов не визнав, 01 листопада 2018 року надав суду відзив (вх. №35060), у якому посилається на приписи Податкового кодексу України та пояснює, що перевіркою встановлено, що ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 придбавало у ТОВ Крона трейд вугілля АС 0-20 та послуги з організації залізничних перевезень цього вуглю, який фактично являється товаром невідомого походження, так як відсутнє їх придбання у ланцюгах постачання або виробництва. Наголошує, що відповідно до п.2 Договору поставки від 02.07.2015 № 1205/002, укладеного між ТОВ Крона трейд (постачальник) та позивачем (покупець), право власності на вугілля, що постачається позивачу за цим Договором, переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) поставки вугілля, якою згідно п.2.1 вважаться дата календарного штемпеля залізничної станції прибуття на накладній. Проте, в жодній із зазначених залізничних накладних ТОВ Крона трейд взагалі не згадується у будь-якій якості (власник, відправник, платник, тощо), хоча згідно долучених до матеріалів справи рахунків-фактури. видаткових накладних, і платіжних доручень, ТОВ Крона трейд зазначався як особа, що надає послуги з організації залізничних перевезень, оплата яких здійснювалась позивачем одночасно з оплатою за вугілля. Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) також не можуть слугувати належними доказами причетності ТОВ Крона трейд до організації залізничних перевезень вугільної продукції позивачу з місця її відправлення залізницею - Новогродовка, Донецька ж/д, Красний Лиман, Донецкая ж/д, і до залізничної станції призначення - Передаточна, Придніпровська ж/д, оскільки не містять докладного опису послуг, не розкривають їх змісту та обґрунтувань формування ціни таких послуг, і викладені лише у загальних формулюваннях. Звертає увагу суду, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 по справі № 808/3817/16 підтримано висновки контролюючого органу. Також зазначає, що оформлені ТОВ Крона трейд документи, в тому числі і залізничні накладні, не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб і інших відповідних контролюючих служб, та календарного штемпелю станцій Новогродовка Донецька ж/д і Красний Лиман Донецька ж/д, тобто надані ПрАТ Запорізький абразивний комбінат до перевірки накладні із відомостями 16-вагонів відповідають встановленим Правилами формам та є належними первинними документами, які підтверджують факт транспортування вугілля, згідно з вимогами Договору № 1205/002 від 02.07.2015. Відсутня будь-яка інформація стосовно дотримання ТОВ Крона трейд Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чи внесення його, або його постачальників вугільної продукції до Переліку суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО. Отже, на думку відповідача, фактично учасниками відносин за Договором поставки № 1205/002 від 02.07.2015 було здійснено лише обмін документами, вугільна продукція саме від ТОВ Крона трейд до позивача не перемішувалася, і її реальне відвантаження та передача, як і надання послуг не підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того, пояснює, що перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ придбавало товари та послуги, які фактично є невідомого походження, а саме ТОВ Вимір Експо здійснювало постачання на адресу ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ вугілля АС 0-20 та перевиставляло позивачу з/д тарифи та додаткові послуги по доставці; ТОВ Інстеі здійснювало постачання на адресу позивача діелектричної рідини та надавало послуги по ремонту трансформатора ЕТЦХ- 10000/35 3 фазного, зав. №9656111, ПП ТВФ Порцеляна здійснювало послуги по перевезенню вантажів на адресу позивача. Стверджує, що відсутність інформації щодо наявності основних фондів, товарних запасів та трудових ресурсів, систематичне неподання податкової та фінансової звітності, невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів, наявність інформації щодо систематичного ведення господарської діяльності поза межами правового поля, є ознаками нереальності здійснення фінансово-господарських операцій із такими підприємствами та свідчить про оприбуткування сировини (товарів) від невідомих осіб. Результати опрацювання зібраної податкової інформації згідно якої встановлено: нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів, робіт (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга їх продажу. Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, встановлено штучне формування вищезазначеними підприємствами податкового кредиту з ПДВ для суб`єктів господарювання - покупців за рахунок придбання товарів та послуг походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо. Також, слід врахувати, що у зазначених підприємств відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, які передбачають наявність основних засобів, необхідних для такої операції, наприклад, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та транспорту, зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення, обсяги фізичного руху товару в обмежені проміжки часу. З урахуванням вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

14 листопада 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №36771), у якій додатково щодо посилань перевіряючих на той факт, що в жодній із залізничних накладних ТОВ Крона трейд взагалі не згадується у будь-якій якості (власник, відправник, платник, тощо), наголошує, що у залізничних накладних №53685954 від 23.04.2016 року і №48394423 від 23.05.2016 року у графах 15 зазначено: у власності ТОВ Крона трейд , ЄДРПОУ 39676435 , відтак, надані ПАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ накладні із відомостями вагонів відповідають встановленим Правилами формам та є належними первинними документами, які підтверджують факт транспортування вугілля, згідно з вимогами Договору № 1205/002 від 02.07.2015. Крім того, вказує, що податковий орган посилається на вимоги Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, який, зокрема ДФС України, оприлюднює Перелік суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО, актуальний на момент оприлюднення. Посилаючись на необачність ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ при визначенні постачальника вугільної продукції і обов`язок останнього перевірити контрагента у Переліку..., перевіряючі не перевірили інформації щодо відсутності ТОВ Крона-трейд у чинних на момент поставок Переліках, які знаходяться в т.ч. у розпорядженні податкового органу. Щодо взаємовідносин з ТОВ Вимір Експо податковим органом зазначені ідентичні зауваження як і з ТОВ Крона трейд . Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Інстеі зауважує, що в обґрунтування правової позиції податкового органу у відзиві на позов, надано якийсь службовий лист начальника оперативного управління ГУДФС у Запорізькій області, який не може бути доказом по справі, оскільки зміст листа є суб`єктивною думкою посадової особи податкового органу. Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. В іншому доводи відповіді на відзив є аналогічними, раніше викладеним позивачем у поданому адміністративному позові. На підставі вищезазначеного, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.2018 продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 14 січня 2019 року та відкладено підготовче засідання в адміністративній справі на 19 грудня 2018 року.

Розгляд справи неодноразово зупинявся за клопотаннями сторін.

Ухвалою суду від 28.05.2020 вирішено залучити до участі у справі, в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач 2), розгляд адміністративної справи розпочати спочатку та відкласти підготовче засідання на 07 липня 2020 року.

Відповідно до ухвали від 07.07.2020 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 22 вересня 2020 року.

22 вересня 2020 року провадження у справі поновлено.

В підготовчому засіданні 22 вересня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 01 жовтня 2020 року.

Так, 01 жовтня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 20 жовтня 2020 року.

20 жовтня 2020 року судом оголошена перерва у розгляді справи до 29 жовтня 2020 року.

29 жовтня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 05 листопада 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 під час розгляду справи по суті проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві відповідача 1. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Також, в судовому засіданні 16 грудня 2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ є юридичною особою, яка зареєстрована 25.12.1995 та 18.11.2004 до Реєстру внесений запис № 11031200000001816 про підприємство. Видами діяльності позивача є: 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин (основний); 23.91 Виробництво абразивних виробів; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.29 Постачання інших готових страв; 35.14 Торгівля електроенергією.

У період з 27.04.2018 по 16.12.2018 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складений Акт 351/08-01-14-01/00222226 від 19.06.2018 (далі - Акт).

Як зазначено у висновках Акту, перевіркою встановлено порушення ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , зокрема:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, пп. 139.2.1 п.139.2 ст. 139 Податкового Кодексу України, за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 11702027,00 грн., у т.ч.: 2015 рік у сумі 4846656,00 грн.; Півріччя 2016 року у сумі 858767,00 грн.; III квартали 2016 року у сумі 1124862,00 грн.; 2016 рік у сумі 1244771,00 грн.; Півріччя 2017 року у сумі 5610600,00 грн.; III квартали 2017 року у сумі 5610600,00 грн.; 2017 рік у сумі 5610600,00 грн.;

пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1. абз. б) п 200.4 ст. 200 п. 201.1, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування всього у сумі 1826475 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2015 року - 4941,00 грн., травень 2015 року - 5843,00 грн., червень 2015 року - 338055,00 грн., липень 2015 року - 66356,00 грн., серпень 2015 року - 25664,00 грн., вересень 2015 року - 18033,00 грн., жовтень 2015 року - 33424,00 грн., листопад 2015 року - 1118260, грн., липень 2016 року - 122275,00 грн., серпень 2016 року - 82667,00 грн., березень 2017 року - 10957,00 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними у акті перевірки, 03 липня 2018 року за вих. № 2/1583 позивачем подані заперечення на Акт перевірки, проте листом-відповіддю від 12.07.2018 № 20311/10/08/-01-14-01-08 податковим органом вищевказані висновки Акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі Акту та вказаних вище порушень відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення зокрема:

№0010781401 від 12.07.2018 (форма Р ), яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 13415870,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 11702027,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1 713 843,00 грн.;

№0010791401 від 12.07.2018 року (форма В1 ), яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 1820632,00 грн. та нараховано 910316,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем засобами поштового зв`язку 13 липня 2018 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, 20 липня 2018 року ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ направлено до ДФС України скаргу № 2ф/1825 про перегляд вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

Так, Рішенням про результати розгляду скарги № 30657/6/99-99-11-01-01-25 від 20.09.2018 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення № 0010781401 від 12.07.2018 скасовано в частині висновків перевірки про заниження показнику рядку 03 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" на загальну суму 18873000,00 грн. внаслідок списання безнадійної заборгованості, а також в частині висновків перевірки про завищення інших операційних витрат на 31170000,00 грн. і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.07.2018 № 0010791401 залишені без змін.

Рішення ДФС України про результати розгляду скарги отримано позивачем поштою 24 вересня 2018 року.

26 вересня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області з врахуванням рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 20.09.2018 № 30657/6/99-99-11-01-01-25 винесено податкове повідомлення-рішення № 0015091401 (форма Р ), яким ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 3005481,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2694288,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 311193,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пп. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За правилами пп. 139.2.1 п. 139.2. ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Підпунктом 139.2.2 п. 139.2. ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 22.1 ст. 22, п. 185.1 ст. 185 та п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

У силу норм пунктів 44.2 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Втім, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

За приписами частини першої 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пункті 1.2, пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону та пункті 2.4 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зауважує, що відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем повинно бути надано належним чином оформлені первинні документами та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ сум податкового кредиту та податкових зобов`язань за наслідками здійснення господарських операцій, вчинених між ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ з ТОВ Крона трейд , ТОВ Вимір Експо , ТОВ Інстеі , ПП ТВП Порцеляна .

Щодо взаємовідносин з ТОВ Крона трейд судом встановлено наступне.

Так, під час перевірки відповідач дійшов висновку, що ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 придбавало у ТОВ Крона трейд (код ЄДРПОУ 39679435) вугілля АС 0-20 та послуги з організації залізничних перевезень цього вуглю, який фактично являється товаром невідомого походження, так як відсутнє їх придбання у ланцюгах постачання або виробництва.

02 липня 2015 року між ТОВ Крона трейд (Постачальник) та ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ (Покупець) укладено договір поставки № 1205/002, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію по маркувальному складу, цінам та у кількості, зазначених у Специфікаціях до Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що датою поставки (передачі) Вугілля від Постачальника до Покупця вважається дата календарного штемпелю залізничної станції прибуття на залізничній накладній. Сторонами визначено, що право власності на Вугілля переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) поставки Вугілля

На виконання умов Договору сторонами укладено наступні специфікації: № 1 від 23.02.2016 на 5000 т на суму 12816000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2136000,00 грн.; № 2 від 24.06.2016 на 630 т на суму 1459080,00 грн., у т.ч. ПДВ - 243180,00 грн.; № 3 від 12.07.2016 на 2 000 т на суму 4632000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 722000,00 грн.

У п. 6 Специфікаціях до Договору Постачальник зобов`язаний організувати перевезення вугілля, сплатити вартість перевезення вказаного вугілля від залізничної станції Вантажовідправника до залізничної станції Покупця. Покупець зобов`язується відшкодувати усі витрати Постачальника за перевезення.

На підставі вказаного договору ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ протягом квітня-червня 2016 року придбало у ТОВ Крона трейд товар (вугілля) та послуги з організації залізничних перевезень, що підтверджується копіями видаткових накладних від 14.04.2016 №РН-0000011, від 15.04.2016 №РН-0000012, від 26.04.2016 №РН0000015, від 27.05.2016 №РН-0000017, від 27.06.2016 акт №ОУ-000001, від 27.06.2016 №ПН-19.

ТОВ Крона трейд на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: №7 від 21.04.2016 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 878769,30 грн., у т.ч. ПДВ 146461,55 грн.; №8 від 22.04.2016 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 885296,77 грн., у т.ч. ПДВ 147549,46 грн.; №2 від 13.05.2016 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 981984,07 грн., у т.ч. ПДВ 163664,01 грн.; № 5 від 17.05.2016 (вугілля АС) на суму 900000,00 грн., у т.ч. ПДВ 150000,00 грн.; № 3 від 08.06.2016 (вугілля АС) на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн.; №4 від 09.06.2016 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 933883,06 грн., у т.ч. ПДВ 155647,18 грн.; №6 від 27.06.2016 (послуги з організації залізничних перевезень) на суму 145180,08 грн., у т.ч. ПДВ 24196,68 грн.; № 4 від 08.07.2016 (вугілля АС) на суму 723148,28 грн., у т.ч. ПДВ 120524,71 грн.; №7 від 15.07.2016 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 700000,00 грн., у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.; розрахунок коригування до податкової накладної від 15.07.2016 № 7, у якому зазначено, що помилково вдруге вказана сума зобов`язань за послуги з організації залізничних перевезень - загальна сума зобов`язань зменшена - 145180,08 грн., у т.ч. ПДВ 24196,68 грн.

Позивачем у квітні-липня 2016 року перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ Крона трейд у сумі 7003081,48 грн. на підставі платіжних доручень від 21.04.2016 №18256, від 22.04.2016 №18255, від 13.05.2016 №18708, від 17.05.2016 №18770, від 09.06.2016 №19437, від 18.06.2016 №19415, від 08.07.2016 №20107, від 15.07.2016 №20072.

ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ оприбутковано придбані ТМЦ (вугілля), що підтверджується: прибутковими ордерами: № 46 від 14.04.2016, № 47 від 15.04.2016, № 60 від 26.04.2016, № 82 від 27.05.2016, № 106 від 04.07.2016, № 107 від 04.07.2016, № 108 від 04.07.2016; вимогами на відпуск матеріалів у виробництво: № 62 від 29.04.2016, № 63 від 27.05.2016, № 76 від 29.07.2016; журналом обліку прибувших вантажів.

Також, позивачем до матеріалів справи надані залізничні накладні, якими, на його думку, підтверджується факт транспортування вугілля:

№ 53423646 від 12.04.2016, Номера вагонів: 5357379, 53585832, 54776083, 56292501, 59784561; Номенклатура: навал антрацит АС, Відправник - ТОВ Ново-тек , код 39598063, Станція відправлення - Новогродівка, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ Глорія трейд , код 30100420, Власник вагону ДП Трансгарант-Україна , код 32667198, Маса вантажу 347,5 т., Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 343 т;

№ 53428942 від 13.04.2016, Номера вагонів: 53610382, 54064183, 54647078, 58336199, 58378571 Номенклатура: навал антрацит АС, Відправник - ТОВ "Ново-тек" код 39598063, Станція відправлення - Новогродівка, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ Глорія трейд код 30100420, Власник вагону ДП Трансгарант-Україна 32667198, Маса вантажу 350,3 т., Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 348,96 т;

№ 53685954 від 23.04.2016, Номера вагонів: 54064142, 54065685, 54689930, 56062854, 56077621, 56077902, 56474851, 57656548, 58378084, 59192674, Номенклатура: антрацит вугілля кам`яне АС (0-6) Відправник - ТОВ ПК Еверест код 37771017, Станція відправлення - Красний лиман, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ ТЕК Укр-транс , у власності ТОВ Крона трейд , Власник вагону ДП Трансгарант-Україна 32667198, Маса вантажу 699,3 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 701 т;

№ 48394423 від 23.05.2016, Номера вагонів: 53152856, 53187258, 53187266, 56273774, 59784702, 61234415, 61237087, 61260774, 62000088, 62007901, Номенклатура: антрацит АС, Відправник - ТОВ ПК Еверест , код 37771017, Станція відправлення - Красний лиман, Станція призначення - Передаточна Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ ТЕК Укр-транс , У власності ТОВ Крона трейд , Власник вагону ДП Трансгарант-Україна 32667198, Маса вантажу 699,5 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 696,26 т;

№ 49012024 від 25.06.2016, Номера вагонів: 49012024, Номенклатура: антрацит, Відправник - ТОВ ПК Еверест , код 37771017, Станція відправлення - Красний лиман, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ Глорія трейд , код 30100420, Власник вантажу ТОВ ПК Еверест , Власник вагону ПАТ Укрзалізниця , код 40075815, Маса вантажу 68,95 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 67,8 т;

№ 49027469 від 24.06.2016, Номера вагонів: 66136250, 63279798, 65285678, Номенклатура: антрацит, Відправник - ТОВ ПК Еверест , код 37771017, Станція відправлення - Красний лиман. Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ Глорія трейд , код 30100420, Власник вантажу ТОВ ПК Еверест , Власник вагону ПАТ Укрзалізниця , код 40075815 Маса вантажу 209,85 т., Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 205,5 т;

№ 49027626 від 24.06.2016, Номера вагонів: 60461589, 65258022, 66116757, 65239881, 66378100 Номенклатура: антрацит вугілля марки АС, Відправник - ТОВ ПК Еверест , код 37771017, Станція відправлення - Красний лиман, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ТОВ Глорія трейд код 30100420, Власник вантажу ТОВ ПК Еверест , Власник вагону ПАТ Укрзалізниця , код 40075815, Маса вантажу 341,25 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ 337 т.

Відповідно до п.2 Договору поставки від 02.07.2015 № 1205/002, укладеного між ТОВ Крона трейд (постачальник) та ПрАТ Запорізький абразивний комбінат (покупець), право власності на вугілля, що постачається позивачу за цим Договором, переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) поставки вугілля, якою згідно з п.2.1 вважаться дата календарного штемпеля залізничної станції прибуття на накладній.

Тобто, ТОВ Крона трейд транспортував вугільну продукцію з місця її відправлення залізницею - Новогродовка, Донецкая ж/д, Красний Лиман, Донецкая ж/д, і до залізничної станції призначення - Передаточна, Приднепровськая ж/д, як власник цього товару, що зважаючи на особливості такого транспортування, повинно було бути відображено в залізничних накладних № 53423646 від 12.04.2016 із відомістю вагонів, накладна № 53428942 від 13.04.2016 із відомістю вагонів, накладна №53685954 від 23.04.2016 із відомістю вагонів, накладна № 48394423 від 23.05.2016 із відомістю вагонів, накладна № 49027469 від 24.06.2016 із відомістю вагонів, накладна № 49027626 від 24.06.2016 із відомістю вагонів, накладна № 49012024 від 25.06.2016 із відомістю вагонів.

Судом враховано, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 по справі № 808/3817/16 підтримано означені висновки контролюючого органу та встановлено наступне.

Так, при дослідженні зазначених вище залізничних накладних, судом встановлено, що ТОВ Крона трейд не згадується як власник чи відправник вугільної продукції.

Так: у накладних № 53423646 з зазначеною датою відправки - 12.04.2016 року зі станції та залізниці відправлення - Новогродовка ДОН (а.с.154 т.1), та № 53428942 з зазначеною датою відправки - 13.04.2016 року зі станції та залізниці відправлення - Новогродовка ДОН (а.с.155 т.1): відправником зазначено ТОВ Ново ТЕХ , а платником зазначено ТОВ Глория Трейд ; у накладних № 53685954 зазначеною датою відправки - 23.04.2016 зі станції та залізниці відправлення - Красний Лиман ДОН (а.с.156 т.1), та № 48394423 з зазначеною датою відправки - 23.05.2016 зі станції та залізниці відправлення - Красний Лиман ДОН (а.с.157 т.1): відправником зазначено ТОВ Промислова Компанія Еверест , платником зазначено ТОВ ТЄК`УКР-ТРАНС , а в заяві відправника власником зазначено ДП ТРАНСГАРАНТ-УКРАЇНА ; у накладних № 49027469 з зазначеною датою відправки - 24.06.2016 зі станції та залізниці відправлення - Красний Лиман ДОН (а.с.158 т.1) та № 49027626 з зазначеною датою відправки - 24.06.2016 зі станції та залізниці відправлення - Красний Лиман ДОН (а.с.160 т.1), і № 49012024 з зазначеною датою відправки - 25.06.2016 зі станції та залізниці відправлення - Красний Лиман ДОН (а.с.159 т.1): відправником зазначено ТОВ Промислова Компанія Еверест , платником зазначено ТОВ Глория Трейд , а в заяві відправника власником вугілля зазначено ТОВ Промислова Компанія Еверест .

Тобто, в жодній із зазначених залізничних накладних ТОВ Крона трейд взагалі не згадується у будь-якій якості (власник, відправник, платник, тощо), хоча згідно долучених до матеріалів справи рахунків-фактури, видаткових накладних, і платіжних доручень, позивачем саме ТОВ Крона трейд зазначався як особа, що надає послуги з організації залізничних перевезень, оплата яких здійснювалась позивачем одночасно з оплатою за вугілля.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) також не можуть слугувати належними доказами причетності ТОВ Крона трейд до організації залізничних перевезень вугільної продукції позивачу з місця її відправлення залізницею - Новогродовка, Донецка ж/д, Красний Лиман, Донецка ж/д, і до залізничної станції призначення - Передаточна, Приднепровська ж/д, оскільки не містять докладного опису послуг, не розкривають їх змісту та обґрунтувань формування ціни таких послуг, і викладені лише у загальних формулюваннях.

Крім того, при зрівнянні видаткових накладних і залізничних накладних встановлено, що кількість вугільної продукції не співпадають по оформленим за поставкою вугілля видатковою накладною від 27.06.2016 і рахунком-фактурою від 27.06.2016, в яких зазначено про поставку 610.300 т вугілля і з зазначеною в залізничних накладних від 27.06.2016 № 49027469, № 49012024, № 49027626 загальної кількості вугілля 620,050 т (209.850т + 68,950т + 341.250т).

Відповідно до прописаних у п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.1998 № 457 (зі змінами) визначень, вантажовідправником (відправником вантажу, вантажовласником) вважається - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення; а накладна розуміється, як основний перевiзний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил i наданий залізниці відправником разом з вантажем, який є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. При цьому, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, та одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Порядок оформлення залізничної накладної прописано в розділі 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №863/5084, чітко зазначено, що у графі 52 паперової накладної проставляється Календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення - Залізницею станції призначення, а у графі 56 паперової накладної проставляється календарний штемпель станції відправлення після приймання товару, що наглядно видно з Додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів пояснення щодо заповнення накладної

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у долучених до матеріалів справи залізничних накладних містяться лише календарні штемпелі станції призначення - Передаточна, Приднепровськая ж/д, але у той же час відсутні календарні штемпеля залізниці станцій відправлення - Новогродовка, Донецкая ж/д, і Красний Лиман, Донецкая ж/д, що є неможливим у разі реального відправлення ТОВ Крона трейд вугільної продукції зі станцій залізниці Новогродовка, Донецкая ж/д, і Красний Лиман, Донецкая ж/д - не лише з огляду на Правила оформлення перевізних документів N 644, а й з урахуванням того, що населенні пункти Новогродовка і Красний Лиман згідно Роспорядження Кабінету Міністрів України № 1053 - входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція (п.17 та п.21), у зв`язку з чим перевезення вантажів залізничним транспортом по цій території здійснюється з урахуванням Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей , що затверджений наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) за № 415ог від 12.06.2015.

У світлі наведених обставин, судова колегія акцентувала увагу на тому, що перевезення вантажів залізничним транспортом через залізничні станцій - Новогродовка Донецкая ж/д і Красний Лиман Донецкая ж/д, безумовно у 2016 році відбувалося лише з дозволу контролюючих органів, якими здійснювалася також перевірка вантажних поїздів у визначених контрольних пунктах в`їзду/виїзду, що розміщені на станціях Донецької залізниці: Красний Лиман, Костянтинівка, Лисичанськ, Волноваха. При цьому, рішення щодо пропуску чи затримки вантажів, в тому числі вугілля та коксу, з метою перевірки законності його переміщення територією України приймають співробітники СБУ та Державної фіскальної служби у тому числі на підставі вивчення товарно-супровідних документів.

Проте, надані позивачем до перевірки контролюючого органу, копії яких долучено до матеріалів справи, оформлені ТОВ Крона трейд документи, в тому числі і залізничні накладні, не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб і інших відповідних контролюючих служб, та календарного штемпелю станцій Новогродовка Донецкая ж/д і Красний Лиман Донецкая ж/д, що в свою чергу в повному обсязі спростовує висновки суду першої інстанції про те, що надані ПАТ Запоріжабразив до перевірки накладні із відомостями 16-вагонів відповідають встановленим Правилами формам та є належними первинними документами, які підтверджують факт транспортування вугілля, згідно з вимогами Договору № 1205/002 від 02.07.2015.

Окремо, судова колегія звернула увагу на те, що Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чітко визначено, що особа (власник або уповноважена ним особа), який має намір ввезти або вивезти вантаж (товар), крім гуманітарної та благодійної допомоги (продукти харчування, одяг, взуття, ліки, предмети гігієни, тощо) та вугільної продукції (код за УКТЗЕД (на рівні 4 знаків): 2701 - вугілля кам`яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам`яного вугілля; 2704 - кокс, напівкокс з кам`яного вугілля), до/з тимчасово неконтрольованих територій повинен звернутись з відповідною заявою до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України (далі - ГМУОЗ АТО ДФСУ), представники якого знаходяться у населених пунктах: м. Київ, Львівська площа, 8 (ДФС України); м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 22 (ДПІ у м. Краматорськ ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114 (ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347 (ДПІ у м. Лисичанськ ГУ ДФС України в Луганській області), а також за місцем розташування визначених вантажних КПВВ. Органи ДФСУ, в свою чергу, у термін до 5 (п`яти) робочих днів здійснюють перевірку та ГМУОЗ АТО ДФСУ надсилає подання до КЦ щодо включення до Переліку суб`єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до або з тимчасово неконтрольованої території Донецької та Луганської областей. Щодо вантажів вугільної продукції - подання до КЦ подає Міненерговугілля, і КЦ розглядає подання Міненерговугілля протягом: товари для виробничих потреб - до 10 (десяти) робочих днів, а інші товари - до 30 (тридцяти) робочих днів.

За визначеною Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей процедурою, у визначені терміни керівник КЦ за погодженням з представниками СБУ (заступником керівника КЦ з питань захисту економічних інтересів держави), ДФСУ (заступником керівника Координаційного центру з питань переміщення товарів), ДПСУ (офіцером по напрямку), МВСУ (офіцером по напрямку), приймає протокольне рішення щодо затвердження Переліку і змін до нього, які вносяться до: Додатку 6 "Перелік суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО", про керівник КЦ встановленим порядком інформує першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) про необхідність внесення змін до Порядку та подає проект відповідного наказу, а після підписання наказу керівник КЦ інформує СБУ, МВСУ, Адміністрацію ДПСУ та ДФСУ для опублікування його на офіційних сайтах

Оскільки вищенаведений порядок є загальновідомий, позивачем по справі у цій справі діючи за принципом обачності повинен був перевірити чи внесено обраного ним контрагента - ТОВ Крона трейд , або постачальників цього контрагента, до Перелік суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО.

До суду позивачем не надано будь-якої інформації стосовно дотримання ТОВ Крона трейд Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чи внесення його, або його постачальників вугільної продукції до Переліку суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнала встановленим, що фактично учасниками відносин за Договором поставки № 1205/002 від 02.07.2015 - було здійснено лише обмін документами, вугільна продукція саме від ТОВ Крона трейд до позивача по цій справі - не переміщувалася, і її реальне відвантаження та передача, як і надання послуг - не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зважаючи на встановлення судовою колегією факту штучного створення документообігу та транзитних фінансових потоків задля імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та підстав отримання податкової вигоди, колегія суддів погодилась із твердженнями, викладеними в апеляційній скарзі відповідача про безтоварний (нереальний) характер господарських операцій позивача з ТОВ Крона трейд , які не були спрямовані на фактичні зміни в структурі активів та зобов`язань і власному капіталі сторін правочинів у відповідності до їх змісту.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Тобто, ТОВ Крона Трейд не могло фактично здійснити реальні операції в частині постачання вугілля АС та надання послуг в організації залізничних перевезень, що документально оформлених від вищезазначених СГ на адресу ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ протягом 2016 року на загальну суму 5835901,26 грн, внаслідок обставин, описаних вище.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 травня 2015 року між ТОВ Вимір Експо (Постачальник) та ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ (Покупець) укладено договір поставки № 1205, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію по маркувальному складу, цінам та у кількості, зазначених у Специфікаціях до Договору.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що датою поставки (передачі) Вугілля від Постачальника до Покупця вважається дата календарного штемпелю залізничної станції прибуття на залізничній накладній. Сторонами визначено, що право власності на Вугілля переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) поставки Вугілля

На виконання умов Договору сторонами укладено специфікацію № 1 від 12.05.2015 на 4000 т на суму 8633333,33 грн., у т.ч. ПДВ - 1726666,67 грн.

У п. 6 Специфікації до Договору Постачальник зобов`язаний організувати перевезення вугілля, сплатити вартість перевезення вказаного вугілля від залізничної станції Вантажовідправника до залізничної станції Покупця. Покупець зобов`язується відшкодувати усі витрати Постачальника за перевезення.

На підставі вказаного договору ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ протягом червня-липня 2015 року придбало у ТОВ Вимір Експо товар (вугілля), що підтверджується копіями видаткових накладних від 30.06.2015 №ВЭ-0000015, № ВЭ-0000016, від 09.07.2015 № ВЭ-0000018, № ВЭ-0000019, від 10.07.2015 № ВЭ-0000020, № ВЭ-0000021, від 21.07.2015 № ВЭ-0000026, № ВЭ-0000027та акти від 30.06.2015 №ВЭ-0000001, від 20.08.2015 № ВЭ-0000002.

ТОВ Вимір Експо на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: №18 від 30.06.2015 (відшкодування послуги з організації залізничних перевезень) на загальну суму 61164,00 грн., у т.ч. ПДВ 10194,00 грн.; №16 від 30.06.2015 (вугілля АС 0-20) на загальну суму 896139,98 грн., у т.ч. ПДВ 149356,66 грн.; №15 від 30.06.2015 (вугілля АС 0-20) на загальну суму 901319,99 грн., у т.ч. ПДВ 150220,00 грн.; №20 від 09.07.2015 (вугілля АС 0-20) на загальну суму 1980054,97 грн., у т.ч. ПДВ 330009,16 грн.; № 21 від 09.07.2015 (вугілля АС, послуги з організації залізничних перевезень) на суму 938,74 грн., у т.ч. ПДВ 156,46 грн.; № 22 від 09.07.2015 (відшкодування з/д тарифу) на суму 70,92 грн., у т.ч. ПДВ 11,82 грн.; №23 від 10.07.2015 (вугілля АС 0-20, відшкодування з/д тарифу) на суму 1864,50 грн., у т.ч. ПДВ 310,75 грн.; № 24 від 31.07.2015 (вугілля АС 0-20, відшкодування з/д тарифу) на суму 1861,91 грн., у т.ч. ПДВ 310,32 грн.; розрахунки коригування №4 від 23.11.2015 до ПН №22 від 09.07.2015 (відшкодування з/д тарифу) на загальну суму ПДВ 11808,78 грн.; розрахунок коригування №5 від 23.11.2015 до податкової накладної від 09.07.2015 № 21 (вугілля АС 0-20, відшкодування з/д тарифу) на суму ПДВ 156299,88 грн., розрахунок коригування №6 від 23.11.2015 до податкової накладної від 10.07.2015 № 23 (вугілля АС 0-20, відшкодування з/д тарифу) на суму ПДВ 309891,58 грн., розрахунок коригування №7 від 23.11.2015 до податкової накладної від 31.07.2015 № 24 (вугілля АС 0-20, відшкодування з/д тарифу) на суму ПДВ 309460,34 грн.

Позивачем у червні-грудні 2015 року на підставі виставлених рахунків-фактур перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ Вимір Експо у сумі 8557195,13 грн. на підставі платіжних доручень від 22.06.2015 №12398, від 10.07.2015 №12839, №12840, від 17.07.2015 №13006, від 28.07.2015 №13237, від 15.09.2015 №13769, від 22.09.2015 №13969, від 08.10.2015 №14408, від 08.10.2015 №13903, від 23.11.2015 №15544, від 28.12.2015 №15651/1.

ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ оприбутковано придбані ТМЦ (вугілля), що підтверджується: прибутковими ордерами: № 94, №95 і №113 від 30.06.2015, № 110, №11 і №112 від 09.07.2015, №114, № 115, №116, №117 і №118 від 10.07.2015, № 127 і №128 від 21.07.2015; вимогами на відпуск матеріалів у виробництво: № 63 від 30.06.2015, № 76 від 30.07.2015; виробничо-технічними звітами.

№ 51775864 від 27.05.2015, Номера вагонів: 6788325, 67871137, 66230970, 65366478, 65883621; Номенклатура: навал антрацит АС, Відправник - ТОВ РС Проспера , код 37358355, Станція відправлення - Постніково, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 348,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 346,32 т;

№ 51775963 від 27.05.2015, Номера вагонів: 65796278, 66572959, 65359838, 67666644, 65396871; Номенклатура: навал антрацит АС, Відправник - ТОВ РС Проспера , код 37358355, Станція відправлення - Постніково, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ДП УТЛЦ , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 346,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 343,62 т;

№ 51911964 від 02.06.2015, Номера вагонів: 65396251; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 69,5 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 68,8 т;

№ 51911972 від 02.06.2015, Номера вагонів: 65890170, 65538910, 60676137; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ДП УТЛЦ , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 280,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 279,12 т;

№ 51957017 від 04.06.2015, Номера вагонів: 67632786, 67862946; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 138,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 137,70 т;

№ 51956803 від 04.06.2015, Номера вагонів: 66706730, 65734279, 66962275; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 207,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 205,40 т;

№ 51872075 від 31.05.2015, Номера вагонів: 65883217, 67675579, 65885808; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 211,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 210,08 т;

№ 51872091 від 31.05.2015, Номера вагонів: 66940370, 67887448, 65164436; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Софьино-Бродська, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ДП УТЛЦ , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 209,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 208,20 т;

№ 52205432 від 15.06.2015, Номера вагонів: 67186015, 66940255, 67146951, 64079080, 66708686; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Дроново, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 346,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 347,38 т;

№ 52197977 від 15.06.2015, Номера вагонів: 67707430; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Дроново, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 69,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 70,58 т;

№ 52197951 від 15.06.2015, Номера вагонів: 60365319, 67887380, 67851154, 65296162; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Дроново, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 280,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 279,7 т;

№ 52549094 від 30.06.2015, Номера вагонів: 65352338, 66371949, 60804945, 67922302, 67360487, 65421638; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Дроново, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - , Власник вагону ДП Дарницький ВРЗ , Маса вантажу 418,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 415,96 т;

№ 52549128 від 30.06.2015, Номера вагонів: 66448663, 66567363, 67184713, 67879437; Номенклатура: навал антрацит, Відправник - ТОВ Верхаус , код 37851537, Станція відправлення - Дроново, Станція призначення - Передаточна, Одержувач - ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , Платник - , Власник вагону ДП Укрспецвагон , Маса вантажу 276,00 т, Отримано ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ - 275,10 т.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ Вимір Експо не є виробником поставленої продукції, і по своїй податковій звітності та згідно зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС Єдиний реєстр податкових накладних ( Архів податкової звітності ), ТОВ Вимір Експо відображав постачальниками йому товарів, реалізованих в подальшому ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , ті підприємства, якими така продукція самостійно також не виготовлялась і не придбавалась по всьому ланцюгу постачання.

ТОВ Вимір Експо транспортував вугільну продукцію з місця її відправлення залізницею - Дроново, Софьино-Бродская, Постниково-Донецька ж/д, і до залізничної станції призначення - Передаточна, Приднепровськая ж/д, як власник цього товару, що зважаючи на особливості такого транспортування, повинно було бути відображено в залізничних накладних.

Проте, при дослідженні зазначених залізничних накладних, перевіркою встановлено, що ТОВ Вимір Експо взагалі не згадується, в тому числі і як власник чи відправник вугільної продукції. Так, у накладних відправниками зазначено ТОВ Верхаус , ТОВ РС Проспера , з якими ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ не мало взаємовідносин з придбання вугілля АС 0-20 за перевіряємий період .

Тобто, в жодній із зазначених залізничних накладних ТОВ Вимір Експо взагалі не згадується у будь-якій якості (власник, відправник, платник, тощо), хоча згідно наданих до перевірки документів: рахунків-фактури, видаткових накладних, і платіжних доручень, саме ТОВ Вимір Експо зазначався як особа, що надає послуги з організації залізничних перевезень, оплата яких здійснювалась ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ одночасно з оплатою за вугілля.

У графі 56 на наведених вище ж/д накладних- календарний штемпель станції відправника відсутній, хоча відповідно до п.2.2 Договору поставки від 12.05.2015 №1205, укладеного між ТОВ Вимір Експо (постачальник) та ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ (покупець), право власності на вугілля, що постачається покупцю за цим Договором, переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) поставки вугілля, якою згідно п.2.1 вважаться дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення на ж/д накладній.

Крім того, у наданих до перевірки залізничних накладних містяться лише календарні штемпелі станції призначення - Передаточна, Приднепровськая з/д, але у той же час відсутні календарні штемпеля залізниці станцій відправлення - Дроново, Софьино-Бродская, Постниково- Донецька ж/д,

Відсутність календарних штемпелів залізниці станцій відправлення є неможливим у разі реального відправлення ТОВ Вимір Експо вугільної продукції зі станцій залізниці Дроново, Софьино-Бродская, Постниково Донецька ж/д не лише з огляду на Правила оформлення перевізних документів № 644, а й з урахуванням того, що населенні пункти м. Сніжне (станція Софьино-Бродская), м Торез (станція Дроново), м Шахтарськ (станція Постниково) - Донецька ж/д згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053 - входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція (п. 24, п. 25 та п.27), у зв`язку з чим перевезення вантажів залізничним транспортом по цій території здійснюється з урахуванням Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей , що затверджений наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) за № 27ог від 22.01.2015 та № 415ог від 12.06.2015.

У світлі наведених обставин перевезення вантажів залізничним транспортом через залізничні станцій - Дроново, Софьино-Бродская, Постниково- Донецька ж/д безумовно у 2015 році відбувалося лише з дозволу контролюючих органів, якими здійснювалася також перевірка вантажних поїздів у визначених контрольних пунктах в`їзду/виїзду, що розміщені на станціях Донецької залізниці. При цьому, рішення щодо пропуску чи затримки вантажів, в тому числі вугілля та коксу, з метою перевірки законності його переміщення територією України приймають співробітники СБУ та Державної фіскальної служби у тому числі на підставі вивчення товарно-супровідних документів.

Також надані до перевірки первинні документи, оформлені ТОВ Вимір Експо , в тому числі і залізничні накладні, не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб і інших відповідних контролюючих служб, та календарного штемпелю станцій відправлення Дроново, Софьино-Бродская, Постниково- Донецька ж/д, що в свою чергу в повному обсязі спростовує те, що надані ПрАТ Запорізький абразивний комбінат до перевірки накладні із відомостями вагонів відповідають встановленим Правилами формам та є належними первинними документами, які підтверджують факт транспортування вугілля, згідно з вимогами Договору № 1205 від 12.05.2015.

Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, чітко визначено, що особа (власник або уповноважена ним особа), який має намір ввезти або вивезти вантаж (товар), крім гуманітарної та благодійної допомоги (продукти харчування, одяг, взуття, ліки, предмети гігієни, тощо) та вугільної продукції (код за УКТЗЕД(на рівні 4 знаків): 2701 - вугілля кам`яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види - твердого палива, одержані з кам`яного вугілля; 2704 - кокс, напівкокс з кам`яного вугілля), до/з тимчасово неконтрольованих територій повинен звернутись з відповідною заявою до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України (далі - ГМУОЗ АТО ДФСУ), представники якого знаходяться у населених пунктах: м. Київ, Львівська площа, 8 (ДФС України); м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 22 (ДПІ у м. Краматорськ ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114 (ГУ ДФС України в Донецькій області); м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347 (ДТП у м. Лисичанськ ГУ ДФС України в Луганській області), а також за місцем розташування визначених вантажних КПВВ. Органи ДФСУ, в свою чергу, у термін до 5 (п`яти) робочих днів здійснюють перевірку та ГМУОЗ АТО ДФСУ надсилає подання до КЦ щодо включення до Переліку суб`єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари до або з тимчасово неконтрольованої території Донецької та Луганської областей. Щодо вантажів вугільної продукції - подання до КЦ подає Міненерговугілля, і КЦ розглядає подання Міненерговугілля протягом: товари для виробничих потреб - до 10 (десяти) робочих днів, а інші товари - до 30 (тридцяти) робочих днів.

Оскільки вищенаведений порядок є загальновідомий, ПАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ , діючи за принципом обачності повинен був перевірити чи внесено обраного ним контрагента - ТОВ Вимір Експо , або постачальників цього контрагента, до Переліку суб`єктів господарювання, яким надано право на ввезення (вивезення) вугільної продукції виключно залізничним транспортом через лінію розмежування в районі проведення АТО.

Тобто, фактично щодо взаємовідносин з ТОВ Вимір Експо податковим органом встановлені ідентичні порушення як і по взаємовідносинах позивача з ТОВ Крона трейд .

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО16 Витрати ).

Згідно з абзацом п`ятим п. 4 П(С)Б0 16 Витрати об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

У відповідності до пунктів 5 - 7 П(С)БУ 16 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Однак, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні, суперечливі, складені за відсутності здійснення господарської операції.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, а оформлялися лише документально.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

В контексті наведеного суд зазначає, що, виходячи з економічної суті, змісту та призначення системи оподаткування, податку на додану вартість, вони є публічними регуляторами економічної діяльності та прибутку, і використання цих регуляторів не може бути спрямовано на отримання необґрунтованої податкової вигоди, а податкова вигода не може перевищувати економічної вигоди від здійснення господарської операції, оскільки ціллю господарської діяльності є отримання економічної, а не податкової вигоди.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку

У постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

До того ж, суд ураховує, що в той час як податковий орган посилається на відсутність у контрагентів позивача майна, необхідного для виконання спірних операцій, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій, позивачем таких доказів до матеріалів справи додано не було та доводи податкового органу в цій частині не спростовано.

За загальним правилом відповідальність платника податків є індивідуальною, і позивач не має відповідати за дії свого контрагента, але в даному спірному випадку, суд звертає увагу на те, що право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, виникає лише за тими витратами, які пов`язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у справах, з подібним предметом спору, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з`ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інших суттєвим обставин, від яких залежить здійснення господарських операцій.

Враховуючи правову позицію Верховного суду України, суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні питання правомірності включення платником податків витрат до складу валових витрат та податкового кредиту, а також правильності документального оформлення ним господарських операцій, неприпустимо розглядати господарську діяльність цього платника податків відокремлено від діяльності його контрагента, яка має безпосередній зв`язок з поставкою товарів (послуг) і їх документальним оформленням, оскільки для ведення податкового обліку будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Тобто, якщо господарські операції фактично не відбулися, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту, а обов`язок суду саме в тому і полягає, щоб встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України (Ухвала ВАСУ від 16.05.2017 у справі № К/800/16138/16). А наявність у контрагента позивача реальної можливості здійснити поставку товарів (послуг) та реальність його витрат у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які були в подальшому поставлені позивачу - є безпосередньо пов`язаними з правом формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся контролюючим органом.

При цьому, суд наголошує, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Також необхідно наголосити, що за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо відсутністі зв`язку спірних операцій із господарською діяльністю позивача, дефектності первинних документів, відсутністю у контрагентів необхідних трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій тощо, у сукупності із виявленими фактами щодо фіктивної діяльності ТОВ Крона трейд та ТОВ Вимір Експо , суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з цими контрагентами, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку позивача, а тому податковим органом правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу донараховано суму податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 2335689,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 262616,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1428030,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 714015,00 грн., у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення відповідача 1 від 26.09.2018 №0015091401 та від 12.07.2018 №0010791401 на вказані суми є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Інстеі та ПП ТВП Порцеляна судом встановлено наступне.

08 липня 2016 року між ТОВ Інстеі , Виконавець в особі директора ОСОБА_2 та ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ (Замовник) в особі голови правління Берези А.В. укладений Договір № 0023-Т2 щодо виконання протягом 2016 року роботи по ремонту трансформатора ТИПУ ЄТЦХ-10000/35 зав. № 965611 наумовах майстерні ТМХ на ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ . Загальна вартість договору 799393,20 грн. з ПДВ (п. 5.1 Договору).

03 серпня 2016 року між ТОВ Інстеі , Виконавець в особі директора ОСОБА_2 та ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ (Замовник) в особі голови правління Берези А.В. укладений Договір № 03/08-16, за умовами якого Виконавець зобов`язується в 2016 році здійснити поставку діелектричної рідини типу Т-1500 у кількості 16000 кг та здійснити доставку своїм автотранспортом, а Замовник зобов`язується прийняти її та оплатити. Загальна вартість договору 496000,00 грн. (п. 5.1 Договору).

ПрАТ Запорізький абразивний комбінат до перевірки та до матеріалів справи надано, податкові накладні, виписані ТОВ Інстеі , а саме: №18 від 22.07.2019 на загальну суму 733648,60 грн., у т.ч. ПДВ 122274,77 грн., №20 від 03.08.2016 на загальну суму 496000,00 у т.ч. ПДВ 82666,67 грн., №35 від 01.11.2016 на загальну суму 65744,60 у т.ч. ПДВ 10957,43 грн.

Крім того, на виконання умов договорів сторонами складені Акти виконаних робіт (наданих послуг) №б/н від 30.11.2016, видаткові накладні №РН-0000033 від 07.09.2016, №РН-000034 від 08.09.2016, №РН-000035 від 30.09.2016. Оплата за послуги у розмірі 799393,20 грн. здійснена відповідно до платіжних доручень № 20416 від 22.07.2016 на суму 733648,60 грн., № 24170 від 17.01.2017 на суму 65744,60 грн. Оплата за товар (Діелектрична рідина) у розмірі 496000,00 грн. здійснена відповідно до платіжного доручення № 20679 від 03.08.2016 на суму 496 000 грн.

До перевірки та до суду також надані товарно-транспортні накладні №57 від 07.09.2016, №59 від 08.09.2016, №60 від 30.09.2016, що підтверджують транспортування товару, а також локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, прибуткові ордери №296 від 11.10.2016, №274 від 07.09.2016, №272 від 08.09.2016,, №6 від 11.10.2016, №5 від 08.09.2016, вимоги, акти на списання матеріалів, журнал відвідувань та перевірок, корінці разових перепусток, протоколи, сертифікати та паспорти якості, а також листування з контрагентом з питання виконання договорів.

Відповідно до Договору № 02/03 від 02.03.2015 про надання послуг по перевезенню вантажів (послуги по перевезенню бокситів), укладеного позивачем як Замовником та ПП ТВП Порцеляна як Виконавцем , предмет якого Виконавець приймає на себе зобов`язання своїм автотранспортом перевезти вантаж Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю винагороду за цим договором. Права та зобов`язання Замовника Забезпечити Виконавця об`ємом роботи. Надати вантаж для погрузки. Прийняти роботи виконані Виконавцем, що підтверджується актом прийому-передачі робіт. Права та зобов`язання Замовника: Виконати роботи за договором. Перевезти вантаж в неушкодженому вигляді. Надати акт прийому-передачі.

01.04.2015стронами підписана Додаткова угода до Договору № 02/03 від 02.03.2015 про надання послуг по перевезенню вантажів, відповідно до умов якої Послуги по перевезенню лушпиння складають 165,00 грн. за 1 т.

Відповідно до Договору № 27/04 від 27.04.2015 про надання послуг по перевезенню вантажів. укладеного між ПрАТ ЗАПОРІЖАБРАЗИВ як Замовник та ПП ТВП Порцеляна як Виконавець , предметом якого є Виконавець приймає на себе зобов`язання своїм автотранспортом перевезти вантаж Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю винагороду за цим договором. Права та зобов`язання Замовника: Забезпечити Виконавця об`ємом роботи. Надати вантаж для погрузки. Прийняти роботи виконані Виконавцем, що підтверджується актом прийому-передачі робіт. Права та зобов`язання Замовника: Виконати роботи за договором. Перевезти вантаж в неушкодженому вигляді Надати акт прийому-передачі

Так, виконавцем позивача було виписано податкові накладні на загальну суму 182545,00 грн., у т.ч. від 30.04.2015 №2, від 31.05.2015 №4, від 30.06.2015 №5, № 6, №7, №8, від 15.07.2015 №1, від 29.07.2015 №2, від 31.07.2015 №3, від 14.08.2015, від 31.08.2015 №3, від 15.09.2015 №1, від 30.09.2015 №2. Сторонами підписані Акти виконаних робіт (наданих послуг) по перевезенню вантажу, від 30.04.2015 №2, від 31.05.2015 №8, від 30.06.2015 №13, №14, від 15.07.2015 №15, від 29.07.2015 №16, від 31.07.2015 №17, від 14.08.2015 №19, від 31.08.2015 №20, від 15.09.2015 №21, від 30.09.2015 №22.

Транспортування здійснювалось наступними автомобілями: FOTON АР 6858 С A, FAW НОМЕР_1 , FAW НОМЕР_2 , FAW НОМЕР_3 , FAW НОМЕР_4 , FOTON НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; Водіями: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про що свідчать товарно-транспортні накладні.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги № 30/09 від 30.09.2015, ПП ТВП Порцеляна - Перший кредитор, в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ Леа-Н - Новий кредитор, в особі директора ОСОБА_11 , домовились, що Перший кредитор передає належне йому право вимоги відповідно до умов договору на перевезення вантажу № 24/04 від 27.04.2015 (Основний договір), а Новий кредитор приймає право вимоги по основному Договору в обсязі 95907,82 грн.

Станом на 31.12.2017, розрахунки з ТОВ Леа-Н проведено 30 жовтня 2015 року на суму 95907,82 грн. платіжне доручення № 14412 від 09.10.2015.

На підставі вказаних вище первинних документів можна обґрунтовано стверджувати про фактичне здійснення господарської операції (надання послуг) та про правомірність формування Позивачем витрат, віднесення суми ПДВ, сплачених в ціні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту.

Суд наголошує, що всі первинні документи (Договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо) були надані до перевірки та відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарських операцій.

Таким чином, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Інстеі та ПП ТВП Порцеляна надано до перевірки належно оформлені первинні документи, з яких можливо встановити суть та зміст господарських операцій, та які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

Щодо зауважень відповідача до оформлення ТТН, суд наголошує, що у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила перевезень, у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У силу п. 11.1 розділу 11 Правил перевезень, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

На підставі викладеного, Верховним Судом у постанові від 18.12.2018 по справі №826/13058/15 зазначено, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.

Відтак, з урахуванням того, що спірні операції з ТОВ Інстеі стосувались поставки товару, а не надання транспортних послуг, самі по собі товарно-транспорті накладі не є беззаперечним доказом товарності спірних операцій.

При цьому, щодо певних недоліків у товарно-транспортних накладних, оформлених ПП ТВП Порцеляна , суд зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону №996-XIV такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/1033/17.

Так, з наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається за можливе ідентифікувати дату і місце їх складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу.

У зв`язку із вищенаведеним, суд критично також ставиться до посилань відповідача на відсутність у контрагента транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, на обґрунтування правомірності прийнятих рішень.

Стосовно посилань представника відповідача на протокол допиту засновника та керівника ТОВ Інстеі ОСОБА_12 , надані в межах розслідування кримінальної справи щодо фіктивного підприємництва, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту чи пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

З мотивів викладених вище суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді вироки щодо посадових осіб ТОВ Інстеі не існували, доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено. Тому, посилання відповідача на наявність негативної інформації про ТОВ Інстеі , за відсутності відповідних вироків, суд не може розцінювати як беззаперечний доказ нереальності господарських операцій позивача з вказаними товариствами.

Крім того, самого протоколу допиту до матеріалів справи не долучено, лише містяться посилання на дані карти Суб`єкт фіктивного підприємництва , а тому суд не може надати йому належної оцінки.

Щодо наявності інших кримінальних проваджень стосовно контрагента ТОВ Інстеі , відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17, адміністративне провадження №К/9901/1349/17.

Також, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товар від контрагентів, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом та не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

При цьому, відповідачем також не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Також суд зважає, що контролюючим органом не доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні станом на здійснення господарських операцій з позивачем у ТОВ Інстеі та ПП ТВП Порцеляна ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для здійснення поставок товарів, обумовлених укладеними договорами з позивачем.

Водночас, слід врахувати, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Надаючи правову оцінку доводам відповідача в частині порушення контрагентами позивача положень законодавства, суд наголошує, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.

Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок та реальності надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Натомість, позивачем надано до суду копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій з вказаними контрагентами.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тобто мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства в частині здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Інстеі та ПП ТВП Порцеляна , зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними, а тому підлягають скасуванню, зокрема податкове повідомлення-рішення від 26.09.2018 №0015091401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 407 176,00 грн., в тому числі 358599,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 48577,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 12.07.2018 №0010791401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 588904,00 грн., в тому числі 392602,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 196302,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір в сумі 86049,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2018 №10676 на суму 85964,23 та квитанцією від 04.10.2018 №4099688 на суму 85,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача 2 по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.09.2018 №0015091401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 407 176 (чотириста сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 00 коп., в тому числі 358 599 (триста п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 коп. - за податковими зобов`язаннями, 48 577 (сорок вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.07.2018 №0010791401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 588 904 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот чотири) гривні 00 коп., в тому числі 392 602 (триста дев`яносто дві тисячі шістсот дві) гривні 00 коп. - за податковими зобов`язаннями, 196 302 (сто дев`яносто шість тисяч триста дві) гривні 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати в сумі 14 941 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 20 копійок присудити на користь Приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44; код ЄДРПОУ 00222226) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 21.12.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко


Суд	Запорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.11.2020
Оприлюднено	23.12.2020
Номер документу	93702850
Судочинство	Адміністративне

Божко Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.11.2020 по справі 280/4197/18ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —280/4197/18

Рішення
від 05.11.2020 по справі 280/4197/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД