Рішення

від 21.12.2020 по справі 380/8766/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8766/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2795 від 22.05.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю »ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 2706189 грн 90 коп. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» .

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю »ТОП БУД ДИЗАЙН» зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 2 706 189 грн 90 коп. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю »ТОП БУД ДИЗАЙН» у строк, передбачений законодавством.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.05.2020 з даних розміщених в розділі «реєстри» на сайті ДПС України ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» дізналось, що контролюючим органом за самостійним рішенням 22.05.2020 анульовано реєстрацію ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» платником податку на додану вартість у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок. У подальшому 09.10.2020 під час розгляду контролюючим органом скарги платника на оскаржуване рішення № 2795 від 22.05.2020 про анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідачем виключено (обнулено) з СЕА показник - ліміт ПДВ в розмірі 2 706 199,90 грн на яку ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» мало право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Позивач вказує, що 02 травня 2019 року, слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання виконуючого обов`язки начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, погодженого прокурором, про накладення арешту на майно, у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №62019140000000093 від 07.02.2019, постановив ухвалу в справі № 463/3239/19, відповідно до якої накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою - м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ряду юридичних осіб, серед іншого і ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) на які ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали. Суд доручив виконання вказаної ухвали саме Державній фіскальній службі України. Внаслідок вказаних дій, згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 в справі № 463/3239/19, з 02.05.2019 ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» не мало змоги здійснювати господарську діяльність та були створені перешкоди для виконання обов`язків підприємства щодо належного ведення податкового обліку, сплати до бюджету податків, зборів за наслідками діяльності, розрахунків з контрагентами. Зазначає, що у зв`язку з фактичним припиненням (блокуванням) господарської діяльності, внаслідок згаданого судового рішення від 02.05.2019 ТОВ»ТОП БУД ДИЗАЙН» було змушене подавати в період з травня 2019 року по травень 2020 року декларації з ПДВ з відомостями про відсутність господарської діяльності. Позивач стверджує, що відсутність господарської діяльності ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» є виключно результатом рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 та дій ДПС щодо блокування платнику можливості реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» оформивши 30 січня 2020 року податкову накладну № 1 щодо реалізації товару в адресу ТОВ »МАСТЕР- План» (код ЄДРПОУ 39632334 ) в ЄРПН отримало 12.02.2020 відповідь з ДПС України, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Зазначає, що ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» неодноразово зверталось впродовж року до Личаківського районного суду м. Львова з клопотаннями про скасування накладеного арешту на ліміти ПДВ для можливості здійснення господарської діяльності, звертаючи увагу на протиправність вказаного арешту та не відповідність його вимогам ПК України, але суд відмовив в клопотаннях вказавши, що в застосуванні арешту не відпала потреба і таке втручання в діяльність платника є виправданим. Лише 01.06.2020 Личаківський районний суд м. Львова, розглянувши чергове клопотання товариства про скасування арешту, ухвалою скасував арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування, з підстав тривалості накладеного арешту та відсутність повідомлень посадовим особам ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» про підозру у вчинені злочину. Наведене ухвала про скасування арешту згідно «Заяви про негайне виконання судового рішення» була надіслана 14.06.2020 в ДПС України для виконання. 27.07.2020 згідно отриманої відповіді на адвокатський запит ДПС повідомило, вживаються заходи для виконання ухвали про скасування арешту на ліміти ПДВ ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» від 01.06.2020. Позивач вважає, що рішення контролюючого органу № 2795 від 22.05.2020 про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» є протиправним зважаючи, що платник не з власної волі не мав змоги здійснювати господарську діяльність та не відповідає вимогам Податкового кодексу України, прийняте без з`ясування фактичних обставин господарської діяльності і причин оформлення та подання ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» податкової звітності з ПДВ в період з травня 2019 року по травень 2020 року.

Ухвалою від 20.10.2020 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 11.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.87-89) у якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю. Позиція відповідача полягає в тому, що ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН", яке зареєстровано платником ПДВ 01.10.2017 подавало податкову звітність з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 з нульовими показниками. Рішенням ГУ ДПС у Львівській області №2795 від 22.05.2020 анулювало реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН". Вказує, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є подання протягом 12 послідовних податкових місяців до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. З урахування вищенаведеного, а саме декларування ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" в податковій звітності з ПДВ за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 відсутність здійснення господарської діяльності та відповідно до п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) складено реєстр (перелік) податкових декларацій від 21.05.2020 №8/52.04. Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що у зв`язку з прийняттям ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 у справі №463/3239/19 відповідно до якої накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, ТзОВ "Топ Буд Дизайн" не мало змоги здійснювати господарську діяльність та створені перешкоди для виконання обов`язків підприємства щодо належного ведення податкового обліку, сплати до бюджету податків за наслідками діяльності є безпідставними. Вказує, що відповідно до частини 7 ст. 173 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна. Позивач в апеляційному порядку вищенаведені ухвали про арешт майна не оскаржував. Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Отже, з метою усунення негативних наслідків необґрунтованого застосування арешту майна клопотання про його скасування розглядається не пізніше 3 днів після його надходження до суду. Вважає, що таким чином, саме добросовісний платник податків, у разі необґрунтованого арешту майна, повинен найскоріше, після дізнання про арешт, звернутися до відповідного суду про його скасування, з метою мінімізації негативних наслідків такого арешту. Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, він фактично припинив господарську діяльність, внаслідок ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 у справі №463/3239/19, у період з травня 2019 року по травень 2020 року, не оскаржуючи вищезазначену ухвалу, не звертаючись з відповідним клопотанням. Лише 01.10.2020 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова було скасовано арешт на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування. Враховуючи наведене, Головне управління ДПС у Львівській області, вважає вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем 18.11.2020 подано заперечення на відзив (а.с.96-99) у якому позивач вказує, що відповідачем не спростовано аргументів позивача, щодо порушення вимог чинного законодавства України контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного рішення від 22.05.2020, а саме щодо порушення вимог п. 184.10 ст.184 ПК України у зв`язку з не повідомленням ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» протягом трьох робочих днів після анулювання такої реєстрації, а надсилання вказаного повідомлення лише 03.08.2020. Стверджує, що відповідачем не спростовано аргументів позивача щодо порушення вимог чинного законодавства України контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного рішення від 22.05.2020, а саме щодо не відповідності його вимогам Податкового кодексу України, яке було прийняте без з`ясування фактичних обставин господарської діяльності платника і причин оформлення та подання ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» податкової звітності з ПДВ в період з травня 2019 року по травень 2020 року. Вважає, що відповідачем не спростовано аргументів позивача, що на момент подання позову, контролюючий орган не розглянув по суті скаргу від 26.05.2020 зіславшись у відповіді від 03.09.2020 на зупинення перебігу строків встановлених дією карантину та внесеними відповідними змінами в Податковий кодекс України - п.52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень « Податкового кодексу України - тобто до 31.10.2020, тобто відповідно до вимог ст.56 ПК України, зважаючи на рішення Конституційного суду України в справі - справа № 1-14/2020(230/20) яким визнано неконституційність положень про карантин, Скарга вважається задоволеною і відповідно рішення вважається скасованим. Вказує, що на адресу ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» жодного разу вмотивоване рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків розгляду Скарги від 26.05.2020 не було надіслано до закінчення 20-денного строку. Вважає, що відповідачем не спростовано аргументів позивача, щодо причин відмови в реєстрації податкової накладної від січня 2020 року. Вказує, що ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» оформивши 30 січня 2020 року податкову накладну № 1 щодо реалізації товару в адресу ТОВ»МАСТЕР- План» (код ЄДРПОУ 39632334) в ЄРПН отримало 12.02.2020 року відповідь з ДПС України, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Тобто твердження про відсутність постачання товарів з метою формування податкового зобов`язання не відповідає фактичним обставинам. Також вважає, що відповідачем не спростовано аргументів позивача, що зважаючи на викладені об`єктивні обставини, пов`язані з арештом лімітів ПДВ у період з 02.05.2019 по 01.06.2020 та імперативною забороною суду в будь який спосіб використовувати показники ліміту ПДВ, позивач був позбавлений реальної можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і як наслідок, на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через накладений арешт. Пояснень щодо відмови в січні 2020 року у реєстрації податкових накладних ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» , відповідачем в відзиві не надано. Отже зважаючи на викладені фактичні обставини, у період з 02.05.2019 по 01.06.2020 позивач був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і як наслідок, на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через накладений арешт. Вказує, що посилання відповідача на те, що позивач в апеляційному порядку не оскаржував ухвали про арешт є недостовірними, оскільки як зазначено в позові платник податків неодноразово оскаржував ухвалу про арешт, а також у відповідності до вимог ст. 309 КПК України було подано апеляційну скаргу на рішення суду від 02.05.2019, яка розглянута 30.05.2019 та Львівським апеляційним судом постановлено ухвалу в справі № 11-сс/811/363/19 якою відмовлено в задоволенні скарги в частині скасування арешту. Про наявність даного факту оскарження вказано як в самому позові так і долучено до позову вказану копію ували від 30.05.2019. Також відповідач вказав недостовірну інформацію, що позивач не діяв як добросовісний платник податків та не звертався з травня 2019 року в порядку ст. 174 КПК України до суду про скасування арешту на ліміти ПДВ а лише 01.06.2020 вказаний арешт був скасований. Так в позові було повідомлено суд, що позивач неодноразово оскаржував ухвалу про арешт, впродовж року, зокрема як доказ наведених обставин долучено копію ухвал від 04.10.2019 та 12.02.2020 про відмову в скасуванні арешту, а в ухвалі від 12.02.2020 Личаківського районного суду м. Львова наголошено, що суд встановив, що ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» вже оскаржувало рішення про арешт від 02.05.2019 також і 14.05.2019 та 28.08.2019. Тобто 14.05.2019 за результатом розгляду клопотання в порядку ст.174 КПК України представника ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» Личаківський районний суд м. Львова відмовив в задоволенні скарги про скасування арешту від 02.05.2019. Відтак наведені відповідачем твердження, що позивач припинив господарську діяльність внаслідок арешту на ліміти ПДВ при цьому не звертаючись з відповідними клопотаннями до суду є недостовірними і свідчать, що відповідач не ознайомлений зі змістом позову та з долученими до його копій документів. Отже, незаконність оскаржуваного рішення підтверджується тим, що неможливість позивача формувати податкові зобов`язання та податковий кредит прямо обумовлена накладенням арешту та його виконанням ДПС України, який визнано протиправним в судовому порядку, а не відповідним волевиявленням платника податків щодо не бажання здійснювати господарську діяльності. Тобто для застосування вимог ст.184 ПК України мала б мати місце пасивна поведінка платника податків щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців, чого в даному випадку не було. Зазначає, що наслідком прийняття неправомірного рішення стало позбавлення позивача належного майна (грошових коштів), а тому належним способом поновлення порушеного права має бути не тільки скасування оскаржуваного рішення податкового органу, поновлення реєстрацій ТОВ »ТОП БУД ДИЗАЙН» як платника ПДВ, а й зобов`язання відповідача забезпечити поновлення обліку відповідних коштів на електронному рахунку платника ПДВ. Вказує, що внаслідок протиправності дій відповідача позивач позбавлений права на збереження податкових показників ( ?°Накл) в розмірі 2706189 грн 90 коп. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном. Просить позов задовольнити.

Від позивача 18.12.2020 надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с.115-116), відповідно до якої просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2795 від 22.05.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників ( ?°Накл) в розмірі 2706199,90 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ТОП БУД ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 41518170) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» у строк, передбачений законодавством.

Ухвалою від 18.12.2020 відмовлено у розгляді справи в порядку загального позовного провадження та призначенні судового засідання.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» зареєстроване 11.08.2017 код ЄДРПОУ 41518170 та зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.10.2017 за номером 415181713255.

02 травня 2019 року, слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова розглянув у судовому засіданні в залі суду клопотання виконуючого обов`язки начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, погодженого прокурором, про накладення арешту на майно, у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №62019140000000093 від 07.02.2019 та постановив ухвалу в справі № 463/3239/19, відповідно до якої накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою - м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ряду юридичних осіб, серед іншого і ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) на які ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали (а.с.15-18).

ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» оформило 30 січня 2020 року податкову накладну № 1 щодо реалізації товару ТзОВ «МАСТЕР- План» (код ЄДРПОУ 39632334) в ЄРПН (а.с.29).

З ДПС України 12.02.2020 позивачем отримано квитанцію, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (а.с.30).

22.05.2020 контролюючим органом анульовано реєстрацію ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» платником податку на додану вартість у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок про що прийнято рішення № 2795.

Відповідно до витягу від 26.05.2020 щодо суми податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сума ПДВ позивача становить 2706189,90 грн(а.с.70).

ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» надіслано 26.05.2020 скаргу в ДПС України на рішення ГУ ДПС у Львівській області від 22.05.2020 про скасування свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» (а.с.59-61).

У відповіді від 02.09.2020 відповідач вказав на зупинення перебігу строків встановлених дією карантину та внесеними відповідними змінами в Податковий кодекс України - п.52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень « Податкового кодексу України до 31.10.2020 (а.с.68-69).

01.06.2020 Личаківський районний суд м. Львова, розглянув клопотання представника позивача про скасування арешту та ухвалою скасував арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування, з підстав тривалості накладеного арешту та відсутності повідомлень посадовим особам ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» про підозру у вчинені злочину (а.с.48-51).

27.07.2020 згідно отриманої відповіді на адвокатський запит представника позивача ДПС повідомило, що вживаються заходи для виконання ухвали про скасування арешту на ліміти ПДВ ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» від 01.06.2020 (а.с.57).

Відповідно до витягу від 12.10.2020 щодо суми податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сума ПДВ позивача становить « - » .

Позивач не погодився з рішенням та діями відповідача, відтак звернувся за захистом порушеного права до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 ст.180 Податкового кодексу України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений ст.183 Податкового кодексу України.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення №1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту «г» п.5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно п.5.2 Положення №1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Згідно п.182.1 ст.180 Податкового кодексу України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України).

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Тобто, в даному випадку має місце пасивна поведінка суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Підставою для прийняття рішення ГУ ДПС у Львівській області від 22.05.2020 стало подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 з нульовими показниками.

Однак судом встановлено, що ухвалою про арешт майна слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Жовніра Г.Б. від 02.05.2019 у справі №463/3239/19 накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою - м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ряду юридичних осіб, серед іншого і ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) на які ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали (а.с.15-18).

Позивачем вказана ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку, однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.05.2019 у справі №463/3239/19, в задоволенні апеляційної скарги в частині скасування арешту позивачу відмовлено (а.с.19-24).

Крім того, позивач неодноразово звертався з клопотаннями до Личаківського районного суду м. Львова про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.05.2019, однак в задоволенні таких клопотань йому відмовлено, що підтверджується ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2019 у справі №463/8119/19 (а.с.25-28), від 12.02.2020 у справі №463/3239/19 (а.с.31-38).

Також судом встановлено, що ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» оформило 30 січня 2020 року податкову накладну № 1 щодо реалізації товару ТзОВ «МАСТЕР- План» (код ЄДРПОУ 39632334) в ЄРПН (а.с.29).

Від ДПС України 12.02.2020 позивачем отримано квитанцію, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (а.с.30).

Лише ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 у справі №463/3239/19 скасовано накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 у справі №463/3239/19 арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) (а.с.48-51).

Суд дійшов висновку, що позивачем вживались всі можливі процесуальні заходи з метою скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 у справі №463/3239/19, шляхом оскарження її в апеляційному порядку та звертаючись неодноразово до Личаківського районного суду м. Львова з клопотаннями про скасування такого арешту.

Відтак не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що позивач вказану ухвалу про арешт майна не оскаржував, як і не звертався до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту в період з травня 2019 року по травень 2020 року.

Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 у справі №463/3239/19 про скасування арешту скерована позивачем 14.06.2020 в ДПС України для виконання. Листом від 27.07.2020 №23783/6/99-00-04-01-04-06 ДПС України повідомлено адвоката ОСОБА_1 про те, що станом на поточну дату ДПС вживаються всі можливі заходи щодо виконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 у справі №463/3239/19 (а.с.57).

При цьому позивачем доведено, а відповідачем не спростовується, що відповідно до витягу від 26.05.2020 про суми податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ позивача становила 2706189,90 грн (а.с.70).

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 з нульовими показниками відбулося не в наслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ з незалежних від позивача обставин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України для прийняття рішення щодо анулювання реєстрації ТзОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» як платника податку на додану вартість, відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення №2795 від 22.05.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що позивачем подано скаргу до ДПС України від 26.05.2020 на рішення №2795 від 22.05.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) з вимогою скасувати це рішення та зобов`язання відновити реєстрацію платником ПДВ (а.с.59-61).

Однак рішення про результат розгляду скарги по суті позивач не отримував, як і не було представлено відповідачем жодних доказів, які б підтвердили розгляд скарги позивача по суті.

Оскільки наслідком прийняття неправомірного рішення стало позбавлення позивача належного майна (грошових коштів), суд дійшов висновку, що належним способом поновлення порушеного права має бути не тільки скасування оскаржуваного рішення податкового органу, а й зобов`язання відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників ( ?°Накл) в розмірі 2706189 грн 90 коп. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» .

Стосовно вимоги зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ТОП БУД ДИЗАЙН (код ЄДРПОУ 41518170) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» у строк, передбачений законодавством суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку).

Відповідно до п.7 Порядку, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.

Водночас відповідно до п. 7-1 Порядку, ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми ( ?°Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми ( ?°Накл) окремо за кожним її показником. При цьому перерахунок суми ( ?°Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли: на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство передбачає певний механізм відкриття та закриття електронного рахунку платника ПДВ, який первинною умовою передбачає направлення ДПС до Казначейства реєстру платників податку.

Відтак на переконання суду вказана позовна вимога не може бути вирішена одночасно з оскарженням дій та рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, оскільки відсутні докази того, що податковий орган у випадку набрання рішенням законної сили не буде діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, вказана позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у даній справі оскаржується рішення та дії відповідача, суб`єкта владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, відтак позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 6306 грн (а.с.75-77,79-81), а судом позовні вимоги задоволено частково, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 4204 грн відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.(ч.9 ст.139 КАС України).

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У позовній заяві позивачем зазначено, що очікувані судові витрати на правову допомогу складають 10000 грн (а.с.8).

18.11.2020 до суду подано договір про надання правової допомоги, копія рахунку, копія квитанції, копія замовлення №3 до договору та квитанція банку про сплату правової допомоги в сумі 7200 грн (а.с.107-113)

Також подано докази надсилання вказаних доказів відповідачеві (а.с.114).

Від відповідача до суду не надходило клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами та доказів неспівмірності витрат.

Відповідно до квитанції банку від 02.11.2020 позивачем оплачено юридичні послуги в сумі 7200 грн (а.с.113) згідно рахунку №58 від 08.10.2020 (а.с.112) за договором про надання правової допомоги та замовлення №3 (а.с.111).

Відповідно до замовлення №3 від 07.07.2020 (а.с.111) позивач замовив в адвокатського бюро наступні послуги:

- Вивчення та правовий аналіз наданих матеріалів щодо скасування 22.05,2020р. ДПС свідоцтва платника ПД8 ТОВ»ТОП БУД ДИЗАЙН» , кількість годин 2, вартість послуги за годину 500 грн., разом 1000грн.

- Усна консультація, щодо порядку та перспектив розгляду справи щодо оскарження та скасування рішення ДПС від 22.05.2020р. про скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ»ТОП БУД ДИЗАЙН» кількість годин 1, вартість послуги за годину 500 грн., разом 500 грн.

- Підготовка та скерування необхідних Адвокатських запитів у відповідні контролюючі органи з метою з`ясування підставності рішення ДПС від 22.05.2020р. про скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ»ТОП БУД ДИЗАЙН» , кількість годин 1, вартість послуги за годину 500 грн., разом 500 грн.

- За необхідності написання та подання Позовної заяви та інших процесуальних документів кількість годин 5, вартість послуги за годину 500 грн., разом 2500 грн.

- Участь в судовому засіданні (сплачується по факту) 2 шт., вартість послуги 1300 грн., разом 2600 грн.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 № справи 810/2816/18.

Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Отже, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат. Так, Велика Палата у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що позивачем при оплаті правової допомоги сплачено 2600 грн за участь адвоката у судових засідання (а.с.111).

Оскільки судом справа розглянута у спрощеному провадженні і судові засідання не проводилися, підстави для відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2600 грн відсутні. Такі витрати позивач може повернути відповідно до умов передбачених п.2 замовлення №3 від 07.07.2019 (а.с.111).

Стосовно витрат на правову допомогу за інші послуги згідно замовлення №3 (а.с.111) в сумі 4600 грн, суд вважає такі співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №2795 від 22.05.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 .

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43143039) поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 41518170) за індивідуальним податковим номером 415181713255 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників ( ?°Накл) в розмірі 2706199,90 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» .

4. У задоволенні вимоги зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН) (код ЄДРПОУ 41518170) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» у строк, передбачений законодавством - відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського 64, офіс 37, ЄДРПОУ 41518170) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.12.2020.

Суддя Коморний О.І.