Рішення

від 18.12.2020 по справі 620/3004/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/3004/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю представника позивача Саповської О.А., представника відповідача Золотаринець В.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 23.07.2020 № 00000031119, № 00000041119.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок відповідача про заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість внаслідок декларування недостовірних даних про рік випуску автомобіля. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає, що орган митного контролю під час декларування не погодився з визначенням митної вартості за основним методом (за ціною договору), митна вартість була визначена за шостим, резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі наявної у органу митного контролю інформації на раніше визнану митну вартість стосовно подібних автомобілів. Вказує, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих представником декларанта документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості автомобіля, а при декларуванні автомобіля особою, яка здійснювала декларування, були використані відомості про його першу реєстрацію. Крім того, вказує, що зазначення в митній декларації відомостей про рік виготовлення автомобіля на підставі відомостей про дату його першої реєстрації не є порушенням податкового та митного законодавства.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що перевіркою було встановлено, що уповноваженою декларантом особою - ФОП ОСОБА_2 була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ від 23.04.2019 № UA102230/2019/633787 для здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки - SKODA, модель - SUPER В, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу дата першої реєстрації транспортного засобу є 31.01.2008, однак згідно з даними сервісно-інформаційної програми виробника автомобілів Skoda, його було виготовлено 07.11.2005, дата передачі клієнту - 31.01.2008. Вказує, що за результатами документальної невиїзної перевірки встановлено, що при митному оформленні транспортного засобу ставка акцизного податку легкових транспортних засобів розрахована з порушенням норм підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України в частині невірного застосування К-вік, у зв`язку з чим відносно позивача складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказує, що під час митного оформлення транспортного засобу, за рік виготовлення приймається календарна дата його виготовлення, а митний орган мав повноваження щодо проведення митної перевірки. Зазначає, що у разі якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем на підставі наказу № 237 від 18.06.2020 була проведена документальна невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 23.04.2019 № UA102230/2019/633787, за результатами якої складений акт № 13/7.11-19-12/ НОМЕР_1 від 10.07.2020 (а.с. 12-17).

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки були встановлені наступні порушення:

- пункту 1 статті 257, пункту 1 статті 295 Митного кодексу України, підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787, на загальну суму 5976,26 грн.;

- пункту 1 статті 257, пункту 1 статті 295 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787, на загальну суму 1195,25 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно поданих до митної декларації від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787 для здійснення митного оформлення документів щодо транспортного засобу марки - SKODA , модель - SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 № НОМЕР_3 , виданий Landratsamt Ravensburg , датою першої реєстрації транспортного засобу є 31.01.2008 (31.01.2008); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 № НОМЕР_4 , дата першої реєстрації вищезгаданого транспортного засобу є 31.01.2008 (31.01.2008). Чернігівською митницею ДФС був направлений запит від 21.06.2019 № 6097/7/25-70-20-02 офіційному дилеру компанії SKODA в Чернігівській області ПАТ Метек , код ЄДПРОУ 14228103, щодо встановлення дати випуску транспортного засобу SKODA SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , у відповідь на який листом від 26.06.2019 № 93 повідомило, що автомобіль SKODA SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , згідно з даними сервісно-інформаційної програми виробника автомобілів Skoda, було виготовлено 07.11.2005, дата передачі клієнту 31.01.2008. Позивачем при митному оформленні транспортного засобу митні платежі легкового транспортного засобу розраховані з порушенням норм Податкового кодексу України в частині невірного застосування К-вік.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 23.07.2020 № 00000041119, яким збільшено суму грошового забезпечення за платежем акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) на суму 7470,33 грн., у тому числі 5976,26 грн. за податковими зобов`язаннями та 1494,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 8, 10);

- податкове повідомлення-рішення від 23.07.2020 № 00000031119, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 1494,06 грн., у тому числі 1195,25 грн. за податковими зобов`язаннями та 298,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9, 11).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно частини першої статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Згідно частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно частин третьої, шостої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частинами першою, другою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, серед іншого, автомобілі легкові.

Згідно положень підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0; з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0; К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Виходячи з викладеного, розмір акцизного податку транспортного засобу залежить від року виготовлення транспортного засобу.

Як встановлено судом, під час здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки - SKODA , модель - SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 в митній декларації від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787 до графи № 31 було внесено інформацію календарний рік виготовлення автомобіля - 2007, модельний рік виготовлення 2008.

На підтвердження зазначеної інформації про автомобіль позивач посилається на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 № НОМЕР_4 , в яких зазначена дата першої реєстрації - 31.01.2008, та вказує про відсутність інформації щодо календарного або модельного року виготовлення.

В свою чергу, відповідач, посилаючись на лист ПАТ Метек від 26.06.2019 № 93, стверджує, що вказаний автомобіль виготовлено 07.11.2005.

Таким чином, сторони у справі на підтвердження року виготовлення ввезеного на митну територію України автомобіля марки - SKODA , модель - SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 надали суду документи, в яких містяться різні відомості щодо року виготовлення автомобіля, і ці розбіжності безпосередньо впливають на ставку податку, який підлягає сплаті при здійсненні митного оформлення цього автомобіля.

Так, наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 10.04.2008 за № 291/1498, затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України (далі - Правила № 1118), пунктом 8 яких врегульовано визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ).

Абзаци перший-дев`ятий пункту 8 Правил № 1118 передбачають, що визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року. Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків). Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається. За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення транспортного засобу, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, у разі неможливості визначити календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, за його ідентифікаційним номером, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

В даному випадку, враховуючи відсутність інформації щодо визначення календарної дати виготовлення транспортного засобу за його ідентифікаційним номером, таким документом є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено дату першої реєстрації - 31.01.2008.

Разом з тим, абзацом 16 пункту 8 встановлено, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

Проте, відповідач, стверджуючи, що дата виготовлення автомобіля - 07.11.2005, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, наданою ПАТ Метек листом від 26.06.2019 № 93.

Як встановлено судом, при здійсненні митного оформлення вартість ввезеного автомобіля, а також відомості про рік його виготовлення, модельний рік вказані на підставі належним чином оформлених документів, які були надані митному органу і перевірені у встановленому законом порядку.

Щодо інформації, отриманої відповідачем від ПАТ Метек , то суд зазначає, що така інформація у розумінні частини другої статті 351 Митного кодексу України не є інформацією, отриманою від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів та не може бути визнана документально підтвердженою інформацію, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 813/1035/16, від 16.10.2020 у справі № 817/1887/16.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на викладені норми права, суд не приймає до уваги наданий висновок № 3011/3 про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля Skoda Super B від 30.11.2020 Науково-дослідного Бюро судових експертиз Сантодор , оскільки вказаний висновок не був підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача, що позивачем самостійно в митній декларації в графі 43 Метод визначення вартості було зазначено шостий (резервний) порядковий номер методу визначення митної вартості (лівий підрозділ графи 43), оскільки митний орган, у разі наявності сумнівів у поданих позивачем до митного оформлення документах, мав право винести рішення про коригування митної вартості товарів на підставі чого у правому підрозділі графи, в силу вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, необхідно було зазначити порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Всупереч вимогам вказаної норми відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень митного та податкового законодавства України, отриманих у результаті вжиття передбачених статтями 351, 352 Митного кодексу України заходів щодо отримання до проведення перевірки від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про неавтентичність поданих позивачем документів чи недостовірності відомостей, що в них містяться.

Також варто зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 266 Митного кодексу України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Таким чином, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (частини четверта, п`ята статті 266 Митного кодексу України).

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю, особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

З митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 23.04.2019 № UA102230/2019/633787 вбачається, що декларантом був ФОП ОСОБА_3 , який був уповноважений позивачем на підставі договору № 225 PS від 01.04.2019. За цим договором позивач доручив здійснення ФОП ОСОБА_3 митного оформлення вантажів, зокрема складання вантажних митних декларацій. Доказів протиправної змови замовника та виконавця на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в ході розгляду даної справи не встановлено.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2020 № 00000031119, від 23.07.2020 № 00000041119.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Північної митниці Держмитслужби (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2020 № 00000031119, від 23.07.2020 № 00000041119.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.12.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна