Постанова

від 25.05.2021 по справі 620/3004/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3004/20 Суддя першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Собківа Я.М. та Чаку Є.В,,

при секретарі - Василенко Ю.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення - рішення Північної митниці Держмитслужби від 23.07.2020 року № 00000031119, № 00000041119.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Північна митниця Держмитслужби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

01 березня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 8701, позивачем надіслано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, наголошує, що відсутність складу порушення митних правил у діях ОСОБА_2 встановлено також рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/9559/19, яке набрало чинності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм чинного законодавства, належним доказом дати виготовлення транспортного засобу, який був у користуванні та ввозиться на митну територію України, у разі неможливості визначити календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, за його ідентифікаційним номером, є дата його першої реєстрації, вказана в реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена, в межах спірних правовідносин, враховуючи відсутність інформації щодо визначення календарної дати виготовлення транспортного засобу за його ідентифікаційним номером, таким документом є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено дату першої реєстрації - 31.01.2008.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу № 237 від 18.06.2020 року була проведена документальна невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 23.04.2019 року №/2019/633787, за результатами якої складений акт № 13/7.11-19-12/ НОМЕР_1 від 10.07.2020 року (а.с. 12-17).

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки були встановлені наступні порушення:

- пункту 1 статті 257, пункту 1 статті 295 Митного кодексу України, підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787, на загальну суму 5976,26 грн.;

- пункту 1 статті 257, пункту 1 статті 295 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 23.04.2019 №UA102230/2019/633787, на загальну суму 1195,25 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно поданих до митної декларації від 23.04.2019 року №UA102230/2019/633787 для здійснення митного оформлення документів щодо транспортного засобу марки - SKODA , модель - SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 року № НОМЕР_3 , виданий Landratsamt Ravensburg , датою першої реєстрації транспортного засобу є 31.01.2008 року (31.01.2008); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 року № RV-K-0-105/19-00106, дата першої реєстрації вищезгаданого транспортного засобу є 31.01.2008 року (31.01.2008).

Чернігівською митницею ДФС був направлений запит від 21.06.2019 року № 6097/7/25-70-20-02 офіційному дилеру компанії SKODA в Чернігівській області ПАТ Метек , код ЄДПРОУ 14228103, щодо встановлення дати випуску транспортного засобу SKODA SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , у відповідь на який листом від 26.06.2019 року № 93 повідомило, що автомобіль SKODA SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 , згідно з даними сервісно-інформаційної програми виробника автомобілів Skoda, було виготовлено 07.11.2005 року, дата передачі клієнту 31.01.2008 року. Позивачем при митному оформленні транспортного засобу митні платежі легкового транспортного засобу розраховані з порушенням норм Податкового кодексу України в частині невірного застосування Квік .

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 23.07.2020 року № 00000041119, яким збільшено суму грошового забезпечення за платежем акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) на суму 7470,33 грн., у тому числі 5976,26 грн. за податковими зобов`язаннями та 1494,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 8, 10);

- податкове повідомлення-рішення від 23.07.2020 року № 00000031119, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 1494,06 грн., у тому числі 1195,25 грн. за податковими зобов`язаннями та 298,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9, 11). Вважаючи винесені контролюючим органом податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно частини першої статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Згідно частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно частин третьої, шостої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частинами першою, другою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, серед іншого, автомобілі легкові.

Згідно положень підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0; з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0; К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Виходячи з викладеного, розмір акцизного податку транспортного засобу залежить від року виготовлення транспортного засобу.

Як встановлено судом першої інстанції, під час здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки - SKODA , модель - SUPER В , номер кузова НОМЕР_2 в митній декларації від 23.04.2019 року №UA102230/2019/633787 до графи № 31 було внесено інформацію календарний рік виготовлення автомобіля - 2007, модельний рік виготовлення 2008.

На підтвердження зазначеної інформації про автомобіль позивач посилається на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 року № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2019 № НОМЕР_4 , в яких зазначена дата першої реєстрації - 31.01.2008, та вказує про відсутність інформації щодо календарного або модельного року виготовлення.

Відповідач, посилаючись на лист ПАТ Метек від 26.06.2019 року № 93, стверджує, що вказаний автомобіль виготовлено 07.11.2005 року, розбіжності щодо року виготовлення ввезеного ТЗ безпосередньо впливають на ставку податку, який підлягає сплаті при здійсненні митного оформлення цього автомобіля.

Так, наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 10.04.2008 р. за № 291/1498, затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі - Правила № 1118), пунктом 8 яких врегульовано визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ).

Абзаци перший-дев`ятий пункту 8 Правил № 1118 передбачають, що визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків). Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається. За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ . Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення транспортного засобу, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, у разі неможливості визначити календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, за його ідентифікаційним номером, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

В межах спірних правовідносин, враховуючи відсутність інформації щодо визначення календарної дати виготовлення транспортного засобу за його ідентифікаційним номером, таким документом є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено дату першої реєстрації - 31.01.2008 року.

Разом з тим, абзацом 16 пункту 8 Правил № 1118 встановлено, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

Проте, відповідач, стверджуючи, що дата виготовлення автомобіля - 07.11.2005 року, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, наданою ПАТ Метек листом від 26.06.2019 року № 93.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо необхідності врахування висновку № 3011/3 про визначення параметрів технічних характеристик автомобіля Skoda Super B від 30.11.2020 року Науково-дослідного Бюро судових експертиз Сантодор , оскільки вказаний висновок не був підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Посилання відповідача, на той факт, що позивачем самостійно в митній декларації в графі 43 Метод визначення вартості було зазначено шостий (резервний) порядковий номер методу визначення митної вартості (лівий підрозділ графи 43), колегія суддів вважає недоцільним позаяк митний орган, у разі наявності сумнівів у поданих позивачем до митного оформлення документах, мав право винести рішення про коригування митної вартості товарів на підставі чого у правому підрозділі графи, в силу вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, необхідно було зазначити порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 266 Митного кодексу України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Таким чином, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (частини четверта, п`ята статті 266 Митного кодексу України).

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю, особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

З митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 23.04.2019 року № UA102230/2019/633787 вбачається, що декларантом був ФОП ОСОБА_4 , який був уповноважений позивачем на підставі договору № 225 PS від 01.04.2019 року. За цим договором позивач доручив здійснення ФОП ОСОБА_4 митного оформлення вантажів, зокрема складання вантажних митних декларацій. Доказів протиправної змови замовника та виконавця на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в ході розгляду даної справи не встановлено. Крім того, як вбачається з рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.11.2019 року, позов ОСОБА_2 - задоволено, скасовано постанову Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 13.08.2019 року № 0674/10200/19. Зі змісту судового рішення вбачається, що судом не встановлено, що позивач, з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації від 23.04.2019 року вказував неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення транспортного засобу, необхідних для визначення його митної вартості.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.М.Собків

Є.В.Чаку

Повний текст виготовлено 25 травня 2021 року.