Ухвала

від 18.12.2020 по справі 160/10398/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10398/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року по справі №160/10398/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгової фірми Електор до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі №160/10398/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгової фірми Електор до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішення задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

03.12.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі №160/10398/19.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 04 березня 2020 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторної апеляційної скарги пред`являються вимоги статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, як до нової апеляційної скарги.

Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 09 грудня 2020 року.

Копію оскаржуваного судового рішення отримано відповідачем 12.12.2019 року (а.с.157).

Проте апеляційна скарга подана відповідачем 03 грудня 2020 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого ст.295 КАС України.

В апеляційній скарзі Головним управлінням ДПС у Запорізькій області заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обгрунтування клопотання про поновлення строку відповідач вказує на те, що вже з вертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою проте останню було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що ухвалу про повернення попередньоподаної апеляційної скарги від 04 березня 2020 року отримано скаржником 03 квітня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в той час як з повторною апеляційною скаргою до суду він звернувся 03 грудня 2020 року, тобто більш як через вісім місяців, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності» .

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (« Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою розмір ставок судового збору становив 1,5% відсотка ціни позову (157395,00*1,5%=2360,93), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00*10=21020,00).

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 2360,93 грн., то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник, повинен сплатити судовий збір в розмірі 3541,40 грн. (150%* 2360,93=3541,40).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином Головного управління ДПС у Дніпропетровській області необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 по справі №160/10398/19 у розмірі 3541,40 грн.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року по справі №160/10398/19 - залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року по справі №160/10398/19, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами.

- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду у справі за позовом майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, заява повертається заявнику.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Шальєва