Постанова

від 22.12.2020 по справі 400/1781/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1781/19 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Дата і місце ухвалення 07.04.2020р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт Трейд Груп" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Миколаївській області Куліковської Тетяни Іванівни, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Експорт Трейд Груп" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Миколаївській області Куліковської Тетяни Іванівни, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області № 594 від 21.03.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Експорт Трейд груп .

- визнати протиправними дії Головного Управління ДФС у Миколаївській області з ухилення від направлення на юридичну адресу ТОВ Експорт Трейд Груп (код ЄДРПОУ 40400972) Наказу №463 від 07.03.2019р., Наказу №594 від 21.03.2019р., Повідомлення про початок податкової перевірки №162/14-29-01-04-44 від 21.03.2019р.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Миколаївській області з ухилення від проведення камеральної податкової перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп .

- визнати протиправними дії посадової особи Головного Управління ДФС у Миколаївській області - головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковської Тетяни Іванівни, з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп (код ЄДРПОУ 40400972), оформленої Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.04.2019р. №465/14-29-12-02-06/40400972 - на підставі наказу №594 від 21.03.2019р. (не за юридичною адресою позивача), Повідомлення №162/14-29-01-04-44 від 21.03.2019р. (не за юридичною адресою позивача), без вимоги позивачу надати необхідні документи, без відповідних документів від позивача, без відповідних пояснень позивача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області №594 від 21.03.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Експорт Трейд Груп".

Визнано протиправними дії посадової особи Головного Управління ДФС у Миколаївській області - головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковської Тетяни Іванівни, з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп , оформленої актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.04.2019р. №465/14-29-12-02-06/40400972.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції посилаючись на порушення контролюючим органом процедури призначення перевірки, не з`ясував причин, що послугували цьому. На думку апелянта, суд лише констатував факт зміни юридичної адреси платника податків, однак не взяв до уваги та не надав оцінку доводам та доказам відповідача щодо мети такої зміни - уникнення податкової перевірки, штучне створення умов, за яких дотримання процедури її проведення буде поставлено під сумнів.

Відповідач вказує на те, що з листів товариства, які надходили на адресу контролюючого органу не вбачається зміни юридичної адреси. Крім того, позивачем подавалась до контролюючого органу звітність, в якій в якості юридичної адреси вказано м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1/10.

Апелянт вважає, що дії Головного управління відповідають приписам Податкового кодексу України, а платник податків умисно вводив в оману контролюючий орган з метою уникнення податкової перевірки.

Що стосується дотримання процедури призначення та проведення перевірки, апелянт зазначив, що у ході проведення перевірки контролюючим органом було виявлено недостовірність даних, внесених платником податків у податкову звітність, у зв`язку з чим на адресу позивача був направлений запит про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. З огляду на зазначене апелянт вважає необґрунтованим твердження позивача про не направлення на його адресу запиту (в межах доперевірочного аналізу господарської операції).

З огляду на зазначене апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2019 року ТОВ Експорт Трейд Груп" подало до Головного управління ДФС у Миколаївської області податкову декларацію з ПДВ від 06.02.2019р. №9309831435 з урахуванням Додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) по податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2018 року. До складу задекларованої суми бюджетного відшкодування за грудень 2018 року у розмірі 1840000,0 грн. включено частину залишку від`ємного значення за липень 2018 року у сумі 1840000,0 грн. по ТОВ Компанія промбудмаш , іпн. 41863014206.

12.02.2019 року відповідач направив позивачу лист №922/10/14-29-12-02-09 з вимогою надати документи, що підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ Експорт Трейд Груп з придбання від ТОВ Компанія промбудмаш (код ЄДРПОУ 41826302) обладнання: Лінія ЛПТП-14 загальною вартістю 11040000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1840000,0 грн.

28.02.2019 року позивач своїм листом №28/02-1, у відповідь на лист контролюючого органу №922/10/14-29-12-02-09 від 12.02.2019 року, повідомив Головне управління ДФС у Миколаївській області про те, що підприємство на протязі 15 днів з моменту отримання запиту надасть всі документи, перелічені у листі від 12.02.2019 року.

Листом від 06.03.2019 року №06/03-1 ТОВ "Експорт Трейд Груп" направило на адресу Головного управління ДФС у Миколаївській області запитувані документи.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2019 року позивачем було направлено відповідачу лист №14/03-1, в якому підприємство просило надати копію акту про результати проведеної камеральної перевірки позивача, або про інші результати проведеної камеральної перевірки.

Крім того, встановлено, що 14.03.2019 року ТОВ Експорт Трейд Груп направило на адресу ГУ ДФС у Миколаївській області лист №14/03-2, в якому повідомило про те, що наказом від 14.03.2019 року директору товариства надано щорічну чергову відпустку з 14.03.2019 року по 06.04.2019 року. Також повідомлено, що директор товариства є єдиним найманим працівником, виконання обов`язків директора не покладалось на жодну особу, а тому на період відсутності директора господарська діяльність товариства призупинена. У зв`язку з вказаним у листі викладно прохання направляти листи для ТОВ "Експорт Трейд Груп" на юридичну адресу товариства.

04.04.2019 року позивач направив відповідачу лист №04/04-1, в якому повідомив, що станом на 04.04.2019 року на юридичну адресу ТОВ Експор Трейд Груп , Головним управлінням ДФС у Миколаївської області не надсилався наказ про призначення документальної перевірки, не надходило будь-якого повідомлення про призначення документальної перевірки, та її результати, та представники ГУ ДФС у Миколаївської області не з`являлись для проведення документальної перевірки, та просив відповідача: надіслати на адресу ТОВ Експорт Трейд Груп копію Акту про результати камеральної перевірки ТОВ Експор Трейд Груп , або про інші результати проведеної камеральної перевірки; надіслати на адресу ТОВ Експор Трейд Груп копію наказу про призначення документальної перевірки, Акту про результати документальної перевірки ТОВ Експор Трейд Груп , або про інші результати проведеної документальної перевірки та інше.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, товариство посилалось на те, що 10.05.2019 року на адресу підприємства надійшло поштове відправлення №5400136190276, в якому знаходився лист ГУ ДФС у Миколаївській області №2160/10/14-29-12-02-09 від 08.04.2019р. з копіями наказу №594 від 21.03.2019р., повідомлення відповідача №162/14-29-01-04-44 від 21.03.2019р., акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача №465/14-29-12-02-06/40400972 від 05.04.2019р., листа №2133/10/14-29-12-02-09 від 05.04.2019р. Позивач посилався на те, що з вказаних документів товариству стало відомо про наявність наказу № 594 від 21.03.2019 року, згідно якого було внесено зміни до наказу відповідача від 07.03.2019р. №463 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а саме, п. 1 викладено у наступній редакції:

1. Провести головному державному ревізору - інспектору відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковській Тетяні Іванівні документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Експорт Трейд Груп (код ЄДРПОУ 40400972, адреса об`єкта: 54007. м, Миколаїв, вул. Кагатна, буд. 1/10) з 29 березня 2019 року тривалістю 4 (чотири) робочі дні. Перевірку провести за період діяльності липень 2018 року - грудень 2018 року, з метою визначення достовірності нарахування сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2018 року".

В свою чергу, наказом ГУ ДФС у Миколаївській області №463 від 07.03.2019р. було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп .

Не погоджуючись з наказом відповідача № 594 від 21.03.2019 року, а також діями відповідача по не направленню на адресу товариства копії вказаного наказу, наказу про призначення проведення перевірки №463 від 07.03.2019р., повідомлення про проведення перевірки, по проведенню документальної позапланової перевірки, а також бездіяльністю відповідача по проведенню камеральної перевірки, ТОВ "Експорт Трейд Груп" оскаржило їх до суду першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідачем було порушено порядок призначення та проведення документальної перевірки.

Суд першої інстанції зазначив, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки (Постанова ВС від 19.06.2018 р у справі № 820/17270/14).

Посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16, суд зазначив, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог товариства, з огляду на наступне:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1.3 статті 62.1 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивачем оскаржується наказ № 594 від 21.03.2019 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Миколаївській області від 07.03.2019 року № 463", яким внесено зміни до раніше прийнятого наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Експорт Трейд Груп".

Оскаржуваним наказом доручено головному державному ревізору - інспектору відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковській Тетяні Іванівні провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Експорт Трейд Груп з 29 березня 2019 року тривалістю 4 (чотири) робочі дні.

В свою чергу, колегією суддів встановлено, що вказаний наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 21.03.2019 року № 594 було фактично реалізовано, оскільки у період з 29.03.2019 року по 03.04.2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковською Тетяною Іванівною була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки ТОВ "Експорт Трейд Груп", за наслідками якої складено акт від 05.04.2019 року № 465/14-29-12-02-06/40400972.

Більш того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведеної перевірки, у зв`язку із встановленням порушення ТОВ "Експорт Трейд Груп" вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Миколаївській області 07.06.2019 року, на підставі акту перевірки від 05.04.2019 року № 465/14-29-12-02-6/40400972, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00043341202 форми "В3". При цьому, прийняте податкове повідомлення-рішення було оскаржено товариством з обмеженою відповідальністю "Експорт Трейд Груп" до Миколаївського окружного адміністративного суду, який рішенням від 19.11.2019 року у справі № 400/2476/19, позовні вимоги задовольнив, та, крім іншого, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00043341202 від 07.06.2019 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року - без змін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) Верховний Суд відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

У вказаній вище постанові від 21.02.2020 року Судова Палата за результатами системного тлумачення норм права сформулювала правовий висновок, відповідно до якого у разі, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому лише його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до його відновлення. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки (податкового повідомлення-рішення або іншого рішення).

При цьому, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із врахуванням вказаної вище позиції Верховного Суду, за встановленими у цій справі обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що наказ про проведення перевірки реалізований, а відтак, права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки, зокрема, у вигляді прийнятих індивідуальних актів (податкові повідомлення-рішення або інші рішення). Відповідно, предметом оскарження в суді може бути саме рішення суб`єкта владних повноважень як таке, що дійсно впливає на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.

В даному випадку, позивачем вже реалізовано своє право на ефективний судовий захист та оскаржено в судовому порядку прийняте, за наслідками проведеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області № 594 від 21.03.2019 року позапланової невиїзної перевірки, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 року № 00043341202. При цьому, поданий товариством позову було задоволено та оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Експорт Трейд Груп" про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області № 594 від 21.03.2019 року.

В свою чергу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення і інших позовних вимог ТОВ "Експорт Трейд Груп", а саме, позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного Управління ДФС у Миколаївській області з ухилення від направлення на юридичну адресу ТОВ Експорт Трейд Груп наказу №463 від 07.03.2019р., наказу №594 від 21.03.2019р., повідомлення про початок податкової перевірки №162/14-29-01-04-44 від 21.03.2019р.; визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області з ухилення від проведення камеральної податкової перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп , а також визнання протиправними дій посадової особи Головного Управління ДФС у Миколаївській області - головного державного ревізора - інспектора відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Куліковської Тетяни Іванівни, з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Експорт Трейд Груп , оформленої Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.04.2019р. №465/14-29-12-02-06/40400972 - на підставі наказу №594 від 21.03.2019р. (не за юридичною адресою позивача), повідомлення №162/14-29-01-04-44 від 21.03.2019р. (не за юридичною адресою позивача), без вимоги позивачу надати необхідні документи, без відповідних документів від позивача, без відповідних пояснень позивача, з огляду на те, що такі позовні вимоги не є самостійними та не забезпечують захист порушеного права позивача.

Вказані позовні вимоги фактично свідчать про незгоду позивача з правомірністю проведення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області позапланової документальної невиїзної перевірки у період з 29.03.2019 року по 03.04.2019 року, та відсутністю, на думку позивача юридичних наслідків такої перевірки.

В свою чергу, як зазначалось вище, згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, процедурні порушення при призначенні та/або проведенні перевірки, як окрема підстава позову, підлягають правовій оцінці судом при розгляді спорів про скасування рішень, прийнятих за наслідками проведення контролюючим органом перевірки.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом рішення від 07.04.2020 року підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт Трейд Груп" відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук