Ухвала

від 21.12.2020 по справі 640/19899/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/19899/19

адміністративне провадження № К/9901/34732/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юридичні гарантії" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №640/19899/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юридичні гарантії" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юридичні гарантії" 16.12.2020 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та обґрунтованості висновків контролюючого органу про формальне складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання господарських операцій за договорами про надання юридичних послуг.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Предметом позову у справі №640/19899/19 є вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2019: №01262615050106, яким завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 285000,00 грн.; №01272615050106, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 71250,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Так відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Отже ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений положеннями статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Матеріали касаційної скарги, як і посилання у ній на те, що дана справа має виняткове значення, а також те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не свідчать про необхідність застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020, прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юридичні гарантії" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №640/19899/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юридичні гарантії" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С.Пасічник І.А.Васильєва В.П.Юрченко