Ухвала

від 22.12.2020 по справі 205/10088/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/10088/20

Єдиний унікальний № 205/10088/20

Провадження № 1-кс/205/1653/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020045690000579 від 08 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2020 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020045690000579 від 08 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «РВС-ЛТД» в особі доньки директора, ОСОБА_4 , маючи намір на самовільне зайняття земельної ділянки кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, біля буд. 46, відгородила ділянку металевою огорожею і стала здійснювати свою підприємницьку діяльність у сфері надання послуг з паркування транспортних засобів. Згідно з актом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1000-ДК/918/АП/09/01/-20 від 21 серпня 2020 року встановлено фактичне використання земельної ділянки площею 0,1300 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, біля буд. 46, та яка використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, тобто земельна ділянка самовільна зайнята, у тому числі в охоронних зонах. Відповідно до методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного захоплення земельної ділянки без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963 розмір шкоди, заподіяної ТОВ «РВС-ЛТД» в особі доньки директора, ОСОБА_4 , внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по вул. Великій Діївській, біля буд. 46 у м. Дніпрі складає 130754 гривні 19 коп.

Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 від 22 жовтня 2020 року земельну ділянку загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, біля буд. 46, було визнано речовим доказом. Прокурор зазначав, що накладення арешту на речовий доказ, а саме: земельну ділянку в районі буд. АДРЕСА_1 , яку використовує ТОВ «РВС-ЛТД» в особі доньки директора, ОСОБА_4 , без спеціального дозволу, із забороною використовувати вказану земельну ділянку, є єдиним можливим заходом забезпечення кримінального провадження з метою унеможливлення використання, пошкодження, псування чи знищення земельної ділянки.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання необхідно задовольнити за наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020045690000579 від 08 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 від 09 грудня 2020 року земельну ділянку загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, біля буд. 46, визнано речовим доказом.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1частини 2статті 131КПК України,передбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, та ін., щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому із матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно за своєю суттю відповідає критеріям, що встановлені кримінальним процесуальним законодавством для речових доказів кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Оскільки вказане рухоме майно відповідає критеріям, визначеним ст.ст. 98 та 167 КПК України, і щодо нього є підтверджені ризики втрати в подальшому шляхом знищення незастосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Тобто, необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже існує можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні.

У зв`язку із викладеним, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Метою застосування арешту в даному випадку є запобігання можливості його використання, передачі або відчуження, з метою приховування слідів злочину, що може перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 132, 167, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12020045690000579 від 08 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що має суттєве значення для проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження.

Заборонити здійснення будь-яких дій, пов`язаних із використанням земельної ділянки загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити іншим особам, окрім власника Дніпровської міської ради, розпоряджатись будь-яким чином та використовувати земельну ділянку загальною площею 0,1300 га, кадастровий № 1210100000:08:742:0254, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1