Рішення

від 21.12.2020 по справі 539/3669/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3669/20

Провадження № 2/539/1235/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Даценка В.М.,

з участю секретаря - Шрейтер С.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна, яке придбане у шлюбі, особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна, яке придбане у шлюбі, особистою приватною власністю.

У позові вказала, що між нею та відповідачем 22.06.2013 року зареєстровано шлюб, який на даний час рішенням суду розірвано.

На початку 2020 року між нею та відповідачем почалися суперечки та непорозуміння, а тому вона, взявши у борг у свого батька ОСОБА_3 кошти, придбала у власність нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,9 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці, площею 0,401 га, згідно Договору купівлі-продажу від 25.02.2020 року.

Шлюбні відносини припинені з відповідачем у березні 2020 року і з липня 2020 року вони проживають окремо.

Оскільки нерухоме майно було придбане нею під час перебування у шлюбі, щоб відповідач у майбутньому не мав претензій на придбане нею за особисті кошти нерухоме майно, і взагалі не мав би на нього ніякого права, вона звернулась до суду.

Позивач просила суд визнати її особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, придбане під час перебування у шлюбі 25.02.2020 року нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,401 га, кадастровий номер 5310700000:03:082:0014.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надіслала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов підтримала, наполягає на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою щодо розгляду справи без його участі, позов визнав, щодо задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, позов підтримує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2.3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх видів процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи…Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень…Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи…Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях … Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 22.06.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, актовий запис №154 (а.с.4).

Як вбачається з Договору купівлі-продажу від 25.02.2020 року та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8-13), позивачем ОСОБА_1 придбане нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,401 га, кадастровий номер 5310700000:03:082:0014, що розташована за вищевказаною адресою.

Позивач стверджує, що кошти на придбання вищевказаного нерухомого майна були її особисті та взяті у борг у батька ОСОБА_3 (а.с.7).

У статті 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/19610/15-ц (провадження 61-35779ск18).

Суд вважає, що нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,401 га, кадастровий номер 5310700000:03:082:0014, дійсно придбані позивачем за особисті кошти, тому вказане майно слід визнати особистою приватною власністю позивача.

При цьому, суд також враховує, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав, просив його задовольнити.

Керуючись ст. ст. 4,89,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання нерухомого майна, яке придбане у шлюбі, особистою приватною власністю - задовольнити.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , а не спільною сумісною власністю подружжя, придбане під час перебування у шлюбі 25.02.2020 року нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,9 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,401 га, кадастровий номер 5310700000:03:082:0014 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко