Постанова

від 16.12.2020 по справі 417/7067/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Рукас О.В.

Доповідач -Коновалова В.А.

Справа № 417/7067/18

Провадження № 22-ц/810/745/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С.,

учасники справи:

позивач - Державна екологічна інспекція у Луганській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Марківська селищна рада Марківського району Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2

на рішення Марківського районного суду Луганської області від 08 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Рукас О.В. в смт Марківка Луганської області,

за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Марківська селищна рада Марківського району Луганської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в обґрунтування якого зазначила, що 21 вересня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Луганській області в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області, встановлено факт незаконної порубки 12 сухостійних дерев ОСОБА_1 в полезахисній лісосмузі, яка розташована на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області, біля ставків Лозовеньки с. Крупчанське за межами населеного пункту, що є порушенням природоохоронного законодавства.

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 65-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 170 грн, який відповідач сплатив у встановлений законодавством строк.

Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порубки 12 сухостійних дерев до ступеню припинення росту, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року за № 665, який складає 15267 грн 70 коп.

Державна екологічна інспекція у Луганській області просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15267 грн 70 коп. та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 12 червня 2019 року залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ліснополянську сільську раду Марківського району Луганської області.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 06 липня 2020 року залучено Марківську селищну раду Марківського району Луганської області в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08 вересня 2020 року позов Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15267 грн 70 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що доведено факт незаконної порубки дерев відповідачем, внаслідок чого завдано шкоду навколишньому природному середовищу в сумі 15267 грн 70 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Марківського районного суду Луганської області від 08 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення, складені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища з порушення вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, без зазначення розміру матеріальної шкоди, яку заподіяно вказаним правопорушенням.

Також посилається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки аргументам, які були зазначені у відзиві на позовну заяву щодо неправомірності обґрунтування розміру збитків відповідно до Такс про обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, які в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки розмір такси розраховується до ступеня припинення росту дерева, але в даному випадку було здійснено порубку сухостійних дерев, які самостійно припинили ріст в силу своїх природних особливостей. Рубка сухостійних дерев проводиться у відповідності до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 26 жовтня 2016 року.

Зазначає, що суд першої інстанції посилаючись на те, що довідки про матеріальний стан родини не звільняють відповідача від відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства не врахував, що зазначені довідки є належними та допустимими доказами, що підтверджують тяжке матеріальне становище відповідача і згідно вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України є підставою для зменшення судом розміру завданої шкоди, якщо така дійсно завдана.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року Державній екологічній інспекції у Луганській області та Марківській селищній раді Марківського району Луганської області роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу Марківська селищна рада Луганської області отримала 19 жовтня 2020 року, Державна екологічна інспекція у Луганській області отримала 02 листопада 2020 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2 а.с. 231, 243).

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав.

Представник відповідача, який приймав участь у справі в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідач, представник третьої особи Марківської селищної ради Марківського району Луганської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2018 року в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області Державною екологічною інспекцією у Луганській області встановлено факт незаконної порубки 12 сухостійних дерев громадянином ОСОБА_1 , діаметром пнів у корі біля шийки кореня: 22см, 20см, 22см, 20см, 25см, 22см, 38см, 23см, 35см, 20см, 19см, 24см, в полезахисній лісосмузі, яка розташована на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області, біля ставків Лозовеньки с. Крупчанське за межами населеного пункту, що є порушенням природоохоронного законодавства та підтверджується Актом перевірки за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 21 вересня 2018 року.

21 вересня 2018 року за даним фактом складено Протокол № 000917 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП, у зв`язку з ти, що 21 вересня 2018 року о 13 год. 30 хв. в ходіперевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, щодо охорони рослинного світу встановлено факт незаконної порубки 12 сухостійних дерев громадянином ОСОБА_1 в полезахисній лісосмузі, за межами населеного пункту, поблизу ставків Лозовеньки Марківського району Луганської області. Сухостійні дерева діаметром у корі біля шийки кореня: 22см, 20см, 22см, 20см, 25см, 22см, 38см, 23см, 35см, 20см, 19см, 24см, що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу, ст. 11 Закону України Про рослинний світ .

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 000917 від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65-1 КУпАП, за незаконну порубку дерев в полезахисній лісосмузі, за межами населеного пункту, поблизу ставків Лозовеньки Марківського району Луганської області, а саме сухостійні дерева діаметром у корі біля шийки кореня: 22см, 20см, 22см, 20см, 25см, 22см, 38см, 23см, 35см, 20см, 19см, 24см, та накладено адміністративне стягнення за вчинення зазначеного вище правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 170 грн, який відповідач сплатив.

Постанова про накладення адміністративного стягнення № 000917 від 21 вересня 2018 року відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільної порубки 12 сухостійних дерев до ступеня припинення росту ОСОБА_1 на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за № 665 (Додаток 1), з урахуванням п. 2. Приміток, відповідно до якого, за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази, який склав 15267,70 грн.

Суд першої інстанції вважав, що навіть у тих випадках якщо лісосмуга ні за ким не закріплена, не перебуває у постійному користуванні, розташована на землях запасу, за межами населеного пункту, то її власником залишається держава. Полезахисна лісосмуга, де відбулась незаконна вирубка дерев відповідачем перебуває на території (на землях) Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області, не перебуває ні в комунальній ні приватній власності, тому заподіяна шкода відповідачем має бути сплачена на користь держави.

Інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 77/04-12 від 26 вересня 2018 року на добровільне відшкодування шкоди, завданої державі в сумі 15267,70 грн, однак відповідачем заподіяну шкоду добровільно не сплачено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позову, надані докази є достатніми та переконливими.

Висновки суду першої інстанції в частині доведеність наявності у діях відповідача підстав для стягнення з нього шкоди заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України, ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 4 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно до статті 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Статтею 66 Лісового Кодексу України передбачене загальне використання лісових ресурсів, тобто громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно статті до 67 Лісового Кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо - виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 68 Лісового Кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.

Згідно вимогам статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України крім земель комунальної та приватної власності.

Судом першої інстанції правильно встановлено факт спричинення відповідачем шкоди, її розмір, протиправності дій і його вина, а також причинний зв`язок з негативними наслідками.

Доказів, які б спростували вину відповідача у заподіянні шкоди, спричинену навколишньому природному середовищу шляхом самовільної порубки сухостійних дерев, ним не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення, складені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища з порушення вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, без зазначення розміру матеріальної шкоди, яку заподіяно вказаним правопорушенням, не заслуговують на увагу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені та не є предметом спору у даній справі.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки аргументам, які були зазначені у відзиві на позовну заяву щодо неправомірності обґрунтування розміру збитків відповідно до Такс про обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, які в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки розмір такси розраховується до ступеня припинення росту дерева, а в даному випадку було здійснено порубку сухостійних дерев, які самостійно припинили ріст в силу своїх природних особливостей є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Інспекцією розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільної порубки 12 сухостійних дерев ОСОБА_1 обчислений на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 за № 665 (Додаток 1),з урахуванням п. 2. Приміток.

В пункті 2 Примітки Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту , яка є додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 665від 23 липня 2008 передбачено, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Отже, законодавством передбачено обчислення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільної порубки сухостійних дерев, яка підлягає зменшенню у два рази.

Посилання відповідача на те, що рубка сухостійних дерев фактично проводилась у відповідності до Санітарних правила в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 26 жовтня 2016 року, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

В пункті 2 Санітарних правил в лісах України передбачено, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

Згідно статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів, в тому числі санітарні рубки, здійснюються лише власниками лісів та постійними лісокористувачами.

Відповідач не є суб`єктом, який може здійснювати в силу вимог закону санітарну рубку.

Доводи апеляційної скарги про те, що у поясненнях ОСОБА_1 , наданих Державній екологічній інспекції у Луганськім області зазначено, що порубку сухостійних дерев він здійснював разом з ОСОБА_3 , якого до адміністративної відповідальності не притягнули та цивільний позов не пред`явили, що суперечить вимогам цивільного законодавства, у разі доведення завдання шкоди спільними діями кількох осіб є необґрунтованими з огляду на таке.

Як зазначалось вище, постановою про накладення адміністративного стягнення № 000917 від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП за незаконну порубку дерев в полезахисній лісосмузі, за межами населеного пункту, поблизу ставків Лозовеньки Марківського району Луганської області, а саме сухостійні дерева діаметром у корі біля шийки кореня: 22см, 20см, 22см, 20см, 25см, 22см, 38см, 23см, 35см, 20см, 19см, 24см, та накладено адміністративне стягнення за вчинення зазначеного вище правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Отже, факт здійснення відповідачем незаконної порубки 12 сухостійних дерев в полезахисній лісосмузі, яка розташована на території Ліснополянської сільської ради Марківського району Луганської області, біля ставків Лозовеньки с. Крупчанське за межами населеного пункту встановлений зазначеною вище постановою, яка відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Посилання відповідача на витяг з публічної кадастрової карти с. Крупчанське Марківського району Луганської області, який доданий до апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки витяг не є достатнім та достовірним доказом, з огляду на відсутність відповідної прив`язки тощо.

Разом з тим, колегія судді вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що довідки про матеріальний стан родини не звільняють відповідача від відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, залишив поза увагою положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 , 1952 року народження, що підтверджується довідкою про склад сім`ї, виданою Ліснополянською сільською радою Марківського району Луганської області № 186 від 22 лютого 2019 року.

Враховуючи дані зазначені у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки управління Пенсійного фонду, місячний дохід сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у 2018 році на місяць складав 1986,82 грн.

Колегія суддів враховуючи майновий стан відповідача, вважає, що наявні підстави для зменшення розміру шкоди, завданої відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства з суми 15267 грн 70 коп. до 8000 грн .

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства слід змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства суму з 15267 грн 70 коп. до 8000 грн.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки підлягає зменшенню розмір стягнутої з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, то розмір стягнутих з ОСОБА_1 судових витрат, які складаються з оплати судового збору підлягає зменшенню з 1762 грн до 923 грн 23 коп.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 08 вересня 2020 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства суму з 15267 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 70 коп. до 8000 (вісім тисяч) грн, судовий збір з 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. до 923 (дев`ятсот двадцять три) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2020 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.К. Гаврилюк

О.Ю. Карташов