Постанова

від 27.08.2007 по справі 11/182а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/182а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "27" серпня 2007 р.                                                  Справа № 11/182а

11 год. 30 хв.

За позовом: Відкрите акціонерне товариство „Чернігівбуд”

14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 9

До: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

Про визнання частково недійсним та недійсним податкових повідомлень-рішень

                                                                                           Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                          Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача:  Коленченко О.О., довіреність № 03/05/07 від 03.05.07р.

Від Відповідача: Нітченко Ю.В. –старший держподатінспектор, довіреність № 54/9/10-010 від 11.01.07р.; Благодушко А.В. –головний держподатревізор-інспектор, довіреність № 4937/9/10-010 від 23.07.07р.

СУТЬ СПОРУ:          

          Позивачем –Відкритим акціонерним товариством „Чернігівбуд” подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень інспекції.

          Провадження у справі зупинялось, розгляд справи відкладався та у  її розгляді оголошувалися перерви.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обгрнутування, викладені у позовній заяві та у додаткових письмових заявах до позову.

          До письмової заяви від 14.08.07р. № 14-08/07 представником позивача додані пояснення  по справі, які містять докладний розрахунок сум визначених податкових зобов'язань, які позивачем визнаються і проти визначення яких позивач заперечує.

          До закінчення судового розгляду, позивач остаточно уточнив позовні вимоги: просить суд визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 31.01.07ро. № 0000012320/1 в частині 92 863, 00 грн. основного платежу та в сумі 48 750, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та повністю нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.01.07р. № 0000022320/1.

          Відповідач у письмових запереченнях проти позову позовних вимог не визнає і просить у позові відмовити. У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          ВАТ „Чернігівбуд” зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності –юридичну особу, взято на податковий облік як платника податків.

          ДПІ у м. Чернігові було проведено планову виїзну перевірку ВАТ „Чернігівбуд” щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 10.10.04р. по 30.06.06р., за результатами якої акт перевірки від 26.12.06р. № 1155/23/14236516.

          На підставі цього акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 09.01.07р. № 0000022320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33340,00 грн. основного платежу та в сумі 87880,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 121220,00 грн.; від 09.01.07р. № 0000012320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 96663,00 грн. основного платежу і сумі 50650,00 грн. штрафних (фінансових) санкції всього 147313,00 грн.  

          Після апеляційного розгляду скарг ВАТ „Чернігівбуд”, поданих на вищевказані рішення, ДПІ у м. Чернігові прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 31.01.07р. № 0000022320/1 та від 31.01.07р. № 00000123320/1, в яких визначена сума податкових зобов'язань залишена без змін.

          Як зазначено у акті перевірки від 26.12.07р. № 155/23/14236516, перевіркою, зокрема, встановлено порушення: п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4 ст. 4, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст.5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.10.4, п.п. 7.10.5, п.п. 7.10.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств: від 22.05.97Р. № 283/97-ВР (далі –Закон № 283), чим було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2004 рік на суму 138,9 тис. грн., занижено суму податку на прибуток за 1 кв. 2005 р. на суму 35,8 тис. грн., за півріччя 2005р. на 28,0 тис. грн., за 3 квартал 2005 р. на 62,6 тис. грн.., за 2005р. на 101,3 тис. грн., завищено суми податку на прибуток за 1 кв. 2006р. на 4,5 тис. грн.., за півріччя 2006р. на 4,6 тис. грн..; п.п. 7.3.7. п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі –Закон № 168), чим було занижено податок на додану вартість за період, що перевіряється на загальну суму 33340,00 грн., в тому числі занижено податок на додану вартість за березень 2005р. на суму 41400,00 грн., занижено від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2005р. на суму 119200,00 грн., занижено податок на додану вартість за вересень 2005р. на суму134360,00 грн., занижено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2005р. на суму 23220,00 грн.

          Як вбачається із матеріалів справи, між Українською державною корпорацією (Генпідрядник) та ВАТ „Чернігівбуд” (Головний підрядник) було укладено контракт № 2/98 від 05 лютого 1998р. на будівництво першої черги „Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС” (кодова назва „Вектор”) (далі –Контракт № 2/98).

          Умови Контракту № 2/98 вказують на те, що цей контракт є довгостроковим договором (контрактом), оскільки згідно з п.п. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283 достроковий договір (контракт) –це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу „інжиніринг”, науково-дослідних і дослідно конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).          

          Пунктом 7.10 Закону № 283 визначено порядок оподаткування доходів від виконання дострокових договірних зобов'язань.

          В п.п 7.10.1 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283 надано платнику податку можливість вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

          Так, згідно п.п 7.10.3 Закону № 283, виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

          Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (п.п. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).

          Доход виконавців у звітному періоді визначається як добавок загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту (п.п 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).

          Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (п.п. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).

          Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті (п.п. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).

          Для цілей оподаткування суми авансів або переплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту (п.п 7.10.8 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).

          Податкові звіти щодо результатів діяльності виконавця довгострокового договору (контакту) за наслідками кожного податкового періоду надаються податковому органу за формою, що встановлюється центральним податковим органом (п.п. 7.10.10 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).          

          Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що виконавець довгострокового договору (контракту), звітуючи перед податковим органом за результатами своєї діяльності за кожний податковий період за формою, що встановлюється центральним податковим органом, самостійно визначає доходи і витрати, використовуючи оціночний коефіцієнт.

          При цьому оціночний коефіцієнт є динамічним показником (неостаточним, відкритим), оскільки фактичні витрати у кожному звітному періоді можуть змінюватися. Тому законодавець передбачив, що кінцева сума податкових зобов'язань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобов'язань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного). При цьому при кінцевому  перерахунку податкових зобов'язань по податку на прибуток можливе виявлення як їх завищення та і їх заниження.

          Так, п.п. 7.10.9 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283 визначено, що після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок суми податкових зобов'язань, попередньо визначених ним  за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту, визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні  довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового  договору (контракту) на фактичний коефіцієнт  виконання довгострокового договору (контракту).

          У разі коли за наслідками перерахунку виявляються, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначення завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, якій дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.          

          При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).

          Таким чином, суд вважає, що відповідачем неправомірно збільшено позивачу валові доходи за достроковим договором (контрактом), оскільки Закон № 283 не надає права податковому органу самостійно визначати валові доходи та витрати за довгостроковими договорами (контрактами) до їх завершення.

          Згідно п.п. 7.5.4 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту. Оскільки відповідачем неправомірно збільшено позивачу валові витрати за довгостроковим договором (контрактом) то і, як наслідок, безпідставно визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 33340,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 31.01.07р. № 0000022320/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 33340,00 грн. основного платежу та в сумі 87880,00 грн. штрафних (фінансових)  санкцій, підлягає визнанню недійсним.

          Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 283 до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті  3  Закону України   „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”.

          У відповідності до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 283 безповоротна фінансова допомога це: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишалася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

          ВАТ „Чернігівбуд” має декілька філій, які не є юридичними особами, тому відповідачем було проведено також і перевірку структурних підрозділів позивача, зокрема БПФ „Ніжинінвестбуд”. При цьому було виявлено заниження валових доходів за 2004 рік на 130,2 тис. грн., оскільки, як вказано у акті перевірки, позивачем не було включено до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості БПФ „Ніжинінвестбуд”, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

          Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р. № 2181-ІІІ визначено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає  суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          В акті перевірки визначено перевіряємий період з 01.10.2004р. по 30.06.2006р., тобто визначати валові доходи, валові витрати, прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідач мав право з 4 кв. 2004р. по півріччя 2006р. Фактично відповідачем визначалися валові доходи за інші податкові періоди, а саме 1, 4 кв. 2003р., 1, 2, 3 кв. 2004р.,  що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ВАТ „Чернігівбуд” з 01.04.03р. по 30.09.04р. була проведена посадовими особами інспекції у період з 25.01.05р. по 21.02.05р. За висновками перевірки складено акт від 21.02.05р. № 55/23/14236516, на підставі висновків якого за період з 01.04.03р. по 30.09.04р. ВАТ „Чернігівбуд” податковим органом було визначено валові доходи, валові витрати та прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток включно по 3 квартал 2004р.

          Отже, суд вважає правомірним лише збільшення в 4 кв. 2004р. валових доходів ВАТ „Чернігівбуд” на 5392,64 грн. (5,4 тис. грн..) –суму кредиторської заборгованості, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

          Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 283 платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі.

          У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

          Надані представником позивача копії первинних документів свідчать, зокрема, про те, що відповідачем в залишки запасів станом на 01.10.05р., станом на 01.01.06р. було включено не лише малоцінні та швидкозношувані предмети, що обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 22 на складах, а і малоцінні та швидкозношувані предмети, що передані в експлуатацію, внаслідок чого позивачу неправомірно було збільшено валові доходи за 3 кв. 2005 року на 17,2 тис. грн. та за 2005 рік на 32,5 тис. грн.

          Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 31 січня 2007 року № 0000012320/1 в частині 92863,00 грн. основного платежу та в сумі 48750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової  інспекції у м. Чернігові від 31 січня 2007 року № 0000022320/1.

          4. Присудити з Державного бюджету України (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) Відкритому акціонерному товариству „Чернігівбуд” (14000, м. Чернігові, вул. Мстиславська, 9, р/р 26000304830686 в Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353436, код 14236516) 3,40 грн. сплаченого державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

          Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

          Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні  27.08.07р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова суду в повному обсязі виготовлена 03.09.07р.

Суддя                                                          Ю.М. Бобров