Рішення

від 22.12.2020 по справі 378/1119/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1119/20

Провадження № 2/378/346/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Кредит Фінанс» , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулась ОСОБА_1 з посиланням на те, що 14 вересня 2020 року був вчинений виконавчий напис № 585, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною. про стягнення з позивачки на користь ТОВ Укр Кредит Фінанс заборгованості у розмірі 12773,96 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Табінського О.В. про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2020 року, на підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 63240834 про стягнення із позивача на користь Відповідача заборгованості у розмірі 12 773,96 грн.

Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис, вчинений із порушеннями законодавства України, прав та законних інтересів Позивача внаслідок чого повинен бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, 12 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Табінським О.В. під час здійснення виконавчого провадження № 63240834 щодо примусового виконання вказаного вище виконавчого напису було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до Відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації. На підставі зазначеної постанови вказаним відділом освіти було відраховано із її (позивача) заробітної плати 810,00 грн..

Позивач просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 14 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. за реєстровим номером 585;

- стягнути із Товариства з зобмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на її користь кошти в розмірі 810 гривень, що стягнуті за виконавчим написом та

- стягнути судові витратив сумі 5261 грн. 20 копійок , з яких 4000 гривень витрати на правничу допомогу адвоката, 840 гривень 80 копійок судовий збір за подання позовної заяви, 420 гривень 40 копійок судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

В судове засідання представник позивача не прибув, про час і місце розгляду позивач та її представник повідомлені належним чином (а. с. 95, 96), представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання з проханням розглядати справу у їх з позивачкою відсутність (а. 100-101).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений (а. с. 97), відзив на позов не надходив.

Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський Олег Володимирович в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені (а. с. 98, 99 ).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 14 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 585, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 0193-0544 від 01.07.2019 року. У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період за період з 15.07.2019 року по 14.07.2020 року. Сума заборгованості складає 12773 гривні 96 копійок, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 7054,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 5219,96 грн. (а.с.103).

Вказаний виконавчий напис було пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Табінського О. В . і згідно якого вказаним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 63240834 від 07.10.2020 року (а.с.15). 12.10.2020 даним приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 17-19).

Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованності з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.

Відповідно до підпунктів 1.1 -1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та статті 87 Закону України Про нотаріат , для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Як випливає з тексту оскаржуваного Виконавчого напису, останній, вчинено на підставі п. 2 вищевказаного Переліку під назвою "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин . Вказаним Розділом Перелік доповнено згідно Постанови КМ України № 662 від 26.11.2014 року .

За загальним правилом ст.ст. 15 , 16 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України , нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом , з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України Про нотаріат , порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , у тому числі в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості .

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 14 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір № 0193-0544 від 01.07.2019 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогіча правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19). Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15 , 16 , 18 ЦК України , статей 50 , 87 , 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.

Таким чином, станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, у чинному законодавстві України були відсутні підстави для його вчинення, на яку послався як на підставу для вчинення виконавчого напису у самому виконавчому написі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, тому вказаний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, як зазначено вище 12 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Табінським О.В. під час здійснення виконавчого провадження № 63240834 щодо примусового виконання вказаного вище виконавчого напису 12.10.2020 було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до Відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації, що підтверджується копією вказаної постанови (а. 17-19). На підставі зазначеної постанови Відділом освіти Ставищенської районної державної адміністрації було відраховано із заробітної плати Позивача 810,00 грн., що підтверджується Звітом про здійснені відрахування та виплати щодо Позивача, наданим Відділом освіти Ставищенської районної державної адміністрації (а. с. 20).

Враховуючи, що стягнення вказаних коштів було здійснено за вищевказаним виконавчим написом приватного нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти в сумі 810 гривень, що стягнуті за даним виконавчим написом.

Щодо заявлених позивачкою витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з матеріалів справи 05.10.2020 між позивачем та адвокатом Поліщуком П. П. укладений договір про надання професійної правової допомоги № 01/10 (а. с. 27-31). Згідно п. п. 1, 2, 1.3 договору конкретний перелік та вартість Послуг, які будуть надаватися за цим Договором визначаються в Замовленнях за формою визначеною в додатку №1 до цього Договору, що попередньо підписуються Сторонами. Детальний перелік, вартість та час витрачений для надання кожної послуги наданої послуги правової (правничої) допомоги, визначається згідно Акту прийому- передачі наданих послуг. Відповідно до п. 2.1-2.3 вказаного договору клієнт за надання послуг за цим договором сплачує адвокатові гонорар у формі погодинної оплати або фіксованого розміру. 2.3. Виконавець, на підтвердження факту надання послуг за цим Договором над аг Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.

Крім вказаного договору на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем додано Замовлення № 2/1 від 06.11.2020 (а. с. 33) та акт прийому-передачі наданих послуг від 11.11.2020 р., відповідно до яких адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги правової допомоги згідно зазначеного договору: аналіз документів та надання консультації щодо виконавчого провадження № 63240834 - 500 грн.; підготовка позовної заяви про визнання виконавчого напису, що вчинений 14 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 585, таким, що не підлягає виконанню. 3500 грн., а всього 4000 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу, суд звертає вагу на те, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у стягненні таких витрат стороні. Оскільки документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо) не надано, - підстави для стягнення вказаних витрат відсутні через їх недоведеність. За таких обставин в стягненні вказаних витрат на правничу допомогу слід відмовити у зв`язку з недоведеністю понесення цих витрат.

Разом з тим, з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1261 гривна 20 копійок, з яких 840 гривень 80 копійок судовий збір за подання позовної заяви, 420 гривень 40 копійок судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 585, вчинений 14 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в сумі 12773 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 96 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 810 (вісімсот десять) гривень, що стягнуті за виконавчим написом № 585, вчиненому 14 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною.

Стягнути із Товариства з зобмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення складено 22 грудня 2020 року.

Суддя Н. М. Марущак