Ухвала

від 14.12.2020 по справі 554/6812/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.12.2020 Справа № 554/6812/19

Провадження № 1-кс/554/15143/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 42019170000000023 від 21.02.2019 року за ч. 3 ст. 191 КК України

УСТАНОВИВ:

10.11.2020 в провадження слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 на підставі протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді, здійсненого відповідно до розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави №2498 від 10.11.2020, надійшло вищевказане клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 від 13.10.2020 № 554/6812/19 на майно, вилучене в ході обшуку 24.09.2020 за адресою домоволодіння ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що жоден із представників ОСОБА_4 участі у судовому засіданні при розгляді клопотання про арешт майна, вилученого в ході обшуку 24.09.2020 за адресою його домоволодіння, не приймав. Вважає, що обшук за адресою домоволодіння ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 проведено незаконно на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2020 № 554/6812/19, оскільки вказаною ухвалою суду надано дозвіл на проведено обшуку за місцем фактичного місцезнаходження ТОВ «Лігурія» м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-А, до якого ОСОБА_4 жодного відношення не має. Також, заявником зазначено, що в ході досудового розслідування не доведено доказове значення майна, вилученого за адресою домоволодіння ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ; не доведено, що вказане майно є знаряддям вчинення злочину, або зберігло на собі його сліди або містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються.

На електронну адресу суду 11.12.2020 від адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує.

Слідча СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , за клопотанням якої було накладено арешт на майно, питання про скасування якого розглядається у даній справі, у судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про розгляд справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду.

Неявка слідчого, в силу вимог ст. 174 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, матеріали справи № № 554/6812/19 за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 24.09.2020 за адресою домоволодіння ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , дійшов наступного висновку.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019170000000023 від 21.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом того, що протягом 2017-2020 років службові особи ТОВ «Шкір-агро» внаслідок впровадження та реалізації протиправних механізмів, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Лігурія» (код ЄДРПОУ 38418619), ТОВ «ТД «ДЕН ХІМ» ( код ЄДРПОУ 36978324), ТОВ «Кременчуцький шкірзавод» (код ЄДРПОУ 31847843) ТОВ «Компанія «Техношкіра» (код ЄДРПОУ 33440990), ПрАТ «Кременчукм`ясо» (код ЄДРПОУ 30068026), ФОП ОСОБА_7 протиправно заволоділи частиною грошових коштів податку на додану вартість безпідставно відшкодованого з Державного бюджету України на загальну суму 3103,72 грн.

В межах кримінального провадження 01.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 24.09.2020 № 554/6812/19, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 було проведено обшук у вказаному домоволодінні, про що складено протокол обшуку.

В ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено речі і документи.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 від 13.10.2020 № 554/6812/19 за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_4 , а саме у АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 є третьою особою, майнові права якої обмежено у зв`язку із вилученням належного йому майна в ході обшуку.

Під час розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_4 , та його представники, участі у справі не приймали.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арешт є заходом забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

У даному випадку, арешт на майно ОСОБА_4 накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 від 13.10.2020 № 554/6812/19 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42019170000000023.

Вразі накладення арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, слідчим має бути доведено, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, визначених статтею 98 цього Кодексу, а саме, що таке майно є об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Доказове значення речей і документів, вилучених в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , як речових доказів у кримінальному провадженні № 42019170000000023, не обґрунтовано; не доведено, що вказане майно є знаряддям вчинення злочину, або зберігло на собі його сліди або містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні № 42019170000000023.

Слідчим не надано доказів того, що належне ОСОБА_4 майно залучено до проведення експертиз в межах кримінального провадження чи містить відомості про обставини що встановлюються у кримінальному провадженні № 42019170000000023, з метою подальшої необхідності в його арешті з метою забезпечення збереження доказової бази. У такому випадку, подальше обмеження права особи на вільне володіння своїм майном не є виправданим та не відповідає принципу пропорційності втручання.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: легітимність втручання, чи переслідує втручання «суспільний інтерес», чи є такий захід втручання в право на мирне володіння майном пропорційним визначеним цілям досудового розслідування.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» (national authorities enjoy a certain margin of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора (ч. 3 ст. 132 КПК України).

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про скасування арешту у повному обсязі, оскільки подальше обмеження права особи на вільне володіння своїм майном не виправдовує потреби досудового розслідування.

Керуючись ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 42019170000000023 від 21.02.2019 року за ч. 3 ст. 191 КК України задовольнити.

Скасувати у повному обсязі арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 від 13.10.2020 № 554/6812/19 на майно, вилучене в ході обшуку 24.09.2020 за адресою домоволодіння ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати уповноважених осіб СУ ГУНП в Полтавській області повернути ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) майно, вилучене в ході обшуку 24.09.2020 за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1