Рішення

від 21.12.2020 по справі 702/1005/18

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/1005/18

Провадження №2/702/181/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 рокум. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді:Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання: Кольц І.С.

сторони: не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Гудвіл-кредит" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів.

Підставою звернення до суду із позовом вважає те, що 27.04.2016 між КС «Гудвіл-кредит» та відповідачем укладено договір позички №1840 від 27.04.2016 відповідно до якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 18700,00 грн. строком на 24 місяці.

Кредитні кошти відповідач отримав у кредитний спілці, а своє зобов`язання, щодо повернення кредиту не виконав, порушуючи умови договору позички №1840 від 27.04.2016 року.

Станом на 02.11.2018 боржник має заборгованість в сумі 36 665,10 грн. У зв`язку із невиконанням боржником своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості по кредиту і відсоткам у встановлений термін та із метою досудового врегулювання спору кредитна спілка неодноразово нагадувала боржнику про необхідність в терміновому порядку погасити суму боргу за отриманим кредитом, але їх пропозиції боржник не взяв до уваги, заборгованість не погашена.

Приймаючи до уваги, що в результаті незаконних дій відповідача позивачу були спричинені матеріальні збитки в сумі 36 665,10 грн., які на даний час не відшкодовано, просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36 665,10 грн. та судовий збір в сумі 1 762,00 грн.

Заочним рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області 01.08.2019 позов задоволено повністю.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області 14.05.2020 заочне рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01.08.2019 скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з датою підготовчого судового засідання на 09.06.2020.

В обґрунтування заяви про скасування заочного рішення суду відповідач посилався на неотримання ним виклику до суду в зв`язку з відсутністю за місцем реєстрації, оскільки в цей час проходив військову службу за контрактом у Збройних силах України в іншому регіоні та в подальшому взагалі був знятий з місця реєстрації. Крім цього, також посилався на те, що позивачем щодо нарахування процентів за користування позичкою, як однією із форм кредитування, не дотримано вимог п.15ст.14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки проценти були нараховані і заборгованість по їх сплаті в розмірі 12840 грн 00 коп було включено в позовну заяву про стягнення з відповідача боргу та задоволено судом.

На момент укладення договору та отримання позички він, як військовослужбовець Збройних Сил України мав право користуватися пільгами щодо питань погашення боргових зобов`язань.

Окрім цього, зазначав, що у відповідності до позовної заяви, сума погашення основного боргу (тіла) позички складає 18286 грн 23 коп, процентів - 12840 грн 00 коп, а отже загальна сума згідно позовної заяви, яку пред`явлено до стягнення, складає 31126 грн 23 коп. В той же час, у відповідності до судового рішення з відповідача стягнуто 36665 грн 10 коп, хоча в судовому рішенні зазначено, що іншого розрахунку, окрім тіла кредиту та процентів, не подано. Отже, суд задовольнив вимоги позивача в більшому обсязі, як зазначено у позовній заяві.

Представник позивача 26.06.2020 надав пояснення відповідно до якого відповідачу надана позичка за договором №1840 від 27.03.20016 в сумі 18700,00 грн. Строк дії договору позички закінчується після повного виконання зобов`язань позичальником.

Своє зобов`язання відповідач не виконав, чим порушив умови договору. За вказаний у договорі період, основна сума боргу залишилась не повернутою, нараховані відсотки за користування позичкою сплачені частково (останній платіж здійснено 31.12.2017 через касу кредитної спілки особисто). В подальшому прохання повертати борг ігнорувалося відповідачем. Кредитна спілка неодноразово попереджала відповідача через СМС повідомлення про подачу заяви до суду, але борг не був погашений.

При подачі позову до суду, кредитною спілкою відповідно до умов договору позички були нараховані лише відсотки за користування позичкою, жодних комісій, штрафів, пені тощо нараховано не було.

Відповідачотримав коштина 24місяці,а користуєтьсяпо данийчас.27.04.2018останній деньсплати задоговором позички№ 1840від 27.04.2016.Натомість відповідачповідомляє проте,що він30.04.2018приймав участьу здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, але до вказаної дати він не був залучений до військових дій і перебував далеко від зони АТО, та не тільки не сплачував відсотки за позичкою, а взагалі не повертав кошти, які отримав в кредитній спілці. Він жодного разу не звертався до кредитної спілки з заявою про проведення звірки зобов`язань та отримання довідки про суму залишку заборгованості, з приводу припинення нарахування платежів за кредитним зобов`язанням, та не надавав кредитній спілці жодних документів, які б підтверджували статус військовослужбовця та інших.

Заперечує проти посилання відповідач на п.15 ст. 14 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, оскільки відповідачу надана позичка, що не тотожно кредиту, а тому кредитна спілка не порушувала п.15. ст 14 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Крім цього, кредитна спілка кредитів не надає, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені не нараховує. Одні члени спілки - військовослужбовці вносять кошти на додаткові пайові внески, інші ж цими коштами отримують позички. У такий спосіб реалізуються принципи об`єднання грошових внесків членів кредитної спілки і саме за рахунок різниці між відсотками за позичками і депозитом виплачує проценти по депозитах і працює сама спілка. Повернуті позички та відсотки по них є гарантією повернення вкладів (депозитів) та процентів по цих вкладах. Таким чином, зловживання ситуацією й неповернення коштів, які військовослужбовці взяли в позичку, унеможливлює повернення вкладникам (таким же військовослужбовцям) їхні кошти й не дає можливості працювати самій спілці.

При сплаті за графіком п. 4.1 Договору відповідачу нараховано 12 548,96 грн відсотків за користування позичкою за 730 днів, при умові сплати відсотків і основної суми. Позичальник неодноразово порушив графік погашення і користувався позичкою 920 днів.( 02.11.2018 - дата подачі позовної заяви), при цьому не сплачував основної суми позички, тому відсотки нараховувалися на всю основну суму за весь період, і відсотки нараховані до 02.11.2018, а це 27990,10 грн . Відповідач за період з 27.04.20016 по 02.11.2018 сплатив всього 10025,00 грн. Відповідно до п.4.2 вказаного договору погашення позички відбувається в такому порядку: першочергово відсотки, а в наступну чергу основна сума боргу, тому залишок по нарахованих відсотках становить 18378,87 грн., а основна сума позички 18286,23грн.

Ухвалою суду 13.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду 22.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю.

Відповідач відзив до суду не надіслав.

В судове засідання представник позивача КС «Гудвіл-кредит» не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Позовні вимоги підтримують повністю. У вирішенні будь-яких клопотань покладаються на думку суду.

У судове засіданні представник відповідача ОСОБА_2 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду спрпави повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність відповідача. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Представництво своїх інтересів довірив представнику Божку О.А.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідност. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зіст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями525, 526 ЦКУкраїни закріплено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 530 цього жКодексупередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност.629ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст.1046,1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір позички № 1840 від 27.04.2016 (далі Договір) на суму 18700,00 гривень зі сплатою 0,15% від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою, але не раніше ніж за сім днів ( п. 3 Договору), який відповідач зобов`язувався погасити до 27.04.2018 (а.с.3).

Згідно видаткового касового ордеру № 52 від 27.04.2016, оформленого на видачу коштів в сумі 18700,00 гривень, відповідачем зазначено про отримання кредитних коштів згідно Договору № 1840 від 27.04.2016 в сумі 18700,00 грн 00 коп (а.с.9).

Факт укладення договору позички та отримання грошових коштів за даним договором відповідачем не заперечується.

У відповідності до ст. ст.1049,1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання прийняти, належним чином використати та повернути вказані кошти у строки, зазначені договором, а також сплатити відповідну плату за користування позичкою в порядку та на умовах, визначених договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, законом передбачено право позичкодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається договором позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором позички № 1840 від 27.04.2016, натомість, відповідач, всупереч договірним зобов`язанням, належним чином їх не виконував, у встановлені графіком терміни не погашає позику та проценти за користування нею.

Через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань заборгованістьвідповідача за договором позички № 1840 від 27.04.2016 станом на 02.11.2018 становить - 31126,23 грн, з яких тіло кредиту - 18286,23 грн ; проценти - 12840,00 грн. (а.с. 6).

Будь-якого іншого розрахунку заборгованості сторонами суду не надано.

Відповідно до ч. 1ст. 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Добровільне підписання відповідачем договору позички № 1840 від 27.04.2016, свідчить про згоду особи, яка його підписувала, з текстом та всіма умовами, викладеними в цьому документі.

Суду належних та допустимих доказів, що відповідач кредит не отримував, доказів того, що підписи в договорі позички № 1840 від 27.04.2016 не його, не надано, клопотання про призначення експертизи не заявлялось, не надано доказів отримання кредитних коштів всупереч волі відповідача іншими особами, доказів погашення заборгованості.

Разом з тим, відповідно до п. п. 3 п. 4Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року,статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»доповнено п. 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цьогоЗаконупоширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно положеньЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошенняУказу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року, тобто з 18 березня 2014 року, та триває по теперішній час.

З довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2020 вбачається, що прапорщик ОСОБА_1 (відповідач у справі) перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 смт. Маньківка Черкаської області, з 25 листопада 1996 року по теперішній час ( а.с.116)

За даними довідок №№ 824, 825 від 19.09.2019 виданих 8 окремою автомобільною санітарною ротою Міністерства оборони України відповідач в період з 22.01.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції. В період з 30.04.2018 по 12.03.2019, з 19.04.2019 по 20.04.2019, з 06.06.2019 по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів ( а.с.113, 114).

Так, враховуючи наведені положення законодавства суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні нараховуватися проценти за договором позики, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначена позиція,про відсутністьпідстав нарахуванняпроцентів самеза договоромпозики військовослужбовцюв періоддії особливогоперіоду,узгоджується зпозицією тависновками Верховногосуду упостанові від19.05.2020за результатамирозгляду касаційноїскарги усправі № 263/15228/16-ц, що спростовує посилання представника позивача на відсутність підстав для застосування пільг, передбачених пунктом 15статті 14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» у разі укладення саме договору позички в частині нарахування відсотків.

Посилання представника позивача на відсутність відомостей на момент укладення договору позички про статус відповідача як військовослужбовця спростовується наданою позивачем до позову довідкою № 314 про доходи, яка видана ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 з вказівкою на проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ( а.с.10), що вказує на обізнаність позивача про місце роботи відповідача, зокрема проходження ним військової служби на момент укладення договору позички.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги частково.

Неповернення відповідачем грошових коштів призвело до виникнення заборгованості перед позивачем. Однак, всупереч, виниклій заборгованості, відповідачем оплати суми позики позивачу проведено не було, що є порушенням права позивача, яке підлягає захисту судом і порушення якого, підлягає усуненню відповідачем.

Судові витрати суд стягує з відповідача згідно вимог ст. ст.133,141ЦПК України, пропорційно задоволеній сумі позову, а саме судовий збір в розмірі 878 грн 70 коп

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 141, 223, 247, 258-260,263-265,274-279,280-89,355ЦПК України, суд

у х в а л и в :

ПозовКредитної спілки "Гудвіл-кредит" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки "Гудвіл-Кредит" заборгованість за договором позички №1840 від 27.04.2016 в сумі 18286 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки "Гудвіл-Кредит" судовий збір в сумі878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 70 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Кредитна спілка "Гудвіл-Кредит", місцезнаходження: вул. Соборна (Леніна),111, м. Монастирище Черкаська область, 19101, ЄДРПОУ 34323988, р/р НОМЕР_2 в АТ РБ "Аваль" м. Київ, МФО 380805.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області 17.07.1997, зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. В. Мазай