Постанова

від 21.12.2020 по справі 925/238/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. м. Київ Справа№ 925/238/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Євсікова О.О.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників зазначених в протоколі від 21.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 (повне рішення складено 25.05.2020)

у справі № 925/238/20 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мінар Експресс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів

про стягнення заборгованості у розмірі 209 551,47 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мінар Експресс (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів (далі - відповідач) про стягнення 198 625,43 грн основного боргу, 397,25 грн інфляційних втрат, 1 123,95 грн 3% річних, 9 404,84 грн пені та 3 143,27 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору-доручення №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019 за надані експедиційні послуги не розрахувався. Крім того, позивач нарахував пеню згідно п. 6.4 Договору, 3 % річних та інфляційні втрати згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мінар Експресс 198 625,43 грн боргу, 8 852,31 грн пені, 397,25 грн інфляційних нарахувань, 1 060,65 грн три проценти річних та 3134,03 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення у даній справі місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач як експедитор належним чином виконав свої зобов`язання за Договором-дорученням №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019 та Заявками від 03.12.2019 №1 та від 12.12.2019 №1 щодо організації перевезення замовленого відповідачем вантажу за вказаними ним маршрутами, а тому у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати цих послуг. При цьому, місцевий господарський суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про часткове задоволення пені та 3 % річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання умов Договору -дорученням №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019 сторони не вчиняли будь-яких дій, послуги не надавались. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено Додаток 1 до Договору. Як стверджує відповідач Заявка №1 в рамках Договору-доручення №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019 не укладалась, а Заявка №1 на повернення укладалась на виконання іншого Договору. Також апелянт зазначає, що у гарантійному листі №217 від 17.12.2019 вказаний інший Договір.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів у справі №925/238/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сітайло Л.Г., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №925/238/20 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів .

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу у справі №925/238/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі № 925/238/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів у справі №925/238/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 призначено на 17.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкладено розгляд справи №925/238/20 на 08.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 відкладено розгляд справи №925/238/20 на 21.12.2020.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 у зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М. і Ходаківської І П. у відпустці з 15.12.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №925/238/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Євсіков О.О., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Позивач згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що між сторонами укладено лише один Договір-дорученням №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019, Заявки до Договору підписані сторонами без зауважень, послуги на виконання умов Договору надавались, вантаж доставлено. Апелянтом в обґрунтування доводів апеляційної скарги не надано письмових доказів на існування іншого Договору між сторонами. Вказані апелянтом неточності в датах Договору-дорученні №140218 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні від 18.01.2019, відображені у Заявках та гарантійному листі, є лише описками.

03.09.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів надійшла письмова відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2020 усно заявив клопотання про затвердження мирової угоди.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2020 заперечив проти затвердження мирової угоди.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи відсутність спільної письмової заяви від сторін, заперечення позивача щодо укладення мирової угоди, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволені усного клопотання представника відповідача про затвердження мирової угоди.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2020 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2020 підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи, 18.01.2019 між ТОВ Мінар Експресс (далі - повірений) та ТОВ Світ Ласощів (далі - довіритель) було укладено Договір-доручення №140218 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні (далі - Договір), за умовами якого Повірений, діючи за дорученням Довірителя, в межах даного Договору - доручення, за винагороду надає послуги з організації перевезення вантажів Довірителя найманим вантажним транспортом відповідно до чинного законодавства України щодо внутрішньо українських перевезень, вимогам міжнародних Конвенцій і угод щодо міжнародних перевезень. (а.с. 14-16).

Згідно з п. 2.1 Договору Експедитор надає одну або кілька з таких послуг: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та інших країн на підставі відповідних заявок; виконує розсилку товарно - транспортної документації; проводить розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; бере участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством і вирішує з замовником претензійні питання; за згодою сторін виконує інші доручення замовника.

Відповідно до п. 2.2 Договору конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, форма якої узгоджена сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Допускається отримання заявки по факсимільному зв`язку або електронною поштою (E-mail).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що порядок і термін оплати обумовлюються в заявці, що спрямовується Експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати п`ять банківських днів з моменту отримання замовником рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт.

Згідно з п. 4.5 Договору оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на поточний рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі прострочення платежу замовник відшкодовує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

03.12.2019 сторони погодили Заявку №1 на перевезення 33 палет вафель, печива та кексів вагою брутто 11 462 кг за маршрутом м. Черкаси, Україна - Micham, Surrey, United Kingdom (Велика Британія), вартість послуги з організації перевезення вантажу в сумі 3 900 євро по курсу НБУ на дату розвантаження, строк оплати цієї послуги - протягом 14 календарних днів, після розвантаження авто. Авто д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . (а.с. 18).

11.12.2019 позивач на виконання Договору та Заявки №1 від 03.12.2019 доставив вантаж до Великої Британії.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача, яким останній просив здійснити повернення товару згідно Заявки №1 від 12.12.2019, авто д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . (а.с. 21).

12.12.2019 сторони погодили Заявку №1 на повернення товару з Великої Британії до України, а саме на перевезення 33 палет вафель, печива та кексів вагою брутто 11 462 кг за маршрутом Dover CT 179 BU (Велика Британія) - м. Черкаси, Україна, вартість послуги з перевезення вантажу у сумі 3 700 євро по курсу НБУ на дату розвантаження, строк оплати цієї послуги - протягом 14 календарних днів, після розвантаження авто. (а.с. 19).

19.12.2019 позивачем було організовано доставку вантажу у м. Черкаси, Україна, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 06.12.2019. (а. с. 20).

Крім того, сторони підписали акти №ОУ-0000124, №ОУ-0000123 здачі-приймання транспортно-експедиційних послуг (надання послуг) від 11.12.2019, 19.12.2019, за якими позивачем надані транспортно-експедиційні послуги у міжнародному сполучені, авто д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , на загальну суму 198 625,43 грн. (а.с. 22).

Також в матеріалах справи міститься гарантійний лист №247 від 17.12.2019, яким відповідач гарантував позивачу оплату у розмірі 50 % згідно рахунка №СФ-000000117 від 11.12.2019 до 23.12.2019 включно, а залишок 50 % до 28.12.2019. (а.с. 23).

24.01.2020 позивач надіслав відповідачу претензію №24/01 з вимогою сплатити борг за надані за Договором та Заявками від 03.12.2019 №1 та від 12.12.2019 №1 послуги з організації перевезення вантажу у сумі 198 625,43 грн, яка надіслана на адресу відповідача згідно квитанції №0813600252411, фіскального чеку від 24.01.2020 та поштового рекомендованого повідомлення про вручення. (а.с. 25, 26).

Доказів оплати, як і реагування на претензію №24/01 від 24.01.2020, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 № 1955-IV (далі - Закон № 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно ст. 3 Закону № 1955-IV відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України Про транспорт , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів , цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (ст. 4 Закону № 1955-IV).

Транспортне експедирування регламентовано главою 65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 316 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 05.12.2019 позивач згідно Заявки №1 від 03.12.2019 прийняв на перевезення 33 палет вафель, печива та кексів вагою брутто 11 462 кг за маршрутом м. Черкаси, Україна - Micham, Surrey, United Kingdom (Велика Британія), 11.12.2019 позивач на виконання Договору та Заявки №1 від 03.12.2019 доставив вантаж до Великої Британії. 19.12.2019 позивачем доставив вантаж у м. Черкаси, Україна, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 06.12.2019 та актами здачі-прийняття від 11.12.2019, від 19.12.2019.

Враховуючи умови Договору (п. 4.4) строк оплати не повинен перевищувати п`яти банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт. Таким чином, строк оплати згідно Акта №ОУ-0000124 від 19.12.2019 до 26.12.2019 включно, а згідно Акта №ОУ-0000123 від 11.12.2019 до 18.12.2019 включно.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення платежу замовник відшкодовує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно Акта №ОУ-0000124 від 19.12.2019 борг складає 96 287,49 грн, період прострочення з 27.12.2019 по 25.02.2020, а згідно Акта №ОУ-0000123 від 11.12.2019 борг складає 102 337,94 грн, період прострочення з 19.12.2019 по 25.02.2020. Таким чином, до стягнення підлягає 8 852,31 грн пені, 1 060,65 грн 3 % річних та 397,25 грн інфляційних нарахувань, нарахованих позивачем за січень 2020 року на суму боргу 198 625,43 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не навів та не довів суду належними та допустимими доказами (ст.ст. 76, 77 ГПК України) наявності іншого укладеного між сторонами Договору. Так само, відповідачем не надано доказів невиконання позивачем транспортно-експедиційних послуг за Договором.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Інші доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/238/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі № 925/238/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Світ Ласощів .

3. Матеріали справи №925/238/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.12.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.О. Євсіков