Постанова

від 22.12.2020 по справі 904/3035/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3035/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 , ухвалене суддею Рудь І.А., повний текст якого складений 28.09.2020 у справі № 904/3035/20

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23", м. Одеса

до Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у загальній сумі 20 461 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" заборгованість у загальній сумі 20 461 грн. 61 коп., з яких: 16 709 грн. 15 коп. - заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2017 по 01.06.2020, 2 539 грн. 79 коп. - інфляційні втрати, 1 212 грн. 67 коп. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та зазначає, що відповідачу на праві власності належить об`єкт (42/1000 частини домоволодіння - підвал, що складається з приміщень загальною площею 209,5 кв.м), який знаходиться у житловому будинку по вул. Пішонівській, 23 у м. Одесі, власниками квартир і нежитлових приміщень якого створено ОСББ "Пишонівська 23". Проте відповідач не виконує свої обов`язки щодо повної та своєчасної сплати понесених позивачем витрат на управління багатоквартирним будинком.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі №904/3035/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" засобами електронного зв"язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, не дослідження та ненадання належної правової оцінки доказам у справі, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що посилання господарського суду на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №552/7636/14-ц є безпідставним, оскільки за вказаним номером відсутня постанова Великої Палати Верховного Суду, а наявні лише дві ухвали Київського районного суду міста Полтави про розгляд питання щодо тимчасового обмеження виїзду за кордон.

Висновок суду про те, що нежиле приміщення, яке належить на праві власності відповідачу та останній не має обов"язку його оплачувати, не ґрунтується на жодній нормі права.

Висновок суду про більшу вірогідність обставин, на які посилається відповідач, ніж ті, на підставі яких позивач обґрунтував позовні вимоги є очевидно упередженим та безпідставним, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач не надано.

Апелянт зауважує, що відповідачем не наведено жодного контраргументу щодо фактичних обставин справи; при цьому відповідач 14.11.2017 сплатив 2500,00 грн (частину членських внесків), погасивши заборгованість за період з 01.06.2017 по 01.12.2017, таким чином, підтвердивши свій обов"язок щодо сплати членських внесків як співвласника багатоквартирного будинку по вулиці Пішонівській, 23 в м. Одеса; відповідач жодним чином не спростував правову позицію позивача, наведену у розділі 2 позовної заяви (щодо обґрунтованості позовних вимог), щодо обов"язку відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку, нарівні з іншими власниками приміщень, здійснювати щомісячні платежі та внески на утримання спільного майна в порядку та розмірах, встановлених загальними зборами об"єднання , незалежно від членства у створеному в будинку ОСББ.

Відповідач, Державне підприємство "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Зазначає, що посилання суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц є обґрунтованим, оскільки у вказаній постанові Суд зробив висновок, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об"єктом цивільно-правових відносин"; ця постанова наявна у ЄДРСР; доказом того, що належне відповідачу приміщення є нежитловим є технічний паспорт, виданий 06.09.2010 на нежиле приміщення у будинку №23 по вулиці Пішонівській в м.Одеса.

Зазначає, що надав до справи докази відсутності експлуатації спірного приміщення та відсутності договорів, укладених з позивачем наслідок чого вважає відсутнім у нього обов"язку по сплаті внесків з управління будинком.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 (у складі колегії суддів: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі №904/3035/20; з урахуванням ціни спору та положень ч.5 ст.12, ч.10 ст.270 ГПК України, справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

04.05.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" (позивач, ОСББ) та затверджено його Статут.

Згідно з п. 1 розділу І Статуту ОСББ останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку № 23, що розташований за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Пішонівська, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За умовами п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов"язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством і цим Статутом.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об"єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов"язань, пов"язаних з діяльністю об"єднання.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 06.10.2010 САЕ № 072359, виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради, 42/1000 частин об"єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 23, належить Державі Україна в особі Національного космічного агентства України в особі Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (відповідач) на праві спільної часткової власності. 42/1000 частин об"єкту нерухомого майна складаються з приміщень, загальною площею 209,5 кв.м, відображених у технічному паспорті від 06.09.2010. Свідоцтво видане на підставі наказу Національного космічного агентства України від 11.02.2008 № 37, передавального акту від 01.12.2008; замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.07.1999 № 002642.

12.06.2017 рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Пішонівська, 23, оформленим протоколом № 3, затверджено розміри членських внесків, що підлягають щомісячній сплаті на поточний рахунок ОСББ для покриття витрат на утримання будинку та прибудинкової території об"єднання із розрахунку; для підвалу, мешканці 1-го та 2-го поверху - 1,98 грн/ м 2 , для 3-го-10-го поверху - 2,35 грн/м 2 .

У зв"язку з вищенаведеним 30.06.2017 позивач надіслав відповідачу лист за № 19 від 26.06.2017, відповідно до якого останній повідомлявся про факти створення ОСББ, проведення загальних зборів співвласників ОСББ та про затвердження розмірів членських внесків на загальних зборах. До листа додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.06.2017, розрахунок членського внеску на утримання будинку та прибудинкової території для підвалу і розшифровку фонду оплати праці (а.с.110, т.1).

Вказаний лист отриманий відповідачем 05.07.2017.

14.11.2017 відповідач здійснив оплату членських внесків на суму 2 500 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № @2PL666040 від 14.11.2017 та банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за період з 01.06.2017 по 01.12.2017 повністю погашена. Наступну сплату членських внесків відповідач мав здійснити 01.01.2018, чого не зробив.

У зв"язку з цим 14.08.2018 позивач надіслав відповідачу претензію за № 22 від 10.08.2018 про сплату заборгованості, яка станом на 01.08.2018 склала 3793 грн. 42 коп.(а.с.112, т.1 на звороті)

Також, 16.09.2018 позивач надіслав відповідачу лист на електронну пошту, до якого додано проект договору між сторонами та відповідні розрахунки.

У відповідь на претензію позивач отримав лист відповідача за № 10/727-749 від 23.10.2018, відповідно до якого останній просив надати проект договору між сторонами на надавані послуги; врахувати, що тривалий проміжок часу об"єкт, що знаходиться у його власності, не використовується, жодної діяльності не здійснюється, а тому пропонує вирахувати із "розрахунку членського внеску" витрати на енергозбереження місць спільного використання до поновлення експлуатації об"єкту (а.с.114, т.1).

Позивач надіслав відповідачу лист за № 28 від 01.11.2018, в якому повідомив, що відповідно до його прохання правління ОСББ на наступних загальних зборах співвласників внесе на обговорення питання про виключення із розрахунку членського внеску на утримання будинку та прибудинкової території витрат на електропостачання місць загального користування для підвалу, що належить відповідачу. До цього листа знову додано проект договору між сторонами та розрахунок членського внеску на утримання будинку і прибудинкової території (а.с.114, т.1, на звороті - а.с.117, т.1).

Вказаний лист отримано відповідачем 07.11.2018.

Надалі, рішеннями зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Пішонівська, 23, оформленими протоколами № 5 від 12.11.2017, № 8 від 28.03.2019, № 9 від 05.07.2019, затверджено розміри членських внесків, що підлягають щомісячній сплаті на поточний рахунок ОСББ для покриття витрат на утримання будинку та прибудинкової території об"єднання з розрахунку: для підвалу, мешканці 1-го та 2-го поверху - 2,91 грн/ м 2 , для 3-го-10-го поверху - 3,53 грн/м 2 та для підвалу, мешканці 1-го та 2-го поверху - 3,16 грн/ м 2 , для 3-го-10-го поверху - 4,0 грн/м 2 (відповідно).

Листами №3 від 11.06.2019, №7 від 10.07.2019, №12 від 12.08.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями про оплату заборгованості з членських внесків на утримання спільного майна; до претензій надавались квитанції про сплату заборгованості з внесків, повідомлення щодо рішення зборів співвласників від 05.07.2019, розрахунок членських внесків на утримання будинку (а.с.119-123, т.1)

Вказані листи отримані відповідачем.

Позивач зазначає, що жодної відповіді від відповідача на лист за № 28 від 01.11.2018 він не отримував, договір так і не було укладено, подальші листи та претензії залишені без відповіді.

Позивач надіслав відповідачу останню претензію за № 04 від 10.03.2020, відповідно до якої через несплату останнім своїх членських внесків станом на 01.03.2020 утворилась заборгованість у розмірі 14 723 грн. 09 коп.(а.с.108, т.1).

У відповіді на претензію за № 25/256-76 від 20.03.2020 відповідач зазначив, що не вбачає правових підстав для сплати членських внесків.

Позивач зазначає, що відповідачем, якому належить на праві власності нежитлове приміщення, не були сплачені понесені ним витрати на управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2017 по 01.06.2020 у розмірі 16 709 грн. 15 коп., у зв"язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача цієї заборгованості, а також інфляційних втрат у розмірі 2 539 грн. 79 коп. та 3% річних у розмірі 1 212 грн. 67 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що приміщення, яке належить на праві власності відповідачу, є нежитловим приміщенням, а відтак не відноситься до житлового фонду і є самостійним об"єктом цивільно-правових відносин, у зв"язку з чим відповідач не має обов"язку сплачувати внески на управління багатоквартирним будинком.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

За приписами ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання , реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що співвласник зобов`язаний : виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі ; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до прав об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків відноситься право на звернення до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Крім того, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, який діяв на період спірних правовідносин (період стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з 01.12.2017 по 01.06.2020) та втратив чинність 01.05.2019 та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІІ, який розпочав дію з 01.05.2019.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем) крім утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку:

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСББ "Пишонівська 23" на виконання Закону здійснило заходи, направлені на укладання договору з Відповідачем, які останнім проігноровано.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає визначений статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача (співвласника) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, то колегія суддів вважає, що у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням на відсутність договору, такі заперечення не повинні братися до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі N 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі N 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі N 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі N 904/7377/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 по справі №910/7968/19.

Отже, навіть за відсутності договору, втім, з належним підтвердженням матеріалами справи факту надання послуг споживачу, останній не звільняється від оплати таких послуг.

При цьому стосовно внесків на утримання спільного майна, то в силу вимог ст..15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник майна (житлового або нежитлового приміщення) зобов"язаний здійснювати оплати внесків своєчасно та у повному обсязі.

Позивачем доведено, що рішеннями загальних зборів власників жилих та нежитлових приміщень ОСББ "Пишонівська 23" визначений розмір внесків на утримання спільного майна, підтверджено матеріалами справи, зокрема випискою з рахунку ОСББ здійснення заходів з утримання майна (сплата за вивезення побутових відходів, за технічне обслуговування ліфтів, сплата заробітної плати працівникам ОСББ тощо). Таким чином, висновок господарського суду та доводи відповідача стосовно того, що відповідач є власником нежитлового приміщення, яке не використовує протягом заявленого у позові строку, а відтак останній не має обов"язку сплачувати відповідні внески, розмір яких визначений загальними зборами власників ОСББ "Пишонівська 23", не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2018 по справі №911/4261/16 серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", визначено: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

При цьому витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

З огляду на викладене, є таким, що виник в силу вимог закону обов"язок відповідача з оплати внесків на утримання спільного майна по вулиці Пищонівський, 23 у місті Одеса, а відтак заборгованість у розмірі 16709,15 грн підлягає стягненню в судовому порядку, внаслідок чого вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного є такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 1211, 67 грн -3% річних та 2 539 грн. 79 коп. інфляційних втрат за період з 01.01.2018 по 01.06.2020.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Також частина 4 ст. 165 ГПК України встановлює, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов відповідач не заперечував факту надання Позивачем у період з 01.12.2017 по 01.06.2020 Відповідачу послуг з утримання та управління житловим будинком № 23 по вул. Пишонівський у м. Одесі, їх вартості та обсягу, а лише наголошувало на тому, що фактичне користування послугами не здійснювалося, оскільки приміщення не використовувалося.

Таким чином, на даний момент відповідач відповідно до 4 ст. 165 ГПК України втратив право заперечувати проти такої обставини як фактичне надання Позивачем послуг з утримання та управління житловим будинком, їх вартості та обсягу.

Посилання відповідача на те, що він є державним підприємством та відповідно до Статуту самостійно планує господарську діяльність з урахуванням спожитого попиту на його послуги та на підставі договорів із замовниками, не приймаються колегією суддів, оскільки обов"язок з утримання майна, в тому числі і того, яким власник не користується, в силу вимог Закону покладається на нього. При цьому матеріалами справи доведено, що позивач здійснив дії з укладення договору на утримання будинку, втім, саме відповідач не підписав проект договору.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов передчасного та невірного висновку про відмову в задоволенні позову, за встановленого законом обов"язку співвласника нежитлового приміщення утримувати своє майно та доведення позивачем розміру внесків з утримання майна та здійснення фактичних дій з утримання майна.

Щодо доводів апелянта на безпідставність посилань господарського суду на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №552/7636/14-ц та відсутність її у Єдиному державному реєстрі судових рішень, то у номері справи міститься описка, правильний номер справи №522/7636/14-ц та вказана постанова від 15.05.2019 міститься у Реєстрі, втім, у ній наведено визначення нежитлового приміщення, що жодним чином не впливає на оцінку матеріалів цієї справи, інші обставини справи є відмінними.

Відповідно до пункту 1, 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, а відтак, прийняв неправильне рішення, що є підставою для скасування рішення, задоволення апеляційної скарги. У справі слід ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у справі.

Оскільки загальна ціна позову становить 20 461,61 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі №904/3035/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі №904/3035/20 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23", м. Одеса 16709,15 грн заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2017 по 01.06.2020, 2539,79 грн. інфляційних втрат, 1212,67 грн. - 3% річних, 2102,00 грн судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пишонівська 23", м. Одеса 3153,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін