Рішення

від 22.12.2020 по справі 905/1838/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.2020 Справа № 905/1838/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-збут» , м.Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» , м.Добропілля

про стягнення 136016,84грн

Присутні представники:

від позивача: Назарова А.А. - адвокат на підставі ордеру;

від відповідача: не з`явились.

У судовому засіданні оголошувалась перерва 19.11.2020 до 08.12.2020

та від 08.12.2020 по 22.12.2020

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс-збут , м.Харків, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ , м.Добропілля про стягнення 136016,84грн, з яких заборгованість у сумі 108957,49грн, пеня у сумі 18884,07грн, 3% річних у сумі 4926,93грн, інфляційні у сумі 3248,35грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виник обов`язок по сплаті суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №6733-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018.

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1838/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 19.11.2020 о 10:00 год.

19.11.2020 на електронну адресу суду з накладенням електронного цифрового підпису надійшла заява б/н б/д (вх.№04-18/5918 від 19.11.2020) від відповідача, в якій останній просить продовжити процесуальний строк встановлений судом для подання відзиву на позовну заяву; відкласти судове засідання, яке призначене на 19.11.2020 о 10:00 год.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.11.2020 до 08.12.2020 та з 08.12.2020 по 22.12.2020.

07.12.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив №05/1896 від 04.12.2020 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про не надання позивачем усіх документів згідно умов спірного договору, з огляду на що термін оплати не настав, отже відсутнє порушене право останнього. Крім того, відповідачем зазначено про безпідставність нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

14.12.2020 від позивача до суду надійшла відповідь б/н від 14.12.2020 на відзив, в якій позивач зазначив, що посилання відповідача на ненадання позивачем документів, передбачених умовами договору поставки не доведено, відповідач не відмовлявся від поставленої продукції, не повертав її позивачу та не складав акти про відсутність документів, а також не повідомляв позивача про наявність претензій щодо ненадання документів. Вимоги, викладені у відзиві щодо штрафних санкцій, що підлягають стягненню з позивача не можуть викладатися у відзиві та бути предметом дійсного судового розгляду.

У судові засідання представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судові засідання представник відповідача не з`явився; про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу.

Суд вважає за необхідне розглянути спір по суті без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

21.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-ЗБУТ (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська ЦЗФ (відповідач, покупець) укладений договір поставки №6733-ЦД-УМТС-Т (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, предметом договору є зобов`язання постачальника з передачі у власність покупця продукції та/або устаткування виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі і специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

Покупець зобов`язується прийняти та здійснити оплату за поставлену у його власність продукцію у відповідності до умов цього договору (п.1.2. договору).

Поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом (п.4.1. договору).

Умовами п.4.4. договору визначено, що у разі поставки продукції без товаросупровідних документів, що тягне неможливість здійснити приймання продукції за кількістю, якістю, асортименту, комплектності, покупець має право відмовитись від приймання поставленої продукції. У такому разі, повернення продукції здійснюється в порядку, передбаченому п.2.5. цього договору.

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізницею датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки) (п.4.7. договору).

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в терміни, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях до договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції (п.4.8. договору).

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої поставкою кількості, загальна вартість договору змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її вартості, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) поставки продукції складає 10%, якщо інше не погоджено сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.2. договору ціни на поставлену продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Умовами п.5.4. договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за поставлену продукцію, протягом 5 (п`яти) робочих днів після 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Якщо останній день строку для сплати настає у вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п.6.14. договору).

Договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони погодили, що за умов належного виконання обома сторонами своїх обов`язків, термін дії договору встановлюється до 31.12.2018 включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх обов`язків за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.8.1. договору).

Суд, дослідивши договір №6732-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018, встановив, що останній підписаний обома сторонами та засвідчений печатками.

Специфікаціями до договору сторонами погоджено асортимент, кількість, термін, та вартість товару, зокрема:

- специфікацією б/н від 26.12.2018 на суму 1795,09грн (з ПДВ 299,18грн) погоджено поставити: штори-жалюзі вертикальні, у кількості 4,4м2, за ціною 339,98грн/1м2 (без ПДВ), строк поставки - до 25.01.2019;

- специфікацією б/н від 26.12.2018 на суму 42066,40грн (з ПДВ 7011,07грн) погоджено поставити: цинк хлористий техн., у кількості 448,74кг, за ціною 78,12 грн/1 кг (без ПДВ), строк поставки - до 31.01.2019;

- специфікацією б/н від 25.01.2019 на загальну суму 58720,80грн (з ПДВ 9786,80грн) погоджено поставити: вентилятор 9WG5748P5G003 48B 2.91A, у кількості 5шт, за ціною 8000,00грн/1шт (без ПДВ), вартість - 40000,00грн, строк поставки - до 15.02.2019; амортизатор МО25А, у кількості 4шт, за ціною 820,00грн/1шт, вартість 3280,00грн, строк поставки - до 15.02.2019; обігрівач конвектор SATURN ST-HT0470 (конвектор SATURN ST НТ3004К) у кількості 2шт, за ціною 559,00грн/1шт, вартість 1118,00грн, строк поставки - до 15.02.2019; картка EM MAR INE IL-06ENUM ISO) у кількості 700шт, за ціною 6,48грн/1шт, вартість 4536,00грн, строк поставки - до 15.02.2019;

- специфікацією б/н від 03.04.2019 на суму 6256,80грн (з ПДВ 1042,80грн) погоджено поставити: папір А4 80г/М2 500АРК, у кількості 60шт, за ціною 86,90грн/1шт (без ПДВ), вартість 5214,00грн, строк поставки - до 25.04.2019.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

- за видатковою накладною №38 від 15.01.2019 (специфікація від 26.12.2018) на суму 42184,80грн (з ПДВ), у кількості 450 кг, за ціною 78,12 грн/1кг (без ПДВ); рахунок на оплату №38 від 15.01.2019 на суму 42184,80грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №53 від 21.01.2019 (специфікація від 26.12.2018) на суму 1795,09грн (з ПДВ), у кількості 4,4 м2, за ціною 339,98 грн/1м2 (без ПДВ); рахунок на оплату №53 від 21.01.2019 на суму 1795,09грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №74 від 28.01.2019 (специфікація від 25.01.2019) на суму 1341,60грн (з ПДВ), у кількості 2 шт, за ціною 559,00 грн/1шт (без ПДВ); рахунок на оплату №75 від 28.01.2019 на суму 1341,60грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №94 від 01.02.2019 (специфікація від 25.01.2019) на суму 5443,20грн (з ПДВ), у кількості 700 шт, за ціною 6,48 грн/1шт (без ПДВ); рахунок на оплату №94 від 01.02.2019 на суму 5443,20грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №119 від 04.02.2019 (специфікація від 25.01.2019) на суму 3936,00грн (з ПДВ), у кількості 4 шт, за ціною 820,00 грн/1шт (без ПДВ); рахунок на оплату №120 від 04.02.2019 на суму 3936,00грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №213 від 01.03.2019 (специфікація від 25.01.2019) на суму 48000,00грн (з ПДВ), у кількості 5 шт, за ціною 8000,00грн/1шт (без ПДВ); рахунок на оплату №218 від 01.03.2019 на суму 48000,00грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною №314 від 10.04.2019 (специфікація від 03.04.2019) на суму 6256,80грн (з ПДВ), у кількості 60 шт, за ціною 86,90грн/1шт (без ПДВ); рахунок на оплату №321 від 10.04.2019 на суму 6256,80грн (з ПДВ), які підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.

Факт постачання товару відповідачу також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та податковими накладними на відповідні партії товару.

25.10.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою №25/10/19-1 про стягнення заборгованості за договором поставки №6733-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018 у розмірі 130660,58грн. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №6733-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з останнього суми боргу, пені, 3% річних та інфляційні втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст договору поставки №6733-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.5.4. договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за поставлену продукцію, протягом 5 (п`яти) робочих днів після 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Суд приймає до уваги, що у видаткових накладних є посилання на рахунки, крім того рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку у відповідача не звільняє його від обов`язку оплатити збитки понесені позивачем.

Також, позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні за кожною поставкою та квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сторони погодили застосування при прийманні продукції Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністерств СРСР від 15.06.1965 №П-6 (зі змінами та доповненнями) далі - Інструкція №П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністерств СРСР від 25.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями), далі - Інструкції №П-7 (п.2.2. договору).

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Умовами п.4.4. договору визначено, що у разі поставки продукції без товаросупровідних документів, що тягне неможливість здійснити приймання продукції за кількістю, якістю, асортименту, комплектності, покупець має право відмовитись від приймання поставленої Продукції. У такому разі, повернення продукції здійснюється в порядку, передбаченому п.2.5. цього договору.

Згідно ч.1 ст.666 Цивільного Кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного Кодексу України).

В той же час, статтею 688 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов`язань щодо надання відповідачу документів, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, а також актів про відсутність документів, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання позивач виконав у відповідності з умовами договору та надав разом з товаром документи, зазначені в п.4.3 договору разом з продукцією. Таким чином, заперечення відповідача щодо неотримання від позивача технічної документації разом з товаром не приймаються судом до уваги та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що строк оплати за поставку товару відповідно до вказаних видаткових накладних є таким, що настав, але відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару та у передбачений договором строк не виконав, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором поставки №6733-ЦД-УМТС-Т від 21.06.2018 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-збут , м.Харків до відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ , м.Добропілля про стягнення заборгованості у сумі 108957,49грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 18884,07грн, 3% річних у сумі 4926,93грн, інфляційні нарахування у сумі 3248,35грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.6.8. договору покупець, у разі несвоєчасної оплати продукції, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

З розрахунку пені наданого позивачем вбачається, що розрахунок здійснений виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України та з урахуванням 6 місячного строку з моменту коли зобов`язання повинно бути виконано, що розмір пені за прострочення оплати, не може бути більше 5% вартості неоплаченої продукції.

Так, суд встановив, що розмір пені за вказаними видатковими накладними, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, за період визначений позивачем, становить - 18884,07грн, а 5% від вартості неоплаченої продукції за вказаними накладними складає - 5447,87грн.

Таким чином, з урахуванням п.6.8. договору сума пені, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає 5447,87грн.

За розрахунком суду позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 5447,87грн.

Також позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних в сумі 4926,93грн та інфляційні втрати в сумі 3248,35грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", суд визнає його арифметично вірним. Суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 4926,93грн за період з 23.03.2019 по 20.12.2020, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 3248,35грн.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.

Як встановлено судом, позивачем інфляційні втрати нараховані за періоди, які становлять менше місяця. Суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних втрат та встановив, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в розмірі 2606,57грн за період з квітня 2019 року по вересень 2020 року нараховані на вказані накладні.

Заперечення відповідача, що позивач порушив зобов`язання відносно строків надання документів та своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим не має право нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні до уваги судом не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки товару, а також надання позивачем відповідачу разом з товаром супровідної документації.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-збут , м.Харків до відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ , м.Добропілля про стягнення 136016,84грн, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ (85001, Донецька обл., м.Добропілля, вул.Київська, буд.1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-збут (вул.Маршала Батицького, буд.8, м.Харків, 61038, код ЄДРПОУ 41611863) борг у сумі 108957,49грн, пеню у сумі 5447,87грн, 3% річних у сумі 4926,93грн, інфляційні у сумі 2606,57грн, судовий збір у сумі 1884,44грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 22.12.2020 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення підписано 23.12.2020.

Суддя Г.Є. Курило