Рішення

від 03.12.2020 по справі 910/16279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2020Справа №910/16279/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" доАкціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" проповернення несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн. та стягнення пені у розмірі 2 188,21 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін: від позивача:Нікітчина А.О., Рагімова М.А. від відповідача:Хитрова Л.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про повернення несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн. та стягнення пені у розмірі 2 188,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" вказує, що Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не виконано належним чином своїх зобов`язань з забезпечення схоронності належних позивачу коштів та без законних підстав відповідачем було здійснено неналежні перекази коштів, які обліковувались на банківському рахунку позивача, відкритому у Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", у зв`язку з чим у останнього наявний обов`язок повернути (зарахувати) на відповідний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" кошти у розмірі 23 303,58 грн.

Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 188,21 грн., нарахованої за період з 28.03.2018 по 21.10.2020, на підставі п. 5.3 Договору банківського рахунку №К30МРО від 07.09.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 відкрито провадження у справі №910/16279/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 19.11.2020.

19.11.2020 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що згідно п. 1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" (до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" приєдналось підписавши відповідну заяву) банк не несе відповідальності за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і у тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами і договором процедур банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами. Також у відповідності до п. 3.8.2.3.1.7 та п. 3.8.2.3.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" банк не несе відповідальності за збереження коштів клієнта у разі розголошення уповноваженими/довіреними особами клієнта відомостей про логін та пароль та/або передачі ЕЦП третім особам. За твердженнями відповідача саме на позивача покладено обов`язок із гарантування безпеки зберігання ЕЦП, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" не доводить факти використання сторонніми особами його ЕЦП та його пошкодження, який ним отримано для здійснення електронних платежів дистанційно. Відповідач стверджує, що оскільки переказ коштів 27.03.2018 за рахунком позивача відбувався за наявності коректного входу в систему дистанційного обслуговування та введення достовірних даних клієнта, то у АТ КБ "Приватбанк" відсутні були підстави для невиконання своїх зобов`язань із виконання платіжного доручення.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 оголошено перерву до 03.12.2020.

30.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що він не був ініціатором спірних переказів коштів і не знав про їх проведення, а відтак до даних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004. Крім того, позивач вказує, що у відповідача було право та можливість визначити геопозиціювання телефону та виявити, що станом на час зміни паролю до кабінету Приват24 та вчинення спірних операцій вказаний телефон знаходиться у м. Жовті Води у Дніпропетровській області, а відтак встановити відсутність волі Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" на зарахування та списання коштів. При цьому, позивач вказує, що у постанові від 02.06.2020 у справі №910/8819/19 судом апеляційної інстанції було встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" не втрачались платіжні картки, не повідомлялось третім особам пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В судове засідання, призначене на 03.12.2020, представники сторін з`явились, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" (викладене у прохальній частині відповіді на відзив) та поновлено строк на подання відповіді на відзив, долучено її до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.12.2020 завершено розгляд справи №910/16279/20 по суті, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" (Клієнт) та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) укладено договір банківського рахунку №К30МРО (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов договору.

За Договором Банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.2 Договору).

На виконання умов договору позивачу було відкрито рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Як вбачається з банківської виписки, за період з 18 год. 57 хв. 27.03.2018 до 08 год. 08 хв. 28.03.2018 за поточним рахунком позивача № НОМЕР_1 було здійснено низку банківських операцій, які мали наслідком списання коштів у загальному розмірі 56 403,58 грн.

29.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою №29/03 з вимогою повернути всі грошові кошти, що несанкціоновано списані з рахунку, відкритого Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс", провести службове розслідування за фактом несанкціонованого списання коштів. Аналогічні заяви були надіслані відповідачу 20.04.2018 (вих. №20/04/2) та 23.04.2018 (вих. №23/04).

Відомості про вказані обставини 05.04.2018 несені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040003345.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи 27.03.2018 зробили копії сім-картки мобільного оператора "Водафон" з номера мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить Рагімовій М.А. - керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс". Даний номер мобільного телефону був прив`язаний до Інтернет банкінгу "Приват-24" та за допомогою даного номера протягом 27.03.2018-28.03.2018 невстановлені особи провели ряд транзакцій, внаслідок чого з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" було списано грошові кошти (наведене вбачається з ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №755/6919/18).

У відповідь на заяви позивача стосовно повернення коштів, відповідач листом від 21.05.2018 №20.1.0.0.0/7-180424/2192) повідомив позивача, що банком було ініційовано проведення службового розслідування, в ході якого здійснювався детальний аналіз всієї викладеної в зверненнях інформації. В результаті проведення розслідування встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку підтверджено. Однак аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами показав, що клієнтом були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком. У зв`язку з цим відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача щодо повернення суми несанкціонованого зняття.

За твердженнями позивача, частина списаних коштів у загальному розмірі 33 000,00 грн. була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" у зв`язку з невірним зазначенням реквізитів одержувача, в іншій частині - кошти у розмірі 23 303,58 грн. залишились неповернутими.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс", що Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не виконано належним чином своїх зобов`язань з забезпечення схоронності належних позивачу коштів та без законних підстав відповідачем було здійснено неналежні перекази коштів, які обліковувались на банківському рахунку позивача, відкритому у Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", у зв`язку з чим у останнього наявний обов`язок повернути (зарахувати) на відповідний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" кошти у розмірі 23 303,58 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 188,21 грн., нарахованої за період з 28.03.2018 по 21.10.2020, на підставі п. 5.3 Договору банківського рахунку №К30МРО від 07.09.2006.

Як встановлено судом, 07.09.2006 сторонами було укладено Договір, який за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак підпадає під правове регулювання глави 72 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору позивачу було відкрито рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Як стверджує позивач з 18 год. 57 хв. 27.03.2018 до 08 год. 08 хв. 28.03.2018 за поточним рахунком позивача № НОМЕР_1 було здійснено низку банківських операцій, які мали наслідком списання коштів з рахунку у загальному розмірі 56 403,58 грн.

Позивач стверджує, що дані кошти були списані із його рахунку несанкціоновано, а відтак Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" повинне повернути їх на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс".

Відповідно до вимог ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492, Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 та Положенням про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.09.2007 №348.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України "Про платіжні система та переказ коштів" суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Законом України "Про платіжні система та переказ коштів" визначено, що електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях (п. 19.2). Ініціатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. (п. 20.1). Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв`язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України. (п. 22.5) Обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника (п. 22.6).

Запровадження нових інформаційних та телекомунікаційних технологій у банківській системі України дозволяє здійснити комплексну автоматизацію діяльності банківських установ, скоротити час виконання розрахункових документів, розширяти асортимент банківських послуг та підвищувати їх якість, пропонувати клієнтам різноманітні механізми дистанційного банківського обслуговування.

З огляду на стрімкий розвиток високотехнологічних банківських продуктів нового покоління, банки мають звертати особливу увагу на забезпечення інформаційно-технологічної безпеки при наданні послуг клієнтам, зокрема, з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування.

В аспекті непорушності права власності та особливого статусу банків, яким громадяни та юридичні особи довіряють збереження власних коштів, на банківську систему покладений обов`язок докласти максимум заходів з метою забезпечення безпеки довірених коштів.

Намагаючись забезпечити найкращу доступність до банківських послуг (в т.ч. за допомогою додатку Приват24), Банк не може нехтувати вимогами до безпеки клієнтів від несанкціонованого доступу до таких рахунків та зобов`язаний забезпечити такий рівень безпеки доступу до рахунку при якому буде виключена можливість розпорядження коштів неустановленими особами.

Банк має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв`язку‚ що забезпечують надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу‚ використання‚ модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

В такому випадку, Банк відповідає за схоронність коштів на рахунку клієнта, якщо не доведе, що доступ до рахунку клієнта (і відповідне списання) відбулося за участі Клієнта як з умислу, так і з його необережності. Аналогічні положення містить п. 1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", на які посилається сам відповідач у своєму відзиві.

Відтак, в предмет доказування у даній справі входить:

- чи відбулося списання коштів з рахунку клієнта (обставина не заперечується сторонами);

- чи було таке списання ініційоване клієнтом;

- чи наявний умисел чи необережність клієнта (в т.ч. порушення встановлених Банком правил), яка сприяла доступу до його рахунку сторонніх осіб (доводиться Банком).

1) щодо відсутності доказів ініціювання переказу за допомогою ЕЦП позивача.

Представник відповідача вказує, що ініціювання платежів було здійснено за допомогою ключа ЕЦП, який було видано позивачу, що свідчить про передання такого ключа позивачем.

На запитання суду щодо підтвердження цієї обставини представник Банку вказала, що в матеріалах справи цієї інформації немає, проте представники технічного відділу Банку вказали, що саме міститься підпис ЕЦП позивача.

Також у відповідь на запитання суду представник Банку вказала, що у разі проставлення ключа ЕЦП клієнтом ідентифікація по телефону не проводиться.

Судом встановлено, що відповідно до наданих Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №755/6919/18 відомостей по телефонному номеру НОМЕР_3 , належному керівнику позивача та до якого було підв`язано доступ до системи Приват24, вбачається, що 27.03.2018 відбулася зміна сім-картки та IMEI пристрою.

Наведений висновок суду ґрунтується на тому, що за наданими Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" відомостями о 15 год. 40 хв. 27.03.2018 дзвінок із мобільного номеру НОМЕР_3 був здійснений із мобільного пристрою із IMEI НОМЕР_5 за локацією - м. Київ, Бесарабська площа, 2, а вже о 15 год. 53 хв. 27.03.2018 (тобто, через 13 хв.) дзвінок із мобільного номеру НОМЕР_3 був здійснений із мобільного пристрою із IMEI НОМЕР_6 за локацією - м. Жовті Воли Дніпропетровської області, вул. Ціолковського, 2-А.

Після цього, у проміжку часу з 15 год. 55 хв. 27.03.2018 по 22 год. 24 хв. 27.03.2018 на телефонний номер, за яким закріплено доступ до системи Приват24 позивача, відбулося 18 телефонних дзвінків з абонентом 3700 тривалістю 5-7 секунд, 17 телефонних дзвінків із телефонного номеру 38 056 733 50 40 загальною тривалістю 1 462 секунди (більше 23 хв.) та 17 смс-повідомлень, що здійснені із телефонних номерів які належать Банку. Час таких з`єднань відповідає здійсненим операціям в системі Приват24 по рахунку позивача.

Наведені обставини спростовують твердження Банку стосовно того, що ініціювання платежів відбувалося за допомогою ЕЦП ключа позивача, оскільки авторизація відбувалася за допомогою телефонного з`єднання.

З`ясовуючи обставини ініціювання платежів за допомогою ЕЦП ключа судом, враховуючи визнання учасниками справи факту можливості використання ЕЦП ключа тільки із стаціонарного комп`ютера, проте не мобільного пристрою, поставлено запитання щодо IP адрес з яких відбувалося з`єднання по ініціюванню спірних операцій. Банк не надав такої інформації по таким операціям, хоча достеменно володіє нею.

Враховуючи, що відстань між м. Києвом та м. Жовті Води складає близько 400 км та її подолання є неможливим на протязі 13 хв., а ініціювання спірних платежів із рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" відбувалось із мобільного номеру НОМЕР_3 із мобільного пристрою із IMEI НОМЕР_6 за локацією - м. Жовті Воли Дніпропетровської області, вул. Ціолковського, 2-А, суд приходить до висновку, що спірні платежі не ініціювались позивачем.

2) щодо відсутності намагань Банку провести об`єктивне розслідування та суперечлива поведінка Банку

На запитання суду щодо змісту розмов представник Банку вказала, що вони не збереглися, оскільки зберігаються 3 доби. При цьому, суд відзначає, що, по-перше, звернення клієнта щодо несанкціонованих операцій по його рахунку мало місце протягом доби після таких операцій та відповідних розмов.

Банк, зацікавлений в повному з`ясуванні обставин спірних списань, не позбавлений був можливості забезпечити збереження розмов, з метою надання їх як правоохоронним органам, так і суду для доказування відсутності власної вини у такому списанні чи доведення вини позивача.

По-друге, в листі вих. №20.1.0.0.0/7-180426/791 від 21.05.2018 Банк визнав факт несанкціонованого списання коштів (абзац 2 листа).

Посилання представника Банку на те, що під "несанкціонованим списанням" малося на увазі суб`єктивна думка власника рахунку, що ним ці кошти не списувалися, а не визнаний Банком факт спростовується термінологічним визначення слова "несанкціонове", яке міститься в положеннях законодавства. Також наведене слово використане в 17 абзаці листа вих. №20.1.0.0.0/7-180426/791 від 21.05.2018 та пунктах 3.8.2.3.1.7., 3.8.2.3.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" і його застосування не стосується суб`єктивної думки, а пов`язане із фактом. Позиція Банку щодо різного тлумачення наданого значення "несанкціоноване" в одному документі, на думку суду, є лише намаганням зміни вже визнаного Банком факту з метою уникнення відповідальності.

3 ) щодо відсутності жодного доказу вибуття засобів доступу до рахунку внаслідок умислу чи необережності позивача.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що позивач вчинив будь-які дії, які сприяли доступу до його рахунку. Навпаки, поведінка позивача, на думку суду, свідчить про його добросовісність, адже одразу після виявлення операцій звернувся до Банку та до правоохоронних органів.

При цьому, Банк не надав інформації про осіб, на користь яких були списані кошти, чи можливу їх пов`язаність із позивачем.

Крім того, судом враховано, що питання санкціонованого/несанкціонованого списання коштів, яке мало місце 27.03.2018 та 28.03.2018 із рахунків, які відкриті, зокрема, на ім`я Рагімової М.А. (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс") із мобільного номеру НОМЕР_3 із мобільного пристрою із IMEI НОМЕР_6 за локацією - м. Жовті Воли Дніпропетровської області, вул. Ціолковського, 2-А, досліджувалось в судовому порядку та Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 02.06.2020 у справі №910/8819/20 (судове рішення набуло статусу остаточного) визнав безпідставним переказ грошових коштів банком, у зв`язку з чим зобов`язав Акціонерне товариства комерційний банк "Приватбанк" відновити баланс рахунку № НОМЕР_7 , відкритого на ім`я Фізичної особи-підприємця Рагімової М.А. шляхом повернення (зарахування) несанкціоновано списаних коштів у розмірі 755,66 грн.

Згідно ч. 32.1 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відповідно до ст. 32.3.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.

Як передбачено п. п. 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №223 від 30.04.2010, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Не вчинення позивачем дій щодо втрати платіжних карток, повідомлення третім особам пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, як ненадання жодного розпорядження на списання кошів (проведення спірних транзакцій), свідчить про безпідставний переказ грошових коштів банком тому позовні вимоги щодо повернення всіх списаних коштів за несанкціонованими операціями на відповідний рахунок клієнта, є обґрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №758/7328/14-ц, від 12.02.2019 у справі №592/2386/16-ц, від 23.01.2018 у справі №202/10128/14-ц.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" відбулось поза волею останнього, а Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не доведено, що доступ до рахунку № НОМЕР_1 відбувся за участі позивача з умислу чи з його необережності, то відповідно у відповідача наявний обов`язок з повернення всіх списаних коштів за несанкціонованими операціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" вказує, що кошти у розмірі 33 100,00 грн. були повернуті позивачу внаслідок невірного зазначено реквізитів одержувача таких коштів, натомість в іншій частині - у розмірі 23 303,58 грн. кошти за несанкціонованими операціями не були повернуті.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тотожні приписи викладені у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині зобов`язання відповідача відновити баланс рахунку позивача шляхом повернення несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 188,21 грн., нарахованої за період з 28.03.2018 по 21.10.2020, на підставі п. 5.3 Договору банківського рахунку №К30МРО від 07.09.2006.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" обов`язку по невідкладному поверненню коштів у визначений законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договорами відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 32.3.1 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Суд не застосовує приписи Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", які обмежують розмір пені, що нараховується за порушення грошових зобов`язань, подвійною обліковою ставкою Національного банку України, оскільки до спірних правовідносин приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є спеціальними та останні передбачають, що розмір пені за невиконання банком свого обов`язку з повернення помилково (несанкціоновано) списаних коштів може бути більшим, ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.

За умовами п. 5.3 Договору у разі помилкового або безпідставного переказу грошових коштів з рахунку клієнта банк зобов`язаний переказати (повернути) клієнту списану суму коштів і списати клієнту пеню у розмірі 0,01% від суми переказу за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу.

Враховуючи загальноприйняте розуміння терміну "негайно", суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування пені за період з 28.03.2018 по 21.10.2018.

Перевіривши розрахунок пені, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо правильності здійсненого позивачем обрахунку, суд дійшов висновку, що правомірним буде стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" пені у розмірі 2 188,21 грн.

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/16279/20 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) відновити баланс рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" (02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 7-Д; ідентифікаційний код 34574362) № НОМЕР_1 шляхом повернення (зарахування) несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303 (двадцять три тисячі триста три) грн. 58 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" (02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 7-Д; ідентифікаційний код 34574362) пеню у розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко