Постанова

від 19.03.2021 по справі 910/16279/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2021 р. Справа № 910/16279/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 (повний текст складено 22.12.2020) (суддя Бойко Р.В.)

у справі № 910/16279/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про повернення несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн та

стягнення пені у розмірі 2 188,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Лайонс" (далі - ФК "Лайонс", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - КБ "ПриватБанк", відповідач) про повернення несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн та стягнення пені у розмірі 2 188,21 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач не забезпечив належним чином схоронності коштів позивача, зокрема, без законних підстав здійснив переказ коштів з банківського рахунку позивача. Тому відповідач зобов`язаний повернути (зарахувати) на відповідний рахунок ФК "Лайонс" 23 303,58 грн.

3. Також позивач вважає, що на підставі п. 5.3 договору банківського рахунку відповідач зобов`язаний сплатити ФК "Лайонс" 2 188,21 грн пені за період з 28.03.2018 по 21.10.2020.

Узагальнені заперечення щодо позову

4. КБ "ПриватБанк" у відзиві на позовну заяву з позовом не погодився і пояснив, що згідно з п. 1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" банк не несе відповідальності за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і в тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами і договором процедур банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами.

5. Відповідно до п. 3.8.2.3.1.7 та 3.8.2.3.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" банк не несе відповідальності за збереження коштів клієнта у разі розголошення уповноваженими/довіреними особами клієнта відомостей про логін та пароль та/або передачі ЕЦП третім особам. Натомість, саме на позивача покладено обов`язок гарантування безпеки зберігання ЕЦП, тоді як ФК "Лайонс" не довело факт використання та пошкодження його ЕЦП сторонніми особами.

6. Оскільки переказ коштів за рахунком позивача відбувався внаслідок коректного входу в систему дистанційного обслуговування та введення достовірних даних клієнта, банк не міг не виконати заявлене платіжне доручення.

Короткий зміст відповіді на відзив

7. Позивач у відповіді на відзив вказує, що він не ініціював спірні перекази коштів і не знав про їх проведення, а відтак до правовідносин, що склались, не можна застосовувати Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція № 22 від 21.01.2004).

8. Натомість відповідач мав право та можливість визначити геопозиціювання телефону та виявити, що станом на час зміни паролю до кабінету Приват24 та вчинення спірних операцій цей телефон знаходився у м. Жовті Води Дніпропетровської області, а відтак встановити відсутність волі ФК "Лайонс" на зарахування та списання коштів.

9. Те, що директор ФК "Лайонс" не втрачав платіжні картки, не повідомляв третім особам пін-код або іншу інформацію, на підставі якої можна було ініціювати платіжні операції, між іншим, встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/8819/19.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20 позов задоволено повністю. Зобов`язано КБ "ПриватБанк" відновити баланс рахунку ФК "Лайонс" № НОМЕР_1 шляхом повернення (зарахування) несанкціоновано списаних коштів у розмірі 23 303,58 грн. Стягнуто з КБ "ПриватБанк" на користь ФК "Лайонс" пеню у розмірі 2 188,21 грн і судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 22.6 ст. 6 Закону України "Про платіжні система та переказ коштів", п. 1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" банк відповідає за схоронність коштів на рахунку клієнта, якщо не доведе, що доступ до рахунку клієнта (і відповідне списання) відбувся за участі клієнта як з умислу, так і з його необережності. КБ "ПриватБанк" не надав доказів того, що доступ до рахунку № НОМЕР_1 відбувся за умисної або необережної участі позивача, тоді як факт безпідставного переказу банком протягом 27.03.2018 - 28.03.2018 грошових коштів з рахунків, відкритих на ім`я керівника ФК "Лайонс" ОСОБА_1, встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/8819/20.

12. З огляду на викладене та керуючись ч. 32.3.1 ст. 32 Закону України "Про платіжні система та переказ коштів", суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з банка на підставі п. 5.3 договору банківського рахунку 2 188,21 грн пені за період з 28.03.2018 по 21.10.2020.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погодившись із вказаним рішенням, КБ "ПриватБанк" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

14. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконне, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення, та невідповідності висновків суду обставинам справи.

15. Зокрема, апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що банк незаконно здійснював списання грошових коштів з поточного рахунку позивача, оскільки позивач не ініціював ці перекази. Суд, на думку відповідача, не врахував, що дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт для доступу в систему ввів правильні логін (номер мобільного телефону) і пароль, підтвердив вхід одноразовим паролем ОТР, який прийшов на мобільний телефон клієнта, підтвердив дистанційне розпорядження одноразовим паролем ОТР, який прийшов на мобільний телефон клієнта, тоді як здійснення спірного платежу в інший спосіб позивач не довів, а суд встановив, що всі спірні транзакції здійснювались за допомогою телефонної авторизації позивача за фінансовим номером та коректним введенням ОТП-паролів, отриманих у смс-повідомленнях, направлених на фінансовий номер телефона позивача. Те, що вказані дії позивач особисто не вчиняв, свідчить про те, що інформація про рахунки клієнта, фінансовий номер, контрольну інформацію клієнта стала відома іншим особам, тобто позивач не довів відсутність своєї вини у списанні грошових коштів з його рахунків.

16. Звернення позивача до правоохоронних органів та ухвалення судового рішення у справі № 910/8819/19, на думку КБ "ПриватБанк", місцевий господарський суд також прийняв як доказ помилково, оскільки у справі № 910/8819/19 не встановлювались обставини цієї справи, і не є тією обставиною, яка свідчить про наявність підстав для повернення таких коштів позивачу.

17. Суд першої інстанції, згідно із доводами апеляційної скарги, не врахував також те, що п. 6 розділу VI Положення № 705 та ч. 14.6. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. Пунктом 1.1.2.1.21 Умов та Правил надання банківських послуг КБ "ПриватБанк" передбачено негайне (протягом 15 хвилин) повідомлення банка шляхом дзвінка до Колцентру, тоді як позивач звернувся до банка 29.03.2018.

18. Також відповідач вважає, що позивач неправильно визначив винну особу за крадіжку його коштів, оскільки насправді винним у завданні збитків є отримувач коштів, а відповідальність за ризик збитків від здійснення операцій несе користувач, а не банк. З урахуванням проведеної банком належної ідентифікації позивача, банк не несе відповідальності за шахрайські дії, зроблені сторонніми особами. Однак, суд при вирішенні спору не в повній мірі дослідив обставини справи, не дав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

19. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 справа № 910/16279/20 передана колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 поновлено КБ "ПриватБанк" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.02.2021; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Позиції учасників справи

21. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22. На підставі договору банківського рахунку № К30МРО від 07.09.2006 (далі - договір) КБ "ПриватБанк" відкрив ФК "Лайонс" рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

23. Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та умов договору.

24. Банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.2 договору).

25. З 18 год. 57 хв. 27.03.2018 до 08 год. 08 хв. 28.03.2018 з поточного рахунку позивача № НОМЕР_1 здійснено низку банківських операцій зі списання коштів у загальному розмірі 56 403,58 грн.

26. 29.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою № 29/03 з вимогою повернути всі грошові кошти, що несанкціоновано списані з рахунку ФБ "Лайонс", провести за цим фактом службове розслідування.

27. Аналогічні заяви позивач надіслав відповідачу також 20.04.2018 (вих. № 20/04/2) та 23.04.2018 (вих. № 23/04).

28. Відомості про вказані обставини 05.04.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040003345.

29. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи 27.03.2018 зробили копії сім-картки мобільного оператора "Водафон" з номера мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 - керівнику ФК "Лайонс" і був прив`язаний до Інтернет банкінгу "Приват-24". За допомогою зазначеного номера протягом 27.03.2018 - 28.03.2018 невстановлені особи провели ряд транзакцій, внаслідок чого з рахунку ФК "Лайонс" списані грошові кошти (наведене вбачається з ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25.06.2018 у справі № 755/6919/18).

30. У відповідь на заяви позивача банк листом від 21.05.2018 № 20.1.0.0.0/7-180424/2192 повідомив позивача, що КБ "ПриватБанк" ініціював проведення службового розслідування, в ході якого здійснено детальний аналіз всієї викладеної у зверненнях інформації. У результаті проведення розслідування встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку підтверджено. Однак аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами, показав, що клієнт порушив умови і правила надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком. У зв`язку з цим відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача щодо повернення суми несанкціонованого зняття.

31. Позивач зазначив, що частина списаних коштів, а саме 33 000,00 грн йому повернута у зв`язку з невірним зазначенням реквізитів одержувача, однак решту коштів (23 303,58 грн) банк не повернув.

32. ФК "Лайонс" вважає, що КБ "ПриватБанк" не забезпечив схоронність коштів позивача та без законних підстав здійснив неналежні перекази коштів з банківського рахунка позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

33. Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківського рахунку, а спір - у зв`язку зі здійсненням банком грошового переказу з рахунку клієнта.

34. Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

35. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

36. Частиною 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

37. Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку України (далі - НБУ) від 12.11.2003 № 492, Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі - Положення від 05.11.2014 № 705), і Положенням про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затвердженим постановою Правління НБУ від 25.09.2007 № 348.

38. Відповідно до ч.ч. 6, 7, 9 розділу VI "Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками" Положення від 05.11.2014 № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

39. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

40. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

41. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

42. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

43. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

44. Відповідно до п.п. 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 № 223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

45. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

46. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вказаний висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 214/2867/18 та у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15.

47. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що саме банк відповідає за схоронність коштів на рахунку клієнта, якщо не доведе, що доступ до рахунку клієнта (і відповідне списання) відбувся за участі клієнта як з умислу, так і з його необережності.

48. Частинами 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

49. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

50. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

51. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

52. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження вчинення позивачем будь-яких дій, які б сприяли доступу до його рахунку іншим особам. Зокрема, не надав інформації про осіб, на користь яких списані кошти, чи можливу їх пов`язаність із позивачем.

53. Водночас, поведінка позивача, як правильно зауважив суд першої інстанції, свідчить про його добросовісність, адже після виявлення операцій він одразу звернувся до банку та до правоохоронних органів.

54. Доводи КБ "ПриватБанк" про те, що керівник ФК "Лайонс" ОСОБА_1 , у порушення умов п. 6 розділу VI Положення від 05.11.2014 № 705, ч. 14.6. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 1.1.2.1.21 Умов та Правил надання банківських послуг КБ "ПриватБанк", повідомила банк про несанкціоноване списання з рахунків позивача коштів лише через 1-2 дні, спростовується ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.06.2018 у справі № 755/6919/18. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до служби підтримки "Приват-Банк" за телефоном 3700 з повідомленням про проведення несанкціонованих операцій за рахунками та вимогою заблокувати всі рахунки і 27.03.2018, і 28.03.2018, а також що оператор повідомив про прийняття заявки і блокування рахунків.

55. 29.03.2018 позивач звернувся до КБ "ПриватБанк" вже з письмовою заявою.

56. У суді першої інстанції представник відповідача повідомила, що надати записи телефонних звернень не може, оскільки такі записи зберігаються лише три доби. Апеляційний господарський суд погоджується з тим, що до вказаного слід відноситися критично, з огляду на письмове звернення позивача до банку вже 29.03.2018, що мало стати підставою для збереження записів з метою вирішення ситуації, що склалася.

57. Також факт безпідставного переказу банком протягом 27.03.2018 - 28.03.2018 грошових коштів з рахунків, відкритих на ім`я керівника ФК "Лайонс" ОСОБА_1, встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/8819/20.

58. Доводи апеляційної скарги про те, що вказана справа не має преюдиційного значення при вирішенні спору у справі № 910/16279/20, є помилковими, оскільки у вищезазначеній постанові встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи 27.03.2018 зробили копії сім-картки мобільного оператора "Водафон" з номера мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , який був прив`язаний до Інтернет банкінгу "Приват-24", та за допомогою цього номера протягом 27.03.2018-28.03.2018 провели низку транзакцій, внаслідок чого з рахунку ОСОБА_1 списано грошові кошти (ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 25.06.2018 у справі № 755/6919/18). Отже, сторонами у справі № 910/8819/20 є ті ж самі сторони, предмет спору є аналогічним спору у цій справі і виник з цієї ж підстави, що і у справі, яка переглядається.

59. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

60. Отже, висновок суду першої інстанції про виникнення у банка обов`язку зарахувати несанкціоновано списану суму на рахунок ФК "Лайонс" є таким, що відповідає наявним доказам у справі та встановленим обставинам справи.

61. Частиною 32.3.1 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

62. За умовами п. 5.3 договору у разі помилкового або безпідставного переказу грошових коштів з рахунку клієнта банк зобов`язаний переказати (повернути) клієнту списану суму коштів і списати клієнту пеню у розмірі 0,01% від суми переказу за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу.

63. Отже рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 2 188,21 грн пені також ухвалено з дотриманням і без порушення норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

64. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

65. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

67. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/16279/20.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко