Рішення

від 18.12.2020 по справі 910/14765/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2020Справа №910/14765/20

За позовомДержавної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" провизнання недійсним п. 3.1 договору №200 від 15.04.2020 та стягнення 34 040,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача:Воловодівський І.В. від відповідача:Крилов А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14765/20, відкрита ухвалою суду від 29.09.2020 за позовом Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" (надалі - "Установа") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" (надалі - "Товариство") про визнання недійсним п. 3.1 договору №200 від 15.04.2020 та стягнення 34 040,00 грн.

Розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В своїх заявах по суті спору (позовній заяві №01.3/1898 від 18.09.2020, відповіді на відзив №08/4143 від 25.11.2020) позивач в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що п. 3.1 договору №200 від 15.04.2020, яким передбачено включення до суми договору (вартості товару) податку на додану вартість, суперечить Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540 від 30.03.2020 та п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки за вказаним договором позивачем купувались лікарські засоби, які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання пункту 3.1 вказаного договору недійсним.

Також, визначено, що оскільки ним було сплачено за поставлений Товариством товар його вартість із включенням до неї суми податку на додану вартість, то відповідач отримав суму податку на додану вартість без достатньої правової підстави (на підставі п. 3.1 договору №200 від 15.04.2020, який є недійсним), а відтак в силу ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України останній повинен повернути Установі кошти у розмірі 34 040,00 грн. (сума включеного до вартості товару податку на додану вартість).

У поданих до суду заявах по суті спору (відзиві на позову заяву від 04.11.2020, запереченні на відповідь на відзив від 03.12.2020) відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказував на те, що в межах спірних правовідносин за договором №200 від 15.04.2020 відсутні правові підстави для звільнення від сплати податку на додану вартість операції з продажу на користь товару згідно п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки відсутні визначені п. 3 Примітки до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, умови віднесення поставленого позивачу товару до такого переліку.

У судовому засіданні 18.12.2020 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 18.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2020 між Товариством (постачальник) та Установою (покупець) було укладено договір №200 (надалі - "Договір") в рамках виконання якого постачальником було поставлено, а покупцем прийнято визначені в специфікації №1 до Договору лікарські засоби різні ДК 021:2015 33690000-3, а саме: Novel Corona Virus 2020 (Wuhan Strain specific) Realtime PCR / Набір реагентів Novel Corona Virus 2020 (Wuhan Strain specific) Realtime PCR, 100 реакцій, у кількості 3 шт.; Genekam RNA Isolation Kit (Virus) / Набір для виділення РНК вірусів Genekam, у кількості 4 шт., що підтверджується видатковими накладними №152 від 15.04.2020, №242 від 23.04.2020.

У відповідності до п. 3.1 Договору загальна сума договору становить 204 240,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34 040,00 грн.

В якості розрахунку за придбаний на підставі Договору товар позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти у визначеному п. 3.1 Договору розмірі - 204 240,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №90 від 17.04.2020, №117 від 18.05.2020 та №94 від 24.04.2020.

Листом №08/991 від 27.05.2020 Установа звернулася до Товариства з претензією, у відповідності до якої вказувало на те, що придбані за Договором лікарські засоби входять до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, а тому звільняються від оподаткування ПДВ, у зв`язку з чим кошти, які сплачені за їх придбання, в частині суми 34 040,00 грн. як податок на додану вартість, є надлишково сплаченими на рахунок Товариства, у зв`язку з чим підлягають поверненню Установі.

У відповідь на вказану претензію Товариство листом №60 від 01.06.2020 повідомило Установу про те, що операція з продажу поставлених на підставі Договору товарних позицій не може бути звільнена від сплати податку на додану вартість, оскільки відсутні визначені п. 3 Примітки до наведеного Переліку товарів умови для цього.

Спір виник у зв`язку із оспорюванням позивачем законності п. 3.1 Договору в частині включення до загальної суми договору податку на додану вартість у розмірі 34 040,00 грн. та наявності правових підстав для зобов`язання Товариства повернути Установі грошові кошти у наведеній сумі.

При цьому, досліджуючи зібрані в матеріалах справи доводи та заперечення учасників справи суд приходить до висновку, що фактичне вирішення такого спору зводиться виключно до дослідження питання звільнення чи ні спірної операції з продажу товару за Договором від сплати податку на додану вартість в силу приписів п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, адже жодні інші обставини перебігу правовідносин за Договором не заперечуються сторонами (в т.ч. укладення Договору, передача товару на його виконання, оплата його вартості).

Відтак, розглядаючи дану справу в межах переданого на вирішення суду спірного питання, що виникло в рамках реалізації правовідносин сторін за Договором, суд виходиться з наступного.

Положеннями п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Тобто, в силу навчених норм законодавцем було встановлено, що операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції виключно щодо товарів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (надалі - "Перелік").

При цьому, відповідно до приміток до Переліку (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), в яких роз`яснено порядок його застосування - визначення відповідності товарів наведеному переліку, було визначено, що:

1. Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

2. Для цілей цього переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048);

2) термін "засоби індивідуального захисту" вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046).

3. Для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216); або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

З огляду на викладене вбачається, що віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, не є автоматичним, а пов`язано з наявність однієї з таких умов:

- поданням декларації про відповідність та нанесення на відповідний товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216);

або

- подання повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Сторонами не заперечується, що постачальний за Договором товар зазначений в розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази наявності однієї із визначених в п. 3 Примітки до Переліку умови для віднесення поставлених за Договором товарів до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, а саме: подання відповідної декларації про відповідність з нанесення у визначеному порядку знаку відповідності технічним регламентам та/або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг спірних товарів.

Наведене виключає можливість застосування при здійсненні спірної операції купівлі-продажу товарів за Договором положень п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), тобто, виключає можливість звільнення від сплати податку на додану вартість, адже відсутня така умова як здійснення операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Посилання позивача на те, що встановлення Кабінетом Міністрів України в п. 3 приміток до Переліку зазначених умов віднесення товарів до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, є протиправним та виходить за межі компетенції Кабінету Міністрів України судом відхиляється з огляду на те, що саме положеннями п. 5 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким і було доповнено пунктом 71 підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), на Кабінет Міністрів України було покладено обов`язок із прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.

Тобто, саме в межах визначених законодавцем повноважень Кабінетом Міністрів України і було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 Перелік з примітками відносно порядку його застосування, адже по своїй суті такий Перелік в частині визначення Медичних виробів, медичного обладнання та інших товарів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, містять лише загальні найменування таких виробів, обладнання та товарів, що безумовно потребує певного порядку для віднесення до них конкретних виробів, обладнання та товарів, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість.

До того ж, суд враховує, що укладаючи Договір Установа в повній мірі була обізнана із змістом постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, на що безпосередньо вказує зміст п. 2.1 такого правочину, а тому з метою попередження наслідків своїх дій з проведення операції купівлі-продажу спірних товарів у Товариства у вигляді сплати податку на додану вартість могла перевірити до фактичного виконання такого Договору відсутність визначених в п. 3 Примітки до Переліку умов для віднесення замовлених за Договором товарів до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 в силу відсутності доказів визнання її нечинною та приписів ст. 11 Господарського процесуального кодексу України підлягає обов`язковому застосуванню при вирішення переданого в межах даної справи на розгляду суду спірного питання, як така, що регулює відповідні правовідносини, з яких виник спір.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено на підставі зібраних в матеріалах справи існування обставин, якими було мотивовано звернення до суду з вимогами про визнання недійсним п. 3.1 Договору в частині включення до загальної суми договору податку на додану вартість у розмірі 34 040,00 грн. та зобов`язання Товариства повернути Установі грошові кошти у наведеній сумі, а саме наявності правових підстав для звільнення спірної операції купівлі-продажу товарів за Договором від оподаткування податком на додану вартість в силу присів п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відтак, за відсутності будь-якого іншого обґрунтування позивачем його доводів щодо наявності підстав для визнання п. 3.1 Договору в частині включення до загальної суми договору податку на додану вартість у розмірі 34 040,00 грн. згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та зобов`язання Товариства повернути Установі грошові кошти у наведеній сумі згідно ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, суд, враховуючи такі основні засади (принципи) господарського судочинства як: змагальність сторін, диспозитивність та пропорційність, приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Державної установи "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" (21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Маліновського, буд. 11; ідентифікаційний код 38512294) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" (04071, м. Київ, провулок Ярославський, буд. 7/9; ідентифікаційний код 36301858) про визнання недійсним п. 3.1 договору №200 від 15.04.2020 та стягнення 34 040,00 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд даного спору покласти на Державну установу "Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 23.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко