Ухвала

від 22.12.2020 по справі 911/3685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3685/20

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Саатранс про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саатранс (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг (85000, Київська обл., м. Фастів, вул. Ярослава Мудрого, 36А, кв. 27)

про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором про надання послуг екскаватора-навантажувача від 20.08.2020 р., у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 1696,00 грн. пені, 848,00 грн. 3% річних, 3389,97 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 1/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 3735/20 від 21.12.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Саатранс (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг (далі - відповідач) про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором про надання послуг екскаватора-навантажувача від 20.08.2020 р., у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 1696,00 грн. пені, 848,00 грн. 3% річних, 3389,97 грн. інфляційних втрат.

Разом із позовною заявою до господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю Саатранс було подано заяву № 2/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 277/20 від 21.12.2020 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ Саатранс просило суд в якості забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальність Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг про стягнення заборгованості накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову 157823,97 грн. та судового збору 3418,37 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг (код ЄДРПОУ 43492652), р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 321842.

Розглянувши заяву ТОВ Саатранс № 2/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 277/20 від 21.12.2020 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві ТОВ Саатранс стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів товариство посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором про надання послуг екскаватора-навантажувача, а саме - відмовляється сплатити за надані послуги, а тому є обгрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, зокрема, що майно, яке існує у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та/чи виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову .

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 р. № 910/16944/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 157823,97 грн. грошових коштів, однак, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

При цьому, жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на витрачання чи приховування грошових коштів, за рахунок яких можливе виконання судового рішення, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано, як не надано і будь-яких доказів неспроможності відповідача виконати рішення суду в частині стягнення грошових коштів.

Наведені ж позивачем обставини та доводи щодо ухилення відповідача від сплати заборгованості за договором є предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів ТОВ Саатранс щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ТОВ Саатранс № 2/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 277/20 від 21.12.2020 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Саатранс № 2/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 277/20 від 21.12.2020 р.) про забезпечення позову № 1/21-12 від 21.12.2020 р. (вх. № 3735/20 від 21.12.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Саатранс до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтаж-Ремонт-Сервіс Інжиніринг про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором про надання послуг екскаватора-навантажувача від 20.08.2020 р., у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 1696,00 грн. пені, 848,00 грн. 3% річних, 3389,97 грн. інфляційних втрат.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 22.12.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна