Рішення

від 03.03.2021 по справі 911/3685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3685/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 36А, кв. 27)

про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором б/н від 20.08.2020 р., у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 848,00 грн. 3% річних, 1696,00 грн. пені, 3389,97 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» (далі - ТОВ «СААТРАНС» , позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» (далі - ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» , відповідач) про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором б/н від 20.08.2020 р., у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 848,00 грн. 3% річних, 1696,00 грн. пені, 3389,97 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати наданих позивачем послуг екскаватора-навантажувача, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 147390,00 грн. основного боргу, 848,00 грн. 3% річних, 1696,00 грн. пені, 3389,97 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» про стягнення 157823,97 грн. заборгованості за договором б/н від 20.08.2020 р. про надання послуг екскаватора-навантажувача, у тому числі - 147390,00 грн. основного боргу, 848,00 грн. 3% річних, 1696,00 грн. пені, 3389,97 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2020 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» (замовник) було укладено договір про надання послуг екскаватора-навантажувача, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати послуги екскаватора-навантажувача TEREX860 ном. 12166 ВТ замовнику, а замовник зобов`язується приймати та сплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуги роботи екскаватора-навантажувача складає 870,00 грн. за годину, подання екскаватора-навантажувача на об`єкт складає 3600,00 грн., повернення екскаватора-навантажувача в м. Херсон складає 3600,00 грн.

У відповідності з п. 2.3 договору днем оплати та моментом виконання зобов`язання замовником з оплати послуг виконавця вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що замовник здійснює 100% оплату робіт по виставленому виконавцем рахунку на оплату за тарифами згідно з п. 2.1 договору.

Умовами пп. 3.1.4 п. 3.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний оплачувати надані виконавцем послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 виконавець зобов`язаний за фактом надання послуги надати акт виконаних робіт.

Договір укладений на період з 20.08.2020 р. до 31.12.2020 р. і може бути продовжений за взаємною згодою (розділ 4 договору)

На виконання умов договору, ТОВ «СААТРАНС» та ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 772 від 31.08.2020 р. на суму 34920,00 грн., № 873 від 29.09.2020 р. на суму 178470,00 грн., а також довідки про виконані роботи/послуги за серпень 2020 року на суму 34920,00 грн. та вересень 2020 року на суму 178470,00 грн.

ТОВ «СААТРАНС» було виставлено ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» рахунки на оплату № 746 від 20.08.2020 р. на суму 51000,00 грн., № 813 від 14.09.2020 р. на суму 53520,00 грн., № 848 від 22.09.2020 р. на суму 108870,00 грн.

ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» було частково оплачено надані позивачем послуги в розмірі 66000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «СААТРАНС» , а саме - від 21.08.2020 р. в сумі 36000,00 грн., від 01.09.2020 р. в сумі 15000,00 грн., від 25.09.2020 р. в сумі 15000,00 грн.

28.09.2020 р. відповідачем було надано позивачу гарантійний лист, за яким відповідач зобов`язався в термін до 12.10.2020 р. погасити заборгованість за виконані роботи згідно договору про надання послуг на загальну суму 147390,00 грн.

Як слідує з позову, відповідач вказану заборгованість у розмірі 147390,00 грн. не сплатив.

ТОВ «СААТРАНС» було направлено на адресу ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» претензію № 34 від 27.10.2020 р. на суму 147390,00 грн., відповідно до якої позивач просив відповідача виконати належним чином зобов`язання за договором та перерахувати на його рахунок заборгованість у строк до 01.11.2020 р.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не сплачено, у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг, наданих позивачем на користь відповідача, настав.

Проте, відповідач свої обов`язки в частині оплати за надані позивачем послуги за договором у обсязі та строки, які визначено умовами зазначеного правочину, належним чином не виконав.

Зазначену обставину відповідачем не спростовано, доказів здійснення сплати суми заборгованості, заявленої до стягнення у даній справі, до матеріалів останньої не надано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором про надання послуг екскаватора-навантажувача від 20.08.2020 р. в сумі 147390,00 грн., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у зазначеній сумі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 1696,00 грн. пені за порушення термінів оплати за надані послуги.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами п. 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі .

Водночас, відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Оскільки у даному випадку при вчиненні правочину сторонами не було встановлено в письмовій формі розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді пені, позовна вимога про стягнення з відповідача 1696,00 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 848,00 грн. 3% річних та 3389,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 848,00 грн., нарахованій на 147390,00 грн. за загальний період з 13.10.2020 р. до 21.12.2020 р.

Згідно з арифметичним розрахунком 3% річних, зробленим судом, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 845,68 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 147390.00 13.10.2020 - 21.12.2020 70 3 % 845.68 Відтак, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 3389,97 грн., нарахованих, з урахуванням часткових оплат, за період з 13.10.2020 р. до 21.12.2020 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» .

З приводу розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2367,36 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно судових витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 4500,00 грн., суд зазначає наступне.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Матеріалами справи підтверджено наявність договору про правову допомогу від 14.12.2020 р., укладеного між ТОВ «СААТРАНС» та адвокатом Сапігою Віталієм Вікторовичем, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту стосовно підготовки документів та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» .

Відповідно до п. 2.2 договору адвокат бере на себе виконання певних дій з надання правової допомоги, зокрема, складання позовної заяви.

У відповідності з п. 4.1 договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

Умовами п. 4.2 договору передбачено, що при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручень; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду у відрядження; особливі та додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; професійний досвід адвоката.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі 4500,00 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі - гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як свідчать матеріали справи, гонорар адвоката позивача за надані послуги в межах даної справи складає 4500,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт № 96/18-12 від 18.12.2020 р. на суму 4500,00 грн. адвокатом за договором від 14.12.2020 р. була надана позивачу правова допомога, яка полягає у наступних послугах: консультування з питань, що стосується вирішення спору; підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» .

Адвокатом Сапігою В.В. було виставлено ТОВ «СААТРАНС» рахунок № 96/18-12 від 18.12.2020 р. на суму 4500,00 грн.

Слід зазначити, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 р. у справі № 911/471/19).

Відповідно до положень статей 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд має вирішувати із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Дослідивши наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі наданих послуг № 96/18-12 від 18.12.2020 р. на суму 4500,00 грн., суд вважає, що розмір гонорару є розумним та пропорційним.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Наведена правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо співмірності витрат позивача на правову допомогу, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 грн. є доведеними, співмірними, пропорційними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ-РЕМОНТ-СЕРВІС ІНЖИНІРІНГ» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 36А, кв. 27, код 43492652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СААТРАНС» (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169, код 37464748) 147390 (сто сорок сім тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 845 (вісімсот сорок п`ять) грн. 68 коп. 3% річних, 2274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 39 коп. судового збору, 4323 (чотири тисячі триста двадцять три) грн. 27 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Рішення підписане 03.03.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна