Рішення

від 14.12.2020 по справі 922/3493/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3493/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) до Приватного підприємства "Супутник - Стоун" (61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, ідентифікаційний код 14102106) про стягнення 250 535,40 грн за участю представників учасників справи:

позивача - Міхно Л.О., посвідчення №3566;

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Супутник - Стоун" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 в сумі 250 535,40 грн згідно ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул. Великій Панасівській, 208, у м. Харкові, на якій розташована належна йому нежитлова будівля, без укладання договору оренди землі, у зв`язку з чим відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 у розмірі 250 535,40 грн., оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3493/20. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "23" листопада 2020 р. об 11:30.

Представник позивача у підготовче засідання 23.11.2020 не з`явився, проте 23.11.2020 на електронну адресу господарського суду Харківської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 4686, яке підписано електронним цифровим підписом представника - Мовчан М.В. У поданому клопотанні відповідач зазначає про зайнятість представників Харківської міської ради у інших судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим просив відкласти перше підготовче засідання у даній справі.

Представник відповідача у підготовче засідання 23.11.2020 не з`явився. Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/3493/20 від 03.11.2020 була надіслана відповідачу за його місцезнаходженням: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, проте повернута до суду відділенням пошти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2020 підготовче засідання відкладено на "02" грудня 2020 р. об 11:30.

В підготовчому засіданні 02.12.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.12.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.12.2020 о 14:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання 14.12.2020 не з`явився. Ухвала господарського суду Харківської області про повідомлення від 02.12.2020 була надіслана відповідачу за його місцезнаходженням: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, проте вручена представнику відповідача не була та повернута до суду 10.12.2020 відділенням пошти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Правом на участь у розгляді справи та на викладення своєї позиції у справі не скористався.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1910/19 ПП "Супутник-Стоун" вирішено продати земельну ділянку площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2020 № 223137712 право власності на нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 124,4 кв.м по вул. Великій Панасівській (Котлова), 208 у м. Харкові з 15.11.2011 зареєстроване за ПП "Супутник-Стоун" на підставі рішення арбітражного суду Харківської області від 06.03.2000 у справі № 3227/3-22.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 № НВ-0005132162020 земельна ділянка площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер № 6310137200:02:034:0012) сформована як об`єкт цивільних прав 26.10.2018. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, зборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02.). Форма власності - комунальна.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові кадастровий номер № 6310137200:02:034:0012, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,2824 га за вищевказаною адресою перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,2824 га (кадастровий номер № 6310137200:02:034:0012) розташована нежитлова будівля літ. "В-1" (право власності на яку зареєстроване за відповідачем) та нежитлова будівля право власності на яку ні за ким не зареєстроване. Вказана земельна ділянка використовується для експлуатації, обслуговування нежитлових будівель.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 24.06.2020 № НВ-0005132162020 про земельну ділянку по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) площа вказаної земельної ділянки складає 0,2824 га.

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) від 01.11.2018 № 1737/176-18 та від 20.05.2020 № 4042, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,2824 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові від 08.09.2020.

Отже, ПП "Супутник - Стоун" набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речового права на вказану земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, та те, що право власності на нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 124,4 кв.м. що знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 208 (колишня назва Котлова), що виникло у ПП "Супутник - Стоун" на підставі рішення арбітражного суду Харківської області від 06.03.2000 № 3227/3-22, запис про державну реєстрацію № 3488 в книзі 1, що внесено 15.11.2011, проте у період з 01.11.2018 по 30.09.2020, із позивачем речового права на користування земельною ділянкою по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) загальною площею 0,2824 га не оформлено, внаслідок чого відповідач зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом до ПП "Супутник - Стоун" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 в сумі 250 535,40 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.11.2018 по 31.12.2018, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ПП "Супутник - Стоун", становив 8 489,41 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2 546 824 грн. ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 Приватне підприємство "Супутник - Стоун" мало сплатити до бюджету 16978,82 грн. Проте, відповідачем сплачено за цей період плату за землю у формі земельного податку в розмірі 4170,26 грн. Отож, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказаний період становить 12 808,56 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 8 489,41грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2 546 824 грн. ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 Приватне підприємство "Супутник - Стоун" мало сплатити до бюджету 101 872,96 грн. Проте, відповідачем сплачено за цей період плату за землю у формі земельного податку в розмірі 14 819,24 грн. Отож, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказаний період становить 87 053,72 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.09.2020, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 18 834,14 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 5 650 243 грн. ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 Приватне підприємство "Супутник - Стоун" мало сплатити до бюджету 150 673,12 грн.

При здійсненні розрахунку позовних вимог, позивачем враховано інформацію вказану у листі ГУ ДФС у Харківській області від 02.07.2019 № 20656/9/20-40-12-03-17, зокрема: ПП "Супутник - Стоун" є платником земельного податку у Холодногірському районі м. Харкова за земельну ділянку площею 0,2788 га. Загальна сума надходжень орендної плати становить: з 01.06.2016 по 31.12.2018 - 13 769,70 грн; за 2017 рік - 24903,56 грн, за 2018 рік - 25 021,55 грн, з 01.01.2019 по 31.05.2019 - 14 819,24 грн.

Отож, за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 Приватним підприємством "Супутник - Стоун" не сплачено за користування земельною ділянкою 250 535,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, право власності на земельну ділянку на підставі рішення позивача не оформив, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 01.11.2018 по 30.09.2020 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 01.11.2018 по 30.09.2020 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем (Приватним підприємством "Супутник - Стоун") коштів від безпідставно набутого майна склав 250 535,40 грн. за період з 01.11.2018 по 30.09.2020. Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 922/2976/17.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 в сумі 250 535,40 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 758,03 грн. належить покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Супутник - Стоун" (61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, ідентифікаційний код 14102106) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2824 га по вул. Великій Панасівській, 208 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:034:0012) за період з 01.11.2018 по 30.09.2020 в сумі 250 535,40 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3758,03 грн покласти на відповідача: Приватне підприємство "Супутник - Стоун" (61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, ідентифікаційний код 14102106).

Стягнути з Приватного підприємства "Супутник - Стоун" (61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, ідентифікаційний код 14102106) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) судовий збір у розмірі 3758,03 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Приватне підприємство "Супутник - Стоун" (61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 47, кв. 50, ідентифікаційний код 14102106).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "23" грудня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова