Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/3282/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3282/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп", м. Конотоп до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 27276,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп", м. Конотоп, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс", м. Харків, про стягнення 27276,00 грн., сплачених позивачем, в якості оплати за поставлений відповідачем товар, згідно рахунку № 77/12 від 07.12.2016. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3282/20. Розгляд справи № 922/3282/20 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про розгляд даної справи господарським судом повідомлявся за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 922/3282/20, адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду, у зв`язку з тим, що відповідач за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відсутній.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Мотордеталь-Конотоп (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полігон Плюс (постачальник, відповідач) укладено у спрощений спосіб договір на виготовлення та постачання останнім товару, а саме зубчатої пари: шестерня Z-16, колесо Z-78 у кількості 2 комплекти.

На виконання договору постачальником - ТОВ Полігон Плюс , було виставлено покупцю рахунок від 07.12.2016 № 77/12 на оплату товару на загальну суму 27276,00 грн.

Платіжним дорученням від 16.12.2016 № 493 покупцем - ТОВ Мотордеталь-Конотоп , зазначений рахунок було оплачено.

Листом від 20.06.2017 постачальник повідомив позивача, що виготовлені зубчаті пари не пройшли технічний контроль та не можуть бути допущені в експлуатацію та просив перенести строк поставки заново виготовлених виробів на 17.07.2017. Цим же листом постачальник гарантував, що якісно виготовлені вироби в обов`язковому порядку будуть поставлені на адресу покупця.

Повторно листом від 08.11.2017 ТОВ Полігон Плюс повідомив, що після повторного виготовлення, зубчаті пари знову не можуть бути допущені в експлуатацію через поставку неякісних поковок для їх виробництва та гарантував поставку виробів до 29.11.2017.

Покупець погодився щодо такого строку виконання зобов`язання.

Натомість, зобов`язання постачальника щодо виготовлення та постачання товару у вказаний термін виконане не було.

19.06.2018 ТОВ Мотордеталь-Конотоп надіслано на адресу ТОВ Полігон Плюс претензію за вих. № 18/11-1390, з вимогою повернути сплачену суму коштів в розмірі 27276,00 грн. на рахунок покупця.

Натомість, відповідач - ТОВ Полігон Плюс , відповіді на претензію не надав, кошти покупцю не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

На час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів сплати даної суми заборгованості відповідачем у добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно п. 2. ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 1. ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з приписів ст. 205 ЦК України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662, 664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар" Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві..

В силу положень ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 07.12.2016 постачальником - ТОВ Полігон Плюс , було виставлено покупцю рахунок № 77/12 на оплату зубчатої пари: шестерня Z-16, колесо Z-78 у кількості 2 комплекти, на загальну суму 27276,00 грн.

Платіжним дорученням від 16.12.2016 № 493 покупцем - ТОВ Мотордеталь-Конотоп , зазначений рахунок було оплачено.

Як свідчать матеріали справи, листами від 20.06.2017 та від 08.11.2017, постачальник повідомляв позивача про перенесення строків поставки оплаченого позивачем товару на більш пізній термін, у зв`язку з тим, що виготовлені зубчаті пари не пройшли технічний контроль та не можуть бути допущені в експлуатацію та гарантував поставку товару до 29.11.2017, з чим погодився позивач.

Натомість, зобов`язання постачальника щодо виготовлення та постачання товару у вказаний термін виконано не було.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

19.06.2018 ТОВ Мотордеталь-Конотоп надіслано на адресу ТОВ Полігон Плюс претензію за вих. № 18/11-1390, з вимогою повернути сплачену суму коштів в розмірі 27276,00 грн. на рахунок покупця.

Натомість, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, ТОВ Полігон Плюс , оплачений товар покупцеві не поставив та сплачені, згідно платіжного доручення від 16.12.2016, кошти, в розмірі 27276,00 грн., позивачу не повернув.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження поставки позивачу товару на суму 27276,00 грн., а також не надав суду доказів на підтвердження повернення позивачу суми, сплаченої позивачем, згідно платіжного доручення № 493 від 16.12.2016, за поставлений товар, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 27276,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою та доведеною матеріалами справи.

А, отже, позовні вимоги ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс" (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, 63, кв. 48, код ЄДРПОУ 39581479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64, код ЄДРПОУ 30573983) заборгованість в розмірі 27276,00 грн., судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64, код ЄДРПОУ 30573983);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полігон Плюс" (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, 63, кв. 48, код ЄДРПОУ 39581479).

Повне рішення складено 22.12.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3282/20