Ухвала

від 22.12.2020 по справі 520/12309/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

22 грудня 2020 р. справа № 520/12309/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (вул. Харківська, буд. 38,м. Суми, Сумська область,40035) до Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 вищевказану позовну заяву - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 807000/2020/001270/2 від 17.07.2020 р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807290/2020/00427 від 17.07.2020 р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (вул. Харківська, буд. 38,м. Суми, Сумська область,40035, код 37027625) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

07.12.2020 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача, в якому він просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Сантехопт" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

16.12.2020 року від представника позивача надійшло клопотання з проханням розглянути вищевказану заяву без участі представника позивача.

З 07.12.2020 року по 18.12.2020 року суддя перебувала в учбовій відпустці.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши доводи заяви та надані до неї докази, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2020 року між ТОВ "Сантехопт" та адвокатом Матішинець В.В. було укладено договір про надання юридичних послуг, а також: попередній розрахунок вартості послуг, акт здачі-приймання виконаних робіт, рахунок-фактура №1 від 11.08.2020 року.

На підтвердження сплати сум вказаних рахунку позивачем надано платіжні доручення №1447 від 12.08.2020 року.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 02.12.2020 року, виконавець виконав наступне: вивчення наданих замовником матеріалів - 3 год., вартість 9 грн., складення заяви про коригування митної вартості від 28.08.2020 року та формування до неї додатків - 3 год., вартість 900 грн., складення адміністративного позову та формування до нього додатків - 7 год., вартість 2100 грн., складення заяви про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції та формування до неї додатків, направлення відповідачу - 1 год., вартість 300 грн., складення відповіді на відзив та формування до нього додатків, направлення відповідачу - 6 год., вартість 1800 грн. Загальна вартість робіт (послуг) склала 6000 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., що підвереджується наданими до матеріалів справи доказами, з огляду на що заява представника позивача підлягає задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що від представника відповідача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, проте в даному випадку така заява не підлягає задоволенню, оскільки розмір витрат на правничу допомогу - 6000 грн., є співмірним зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 252, 255, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (вул. Харківська, буд. 38,м. Суми, Сумська область,40035) до Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (вул. Харківська, буд. 38,м. Суми, Сумська область,40035, код 37027625) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мар`єнко Л.М.