Ухвала

від 17.12.2020 по справі 520/12821/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

17 грудня 2020 р. Справа № 520/12821/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільця Є.Є.,

представника позивача - Горлача А.С.,

представника відповідача - Виноградова В.О.,

представників третіх осіб - Балона І.Д., Іванової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду питання щодо залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/12821/19 за позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо прийняття Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року без зауважень до звітного документу протиправними;

- зобов`язати податковий орган надати письмове повідомлення позивачу про відмову у прийнятті Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року із зазначенням причин такої відмови, змінивши статус в інформаційній системі органів ДПС Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року з "Історія подання Введено інспектором" на "Вважається неподаним".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року зокрема позовну заяву Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року по справі №520/12821/19 представником Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича було подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №520/12821/19 апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича задоволено. Скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року по справі № 520/12821/19, справу №520/12821/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

03.11.2020 року справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 адміністративну справу № 520/12821/19 за позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду та призначено у судове засідання.

Так, у підготовчому засіданні призначеного на 17.12.2020 о 14:00 год., суд поставив на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

У підготовче засідання, призначене на 17.12.2020 о 14:00 год. представник позивача прибув, проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував, зазначивши про відсутність пропуску строку звернення до суду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні призначеного на 17.12.2020 о 14:00 год., ініціативу суду підтримав просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

У підготовче засідання, призначене на 17.12.2020 о 14:00 год. представники третіх осіб прибули, просили суд залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року заяву представника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду від 16.12.2019 року - залишено без задоволення. Заяву представника Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича про відновлення пропущеного строку на подання позовної заяви від 10.01.2020 року - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду у справі №520/12821/19 за позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Поновлено Фермерському господарству Строгого Олександра Федоровича пропущений строк звернення до суду у справі № 520/12821/19.

Так, зі змісту позову встановлено, що предметом даного позову є визнання дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо прийняття Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року без зауважень до звітного документу протиправними та зобов`язання відповідача надати письмове повідомлення позивачу про відмову у прийнятті Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року із зазначенням причин такої відмови, змінивши статус в інформаційній системі органів ДПС Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.09.2018 року з "Історія подання Введено інспектором" на "Вважається неподаним".

Судовим розглядом встановлено, що позивач дізнався про існування спірного повідомлення, ще у вересні 2018 року, проте з означеним позовом звернувся 27.11.2019 року, тобто поза межами строку звернення до суду.

Після залучення до участі у справі третіх осіб з боку їх представників повідомлено суд про існування кримінальної справи № 12015220240000812 з матеріалами якої уповноважені представники позивача ознайомлені у вересні 2018 року.

Разом з цим з боку представників третіх осіб повідомлено про використання з боку позивача 06.08.2019 в рамках розгляду справи № 640/14445/19 свого права зміни предмету та підстав позову, додатком до якої були ухвали слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова.

В січні 2019 року уповноважений представник позивача приймав участь в Зміївському районному суді по справі № 621/184/19 та до позовної заяви було долучено повідомлення про прийняття на роботу від 18.09.2018.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 123 КАС України суд зазначає, що вище окреслені події з боку позивача в ході розгляду питання про поновлення строку звернення до суду ним не повідомлялись та стали відомі суду з процесуальної позиції представників третіх осіб.

Окресленні події свідомо не висвітлені з боку позивача та є свідченням неповажності пропуску строку звернення до суду.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Надаючи оцінку доводам представника позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами, проте представником позивача про такі обставини суду повідомлено не було.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Посилання представника позивача в рамках розгляду справи № 520/12821/19 про прийняття участі в інших справах іншими представниками жодним чином не нівелює обізнаність самого позивача про виникнення подій, що зумовлюють його обізнаність про події що пов`язані з початком перебігу строку звернення до суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що вказані представником позивача підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на визнання судом неповажними підстав для поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а також з огляду на положення ч. 3 ст. 123 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 180, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича строку звернення до суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.12.2020.

Суддя Ю. О. Супрун