Ухвала
від 22.12.2020 по справі 820/8918/15
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа

22 грудня 2020 року Справа № 820/8918/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові заяву Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №820/8918/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява, в якій Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" просить поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа по справі №820/8918/15 до виконання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 р. зазначену заву передано в провадження судді Бадюкова Ю.В.

В обґрунтування поданої заяви Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" зазначило, що Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по адміністративній справі № 820/8918/15, в якому викладено про те, що рішення набрало законної сили 22.11.2016, тобто строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 23.11.2017.

ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 вчасно не звернулася до органів Державної виконавчої служби з вищезазначеним виконавчим листом у зв`язку з тим, що до 15.05.2019 діяло положення ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Рішенням Конституційного суду України № 2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 положення частини другої статті 26 ЗУ Про виконавче провадження визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Через високий рівень заборгованості ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 перед кредиторами підприємства, що станом на 01.01.2017 склала 769 453,00 тис. грн, станом на 31.12.2017 склала 1 434 605,00 тис. грн., станом на 31.12.2018 склала 1 700 695,00 тис. грн., у ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 виникли проблеми зі сплатою авансового внеску для примусового виконання рішення суду.

Проте, так як 15.05.2019 положення про необхідність сплати авансового внеску було визнано таким, що не відповідає Конституції України, ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 , як і багато інших стягувачів за виконавчими листами, через скасування дискримінаційної вимоги, раніше передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , відновило своє право на отримання суми заборгованості, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду 19.11.2015 у справі № 820/8918/15 належить до сплати на користь ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 .

Представником Офісу великих платників податків ДПС подані заперечення на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідні норми щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання містяться у ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Авансовий внесок який підлягає сплаті із розрахунку відповідно до ЗУ Про виконавче провадження (на момент строку пред`явлення виконавчого листа) 487,20грн.*2%/100 = 0,097 грн. - сума є не значною, та не потребує витрат, що призведуть до критичного становища Товариства, тому контролюючий орган вважає, що вказані підстави 6 не доведеними та не обґрунтованими і не підлягають задоволенню

Окрім цього зазначає, що як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99 рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до частини 3 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 у справі №820/8918/15 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000134100 та №0000124100 від 05.08.2015 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (код 05471230) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Харківським окружним адміністративним судом 15.07.2019 за заявою Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" видано виконавчий лист по справі №820/8915/15. Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання - до 21.11.2017.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приписами частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Відповідно до пункту 18.1 розділу VIІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 18.2 розділу VIІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частина 6 статті 12 Закону №1404-VIII визначає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік таких причин законодавчо не визначений, їх наявність чи відсутність суд розцінює у кожній конкретній ситуації за своїм внутрішнім переконанням. При цьому, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012 вказав, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд.

Окрім цього Конституційний Суд України рішенням від 15.05.2019 №2-р(ІІ)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження« від 2 червня 2016 року № 1404?VIII зі змінами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, судовий розгляд справи визначається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, в тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

За національним законодавством стадія виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду справи та саме на суд, який ухвалив рішення, покладено обов`язок контролю за його виконанням.

Суд також наголошує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Хорнсбі проти Греції", "Ромашов проти України", "Шаренок проти України" та ряду інших, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Надавши стягувачу право звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, законодавець визначив, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання може бути пропущено, як з об`єктивних, так і з суб`єктивних причин, проте у кожному випадку потреба у пред`явленні виконавчого документа до виконання не зникає, тому, виникає необхідність у поновлені строку.

У свою чергу відмова суду в поновленні строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа призведе до того, що вказане судове рішення не буде виконане, та, як наслідок, буде порушено принцип юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, зазначене суперечитиме основним принципам національного законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України є його складовою.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Суд звертає увагу на твердження стягувача щодо того, що однією з підстав пропущення строку звернення виконавчого листа до виконання була відсутність на момент отримання виконавчого листа на рахунку коштів для сплати авансового внеску, як це передбачено частиною 2 статті 26 Закону №1404-VIII.

При цьому, до матеріалів справи стягувачем подано Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2018 р, звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 р., звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік, які підтверджують відсутність у стягувача коштів для звернення виконавчого документа до примусового виконання, яке передбачає сплату авансового внеску 2% від суми стягнення.

Аналізуючи наведені норми з врахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність у стягувача поважних причин такого пропуску, що не залежать від волевиявлення стягувача.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №2/101 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 72863555) в якій, зокрема, зазначено, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що оскільки пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа по справі №820/8918/15, виданого Харківським окружним адміністративним судом, до виконання відбувся з поважних причин, то заяву про його поновлення необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 248, 256, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №820/8918/15 - задовольнити.

Поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №820/8918/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень на три місяці з моменту набрання законної сили ухвалою суду про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 22.12.2020 р.

Суддя Бадюков Ю.В.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.12.2020
Оприлюднено28.12.2020
Номер документу93745981
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/8918/15

Постанова від 02.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 01.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 03.03.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Постанова від 03.03.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 04.02.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 04.02.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 22.12.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

Ухвала від 18.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 19.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 28.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні