Рішення
від 22.12.2020 по справі 560/6414/20
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6414/20

РІШЕННЯ

іменем України

22 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Саніт" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран-Саніт" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Подільської митниці Держимитслужби від 17.09.2020 року за № 00000341219 яким визначено ТОВ "Гран-Саніт" податкове зобов`язання по податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів у сумі 20240,70 грн. (в т. ч. за основним зобов`язанням 16192,56 грн. та штрафними санкціями 448,14 грн.).

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Подільської митниці Держмитслужби від 17.09.2020 року за № 00000331219, яким визначено ТОВ "Гран-Саніт" податкове зобов`язання у виді ввізного мита на товари, що ввозяться на товари суб`єктами підприємницької діяльності у сумі 101203,66 грн. (в т. ч. за основним зобов`язанням 80962,93 грн. та штрафними санкціями 20240,73 грн.).

3. Стягнути з Подільської митниці Держитслужби на користь ТОВ "Гран-Саніт" понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вважає безпідставним припущення ГУ ДФС у Хмельницькій області про те, що позивачем порушено правила 1, 2а, 6 Основних правил інтерпретацій та ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів при митному оформлені, ч. 1 ст. 257 Митного Кодексу України щодо правильності декларування відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення товарів, ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України щодо обов`язкового врахування Рішення про визначення коду товару, застосування при цьому заниженої ставки ввізного мита в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті за митними деклараціями на суму 80962,93 грн, а також п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями на суму 16192,56 грн.

Зазначає, що декларантом до вказаної митної декларації надано було свідоцтво про походження товару EUR.1 за №РL/МF/АР 0029505 (графа 44 МД), яким встановлено походження товару - піддона до кабіни в кількості 40 шт. та 10 шт. різної номенклатури, що підтверджується п. 44 декларації та із зазначенням країни походження - РL (Польща). З свою чергу за іншими митними деклараціями (надалі МД), що стали предметом перевірки, класифікацію товарів слід вважати складною, так як посадовими особами митного органу під час митного оформлення не змогли самостійно ідентифікувати відмінність кодів УКТ ЗЕД, які зазначено декларантом у МД на час їх подання, і що до них (декларацій) без виключно додавались свідоцтво про походження товарів EUR.1 так і електронні інвойси (фактура) постачальника з різними/окремими одиницями та номенклатурою товарів, а не єдиним цілісним товаром, як вважають посадові особи відповідача. Крім того, вказує, що попередньо декларант в продовж 2018-2020 р.р. здійснював митне оформлення аналогічних товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД - 3922 10 00 00 та 7615 20 00, при цьому зауважень щодо правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у митного органу не виникало, хоча можливість здійснювати контроль за правильністю класифікацією товарів саме під час митного оформлення покладається на митний орган в силу приписів частин 2 та 4 ст. 69 МК України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.11.2020 відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, що до товару душові кабіни за кодом 7020 00 80 00 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита: повна - 10%; преференційна - 0%) не може бути застосована преференційна ставка ввізного мита. З урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 2а, 6, Рішення про визначення коду товару від 11.03.2020 №КТ- ІІА40100-0010-2020, відповідно до частини 4 статті 69, частини 14 статті 354 Митного кодексу України та враховуючи те, що вироби піддони до кабіни , душові панелі , скло до душової кабіни , стінки до душової кабінки , двері до душової кабіни є складовими товару душова кабіна , має бути змінено опис товару на Вироби сантехнічні побутові, зі скла з металевою фурнітурою та елементами кріплення, без гідромасажу (або з гідромасажем), без електронасоса, в комплекті з піддонами у розібраному стані: кабіни... та визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 7020 00 80 00 - Інші вироби із скла: - інші: -інші (ставка ввізного мита становить 10%). Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 97 155,49 грн (мито - 80 962,93 грн, ПДВ - 16 192,56 грн).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та перевіривши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 351 МКУ відповідно до наказу Подільської митниці Держмитслужби від 06.08.2020 №264 Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ Гран-Саніт вимог законодавства України з питань митної справи , була проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТОВ ГРАН-САНІТ (код ЄДРПОУ 31412631, 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 15/1) вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації та кодування товарів піддони до душових кабін та душові панелі згідно УКТ ЗЕД за митними деклараціями:

1) від 12.02.2018 року №UA40030/2018/002371 (товари за№ 2, 3, 8);

2) від 22.03.2018 року №UA40030/2018/004855 (товари за № 2, 7, 8, 9);

3) від 16.05.2018 року №UA40030/2018/008691 (товари за № 2, 3, 4, 8, 9);

4) від 11.07.2018 року №UA40030/2018/012761 (товар за № 2);

5) від 02.08.2018 року №UA40030/2018/014469 (товари за № 2, 3);

6) від 21.09.2018 року №UA40030/2018/017731 (товари за№ 2, 3, 4, 7);

7) від 21.11.2018 року №UA40030/2018/022507 (товари за№ 2, 3);

8) від 27.03.2019 року №UA40030/2019/013550 (товари за № 3, 4);

9) від 12.07.2019 року №UA40030/2019/024022 (товари за № 2, 3, 7);

10) від 18.10.2019 року №UA40030/2019/035541 (товари за № 2, 3, 4);

11) від 18.11.2019 року №UА40030/2019/039503 (товари за№ 2, 3);

12) від 11.02.2020 року №UA40! 160/2020/004343 (товар за № 2);

13) від 13.07.2020 року №UA401160/2020/019000 (товар за № 1).

За результатами перевірки складено акт від №0017/20/7.129/3112631, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

- правил 1, 2а, 6 Основних правил інтерпретацій та ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України в частині правильності класифікації товарів при митному оформлені, ч. 1 ст. 257 Митного Кодексу України щодо правильності декларування відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення товарів, ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України щодо обов`язкового врахування Рішення про визначення коду товару, застосування при цьому заниженої ставки ввізного мита в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті за митними деклараціями на суму 80962,93 грн;

- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями на суму 16192,56 грн.

В подальшому ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.09.2020 року за № 00000341219 яким визначено ТОВ "Гран-Саніт" податкове зобов`язання по податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів у сумі 20240,70 грн. (в т. ч. за основним зобов`язанням 16192,56 грн. та штрафними санкціями 448,14 грн.).

- від 17.09.2020 року за № 00000331219, яким визначено ТОВ "Гран-Саніт" податкове зобов`язання у виді ввізного мита на товари, що ввозяться на товари суб`єктами підприємницької діяльності у сумі 101203,66 грн. (в т. ч. за основним зобов`язанням 80962,93 грн. та штрафними санкціями 20240,73 грн).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 ст. 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, зазначені у цій статті. Серед таких відомостей є код товару згідно з УКТ ЗЕД, ставки митних платежів та суми митних платежів.

Згідно з ч.1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до ч.6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно з ч.7-8 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до п.3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №650 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за №1085/21397 (надалі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку визначено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2018, справа №808/278/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3444/18).

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Судом встановлено, що підставою для перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Саніт" слугували висновки відповідача щодо невірної класифікації товару, ввезеного позивачем, за кодом УКТ ЗЕД. На думку відповідача, такий підхід узгоджується з позицією ДФС України.

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу, оскільки імпортований позивачем товар пройшов митне оформлення; митна декларація, в якій позивач задекларував до ввезення на митну територію України товар за кодом УКТ ЗЕД, була прийнята митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року по справі №809/1227/17, виходячи із змісту ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Крім того, суд встановив, що згідно змісту правил та ураховуючи пояснення до товарної позиції 7020 декларантом не вбачалось віднесення товарних позиції, що визначені були у рахунках фактури (інвойсах), сертифікатів походження товару EUR.1 тощо до складу однієї товарної позиції у сіх товарів і зокрема до визначеної митним органом позиції за кодом УКТ ЗЕД 7020 00 80 00.

Згідно змісту Пояснення до УКТ ЗЕД, до товарної позиції 7020 інші вироби із скла входять коди товарів 7020 00 інші вироби із скла і зокрема включено код товару 7020 00 80 00 інші .

Класифікація піддони до душових кабін , душові панелі , скло до кабіни мають різні матеріали (скло, пластмаса, алюміній і т.д.) та ці товари не охоплюється товарними позиціями кодів 7020, а відповідно не входять до коду 7020 00 80 00. Такий висновок відповідає змісту пояснення до позиції 7020, де вказано що до цієї товарної позиції включаються вироби зі скла (включаючи скляні частини різних предметів), що не ввійшли в інші товарні позиції цієї групи або в інші групи УКТ ЗЕД.

Це висновок ґрунтується на тому, що у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь- яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару (підпункт а правила 3 Основних правил інтерпретації).

Імпортований товар ТОВ Гран-Саніт не може вважатись комплектом, позаяк їх походження (товару) є різним (з різних країн), та продаж їх проводиться окремо. Зокрема, на підтвердження вказаних обставин надаються видаткові накладні ТОВ ГРАН-САНІТ за № Ж - 00113 від 01.03.2019 року та № Ж - 00055 від 05.02.2019 року за змістом яких здійснювалось продаж товарів (скла до кабіни та піддон) окремо.

Отже, відповідачем не встановлено подання позивачем неправдивих відомостей або документів, чи ненадання важливих даних для правильної класифікації товару під час його декларування згідно митних декларацій: