Рішення

від 23.12.2020 по справі 560/3795/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3795/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом Кам`янець-Подільської міської ради , Відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року Кам`янець-Подільська міська рада, Відділ контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради звернулися до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" в якому просить визнати дії Управління Держпраці у Хмельницькій області неправомірними та скасувати рішення на скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" від 15.05.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 в задоволенні адміністративного позову Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" про визнання дій неправомірними та скасування рішення - відмовлено.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9980 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 560/3795/20.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро".

За змістом частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням положень частини 9 статті 205 та частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 11 ст. 139 КАС України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі № 826/7778/17.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стосовно вирішення питання про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу, третя особа скористалася своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 КАС України та подала заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 9980 грн.

Суд зазначає, що 15.06.2020 року між адвокатським об`єднанням "Сергійчук та Партнери, та товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" в особі керівника Прус М.М. укладено договір про надання правової допомоги.

У п. 4.1.1 цього Договору вказано, що отримання винагороди Адвокатським об`єднанням відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1. У п.4.7 зазначено, що за результатами наданих послуг (виконаних робіт) або їх частини сторонами підписується акт прийому - передачі наданих послуг, який є підставою для оплати клієнтом гонорару Адвокатського об`єднання або його частини. Акт є невід`ємною частиною цього договору. Обсяг надання послуг, терміни їх оплати визначаються сторонами з урахуванням складності та характеру справи.

10.09.2020 сторони Договору про надання правової допомоги від 15.06.2020, склали акт прийому - передачі наданих послуг, згідно якого виконавцем надана клієнту правнича допомога за договором, розмір якої складає 9980 грн. Перелік юридичних послуг, що були надані, а також витрачений час для надання юридичних послуг вказані у зазначеному акті №02 від 10.09.2020. Вказана сума відповідає витраченим 9 год. 30 хв. роботи старшого партнера ОСОБА_1 та наводиться детальний розрахунок наданої правничої допомоги у межах справи №560/3795/20.

Оплата суми за надання правової допомоги, підтверджується рахунком - фактурою №03-32/2020 від 18.08.2020, №04-32/2020 від 10.09.2020 та платіжними дорученнями №6177 від 20.08.2020, №2219 від 11.09.2020 у розмірі на суму 9980 грн.

Отже, загальна сума витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" на правову допомогу у зв`язку з розглядом судом справи №560/3795/20, становить 9980 грн, яку представник третьої особи просить стягнути з позивачів.

Пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За положенням статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 17 Закону Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Вказана адміністративна справа при вирішенні питання щодо відкриття провадження у ній була визнана судом справою незначної складності в розумінні статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, професійна правнича допомога надавалась третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а не позивачу чи відповідачу, що також вказує на незначну складність наданої правничої допомоги.

З наданого третьої особою акта приймання-передачі наданих послуг вбачається, що для ознайомлення із позовною заявою, проведення усної консультації з вивченням матеріалів, складання та подання заяви про вступ у справу в якості третьої особи, консультації з вивченням матеріалів справи, складання та подання відзиву на позовну заяву, участі в судовому засіданні у сукупності витрачено дев`ять з половиною годин, водночас, позовна заява не є об`ємною, до суду подано незначну кількість документів, що з урахуванням незначної складності даної справи вказує на не співмірність витрат на професійну правничу допомогу обсягу наданих послуг.

З огляду на викладене, врахувавши надані представником третьої особи докази на підтвердження заявленої суми на правову допомогу, суд дійшов висновку про недоведеність розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та неспіврозмірність їх з обсягом наданої адвокатом правової допомоги.

За таких обставин, суд вважає, що представником третьої особи не обґрунтовано заявлено вартість послуг, проте виходячи з принципу розумності та співмірності, суд приходить до висновку про можливість стягнення з Кам`янець-Подільської міської ради та Відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4990 грн, а саме по 2495 грн з кожного з них.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №560/3795/20 за позовом Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" про визнання дій неправомірними та скасування рішення задоволити частково.

Стягнути на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2495 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янець-Подільської міської ради.

Стягнути на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2495 грн за рахунок бюджетних асигнувань Відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець - Подільської міської ради.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Кам`янець-Подільська міська рада (Майдан Відродження, 1,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 26571846) Відділ контролю за дотриманням законодавства про працю Кам`янець- Подільської міської ради (майдан Відродження, 1,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 04060542) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137) Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" (вул. Голосківське шосе, буд. 1, м. Кам`янець - Подільський, Хмельницька область, 32300 , код ЄДРПОУ - 30743156)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук