Рішення
від 16.12.2020 по справі 580/3221/20
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року справа № 580/3221/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,

представника позивача - Самофала В.І. (згідно з ордером),

представника відповідача - Левенець А.М.(в порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ Смілаенергопромтранс до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

14.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул. Василя Стуса, буд.41; код ЄДРПОУ 33931257) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2020 (далі - ППР): №0004230502, №0004280502, №0004300502, №0004240502, №0006593306, №0006603306, №0004250503.

Додатково просило за наслідком вирішення спору судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням меж повноважень виключно на припущеннях та домислах податкового органу щодо податкових порушень, без врахування фактичних обставин з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою від 19.08.2020 суд відкрив загальне позовне провадження.

09.09.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовну відмовити повністю. В обґрунтування зазначено, що спірні рішення прийняті за допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства: взяття податкового кредиту та формування витрат за рахунок безтоварних операцій, дебіторської заборгованості, щодо якої пройшов строк давності, відсутності окремих податкових накладних; порушення правил бухгалтерського обліку щодо відображення показників фінансових звітів; невідображення фактів користування об`єктами нерухомого майна та виплати фізичній особі додаткового блага (відступлення позики від юридичної особи-нерезидента).

21.09.2020 позивач надав письмову відповідь на відзив, зазначивши, що його доводи не спростовані.

Під час підготовчого провадження суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів у правоохоронних органів і допит свідків, продовжив процесуальні строки для підготовчого провадження на 30 днів, долучив всі документи, надані сторонами в якості доказів, продовжував терміни підготовчого провадження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

На підставі наказу від 27.12.2019 №986 та направлень на перевірку посадові особи відповідача провели документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про що склали акт від 10.03.2020 №61/23-00-05-0205/33931257 (далі - Акт).

У висновках Акту зазначено про порушення позивача:

1) ст.3, ч.2 ст.3, п.1,9 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні п.2.1, 2.14, 2.15 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, п.п.6, 7, 11, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 10719587грн, у т.ч. за 1квартал 2017року на суму 1275774грн, півріччя 2017року на суму 2597125грн, три квартали 2017року на суму 3074614грн, 2017рік на суму 3432262грн, 1 квартал 2018року на суму 538639грн, півріччя 2018року на суму 788599грн, 3квартали 2018року на суму 1344685грн, 2018рік на суму 4899448грн, 1 квартал 2019року на суму 861938грн, півріччя 2019року на суму 1460268грн, три квартали 2019року на суму 2387937грн;

2) п.103.9 ст.103 ПК України, в результаті чого не подано розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України (додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за півріччя 2018року;

3) п.185.1 ст.185.1, п.187.1 ст.187, п.п.198.1-198.3, 198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 8941327грн , у т.ч. за лютий 2017року на суму 435479грн, березень 2017року - на 441692грн, квітень 2017року - 568210грн, травень 2017року - на 479745грн, червень 2017року - 375480грн, липень 2017року - 23971грн, серпень 2017року - 141444грн, вересень 2017року - на суму 107992грн, жовтень 2017року - 264638грн, листопад 2017року - 4429грн, грудень 2017року - 144924грн, січень 2018року - на 166472грн, за лютий 2018року - на суму 86207грн, березень 2018року - на 349042грн, квітень 2018року - 67050грн, травень 2018року - на 105364грн, червень 2018року - 57471грн, липень 2018року - 86207грн, серпень 2018року - 304598грн, вересень 2018року - на суму 354406грн, жовтень 2018року - 210727грн, листопад 2018року - 325669грн, грудень 2018року - 162869грн, січень 2019року - на 162840грн, за лютий 2019року - на суму 421456грн, березень 2019року - на 506361грн, квітень 2019року - 456850грн, травень 2019року - на 410435грн, червень 2019року - 392014грн, липень 2019року - 469779грн, серпень 2019року - 220306грн, вересень 2019року - на суму 421456грн;

4) п.201.70 ст.201 ПК України, в результаті чого в ЄРПН не зареєстровано ПН з ПДВ на суму 16666,66грн ;

5) абз.2 п.57.1 ст.57, підп.164.2.20 п.164.2 ст.164, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, підп. а п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого занижено ПДФО за жовтень 2018року на загальну суму 2807583,84грн ;

6) підп.1.2-.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, абз.2, п.57.1 ст.57, підп.164.2.2 п.164.2 ст.164, підп.168.1.5. п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір за жовтень 2018року на суму 233965,32грн ;

7) ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами , ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю ( в редакції, що діяла до 07.02.2019) з урахуванням положень ч.8 ст.16 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ Про валюту і валютні операції , в результаті чого порушено терміни декларування валютних цінностей , доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, станом на 01.04.2017, 01.07.2017, 01.10.2017, 01.01.2018, 01.04.2018, 01.07.2018, 01.10.2018, 01.01.2019;

8) п.63.3 ст.63 ПК України, абз.1 п.8.4 розділом VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим Міністерством юстиції України 29.11.2011 за №1562/20300, в результаті чого не подано 18 повідомлень та несвоєчасно подано 5 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП .

На підставі вказаного Акту відповідач 16.04.2020 прийняв ППР:

№0004230502 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 10632310,00грн (десять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі триста десять гривень): основне зобов`язання - 8505848грн, штрафна (фінансова) санкція 25% - 2126462грн,- щодо задекларованих податкових зобов`язань згідно з деклараціями у періоді з травня 2017року до жовтня 2019року №№: 9085100530, 9122439217, 9131409383, 9167053627, 9199997123, 9216890818, 9230072540, 9265608281, 9295913516, 9298744802, 9024762652, 9047313714, 9088607295, 9096423418, 9146977432, 9168979906, 9175378578, 9201600407, 9256086349, 9283998629, 9012915569, 9025916184, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

№0004280502 про накладення штрафних санкцій (50%) на загальну суму 8333,33грн (вісім тисяч триста тридцять три гривні тридцять три копійки) за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН : від 28.02.2019 на загальну суму 5000,00грн, у т.ч. ПДВ 833,33грн, та від 28.02.2019 на суму 95000,00грн, у т.ч. ПДВ 15833,33грн;

№0004300502 про накладення штрафних санкцій (510,00грн * кратність порушень) на загальну суму одинадцять тисяч сімсот тридцять гривень нуль копійок за неподання до контролюючого органу повідомлення про орендовані основні засоби (18) та несвоєчасне подання повідомлень про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням (5);

№0004240502 про донарахування 13399483,75грн (тринадцяти мільйонів триста дев`яносто дев`яти тисячі чотириста вісімдесят три гривні сімдесят п`ять копійок): основне зобов`язання - 10719587грн, штраф 25% - 2679896,75грн,- за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток юридичних осіб за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 (з урахуванням випадків нарахування податкових зобов`язань контролюючим органом протягом попередніх 1095 днів) щодо декларацій: від 28.02.2018 №9299431243 (за звітний 2017рік) і №9311112169 (за звітний 2018рік), від 20.01.2020 №9332266622 (з 3квартал 2020року);

№0006593306 на загальну суму 3509479,80грн (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок): основне зобов`язання - 2807583,84грн та штрафна санкція 25% - 701895,96грн за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО за жовтень 2018року;

№0006603306 на загальну суму 292456,65грн (двісті дев`яносто дві тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень шістдесят п`ять копійок): основне зобов`язання - 233965,32грн та штрафна санкція 25% - 58491,33грн про накладення штрафу за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору за жовтень 2018року;

№0004250503 про накладення штрафних санкцій 1360,00грн (170,00грн за кожне порушення) на загальну суму одна тисяча триста шістдесят гривень нуль копійок за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за межами України за відсутності фактів подання декларацій до НБУ:

за 01.04.2017 зі строком подання 10.05.2017 - подана декларація до ДПІ 05.05.2017;

за 01.07.2017 зі строком подання 09.08.2017 - подана декларація до ДПІ 09.08.2017;

за 01.10.2017 зі строком подання 09.11.2017 - не подана декларація до ДПІ;

за 01.01.2018 зі строком подання 09.02.2018 - подана декларація до ДПІ 28.02.2018;

за 01.04.2018 зі строком подання 10.05.2018 - подана декларація до ДПІ 25.04.2018;

за 01.07.2018 зі строком подання 09.08.2018 - подана декларація до ДПІ 07.08.2018;

за 01.10.2018 зі строком подання 09.11.2018 - подана декларація до ДПІ 25.10.2018;

за 01.01.2019 зі строком подання 08.02.2019 - подана декларація до ДПІ 11.02.2019.

Тому позивач звернувся з вищевказаним позовом.

Для вирішення спору суд врахував.

Відповідно до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податковими правопорушеннями згідно з п.109.1. ст.109 ПК України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.109.2 вказаної статті ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість , крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість ; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної /розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.123.1 ст.12 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Щодо ППР №0004230502 про донарахування ПДВ за порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пунктів 198.2-198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

За період з 01.10.2016 до 30.09.2019 позивач зареєстрував податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 82539314грн, податковий кредит у сумі 57467060грн., ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, - 25399878грн. Загальний висновок податкової перевірки щодо повноти нарахування ПДВ - про заниження на загальну суму 10466126грн (у т.ч. з жовтня 2016року до вересня 2019 року), завищення від`ємного значення на 354406грн (за вересень 2018року).

Суд з`ясував, що основна сума податкового зобов`язання (8505848грн) нарахована з урахуванням строку давності, передбаченого ст.102 ПК України, з приводу висновку відповідача про необґрунтованість взяття податкового кредиту на загальну суму 10819282грн внаслідок включення ПДВ:

1) в сумі 2105,61грн, не підтвердженого податковими накладними , щодо правовідносин із: СКП Комунальник у вересні 2017року та вересні 2019року, ДП Переяслав-Хмельницьке лісове господарство у грудні 2018року, ТЗОВ Окко-Рітейл у січні 2019року, ТОВ ВКФ ВВ у травні 2019року;

2) на підставі правочинів, які реально не відбувалися , із контрагентами: ПП Бахол на суму ПДВ 434112грн, ПП Буд Груп - 402612грн, ТОВ Ерфліт - 76628,33грн, ПП Інвейс - 412356грн, ПП Савас - 487979,60грн, ПП Транс Літ - 826668грн, ПП Бішпол - 6605001грн, ТОВ Трейд агро сервіс - 170545,09грн, ТОВ Трейд Пром Сервіс - 268090грн.

Щодо податкового кредиту, підтвердженого ПН, за рахунок правочинів зі вказаними вище контрагентами.

2.1 ) ПП Буд Груп (код ЄДРПОУ 39493880, зареєстроване з 18.11.2014 в м.Черкаси, основний вид діяльності: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) щодо придбання позивачем відходів від пиломатеріалів обрізних (дуб) на суму 2415672грн, у т.ч . ПДВ - 402612грн .

Із позивачем укладений Договір №403 від 01.04.2016 купівлі-продажу відходів технічної деревини (пиломатеріалів обрізних (дуб), підписаний, як і видаткові та податкові накладні (зареєстровані в ЄРПН) ОСОБА_1 , як директором, який фактично був звільнений 17.02.2017 та не отримував заробітної плати з цієї дати.

До нього виписані 26 ВН за період з 04.01.2017 до 03.04.2017 на загальний обсяг товару 4793куб.м. Податковий кредит позивач взяв згідно з 26 ПН за період з 04.01.2017 до 26.04.2017.

Підпис ОСОБА_1 наявний у первинних документах на придбання товару та ПН у т.ч. у періоді, в якому він звільнений і доходу від підприємства не отримував: ВН від 22.02.2017, 20.02.2017, 09.03.2017, 24.03.2017, 30.03.2017, 16.03.2017, 06.03.2017, 14.03.2017, 27.04.2017, 26.04.2017, 20.04.2017, 18.04.2017, 24.04.2017, 12.04.2017, 06.04.2017, 07.04.2017, 05.04.2017, 03.04.2017; ПН від 09.03.2017, 14.03.2017, 06.03.2017, 16.03.2017, 24.03.2017, 30.03.2017, 12.04.2017, 03.04.2017, 05.04.2017, 07.04.2017, 06.04.2017, 18.04.2017, 20.04.2017, 24.04.2017, 27.04.2017, 26.04.2017. Докази уповноваження ОСОБА_1 підписувати первинні документи та ПН, отримувати товар від підприємства після його звільнення - відсутні. Його участь у поставці товару не підтверджується сукупністю доказів.

Відповідно до ЄРПН за період з 01.01.2017 до 31.04.2017 податковою перевіркою та судом встановлено, що підприємство не орендувало основних засобів, транспортно-експедиційні послуги не придбавало, придбання реалізованого позивачу товару не підтверджується за кількістю та якістю. Деревину дуба або відходи від пиломатеріалів обрізних (дуб) вказане підприємство не придбавало.

Документи на транспортування дров технологічних, приймання їх за кількістю та якістю, навантажувально-розвантажувальні роботи, рух на складі позивача, їх переробка та використання у господарській діяльності відсутні. Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком, а заборгованість між контрагентами відсутня.

Згідно з узагальненою податковою інформацією від 21.06.2017 №14677/23-00-14-0214 вказане підприємство відсутнє за місцезнаходженням відповідно до акту оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від18.05.2017 №11483/23-00-21-0415 та не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині забезпечення трудовими ресурсами з придбання товарів та надання послуг з автоперевезення, розвантажувально-навантажувальних робіт.

Крім того ОУ ГУ ДФС у Черкаській області листом від 11.02.2020 №1165/23-00-21-0709 надано пояснення ОСОБА_1 , який стверджує, що нічого не знає про таке підприємство, не підписував від його імені жодних документів та нікого для цього не уповноважував.

Згідно з податковою інформацією вказане підприємство подавало останню податкову звітність за серпень 2017 року.

У фінансовій звітності за 2016рік відомості про наявні основні засоби відсутні. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подані. Статутний капітал 1тис.грн. За І квартал 2017року працювало 2 особи (керівник і засновник), за ІІ квартал 2017 року - 1 особа (засновник, що звільнений у подальшому 31.05.2017).

2.2) Також позивач брав податковий кредит за рахунок ПН, виписаних ТОВ Ерфліт (код ЄДРПОУ 70983911, зареєстроване з 28.11.2016 в м.Черкаси, основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля) в суму поставки 459770,04грн, у т.ч. ПДВ - 76628,33грн.

Із позивачем укладений Договір №10 від 23.03.2017 купівлі-продажу лісоматеріалів (дров технологічних всіх порід). До нього виписані 2 ВН від 28.03.2017 №РН-00043 та від 23.03.2017 №РН-0000035 на загальну кількість придбання товару 941,226куб.м., а також акти здачі-приймання робіт від 23.03.2017 №ОУ-0000042 та від 28.03.2017 №ОУ-0000048 на загальну кількість - 4675,912км, з яких неможливо встановити водіїв та автомобілі, якими здійснено перевезення, місце навантаження товару, вид товару та його кількість, посадових осіб постачальника, які дозволили відпуск деревини, та посадових осіб покупця, які її прийняли.

В ЄРПН зареєстровані 4 ПН, виписані 23.03.2017 №4 (на придбання товару) і №3 (на автотранспортні послуги), та від 28.03.2017 №4 (на автотранспортні послуги) і №5 (на придбання товару).

ВН, акти та ПН підписані ОСОБА_2 .

З даних ЄРПН за період з 01.03.2017 до 31.03.2017 податковою перевіркою та судом установлено, що підприємство транспортно-експедиційні послуги не придбавало. Загальна відстань для виконання поставки, відображена у вказаних 2 актах, викликає сумнів щодо їх фізичної можливості їх виконання. Крім того умови договору не передбачають покладання витрат на доставку товару на покупця. Тому взяття їх у витрати та податковий кредит позивачем не обґрунтоване.

Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком, а заборгованість між контрагентами відсутня. З ЄРПН за період з 28.11.2016 (дати реєстрації) до 31.03.2017 встановлено, що підприємство не придбавало деревину або дрова технологічні та автотранспортні послуги.

Згідно з узагальненою податковою інформацією від 10.05.2017 №10512/23-00-14-0214 вказане підприємство відсутнє за місцезнаходженням відповідно до листа оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 28.03.2017 №7067/23-00-21-0415 та не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині забезпечення трудовими ресурсами з придбання товарів та надання послуг з автоперевезення, розвантажувально-навантажувальних робіт.

Вказане підприємство подавало останню податкову звітність за травень 2017 року. У фінансовій звітності за 2017рік відомості про наявні основні засоби відсутні. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подавало. Розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, утриманого з них податку (форми 1-ДФ) за І квартал 2017 року не подана. Статутний капітал 0,1тис.грн.

Підприємство не орендувало основних засобів, транспортно-експедиційні послуги не придбавало. Придбання реалізованого позивачу товару не підтверджується за кількістю та якістю.

Документи на транспортування дров технологічних, приймання їх за кількістю та якістю, навантажувально-розвантажувальні роботи, рух на складі позивача, їх переробка та використання у господарській діяльності відсутні.

2.3) З ПП Транс Літ (код ЄДРПОУ 40272446, зареєстроване в м.Черкаси, основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво) позивач оформив придбання товару в сумі 4960008грн, у т.ч. ПДВ - 826668грн.

На придбання відходів від пиломатеріалів обрізних (дуб) виписані ВН з 03.10.2016 до 10.05.2017, а також на придбання автотранспортних та експедиційних послуг (не підтверджені актами виконаних робіт і товарно-транспортними накладними) - з 30.02.2017 до 24.02.2017, 06.03.2017-01.03.2017, 13.04.2017. Зареєстровані в ЄРПН ПН на вказану суму податкового кредиту.

Рух товару і його транспортування до позивача не підтверджено із-за відсутності ТТН на його перевезення ВН. Акти на автотранспортні та експедиційні послуги не містять відомостей про водіїв та автомобілі, якими здійснено перевезення, місце навантаження дров технологічних, посадових осіб постачальника, які дозволили відпуск деревини та посадових осіб покупця, які її прийняли. Отже, не розкривають змісту посвідчуваних фактів.

Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком, а заборгованість між контрагентами відсутня.

Вказане підприємство подавало останню податкову звітність за серпень 2017 року з ПДВ та за 2017рік - з податку на прибуток підприємств. Згідно з розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, утриманого з них податку (форми 1-ДФ) за ІV квартал 2017 року не подано, за І і ІІ квартали 2017року - 1особа.

У фінансовій звітності станом на 31.12.2016 та 31.12.2017 основні засоби відсутні. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подало. Статутний капітал 1тис.грн.

Згідно з податковою інформацією від 26.09.2017 №24799/23-00-14-0214 вказане підприємство не має ознак господарської діяльності за юридичною адресою відповідно до листа оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 15.05.2017 №11096/23-00-21-0415.

2.4) За рахунок документів з ПП Савас (код ЄДРПОУ 40736805, зареєстроване в м.Черкаси, основний вид діяльності: лісопильне та стругальне виробництво) позивач формував витрати та брав податковий кредит згідно з поставкою товару в сумі 3196341,6грн, у т.ч. ПДВ - 532723,6грн.

На придбання відходів від пиломатеріалів обрізних (дуб) виписані 19 ВН з 15.12.2016 до 13.03.2017. Щодо придбання відходів від пиломатеріалів обрізних (твердих порід) виписані 30 ВН з 27.04.2017 до 10.07.2017 на загальну кількість 6461,2штук, та 10 ВН щодо ДСП ламінованого - з 28.08.17 до 11.08.2017 на загальну кількість 1413м.куб. Містять підпис невстановленої особи постачальника, скріплені його печаткою, а також підписом керівника покупця та його печаткою.

Зареєстровано в ЄРПН ПН у повному обсязі з 13.12.2016 до 12.06.2017 на вказану суму податкового кредиту: 40 ПН на придбання відходів від пиломатеріалів (дуб), 12 ПН на придбання ДСП ламінованої, 10 ПН - на придбання відходів від пиломатеріалів (твердих порід).

Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком, а заборгованість між контрагентами відсутня.

Рух товару і його транспортування, перетворення в щепу та використання у господарській діяльності не підтверджені із-за відсутності транспортних документів на перевезення, навантажувально/розвантажувальних робіт, обліку їх за кількістю та якістю для переробки.

Розрахунок у період з 01.12.2016 до 31.08.2017 за придбання відходів пиломатеріалів обрізних (твердих порід) та ДСП ламіновану.

Станом на 30.09.2019 вказане підприємство подавало останню податкову звітність за вересень 2018 року (з ПДВ та за 2017рік - з податку на прибуток підприємств). Згідно з розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, утриманого з них податку (форми 1-ДФ) на підприємстві працювало: за ІV квартал 2016 року та І квартал 2017 року - не подано, за ІІ і ІІІ квартали 2017року - 2особи прийняті 02.06.2017, одна з яких директор.

У фінансовій звітності станом на 31.12.2016 та 31.12.2017 основні засоби відсутні, статутний капітал 1тис.грн.

Згідно з податковою інформацією від 26.09.2017 №24812/23-00-14-0214, проаналізувавши ЄРПН, встановлено, що вказане підприємство придбавало протягом січня-серпня 2017 року ДСП шліфовану, піч кам`янку для сауни, ДСП ламіновану.

Реалізація деревини не входить до зареєстрованих видів його господарської діяльності. Не підтверджено наявність виробничих відходів для торгівлі пиломатеріалами, зважаючи на відсутність складів, придбання деревини в кількості, яка дозволила би отримати пиломатеріали.

Зареєстровані ПН на придбання у ПП Транс-Літ відходів пиломатеріалів обрізних (дуб) в кількості 7шт ціною 350,0грн без ПДВ, а в інших постачальників такий товар не придбавало.

Отже, виявлено невідповідність придбаного з реалізованим товаром.

Відсутність у підприємства власних або орендованих основних засобів, відсутність найманих працівників, придбання позивачем пиломатеріалів обрізних (твердих порід) та ДСП ламінованої без наявності розумних економічних причин (ділової мети) та відповідно не пов`язано з господарською діяльністю.

2.5) З ТОВ Трейд Пром Сервіс (код ЄДРПОУ 40699156, зареєстроване з 29.07.2016 в м.Черкаси, основний вид діяльності: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами) сума поставки для позивача становила 1608540,00грн, у т.ч. ПДВ - 268090грн .

З позивачем укладено договір від 04.01.2017 №347 щодо купівлі-продажу лісоматеріалів, а саме дров технологічних всіх порід на умовах франко-склад покупця, доставка за рахунок продавця.

На придбання вказаного товару виписані 14 ВН з 04.01.2017 до 16.02.2017, підписи особи постачальника не розшифровані.

Також надані автотранспортні послуги згідно з 14 актами за період з 04.01.2017 до 16.02.2017, в яких наявні підписи зі сторони виконавця та замовника - ТОВ Трейд-Пром-Сервіс без розшифрування, у т.ч. без відомостей про довіреності на отримання ТМЦ. Зі сторони замовника також підписані невстановленою особою: від 04.01.2017, 05.01.2017, 06.01.2017, 07.01.2017, 09.01.2017, 10.01.2017, 24.01.2017, 30.01.2017, 02.02.2017. Акти від 14.02.2017, 15.02.2017, 16.02.2017 підписані комерційним директором ОСОБА_3 .

Надані акти не дають можливості встановити водія та автомобілі, якими здійснено перевезення, місце навантаження товару, посадових осіб постачальника, які дозволили відпуск товару, та посадових осіб, які його прийняли.

Як зазначено вище, умови договору передбачають, що транспорті витрати несе постачальник. Отже, взяття їх позивачем, як замовником, не є обґрунтованим.

Зареєстровані в ЄРПН ПН не відповідають за кількістю, сумами, датами ВН і актам послуг у повному обсязі з 04.01.2017 до 14.02.2017 на вказану суму податкового кредиту. Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком, а заборгованість між контрагентами відсутня.

Станом на 30.09.2019 вказане підприємство подавало останню податкову звітність за лютий 2017 року з ПДВ та за 2016рік - з податку на прибуток підприємств і фінансову звітність мікропідприємства. Згідно з розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, утриманого з них податку (форми 1-ДФ) на підприємстві за І квартал 2017 року не подано.

У фінансовій звітності основні засоби на балансі відсутні. Статутний капітал 1тис.грн. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подавало.

Згідно з даними ЄРПН вказане підприємство придбавало з 29.07.2016 (дата реєстрації підприємства) до 16.02.2017 дрова технологічні у ТОВ Трейд-Агро-Сервіс (код ЄДРПОУ 40699051) в кількості 1003м.куб. В інших постачальників такий товар не придбавався, а склади не орендовані. Придбання деревини в обсязі, що відповідає кількості реалізованої позивачу, придбання якої включено ним до витрат та податкового кредиту, не підтверджене.

Згідно з узагальненою податковою інформацією від 20.04.2017 №9279/23-00-14-0214 вказане підприємство відсутнє за місцезнаходженням відповідно до акту від 12.01.2017 та довідок Оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 13.01.2017 №8/23-01-21-0413 та від 28.03.2017 №6970/23-00-21-0415.

2.6) Від ПП Бішпол (код ЄДРПОУ 14198661, зареєстроване з 01.10.2016 до 31.12.2019 у м.Сміла, з 01.01.2020 - в м.Київ, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля) позивачу виписані ВН в сумі 37920092,38грн, у т.ч. ПДВ - 6320015,40грн. Зареєстровані ПН на суму ПДВ - 6605001грн.

З позивачем укладені договори на умовах франко-склад покупця, доставка за рахунок продавця: від 11.04.2016 №94 - щодо купівлі-продажу відходів ДСП та відходів дерев`яних і від 21.02.2018 №30 - щодо купівлі-продажу дров технологічних та відходів ДСП та відходів пиломатеріалів всіх порід.

На придбання вказаного товару виписані ВН щодо придбання:

техсировини (для ВТП) сосна 14-19 від 11.04.2017 та від 25.04.2017;

відходів ДСП від 03.05.2017 та 13.05.2017, а також з 06.06.2017 до 22.01.2018;

відходів техсировини (дуб) від 30.05.2017 та 06.06.2017;

відходів дерев`яних у періоді з 23.01.2018 до 12.06.2019, з 13.06.2019 до 30.09.2019;

тріски від 24.06.2019 та 26.06.2019.

У вказаних ВН не зазначено посади та ПІБ особи, яка передавала товар від вказаного підприємства.

Виписані ПН з11.04.2017 до 03.09.2019 зареєстровані в ЄРПН. Реєстрація частини з них була зупинена. Водночас мета реєстрації ПН не відповідає завданню податкової перевірки, у зв`язку з чим такий факт не врахований для аналізу спірних обставин.

Розрахунки проведено в повному обсязі безготівковим рахунком у сумі 40174326,46грн. Рахується дебіторська заборгованість у сумі 1982074,08грн.

Також складені ТТН за період з 04.01.2018 до 30.09.2019 на доставку вказаних вище товарів, згідно з якими автомобільним перевізником зазначено ТОВ Югенергопромтранс (код ЄДРПОУ 33742752), замовником - вказане підприємство, вантажоодержувачем - позивач, водій: з 04.01.2018 до 31.05.2019 - ОСОБА_4 , з 03.06.2019 до 30.09.2019 - ОСОБА_5 . Пункт навантаження - с.Геронимівка Черкаського району, пункт розвантаження: з 04.01.2018 до 28.03.2018 з 23.11.2018 до 30.09.2018- АДРЕСА_1 , за період з 29.03.2018 до 22.11.2018 - не зазначено. У графах Відпуск дозволив , Здав (відповідальна особа вантажовідправника) підписи осіб (ПІБ, посада особи, яка відпустила товар) не розшифровані та наявний підпис комерційного директора позивача ОСОБА_3 .

Не надані для податкової перевірки на письмовий запит контролюючого органу та суду ТТН за період з 11.04.2017 до 20.12.2017. Від від 25.07.2019, 26.07.2019, 29.07.2019, 31.07.2019, 08.08.2019, 30.09.2019 містять інформацію про вагу товару, що перевищує як дозволену для перевезення, так і технічні можливості автомобілів, марки яких в них зазначені.

Допитом в суді в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який у вказаному періоді перебував на посаді керівника ПП Бішпол , не підтверджено конкретних відомостей щодо згаданих вище поставок. У вказаному періоді ОСОБА_7 перебував на посаді керівника ТОВ ВудЕнерго , в якого позивач орендує виробничі приміщення, і допитом підтвердив одночасне виконання обов`язків на двох підприємствах. Особи підтвердили, що особисто знайомі. Водночас не повідомили щодо того, в який спосіб під час здійснення господарської діяльності могли ідентифікувати партії, доставлені конкретними постачальниками. Покази свідка ОСОБА_3 доводять, що товаросупровідні документи ним не перевірялися на дійсність інформації в них щодо обсягу, кількості та виду товару, особи постачальника.

Проаналізувавши табелі обліку робочого часу, виявлено, що комерційний директор позивача ОСОБА_3 з 17.07.2017 перебував у відпустці тривалістю 10 діб, з 16.06.2018 - 12 діб. Також 16.08.2018, 17.08.2018, 25.10.2018, 20.02.2019, 10.07.2019, 11.07.2019, 12.07.2019, 27.09.2019 він перебував у відрядженні. Довіреності на отримання ТМЦ відсутні. Можливість прийняття відходів ДСП та відходів дерев`яних від зазначеного підприємства згідно з виписаними в ці періоди ВН та ТТН не підтверджена.

Даними ЄРПН підтверджується, що у період з 01.01.2017 до 30.09.2019 ТОВ Югенергопромтранс не складало та не реєструвало ПН на надання вказаних послуг перевезення ПП Бішпол . Крім того вказане підприємство надавало автотранспортні послуги позивачу з 01.01.2018 до 30.09.2019 відповідно до ПН, виписаних з 20.11.2017 до 15.01.2018. У періоді з 01.04.2017 до 30.09.2019 ПП Бішпол придбавало ДСП ламіновану різних видів розміром 16мм/2800мм/2070мм в метрах квадратних, а реалізувало позивачу відходи за ціною 54,00грн., 67,5грн, 57,75грн, 75,0грн, 90,0грн з 1 метр квадратний без ПДВ. Водночас позивач придбавав у інших постачальників деревину за ціною 300-600грн за 1 м куб без ПДВ, що у 9 разів дешевше. Отже, таке придбання не має розумних економічних причин (ділової мети).

Станом на 30.09.2019 вказане підприємство подавало останню податкову звітність за лютий 2017 року з ПДВ та за 2016рік - з податку на прибуток підприємств і фінансову звітність мікропідприємства. Згідно з розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, утриманого з них податку (форми 1-ДФ) на підприємстві працювало: І та ІІ квартал 2017 року - 1 особа (директор), ІІІ квартал 2017 року - 4 особи (у т.ч. директор), IV квартал 2017року - 7осіб, І квартал 2018 року - 6 осіб, ІІ, ІІІ, IV квартали 2018 року - 3 особи, І квартал 2019 року - 4 особи, ІІ і ІІІ квартали 2019 року - 2 особи.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подавало. Відповідно, не мав об`єктів нерухомості.

2.7) Від ПП Інвейс (код ЄДРПОУ 40051878; основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) позивачу виписані ВН та ПН на загальну суму 2474136грн, у т.ч. ПДВ - 412356грн.

У період правочинів з позивачем керівником і головним бухгалтером була ОСОБА_8 , засновником - згаданий вище ОСОБА_1 .

Правочини з позивачем оформлені 24 ВН з 27.12.2016 до 14.04.2017 на відходи з пиломатеріалів обрізних (дуб). Не відповідають суми і дати окремих ВН з ПН (стр.112-113 Акту податкової перевірки). Відсутні ВН до липня 2017 на ПН з 04.01.2017,20.01.2017, 16.01.2017, 22.03.2017 до 26.06.2017.

Дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня. Відповідно до фінансового звіту ТОВ Інвейс станом на 31.12.2016 та 31.12.2017 основні засоби відсутні, статутний капітал 1 тис.грн.

На перевезення товару для позивача надано 7 ТТН за 26.06.2017. За інші періоди відсутні. Також відсутні докази щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, походження та переміщення товару.

Відповідно до ЄРПН послуги з перевезення, купівля деревини у кількості, що дозволяла би реалізувати позивачу вказаний у ВН обсяг товару, вказаним підприємством не здійснювалися.

Остання податкова звітність за червень 2018 року з ПДВ, з податку на прибуток за 2016-2017 року.

Згідно з розрахунками форми 1-ДФ працювало: IV квартал 2016року - 0 осіб, І квартал 2017 року - 1 особа (директор), ІІ квартал 2017 року - 4 особи (у т.ч. директор), ІІІ квартал 2017 року - 4 особи.

2.8) У ПП Бахол (код ЄДРПОУ 38668642; основний вид господарської діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) позивач придбав з 01.10.2016 до 31.05.2017 відходи з пиломатеріалів обрізних (дуб) в сумі 2604672грн, у т.ч. ПДВ - 434112грн . відповідно до договору купівлі-продажу від 01.08.2016 №406.

Наявні 28 ВН з 24.10.2016 до 05.05.2017 щодо придбання відходів від пиломатеріалів обрізних (дуб), в яких не зазначено місце складання та посада і ПІБ особи, що передавала товар від імені ПП Бахол . До них зареєстровані 28 ПН. ТТН відсутні.

В обліку позивача оформлено витрати з переробки щепи, що не відповідає зареєстрованим видам основної діяльності вказаного підприємства. Дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

На час здійснення операцій керівник та головний бухгалтер - ОСОБА_9 , засновник - згаданий вище ОСОБА_1 .

Згідно з ЄРПН вказаний контрагент позивача не придбавав деревину дуба або відходи від пиломатеріалів обрізних (твердих порід) та автотранспортні послуги. Натомість придбані акумулятори, плівку поліетиленову, акумулючий бак, блоки газобетонні, бензин автомобільний в асортимені, бетон в асортименту, бойлери в асортименті, газ скраплений, дизельне паливо, ДСП ламінована, емаль ПФ-115, мінеральний порошок неактивований, платформа розвантажувальна, постачання КП Програмний комплекс FREEDOM , проволок у в асортименті, радіатори, сталь оцинковану, торговий знак ЕКТО PLUS , труби в асортименті, хомути обжині, цемент. За вказані періоди проводив реалізацію товарів: вимикачі, амортизатори, щебінь, накладки, відходи від пиломатеріалів обрізних (дуб), пісок, шпали залізобетонні та деревяні, пальці, шайби, муфти, фланці, прокладки, рейки, кнопки магнітні пускачі, підшипники, запобіжники, конденсатори, лампи розжарення, рубильники, зварювальні електроди, лінійки, пружини, ролики, автоматичні вимикачі, котли опалювальні, стартери, поліацетал, щітки, рельси стор придатні, фрикційні накладки, пружини, трансформатори, кабель, провід, електродвигуни, замки ДШ в зборі, трос ДК, турбіни LME-20, ущільнювачі дверей, шківи, нержавіюча листова сталь, брус просочений, папір. Отже, не підтверджується джерело реального походження товару, що вказаний у ВН для позивача.

Станом на 30.09.2019 остання податкова звітність за серпень 2017року: з ПДВ за серпень 2017року, з податку на прибуток за 2016рік. У фінансовому звіті станом на 31.12.2016 основні засоби відсутні, статутний капітал складає 1тис.грн.

Відповідно до розрахунків форми 1-ДФ працювало: IV квартал 2016року - звіт не подано, І квартал 2017 року - 1 особа (директор), ІІ квартал 2017 року - 1 особа (директор).

Відповідно до рапорту оперативного працівника Оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 09.11.2017 за місцезнаходженням платника відсутні посадові особи, виробничі приміщення, техніка тощо, будь-яка діяльність підприємства.

2.9) З ТОВ Трейд агро сервіс (код ЄДРПОУ 40699051; основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, матеріалами та промисловими хімічними речовинами) в сумі 1023270,53грн, у т.ч. ПДВ - 170545,09грн . відповідно до договору купівлі-продажу від 07.09.2016 №202 щодо придбання лісоматеріалів - дров технічних всіх порід. До нього виписані 9 ВН за період з 08.12.2016 до 25.10.2016 та зареєстровані 18 ПН за період з 04.10.2016 до 22.12.2016. Тобто дата взяття податкового кредиту не відповідає датам первинних бухгалтерських документів.

Дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Додатково надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про надання автотранспортних та експедиційних робіт згідно зі вказаними рахунками-фактурами в місті Черкаси, що зі сторони замовника підписані без розшифрування особи.

Відповідно до ЄРПН послуги з перевезення, деревина (у т.ч. у вказаному ВН для позивача обсязі) вказаним підприємством не придбавалися. Як зазначено вище, торгівля деревиною, виробництво щепи не відповідає зареєстрованим видам його основної господарської діяльності.

В бухгалтерському обліку позивача рух товару відображений за рахунками щодо виробництва щепи. Однак відсутні докази щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, використання товару на складі позивача на дати виписаних ВН і ПН.

На час правочинів з позивачем директором, головним бухгалтером і засновником був ОСОБА_10 . Остання звітність подана за лютий 2017року з ПДВ. Відповідно до розрахунків форми 1-ДФ працювало у IV кварталі 2016року 2 особи.

Згідно з фінансовим звітом станом на 31.12.2016 основні засоби відсутні, статутний капітал - 1тис.грн.

Відповідно до розрахунків форми 1-ДФ працювало у IV кварталі 2016року 2 особи.

Згідно з узагальненою податковою інформацією за звітні періоди декларування ПДВ вказане підприємство реалізувало різноманітний асортимент різних товарів та послуг. За місцезнаходженням відсутнє відповідно до листа ОУ ГУ ДФС у Черкаській області.

2.9) З ТОВ ВудЕнерго позивач підписав договір №01-26 від 16.11.2018 про надання послуг з переробки деревини (виготовлення щепи). Його директором є ОСОБА_3 , який за сумісництвом є комерційним директором позивача. На його території здійснює господарську діяльність позивач відповідно до двох договорів оренди нерухомого майна від 18.06.2018.

На підтвердження взяття податкового кредиту позивач надав акти здачі-приймання робіт з 31.03.2019 до 30.09.2019, зареєстровані 7 ПН на поставку тріски паливної та виготовлення щепи. Документи на отримання товару підписані однією особою.

Висновок податкової перевірки про завищення ПК за рахунок вказаних правочинів на загальну суму 438282,98грн (у т.ч. березні, квітні та травні, липні 2019 року та червні 2016року) обґрунтований, оскільки відсутні докази руху тріски паливної з дати надходження деревини за первинними бухгалтерськими документами до дати передачі її вказаному підприємству, в т.ч. в розрізі постачальників, а також не доведене приймання виготовленої щепи позивачем та подальший її рух та використання у його господарській діяльності.

Ділова мета та економічна доцільність вказаних правочинів не підтверджується, оскільки позивач орендує у вказаного підприємства основні засоби для тієї ж мети за тим самим місцезнаходженням, має на посаді осіб, що є посадовими особами контрагента.

Для аналізу доводів сторін в контексті встановлених вище обставин суд керується наступним.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Отже, для взяття податкового кредиту діє правило першої події .

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України в редакції ЗУ від 07.12.2017, чинній на момент складення позивачу ПН, визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Оскільки позивач не підтвердив податковий кредит податковими накладними від правочинів з СКП Комунальник у вересні 2017року та вересні 2019року, ДП Переяслав-Хмельницьке лісове господарство у грудні 2018року, ТЗОВ Окко-Рітейл у січні 2019року, ТОВ ВКФ ВВ у травні 2019року, що відображені у податкових деклараціях з ПДВ, відповідач обґрунтовано та правомірно донарахував таку суму ПДВ спірним рішенням із-за відсутності ПН.

Згідно з п.199.1. ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відповідно до п.199.2 вказаної статті визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п.199.4 ст.199 ПК України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Згідно з п.199.5 ст.199 ПК України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов`язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов`язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Проаналізувавши наведене суд дійшов висновку, що платник податку має право на податковий кредит та формувати витрати виключно за рахунок правочинів, що відбувалися в дійсності, стосуються його господарської діяльності та підтверджені документами, що за формою та змістом відповідають вимогам закону та розкривають зміст господарських операцій, їх безпосередніх учасників. Водночас окремі недоліки бухгалтерських документів не позбавляють зазначених прав платника у разі, якщо в сукупності з іншими документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність посвідчуваних ними фактів.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - ЗУ №996-XIV) в редакції станом на 2017 рік метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.3 ЗУ №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Частиною першою ст.9 ЗУ №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (П(С)БО 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (далі - Положення №318).

Пунктом 2 Положення №318 визначено, що його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до п.3. Положення №318 встановлено, що положення (стандарт) 16 застосовується до обліку витрат за будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти".

Положення (стандарт) 16 не поширюється на витрати, пов`язані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно з п.2.1. ст.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), в редакції станом на 2017 рік первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.14. ст.2 Положення №88 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Згідно з п.2.15. ст.2 Положення №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників .

Як зазначено вище, з приводу правовідносин позивача з контрагентами, сумніви в реальності яких виникли у відповідача, наявні первинні бухгалтерські документи - видаткові накладні на придбання товару. Переважна частина містить недоліки щодо формування, оскільки відсутні розшифрування посадових осіб, що відвантажували (поставляли) товар, а частина підписана неуповноваженими особами.

08.09.2005 ухвалено Закон України №2860-IV Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів , абзацом першим ст.4 якого встановлено, що відповідно до пункту "g" статті XX "Загальні винятки" Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) на строк дії заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (товарна позиція 4403 згідно з УКТЗЕД), визначений статтею 2-1 цього Закону, встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

04.12.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1142, якою затвердив Порядок проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених. Так, пунктом 7 визначено, що внесення інформації до системи обліку деревини є обов`язковим для лісокористувачів під час здійснення ними заготівлі та реалізації деревини .

Лісокористувачі згідно з п.8 вказаного Порядку вносять до системи обліку деревини інформацію про: спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів; породу дерева, кількісні та якісні характеристики деревини; договори щодо здійснення господарських операцій з реалізації деревини; місця завантаження та пункти розвантаження деревини; транспортні засоби, якими здійснюється транспортування деревини.

Згідно з п.15 вказаного Порядку способами електронного обліку деревини є:

облік за партіями - внесення інформації про круглі лісоматеріали за породами, їх розмірами та якісними характеристиками з прив`язкою кожної колоди, що належить до цієї партії, до однієї бирки;

облік штабелями - внесення інформації про круглі лісоматеріали за породами, їх розмірами та якісними характеристиками з прив`язкою всіх колод у штабелі до однієї бирки;

поколодний облік - внесення інформації про круглі лісоматеріали за породами, їх розмірами та якісними характеристиками з прив`язкою однієї колоди до однієї бирки;

поштучний облік - внесення інформації про ялинки новорічні за породами, їх розмірами та якісними характеристиками з прив`язкою однієї ялинки новорічної до однієї бирки.

Водночас органам державної влади та органам місцевого самоврядування доступ до системи обліку деревини згідно з п.18 Порядку надається на безоплатній основі.

Жоден зі вказаних контрагентів не мають дозволів на вирубку деревини, лісорубних квитків, не здійснюють її виробництво, не є виробниками ДСП. Обсяг пиломатеріалів і ДСП, зазначений у ВН для реалізації, не підтверджений придбанням вказаними постачальниками та зберігання, у т.ч. із-за відсутності в них складських приміщень.

Щодо первинних документів, підписаних не встановленими особами суд врахував, що для представництва перед третіми особами однією особою іншій особі згідно з ч.3 ст.244 Цивільного кодексу видається довіреність, як письмовий документ. У ній мають зазначатися: інформація про довірителя, відомості про представника, повноваження представника, тобто які саме дії вчинятимуться від імені довірителя, дата складання. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (частина третя ст. 247 Цивільного кодексу).

З приводу вказаних вище правочинів відсутні довіреності на отримання ТМЦ.

Також не підтвердженим є використання товару, як давальницької сировини, на складі позивача та подальше використання у власній господарській діяльності. Вказані вище ВН містять інформацію про придбання одного виду товару в різних вимірювальних одиницях (куб. м., кв.м., штуки), при цьому перетворення та облік відповідної кількості товару на складі позивача жодним доказом не підтверджено.

Зважаючи на вид вказаного в ВН товару, істотну його кількість та дати поставок у сукупності, суд погоджується з твердженням відповідача щодо необхідності доведення руху придбаного товару від постачальника до покупця, не зважаючи на те, що документ для вантажного перевезення товару не є первинним бухгалтерським документом.

Зокрема, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників (далі - Правила №363).

Абзацом 27 п.1 Правил №363 визначено поняття товарно-транспортної накладної (далі - ТТН). Це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи , та є одним із документів, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п.11.1. Правил №363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

ТТН суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

В оформлених згаданих вище ТТН відсутня повна інформація щодо конкретних посадових осіб, які брали участь у такому переміщенні товару. Також відсутня інформація щодо дати та часу його навантаження та відвантаження. Відстань та кількість ТТН протягом одного дня не підтверджують фізичної можливості особи водія на реальне виконання посвідчуваних ними фактів. Вони не розкривають змісту операції та не доводять переміщення придбаного товару із-за відсутності доказу придбання такого виду та обсягу товару постачальником для подальшої його реалізації.

Разом з тим перевезення переважної більшості товару у ВН не доведена жодною ТТН.

Згідно з п.11.2. Правил №363 оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля .

Відповідно до п.11.3. Правил №363 ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках .

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники ТТН підписом.

Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України Про захист персональних даних , Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах .

Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники відповідно до п.11.4. Правил №363.

Згідно з п.п.11.5, 11.6. Правил №363 у разі використання ТТН у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної).

У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Відповідно до п.11.7., Правил №363 час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.

Пунктом 11.8. Правил №363 визначено, що у разі перевантаження вантажу в процесі перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми в паперовій або електронній формі, в якому обов`язково зазначаються:

повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання (для фізичних осіб - підприємців) власника транспортного засобу, який прийняв вантаж;

прізвище, ім`я, по батькові водія, який прийняв вантаж;

реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який прийняв вантаж;

реєстраційний номер транспортного засобу Перевізника, який здав вантаж.

Акт складається у двох примірниках, які підписують представники (водії) обох Перевізників (по одному для кожного), проставляючи особисті підписи або ЕП.

Відсутність вказаних вище доказів в сукупності з наведеними вище обставинами щодо відсутності придбання визначеного виду товару вказаними контрагентами, їх обліку, зберігання, переміщення, перетворення, відсутності трудових ресурсів та основних засобів для навантаження/розвантаження, виробництва товару, доводить обґрунтованість висновків відповідача про наявність ознак безтоварності правочинів, щодо яких складені згадані вище ВН. Право на формування за їх рахунок валових витрат та взяття податкового кредиту не доведене.

Крім того, двічі допитані слідчим з попередженням під кримінальну відповідальність для розслідування кримінального провадження №42019251010000071 ОСОБА_1 (зазначений як засновник та керівник ПП Бахол , ПП Буд Груп , ПП Інвейс , ПП Вівант-Інтербуд , ПП Домакс , ПП Адвант , ПП Летон , ПП Буд-сервіс 2000 ) та ОСОБА_9 (зазначений, як керівник, засновник, головний бухгалтер ПП Бахол , ТОВ Укрглобал Сіті ) зазначили, що жодного відношення до створення та діяльності вказаних підприємств не мали та нікого не уповноважували на ведення від їх імені господарської діяльності, підписів будь-яких документів.

Тому донарахування ПДВ відповідачем і застосування штрафної санкції спірним рішенням є правомірним.

Щодо ППР №0004240502 про донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток юридичних осіб у сумі 13399483,75грн (основне зобов`язання - 10719587грн, штраф 25% - 2679896,75грн) - за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток юридичних осіб за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 (з урахуванням випадків нарахування податкових зобов`язань контролюючим органом протягом попередніх 1095 днів) суд врахував.

Згідно з підп. 133.1.1. п.133.1.ст.133 ПК України платниками податку - резидентами є:

суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Суб`єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Суб`єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39 2 та цим розділом.

Відповідно до п.133.2 вказаної статті ПК України платниками податку - нерезидентами є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку згідно з п.136.1 ст.136 ПК України становить 18 відсотків.

Відповідно до п.137.3 ст.137 ПК України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно з деталізованим розрахунком та даними Акту основна сума зобов`язання 10719587грн нарахована за виявлені податковим органом:

1) за 2017 рік:

460,00грн - заниження доходу за рахунок розбіжності податкового та бухгалтерського обліку;

19066885,55грн - завищення собівартості за рахунок включення у витрати придбання товарів і послуг щодо вказаних вище правочинів, які реально не відбувалися (з ПП Бахол , ПП Буд груп , ТОВ Ерфліт , ПП Інвейс , ПП Савас , ПП Транс літ , ТОВ Трейд Пром Сервіс , ПП Бішпол );

444,00грн - завищено собівартість за рахунок розбіжності податкового та бухгалтерського обліку;

2) за 2018рік:

301,00грн. - занижено дохід за рахунок розбіжності податкового та бухгалтерського обліку,

15597688,00грн - занижено інші операційні доходи за рахунок заборгованості, термін позовної давності якої минув - за датою списання платником заборгованості згідно з бухгалтерськими даними;

11571239,80грн - завищено собівартість за рахунок безтоварності операцій з ПП Бішпол ;

49925,00грн - завищення собівартості за рахунок розбіжності податкового та бухгалтерського обліку;

3) за 2019рік:

2619,00грн - занижено платником адміністративні витрати за рахунок розбіжності податкового та бухгалтерського обліку;

13266246,49грн - завищено собівартість за рахунок безтоварних операцій з ПП Бішпол ;

2691,00грн - завищено собівартість.

Для розрахунку та винесення спірного ППР порушення 2016 року, відображені в Акі перевірки, за строком давності відповідно до ст.102 ПК України не ввійшли. Щодо решти відповідач застосував ставку податку 18%, що відповідає вказаній вище нормі закону.

За період з 01.10.2016 до 30.09.2019 позивач задекларував в рядку 01 декларацій з податку на прибуток Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 332416646грн.

Згідно з даними Акту в описовій частині щодо даних вказаного рядка декларацій відображено виявлені перевіркою розбіжності:

за 4 квартал 2016 року встановлено завищення задекларованого доходу від реалізації на суму 19445грн внаслідок заниження інших операційних доходів та завищення показника рядка 1 декларації;

у формі завищення задекларованого доходу від реалізації внаслідок заокруглення в декларації з податку на прибуток суми отриманих доходів до тисячі: за 1 квартал 2017 року на суму 685грн, за півріччя 2017 року - на суму 750грн, за три квартали 2017 року - на 163грн, за 2017 рік - на 460грн, за 1 квартал 2019 року - на суму 560грн, за півріччя 2019 року - на суму 223грн ,-

за 1 квартал 2018 року завищено дохід на суму 327грн за рахунок заниження інших операційних доходів на суму 4000грн, завищення інших доходів на 3000грн та заокруглення в декларації суми отриманих доходів до тисячі;

за півріччя 2018 року завищено дохід на суму 2759грн за рахунок заниження інших операційних доходів на суму 5000грн, завищення інших доходів на 7000грн та заокруглення в декларації суми отриманих доходів до тисячі;

за три квартали 2018 року завищено дохід на суму 2703грн за рахунок заниження інших операційних доходів на суму 15000грн, завищення інших доходів на 17000грн та заокруглення в декларації суми отриманих доходів до тисячі;

занижено дохід внаслідок невідповідності даних бухгалтерського обліку даним декларації з податку на прибуток: за 2018 рік - на суму 301грн, за три квартали 2019 року - на суму 112047337грн.

Під час перевірки показників рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 у сумі 376884000грн виявлено завищення на загальну суму 47275616грн.

Також зазначено про не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з поставки товарів суб`єктам господарювання: ПП Бахол (код ЄДРПОУ 38668642) в сумі 2604672грн, у т.ч. ПДВ - 434112грн, ПП Буд Груп (код ЄДРПОУ 39493880) в сумі 2415672грн, у т.ч. ПДВ - 402612грн, ТОВ Ерфліт (код ЄДРПОУ 70983911) в сумі 459770,04грн, у т.ч. ПДВ - 76628,33грн, ПП Інвейс (код ЄДРПОУ 40051878) в сумі 2474136грн, у т.ч. ПДВ - 412356грн, ПП Савас (код ЄДРПОУ 40736805) в сумі 3196341,6грн, у т.ч. ПДВ - 532723,6грн, ПП Транс Літ (код ЄДРПОУ 40272446) в сумі 4960008грн, у т.ч. ПДВ - 826668грн, ПП Бішпол (код ЄДРПОУ 14198661) в сумі 37922498,6грн, у т.ч. ПДВ - 6320416,43грн, ТОВ Трейд агро сервіс (код ЄДРПОУ 40699051) в сумі 1023270,53грн, у т.ч. ПДВ - 170545,09грн, ТОВ Трейд Пром Сервіс (код ЄДРПОУ 40699156) в сумі 1608540,00грн, у т.ч. ПДВ - 268090грн.

Висновки відповідача про необґрунтованість формування витрат з такими правочинами є обґрунтованими з підстав, викладених вище.

Перевіркою відображеного показника в рядку 2130 Адміністративні витрати Звіту про фінансові результати за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 у сумі 24459000грн. відповідач дійшов висновку про відхилення з даними податкової перевірки внаслідок порушення ведення бухгалтерського обліку за три квартали 2019року у формі їх заниження на суму 2619грн.

Перевіркою показника рядка 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 у сумі 4474000грн, податкова перевірка виявила завищення визначення позивачем таких показників на загальну суму 234888грн внаслідок порушення правил ведення бухгалтерського обліку: за 4квартал 2016 року - заниження на 234888грн, за 1 квартал 2017 року - завищення на 98682грн, за півріччя 2017року - завищення на 99160грн, за три квартали 2017 року - завищення на 99077грн, за три квартали 2018 року - заниження на 4487грн, за 1 квартал 2019 року - завищення на 111876грн.

Щодо показників рядка 2250 Фінансові витрати Звіту про фінансові результати за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 у сумі 3182000грн податкова перевірка виявила заниження визначення позивачем таких показників на загальну суму 157284грн внаслідок порушення правил ведення бухгалтерського обліку: за 4квартал 2016 року - заниження на 45459грн, за І квартал 2019 року - заниження на 111825грн.

Щодо показників рядка 2270 Інші витрати Звіту про фінансові результати за період з 01.10.2016 до 30.09.2019 у сумі 6151000грн податкова перевірка виявила заниження визначення позивачем таких показників на загальну суму 144107грн внаслідок порушення правил ведення бухгалтерського обліку: за 4квартал 2016 року - заниження на 105724грн, за 3 квартали 2018 року - заниження на 38383грн.

Суд врахував відсутність заявлення підстав та обґрунтувань позову в частині висновків податкового органу, відображених в Акті перевірки, з приводу сплати податку на прибуток щодо порушень, які виникли внаслідок заокруглень платником у фінансових звітах до тисячі грн витрат та заниження доходів і невідповідності внаслідок цього показників податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, дані податкового обліку платника податків мають відповідати даним бухгалтерського обліку.

Оскільки вказаних вимог не дотримано, включення зазначених сум коштів для розрахунку основного зобов`язання з податку на прибуток відповідачем правомірне.

З приводу висновку відповідача про заниження інших операційних доходів суд врахував таке.

Стверджувана відповідачем сума становить 15597688,00грн, розрахована в гривні за курсом НБУ з неповерненої позивачем валютної позики, отриманої від Компанії TRADE INNOVATIONS INC (юридична особа-нерезидент, республіка Панама) згідно з угодою від 04.10.2011 №16/10, зареєстрованої в Національному банку України (реєстраційне свідоцтво №14369)

За змістом вказаної угоди позивач отримує у позику в Компанії кошти в іноземній валюті - 1000000,00доларів США з відсотковою ставкою 6%річних у строк до 04.10.2013. До неї вказані контрагенти уклали додаткову угоду №1 від 15.04.2013 (зареєстрована 05.12.2013 за №14369/1), якою змінили строки погашення сум позики та відсотків за користування до 14.10.2015.

У періоді з 15.10.2015 до 30.09.2019 позивач не здійснював вказаній компанії жодних платежів щодо повернення позики.

Згідно з підп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність згідно зі ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи .

Отже, з 16.10.2018 нестягнута сума позики є доходом позивача.

Посилання позивача на відступлення права вимоги його співзасновнику ОСОБА_11 не враховані, оскільки його підписання відбулося після закінчення трирічного строку давності виконання умов позики. Відповідно до підпункту а 14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, вважається безнадійною заборгованістю. У бухгалтерському обліку позивача відображено на рахунку 50 Довгострокові позики станом на 01.10.2016 щодо вказаного вище контрагента (юридичної особи-нерезидента) кредиторську заборгованість в сумі 14899330,43грн., станом на 30.09.2018 - в сумі 16135195,18грн. З 01.10.2018 проведено в бухгалтерському обліку операцію зі зміни контрагента-кредитора на ОСОБА_12 з відображенням суми боргу - 15597688,00грн.

15.10.2015 між первісним кредитором, позичальником та новим кредитором - ОСОБА_12 укладено Договір №15-10/15 про відступлення на його користь прав вимоги боргу, що існував станом на 15.10.2015 в гривневому еквіваленті (далі - Договір відступлення прав).

Відповідно до п.1.1 Договору відступлення прав станом на день його укладення згідно з офіційним курсом валют, встановлених НБУ, станом на день його укладення така заборгованість становить 15597688,00грн. Згідно з п.2.2. цього Договору сторони підтверджують, що цей Договір не оформляє (не передбачає) та/або не документує операцію факторингу, а також не оформляє (не передбачає) та/або не документує частину операції факторингу. Наслідком його укладення є відступлення прав вимог від первісного кредитора новому кредитору згідно з положеннями про відступлення прав вимоги, передбаченими ст.ст.512-519 ЦК України.

Відповідно до ст.613 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Абзацом другим ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Таких випадків не було передбачено.

Статею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статею 514 ЦК визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заміна вказаного нерезидента у зобов`язаннях з позивачем мала відбуватися виключно щодо предмета вже укладеного договору. Натомість відступлено права вимоги із зазначенням, що це не є договором фактирингу .

Оскільки Договором передбачено передачу права вимоги за угодами зі вказаною вище Компанією, яким збільшено предмет договору, заміна сторони зобов`язання не змінила загального строку для повернення позики, встановленого Додатковою угодою №1 від 15.04.2013 до 14.10.2015, та є фактично новим договором з новим предметом (основна сума та проценти за користування, які нараховані Компанією та не стягнуті протягом 3-х років з присічної дати для їх повернення).

Отже, отримана позивачем позика, що не була ним повернена протягом трирічного строку після спливу вказаного строку, вважається його доходом.

Тому спірне рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Щодо ППР №0006593306 про донарахування ПДФО на загальну суму 3509479,80грн (за порушення абз.1 п.57.1 ст.57, підп.164.2.20 п.164.2 ст.164, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, підп. а`п.176.2 ст.176 ПК України застосовані штрафні санкції згідно з підп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України) та №0006603306 про донарахування військового збору (за порушення пп.1.2-1.4 п.16-1 підрозд.10 розділу ХХ, абз.2 п.57.1 ст.57, підп. 164.2.20 п.164.2 ст.164, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України застосовані санкції згідно з п.127.1 ст.127 ПК України).

В Акті зазначено про заниження за жовтень 2018 року ПДФО у розмірі 2807583,84грн та військовий збір - 233965,32грн, за що застосовано штраф 25%, оскільки позивач, як податковий агент, не включив до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дохід ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_9 ) в сумі 15597688,00грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача на рахунку 50 Довгострокові позики 01.10.2018 відображено операцію щодо нарахування доходу вказаній особі, як контрагенту із-за надходження 01.10.2018 повідомлення від фізичної особи - ОСОБА_11 про Договір відступлення прав.

Реєстрація Договору відступлення прав в Національному банку України не проводилася. У подальшому ОСОБА_11 уклав з позивачем договір від 01.02.2019 №39 (тобто поза тримісячним строком для стягнення позики) про реструктуризацію боргу. На час податкової перевірки позивач перерахував вказаній особі з 18.02.2019 до 30.08.2019 кошти в сумі 2516135,00грн. У бухгалтерському обліку позивача відображено на рахунку 50 Довгострокові позики станом на 01.10.2016 щодо вказаного вище контрагента (юридичної особи-нерезидента) кредиторську заборгованість в сумі 14899330,43грн., станом на 30.09.2018 - в сумі 16135195,18грн. З 01.10.2018 проведено в бухгалтерському обліку операцію зі зміни контрагента-кредитора на ОСОБА_12 з відображенням суми боргу - 15597688,00грн.

Як встановлено вище, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що Договір відступлення прав містить інший обсяг та умови, аніж які існували на момент переходу цих прав, строк для виплати яких минув та минуло 3 роки позовної давності для стягнення. З огляду на це кошти, нараховані вказаній фізичній особі позивачем, у розумінні ПК України є її доходом, з якого позивач мав сплатити ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%), як податковий агент, що обґрунтовується також таким.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України платниками ПДФО є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до ст.163 ПК України об`єктом оподаткування є:

1) для резидента:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України,-

2) для нерезидента:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до підп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Підпунктом 170.11.1 п.170.11 ст.170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170 цього Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 цієї статті.

Згідно з підп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок відповідно до підп.168.1.2 вказаного пункту сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підп.168.1.5. п.168.5 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 171.2 ст.171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Додаткові блага відповідно до підп.14.1.47. п.14.1 ст.14 ПК України це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом , якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з підп.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПК України в редакції 22.09.2019 на час укладення Договору відступлення дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Відповідно до підп.14.1.206 п.14.1 ст.14 ПК України у вказаній редакції проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об`єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов`язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Контролюючий орган згідно з підп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Підпунктами 1.1-1.6 п.16-1 підрозд.10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з абз.2 п.57.1 ст.57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підп. 164.2.20 п.164.2 ст.164 164.2. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно з підп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. (п.127.1 ст.127 ПК України)

Вказаних вимог закону відповідач, донараховуючи військовий збір, дотримався.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про правомірність вказаних спірних ППР та відсутність підстав для їх скасування.

Щодо ППР №0004280502 про накладення штрафних санкцій (50%) на загальну суму 8333,33грн за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН: від 28.02.2019 на загальну суму 5000,00грн, у т.ч. ПДВ 833,33грн, та від 28.02.2019 на суму 95000,00грн, у т.ч. ПДВ 15833,33грн за порушення підп.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.120-1.2 ст.120-1 ПК України.

Дослідивши Акт податкової перевірки суд звернув увагу на суперечності фактів.

Зокрема, на ст.138 Акту зазначено про відсутність реєстрації в ЄРПН позивачем 2-х ПН, виписаних 28.02.2019 на суми ПДВ 833,33грн та 15833,33грн. Водночас суду не надано таких ПН, а отже, не підтверджено їх наявність.

Відповідно до договору з ТОВ ВудЕнерго від 18.06.2018 №б/н позивач орендує нежитлові приміщення за адресою: м.Сміла, вул. Василя Стуса, 41,- для здійснення обробки деревини, розмір місячної оренди якого - 5000,0грн з ПДВ, а також виробничого обладнання, що на території ТЕЦ, розмір місячної оренди якого - 95000,00грн, у т.ч. ПДВ.

Вказане майно передане позивачу згідно з актом від 18.06.2018. Станом на лютий-березень 2019 року вказаний контрагент позивача не мав статусу платника ПДВ.

На ст.139 Акту перевірки зазначено, що позивач зареєстрував ПН, виписані неплатнику ПДВ 01.02.2019 на суму 95000,0грн (ПДВ - 18599,33грн) та 01.03.2019 на суму 5000,00грн (ПДВ - 833,33грн), що зареєстровані в ЄРПН 19.03.2019, постачання щодо яких не відбувалося.

Водночас згідно з даними ЄРПН та квитанціями №1 підтверджується, що позивач зареєстрував 19.03.2019 ПН на вказані суми коштів для неплатника ПДВ щодо послуг оренди.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У заявлених спірних правовідносинах відповідач не проаналізував дотримання позивачем правила першої події для зазначених ПН та необґрунтовано дійшов висновку про реєстрацію ПН щодо правочинів, які не відбулися.

Відповідно до п.120-1.2. ст.120 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість , зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

За порушення граничного строку реєстрації ПН, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, в ЄРПН пункт 120 -1 .1 ст.102-1 ПК України передбачає відповідальність у формі штрафу, розмір якого залежить від кількості днів прострочення.

Зважаючи, що відповідач не довів наявності виписування позивачем ПН від 28.02.2018, його висновок про відсутність їх реєстрації та допущення позивачем такого виду податкового порушення не доведено.

Тому вказане ППР є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо ППР №0004300502 про накладення штрафних санкцій (510,00грн * кратність порушень) на загальну суму 11730,00грн за порушення п.63.3 ст.63 ПК України .

Вказане рішення прийняте за неподання до контролюючого органу повідомлення про орендовані основні засоби (18) та несвоєчасне подання повідомлень про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням (5).

В Акті зазначено та долученими до матеріалів судової справи засвідченими копіями договорів, додаткових угод та актів приймання-передачі до них підтверджується, що позивач у періоді з 01.10.2016 до 30.09.2019 для здійснення господарської діяльності орендував:

1) згідно з договорами оренди нежитлових приміщень:

1.1 в Управління економічного розвитку виконавчого комітету Смілянської міської ради (код ЄДРПОУ 02231471):

від 20.01.2015 №3/02-10 в редакції від 02.01.2018 №5/02-10 будинок культури, загальною площею 1824,3кв.м., розташований за адресою: м.Сміла, провулок Амурський, 1,- ціною 1грн без ПДВ;

від 17.10.2016 №65/02-10 будівлі ЦТП №16, загальною площею 66,7кв.м. за адресою: м.Сміла, вул.Тараса Шевченка, 39д;

від 17.10.2016 №66/02-10 будівлі ЦТП №21, загальною площею 114,1кв.м. за адресою: м.Сміла, вул.Тараса Шевченка, 3а;

від 17.10.2016 №67/02-10 будівлі ЦТП №19, загальною площею 53,3кв.м. за адресою: м.Сміла, пров.Кооперативний, 5а;

від 17.10.2016 №68/02-10 будівлі ЦТП №20, загальною площею 52,5кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

від 17.10.2016 №69/02-10 будівлі ЦТП №22, загальною площею 46,7кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

1.2 з ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10 ) від 20.04.2015 №20/04/2015 щодо - приміщення загальною площею 96,8кв.м. Строк дії продовжено додатковими угодами від 20.04.2016 №1, від 28.03.2017 №2;

2) відповідно до договорів оренди автомобілів, нотаріально посвідчених:

15.06.2018 з ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11 ) - щодо автомобіля КІА, р.н. НОМЕР_12 ;

12.03.2019 з ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_13 ) - щодо автомобіля LANDCRUISER150, р.н. НОМЕР_14 ;

23.01.2015 з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_15 ) - щодо автомобіля VOLKSWAGEN, р.н. НОМЕР_16 ;

01.02.2019 з ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_15 ) - щодо автомобіля VOLKSWAGEN, р.н. НОМЕР_17 ;

09.11.2016 з ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_18 ) - щодо автомобіля ВАЗ 210994-20, р.н. НОМЕР_19 ;

23.01.2015 з ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_20 ) - щодо автомобіля HONDA CR-V, р.н. НОМЕР_21 ;

27.07.2017 з ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_22 ) - щодо автомобіля OPEL COMBO, р.н. НОМЕР_23 ;

27.07.2017 з ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_24 ) - щодо автомобіля OPEL Vivaro, р.н. НОМЕР_25 ;

25.03.2015 з ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_26 ) - щодо автомобіля ЗАЗ 110217, р.н. НОМЕР_27 ;

23.01.2015 з ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_28 ) - щодо автомобіля Nissan Patrol, р.н. НОМЕР_29 ;

3) у Смілянської міської ради:

від 02.03.2007 - щодо оренди терміном 10років до 01.04.2017 земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:08:002:0062 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання очищення та розподілення води);

від 02.11.2007 - щодо оренди терміном 10років до 01.04.2017 земельних ділянок з кадастровими номерами 7110500000:08:002:0075 і 7110500000:08:002:0076 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання очищення та розподілення води).

Повідомлення відповідачу за формою 20-ОПП про наявність орендованого майна позивач подав лише щодо вказаного вище договору №5/02-10.

Крім того на балансі позивача обліковані станом на 01.10.2016 службова квартира; комплекс нежитлових приміщень за адресами: м.Сміла, вул.Василя Стуса, 41, 70, АДРЕСА_4 . Повідомлення про них подано 12.12.2019.

Загальні положення щодо обліку платників податків врегульовані ст.63 ПК України. Так, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Згідно з п.63.3 вказаної статті ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Крім того Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі - Порядок №1588).

Відповідно до п.8.1.розділу VIII Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), згідно з п.8.2 вказаного розділу є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України .

Відповідно до п.8.4. (у редакції наказу Міністерства фінансів №1125 від 21.12.2016 ) вказаного розділу Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації , створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п.8.5. розділу VIII вказаної редакції Порядку №1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Відповідно до п.8.6 розділу VIII Порядку №1588 при надходженні до контролюючого органу від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформації про об`єкти оподаткування, що надається та/або реєструється такими органами, така інформація не пізніше наступного дня після її отримання вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Оскільки позивач не повідомив відповідача щодо 18 згаданих вище об`єктів, щодо 5 - не дотримався 10-денного строку такого повідомлення встановленої форми, доводи відповідача про податкові порушення в цій частині обґрунтовані.

Згідно з п.117.1.ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Притягуючи до відповідальності за вказаний вид порушення, відповідач дотримався меж і порядку дій, визначених законом. Тому вказане ППР правомірне та відсутні підстави для його скасування.

Щодо ППР №0004250503 про донарахування штрафу в сумі на загальну суму 1360,00грн (170,00грн за кожне порушення) за порушення ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (далі - Декрет №15-93), ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами (далі - Указ №319/94) застосовані штрафні санкції на підставі підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, п.8 ст.16 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ Про валюту і валютні операції (далі - ЗУ №2473-VІІІ), п.2 ст.16 вказаного Декрету КМУ, ст.3 Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (далі - Указ №734/99) .

Декларації позивачем подані до податкового органу кожна на суму 7334709,00грн: 10.05.2017 (період виявлення порушення - 01.04.2017), 09.08.2017 (щодо періоду від 01.07.2017), 28.02.2018 (щодо 01.01.2018), 25.04.2018 (щодо 01.04.2018), 07.08.2018 (щодо 01.07.2018), 25.10.2018 (щодо 01.10.2018), 11.02.2019 (щодо 01.01.2019). Крім того не подана щодо факту від 01.10.2017. Жодна зі вказаних не подана до НБУ.

Зміст порушень позивач не оскаржував. Заявлені підстави виключно щодо виходу відповідачем за межі повноважень та наявність такого повноваження в НБУ, правові висновки Верховного Суду (далі - ВС) у справах №826/16272/14 (постанова від 14.01.2020) та №640/4563/19 (постанова від 10.04.2020). Тому дотримуючись меж заявлених підстав відповідно до ст.ст.2 ,9 КАС України, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість у зв`язку з таким.

У постанові від 10.04.2020 №640/4563/19 спір стосувався ППР від 15.12.2018, якими застосовані штрафи за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, вимог валютного законодавства України (за порушення строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України, перевищення ліміту залишку коштів на поточному валютному рахунку, визначеного умовами індивідуальної ліцензії НБУ, розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ, а також несвоєчасність подання ДП "НАЕК "Енергоатом" інформації про операції за валютним рахунком за грудень 2017).

У постанові від 14.01.2020 №640/4563/19 спір стосувався ППР від 15.12.2018, яким застосований штраф за перевищення ліміту суми коштів за індивідуальною ліцензією Національного банку України.

Вказані предмети податкових порушень не відповідають виявленим щодо позивача у цій справі та стосуються іншого в часі правового регулювання. Правова оцінка суду у них не стосується дотримання меж компетенції відповідача, про яку заявлену у цьому спорі. Тому висновки ВС для цієї справи не застосовні.

Відповідно до ч.14 ст.11 ЗУ №2473-VIII за невиконання обов`язків, встановлених цим Законом, а також за порушення прав резидентів та нерезидентів органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

Пунктом 8 ст.16 ЗУ №2473-VIII, чинним на час прийняття спірних рішень, уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України від 27 червня 1999 року N734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, визначено, що несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень. Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення .

Згідно з п.9 Декрету №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Стаття 16 вказаного Декрету встановлює, що незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов`язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку обов`язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;

за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Статтею 1 Указу №319/94 постановлено суб`єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк:

продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України;

подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб`єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Національному банку України та Головній державній податковій інспекції України забезпечити суворе збереження таємниці щодо одержаної інформації.

Пунктом 2 Указу установлено, що надалі здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб`єктами підприємницької діяльності України дозволяється лише за наявності декларацій, передбачених статтею 1 цього Указу.

Пунктом 3 Указу №319/94 зобов`язано всіх суб`єктів підприємницької діяльності України - власників валютних цінностей, розміщених з порушенням встановленого порядку на рахунках і вкладах за межами України, переказати у місячний строк ці валютні цінності до уповноважених банків України, а в разі неможливості зробити це з об`єктивних причин - у строк, узгоджений з Національним банком України та Головною державною податковою інспекцією України. Національному банку України опублікувати у пресі у триденний строк перелік уповноважених банків України, до яких мають переказуватися валютні цінності.

Згідно з п.8 Указу №319/94 у разі виконання вимог, передбачених частиною першою статті 1 та статтею 3 цього Указу, до суб`єктів підприємницької діяльності не застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством, а їх керівники (посадові особи) не притягаються до кримінальної та інших видів відповідальності.

Пунктом першим Указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (далі - Указ №734/99) установлено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), підлягають реєстрації Національним банком України. Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами на підставі реєстраційних свідоцтв. Реєстрація договорів здійснюється Національним банком України протягом семи робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Протягом цього строку Національний банк України видає реєстраційні свідоцтва. Порядок реєстрації договорів та перелік документів, необхідних для реєстрації договорів, визначається Національним банком України.

Виходячи з розміру зовнішньої заборгованості, стану і умов її обслуговування, а також платіжного балансу України Національний банк України в межах своїх повноважень може визначати умови, відповідно до яких резиденти укладають договори.

Відповідно до п.2 Указу №734/99 установлено, що у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції - штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначених договорів. Суми штрафів спрямовуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.3 Указу №734/99 санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України . Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.

Отже, відповідач не допустив порушення меж повноважень, визначених законом. Спірне рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд врахував.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач сплатив згідно з платіжним дорученням від 13.08.2020 №19914 судовий збір у розмірі 21020,00грн

За звернення до адміністративного суду юридичної особи з позовними вимогами майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір ).

Отже, для судового оскарження ППР №0004280502 (протиправність якого доведена), яким донараховано позивачу штраф у розмірі 8333,33грн, судовий збір становить 125,00грн. Тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вказана сума коштів.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул. Василя Стуса, буд.41; код ЄДРПОУ 33931257) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) від 16.04.2020 №0004280502.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул. Василя Стуса, буд.41; код ЄДРПОУ 33931257) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 125,00грн (сто двадцять п`ять гривень нуль копійок).

3. Копії рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений і підписаний

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

12.2020.

Дата ухвалення рішення16.12.2020
Оприлюднено24.12.2020
Номер документу93746475
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування рішень

Судовий реєстр по справі —580/3221/20

Ухвала від 12.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 08.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 08.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 28.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 15.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 29.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Постанова від 29.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 06.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 06.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні